Рішення № 139128143, 19.08.2026, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/5789/26

Провадження № 2-а/750/98/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі судді Кузнєцової О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

у травні 2026 року ОСОБА_1 (далі- Позивач) звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції (далі- Відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Свої позовні вимоги Позивач обґрунтовував тим, що інспектором 2 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області лейтенантом поліції Цукановим В.А. 14.05.2026 винесено постанову серії ЕНА № 7195278, якою Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ч. 2 ст. 122 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн у зв`язку із тим, що він 14.05.2026 о 17 год. 16 хв. в м. Чернігів, вул. Шевченка, 28, проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3 ґ ПДР.

Позивач не погоджується з оскаржуваною постановою, вважає її протиправною та такою, що має бути скасована.

Зокрема зазначає, що за вказаною адресою відсутні будь-які об`єкти світлофорного регулювання, але знаходиться нерегульований пішохідний перехід. Оскільки за вказаною адресою світлофора нема, то він не міг вчинити правопорушення. На відеозаписі, який мається в розпорядженні Відповідача, зображений світлофор за іншою адресою, отже цей запис є неналежним доказом, а штраф незаконним.

Вказану справу було визначено для розгляду судді Деснянського районного суду міста Чернігова Супруну О.П.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Чернігова у складі судді Супруна О.П. від 28 травня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено відповідачу строк для подачі відзиву на позов.

У зв`язку з призначенням судді Супруна О.П. на посаду судді Чернігівського апеляційного суду відповідно до Указу Президента України від 02.06.2026 № 459/2026, відрахуванням його зі штату Деснянського районного суду м. Чернігова 14.06.2026 згідно з наказом голови Деснянського районного суду м. Чернігова від 10.06.2026 № 22-кг та на підставі рішення зборів суддів Деснянського районного суду м. Чернігова від 30.06.2026 № 10 вказану справу передано до канцелярії суду для призначення повторного автоматизованого розподілу в порядку, передбаченому статтею 33 ЦПК України.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 червня 2026 року дану справу визначено для розгляду судді Деснянського районного суду міста Чернігова Кузнєцовій О.О.

Ухвалою суду від 02.07.2026 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач надав суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог, вказавши, що відеозаписами підтверджено, що Позивач проїхав пішохідний перехід на заборонений (жовтий) сигнал світлофора. Жодних перешкод у русі для Позивача не було. Позивач мав достатньо часу для того, щоб відреагувати на зміну сигналів світлофору та виконати його вимоги, зупинившись у передбаченому п.8.10 ПДР місці. Щодо адреси вчинення адміністративного правопорушення, то вказує, що під час розгляду справи система визначила сусідню будівлю, проте такий факт не впливає на суть вчиненого правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доводам відповідача, суд приходить до наступного висновку з такого.

Як вбачається із матеріалів справи, постановою серії ЕНА № 7195278 від 14.05.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі на Позивача накладено адміністративне стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП в розмірі 510 грн за порушення п. .8.7.3 ґ Правил дорожнього руху, а саме за те, що 14.05.2026 о 17 год. 16 хв. в м. Чернігів, вул. Шевченка, 28, водій ОСОБА_1 проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3 ґ ПДР.

Відповідно до п.8.7.3 ґ ПДР жовтий сигнал світлофора забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно із ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Враховуючи викладене, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення повинні ґрунтуватися на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи та наданих доказів.

За змістом пунктом 1 статі 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтями 72-79 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим, окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

Правовий висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 25.06.2020 по справі 520/2261/19, зводиться до того, що: ч.2 ст.77 КАС України покладено обов`язок доказування відповідача суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного ч. 1 цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом досліджені матеріали відеофіксації правопорушення, з яких встановлено, що поліцейським на відеокамеру, розташовану в службовому автомобілі, було зафіксовано, що 14.05.2026 о 17 год. 16 хв. в м. Чернігів, вул.Шевченка, 26, автомобіль під керуванням водія ОСОБА_1 проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3 ґ ПДР.

З відеозапису також вбачається, що до початку винесення оскаржуваної постанови поліцейський надав можливість водію ознайомитись з відеозаписом вчиненого правопорушення, а також ознайомив позивача з правами, якими користується особа, стосовно якої проводиться розгляд справи та жодним чином не перешкоджав водієві у реалізації вказаних прав.

Частиною 4 ст. 258КУпАП визначено, що уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.

Таким чином, чинним законодавством у визначених випадках допускається скорочене провадження у справах про адміністративне правопорушення, яке передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладення адміністративного стягнення безпосередньо на особу, яка його вчинила, на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Частиною 2 статті 122 КУпАП визначено, що проїзд на заборонний сигнал світлофора тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як установлено судом, рух транспортного засобу під керуванням Позивача був зафіксований на відеореєстратор.

Посилання Позивача на те, що відеозапис не дає змогу розпізнати автомобіль, не приймаються судом до уваги, оскільки поліцейські, якими був зафіксоване порушення ПДР, рухались на зустріч автоомобілю, одразу після вчинення адміністративного правопорушення прослідували за автомобілем.

Твердження Позивача про те, що в постанові вказано іншу адресу, де відсутній регульований пішохідний перехід, не може бути визнано судом як законна підстава для скасування винесеної постанови.

Зазначення в постанові номеру будинку АДРЕСА_1 , не спростовує порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху, оскільки судом встановлено, що вищевказане порушення вчинено 14.05.2026 о 17 год. 16 хв. в м. Чернігів, вул.Шевченка, 26.

Суд також враховує, що складання постанови відбувалось не в місці вчинення адміністративного правопорушення, що також могло вплинути на визначення в службовому планшеті точної адреси місця вчинення.

Позивачем до адміністративного позову не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про незаконність винесеної щодо нього постанови.

Незгода Позивача з притягненням його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.122 КУпАП не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова про притягнення Позивача до відповідальності за ч. 2 ст.122 КУпАП є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 72, 77, 90, 241-246, 255, 286, 292, 295 КАС України, суд

постановив:

у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: 03048, місто Київ, вулиця Федора Ернеста, будинок 3, код ЄДРПОУ 40108646), Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження : 14037, місто Чернігів, вул. Громадська, 66) про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Ольга КУЗНЄЦОВА