Рішення № 139126976, 20.08.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/11607/26

Провадження № 2/947/3337/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2026 року

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Луняченка В.О.,

за участю : секретаря судового засідання Макаренко Г.В.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ГСЦ МВС Чугуникової М.В.

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного сервісного центру Міністерства Внутрішніх справи України в особі Регіонального Сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях, ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Документавто» про визнання договору недійсним, скасування реєстрації та визнання права власності -

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси, діючи в інтересах ОСОБА_2 , як її представник, звернувся адвокат Бочаров Андрій Валерійович, в якому просить визнати недійсним договір комісії № 8096/22/1/010280 від 16 листопада 2022 року, укладений між ТОВ «Документ авто» та ОСОБА_2 , щодо продажу транспортного засобу - автомобіля моделі SUBARU FORESTER, 2017 року випуску, колір сірий, VIN, № кузова (шасі, рама): НОМЕР_1 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу № 8096/22/1/010280 від 17 листопада 2022 року, укладений між ТОВ «Документавто» та ОСОБА_3 , щодо продажу транспортного засобу марки SUBARU, моделі FORESTER, 2017 року випуску, колір сірий, номер кузова (шасі, рама): НОМЕР_1 ; застосувати наслідки недійсності правочинів, шляхом скасування перереєстрації транспортного засобу - автомобіля моделі SUBARU FORESTER, 2017 рік випуску, колір сірий, VIN, № кузова (шасі, рама): НОМЕР_1 з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 , яку здійснено ТСЦ МВС № 5141 на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу № 8096/22/1/010280 від 17 листопада 2022 року, укладеного між ТОВ «Документавто» та ОСОБА_3 , та договору комісії № 8096/22/1/010280 від 17 листопада 2022 року, укладеного між ТОВ «Документавто» та ОСОБА_2 ; визнати за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на транспортний засіб - автомобіль моделі SUBARU FORESTER, 2017 року випуску, колір сірий, VIN, № кузова (шасі, рама): НОМЕР_1 , також просить встановити порядок виконання судового рішення.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілене судді Луняченку В.О..

Ухвалою суду від 20.04.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Заходами електронного суду 04.05.2026 Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в Одеській Миколаївській та Херсонської областях надано відзив на позов, також 10.06.2026 заходами електронного суду Головним Сервісним Центром МВС надано відзив на позов.

З боку відповідача ОСОБА_3 ані заяв ( клопотань) ані відзиву на позов не надходило.

ТОВ «Документавто » відзиву на позов не надано.

Судом, ухвалою від 17.06.2026 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Судом встановлено що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, позивачка ОСОБА_2 виїхала за кордон з метою збереження свого життя та здоров`я. Перед від`їздом позивачка попросила свого давнього друга ОСОБА_4 доглядати за її будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 , та за прибудинковою територією, охороняти її майно, в тому числі транспортний засіб марки SUBARU, рік випуску: 2017, комерційний опис: FORESTER, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 .

07.09.2021 транспортний засіб Subaru Forester 2457, 2017 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_3 , сірого кольору, був зареєстрований в ТСЦ МВС № 3246 за ОСОБА_2 , видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 та номерні знаки НОМЕР_2 .

У зв`язку з цим позивачка подзвонила до охоронного агентства і ОСОБА_4 було внесено до переліку осіб, які мають право користуватися будинком, прибудинковою територією, та майном, в тому числі транспортним засобом марки SUBARU, рік випуску: 2017, комерційний опис: FORESTER, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_5 .

Однак, позивачка не наділяла ОСОБА_4 правом користуватися та розпоряджатися її особистим майном.

Повернувшись до України 01.02.2023 року позивачка поїхала до себе додому та побачила, що в її будинку відсутня велика кількість її особистого майна, в тому числі зазначений вище автомобіль.

З застосунку «Дія» позивачці стало відомо, що 22.11.2022 року її транспортний засіб було перереєстровано на іншу невідому їй особу та присвоєно новий державний номер НОМЕР_6 .

22.11.2022 транспортний засіб Subaru Forester 2457, 2017 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_3 , сірого кольору, був перереєстрований в ТСЦ МВС № 5141 на ОСОБА_3 (операція 308 - перереєстрація на нового власника за договором комісії та договором купівлі-продажу № 8096/22/1/010280 від 17.11.2022, укладених у суб`єкта господарювання), видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 та номерні знаки НОМЕР_6 . В подальшому інші перереєстрації ТЗ не здійснювались.

31 січня 2023 року позивачка подала до Відділу поліції № 2 Одеського районного управління поліції № 2 Головного управління національної поліції в Одеській області заяву про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 162, частиною четвертою статті 191, частиною третьою статті 289 Кримінального кодексу України.

За заявою позивачки було зареєстровано кримінальне провадження № 12023162160000060 від 02 лютого 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 185, частиною третьою статті 289 Кримінального кодексу України.

Вироком Овідіопольського районного суду Одеської області від 28.04.2025 , який було змінено в частині покарання вироком Одеського апеляційного суду від 19.11.2025, по справі 509/5760/23, ОСОБА_4 визнано винуватим у вчинені злочинів , передбачених ч.5 ст.185, ч.3 ст. 289, ч.5 ст. 27 ч.3 ст. 358 КК України, зокрема у незаконному заволодінні автомобілем моделі SUBARU FORESTER, 2017 рік випуску, колір сірий, VIN, № кузова (шасі, рама): НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 , а саме з використання підроблених документів здійснення незаконного продажу автомобіля та переоформлення державної реєстрації автомобіля на ім`я нового покупця ОСОБА_3 .

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду м. Одеси від 05 липня 2024 року по цивільної справі №495/7240/23 було задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та витребувано на користь позивачки транспортний засіб марки SUBARU FORESTER, 2017 рік випуску, колір сірий, VIN, № кузова (шасі, рама): НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 . Рішення набрало законної сили.

Водночас Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях Головного сервісного центру МВС була надана відповідь позивачу про неможливість здійснити перереєстрацію даного транспортного засобу на підставі рішення суду про витребування майна, так як сервісні центри МВС не займаються витребуванням , та для здійснення перереєстрації у рішенні потрібно бути зазначено окрім повних даних транспортного засобу також зазначення особи, на ім`я якого здійснюється перереєстрація як власника.

Однак, ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду м. Одеси від 25 березня 2025 року по цивільної справі №495/7240/23, було відмовлено у задоволенні заяви позивача про роз`яснення рішення щодо того що рішення про витребування на користь власника транспортного засобу є підставою для перереєстрації транспортного засобу на власника.

Цивільний процесуальний кодекс України ( далі ЦПК України ) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст. 2 ЦПК України ).

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч.1,2 та 4 ст. 10 ЦПК України ).

На підставі ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Предметом позову у даної справі є захист власником прав на вільне користування, володіння та відчуження власністю, який вважає що неможливістю переоформлення транспортного засобу на своє ім`я порушується його права.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду м. Одеси від 05 липня 2024 року по цивільної справі №495/7240/23 були задоволені позовні вимоги ОСОБА_2 як власника транспортного засобу та вказана власність витребувана у добросовісного набувача.

Таким чином рішення суду були встановлені як факт того що належним власником спірного транспортного засобу є ОСОБА_2 так і наявність підстав для витребування вказаного майна у особи , право власності якої на транспортний засіб зареєстровано.

Вироком Овідіопольського районного суду Одеської області від 28.04.2025 , який було змінено в частині покарання вироком Одеського апеляційного суду від 19.11.2025, по справі 509/5760/23, було встановлено що відчуження транспортного засобу відбулось незаконно , особою яка не мала на це повноважень, з підробленням документів.

У відповідності до вимог ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною шостою статті 82 ЦПК України визначено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У відповідності до вимог п.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.

У статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з частиною першою статті 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За приписами статті 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи зі змісту даної правової норми, право на звернення до суду з позовом про захист речових прав на майно встановлюється за позивачем, коли у інших осіб виникають сумніви у належності йому цього майна, та створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності у зв`язку з наявністю таких сумнівів чи втратою належних правовстановлюючих документів на майно.

Тобто у позивача є право власності на певне майно, і повинен мати місце факт оспорювання належного позивачу права з боку позивача.

Позов про визнання права власності є спеціальним або допоміжним речове-правовим способом захисту прав.

Разом з тим, сервісні центри МВС проводять лише реєстраційні дії з метою обліку транспортних засобів та не є органами, що визнають право власності.

Наведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 22 травня 2019 року у справі №161/19385/19, в якій судом зазначено «..що відповідач у цій справі, а саме Регіональний сервісний центр МВС у Волинській області проводить лише державну реєстрацію (перереєстрацію) та зняття з обліку транспортних засобів, а між позивачем та відповідачем не існує будь-яких цивільно- правових відносин, у зв`язку з чим сервісний центр не може бути особою, яка не визнає, порушує або оспорює право позивача на транспортний засіб».

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, позивач, звернувшись до суду у даній справі з позовними вимогами до сервісного центру МВС про визнання за ним права власності на транспортний засіб, не врахував положення статті 392 ЦК України, оскільки неможливість сервісного центру МВС здійснити реєстрацію автомобіля та видати свідоцтво, у зв`язку з ненаданням необхідних для такої реєстрації документів, не є оспорюванням права власності на майно.

ГСЦ МВС не перебуває з позивачем у правовідносинах щодо здійснення ним прав володіння, користування та розпорядження майном, щодо якого заявлено позовні вимоги про визнання права власності. Між сторонами відсутній будь-який цивільно-правовий спір стосовно права власності на вказаний автомобіль, оскільки відповідач є органом державної влади, який здійснює лише реєстраційні дії щодо цього майна. Тобто відповідач не є учасником цивільно-правих відносин, а отже не є особою яка не визнає, порушує або оспорює право позивача на автомобіль.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку що позивачем не доведено належними та допустимими доказами , що сервісним центром МВС або Головним сервісним центром МВС не визнається чи оспорюється право власності позивача на автомобіль марки Subaru Forester 2457, 2017 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_3 , сірого кольору, що свідчить про безпідставність його вимог щодо визнання права власності саме до даного відповідача.

Водночас наявність факту реєстрації даного транспортного засобу за особою , яка визнана рішенням суду добросовісним набувачем у якого наявні правові підстави для витребування майна порушує права позивача і не може бути захищена іншим шляхом ніж рішення суду.

Особливості здійснення комісійної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, регулюється Порядком здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 року № 1200 (далі - Порядок № 1200).

Пунктом 8 Порядку №1388 визначено, що державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність, для юридичних осіб - організаційно-розпорядчий документ про проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів та видана юридичною особою довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку, зокрема, окрім інших: -укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів таких органів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття договір комісії між власником транспортного засобу і суб`єктом господарювання, який за таким договором є комісіонером, та договір купівлі-продажу транспортного засобу, за яким продавцем є такий суб`єкт господарювання, які підписані від імені суб`єкта господарювання уповноваженою особою, - у разі продажу транспортних засобів суб`єктами господарювання, що здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами на підставі договору комісії, укладеного з власником транспортного засобу.

Таким чином, здійснення комісійної торгівлі транспортними засобами, укладання договору комісії та договору купівлі-продажу транспортних засобів має відбуватися відповідно до Порядку № 1200 та покладає на комісіонера - суб`єкта господарювання обов`язок ретельно перевіряти документи, які пред`являє комітент (продавець) під час приймання на комісію транспортних засобів.

При цьому, як вбачається з вироку Овідіопольського районного суду Одеської області від 28 квітня 2025 року в справі № 509/5760/23, при здійсненні перереєстрації автомобіля з позивача на ОСОБА_3 ТСЦ МВС № 5141 діяв в межах повноважень та ніяким чином не порушив права позивача.

Враховуючи викладене суд вважає що позивачем не доведено що Головний сервісний центр МВС або його відокремлений структурний підрозділ - регіональний сервісний центр порушив його право , а тому вимоги саме до відповідача Головного сервісного центру МВС є необґрунтованими.

У постанові від 07 жовтня 2020 року у справі № 705/3876/18 Верховним Судом зазначено наступне: « неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи ( висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16).

За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-й).

Відповідачка ОСОБА_3 , у свою чергу, незважаючи на наявні вирок суду та рішення , якими встановлено що договір по відчуженню транспортного засобу було здійснено поза волею власника , з використанням підроблених документів , а тому наявні підстави для витребування вказаного майна на користь власника, жодних дій щодо виконання рішення суду подачі заяви про перереєстрацію транспортного засобу на позивачку не подає, а тому фактично не визнає наявність права на вказаний транспортний засіб за позивачкою.

ТОВ «Документавто» як комісіонер через яке, з використання підроблених документів, було здійснено договір комісії на підставі якого проводилась перереєстрація транспортного засобу, також своєю бездіяльністю порушило права позивачки як власника транспортного засобу, та відповідно несе спеціальну відповідальність перед власником.

Пункт 8 Порядку №1388 містить перелік документів, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери. Так, документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, є, зокрема, укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів таких органів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб; копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин.

Пункт 15 Порядку №1388 містить припис, згідно з яким, державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів здійснюються після проведення уповноваженими особами сервісного центру МВС перевірки відповідних документів та/або відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державному Реєстрі атестованих судових експертів, автоматизованій базі даних про розшукувані транспортні засоби, банку даних Генерального секретаріату Інтерполу, перевірки відомостей про обмеження відчуження з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та відомостей про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України Чи спеціальний статус особи, а також відомостей про задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування), що містяться в Єдиному державному демографічному реєстрі (крім внутрішньо переміщених осіб, інформація щодо яких підтверджується даними Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб), відомостей про особу, що містяться в Єдиному реєстрі боржників, Державному реєстрі санкцій, відповідних базах даних та державних реєстрах щодо осіб, які перебувають у розшуку, перевірки дійсності довіреності за Єдиним реєстром довіреностей, дійсності сертифіката відповідності за реєстром сертифікатів затвердження типу і виданих виробниками сертифікатів відповідності колісних транспортних засобів та обладнання, документів, що підтверджують правомірність придбання, відомостей щодо митного оформлення транспортних засобів за єдиною автоматизованою інформаційною системою митних органів, відомостей за автоматизованою системою реєстрації гуманітарної допомоги, а також установлення відповідності конструкції вимогам правил та нормативів шляхом отримання відповідних відомостей із таких баз даних і реєстрів.

"Пунктом: 40 Порядку № 1388 визначені вичерпні підстави скасування державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів.

Абзацом 4 пункту 40 Порядку № 1388 визначено, що державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобі скасовується, зокрема у разі визнання недійсним правочину., на підставі якого проводилася державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортного засобу; на підставі рішення суду.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Отже, головним елементом правочину є вільне волевиявлення та його відповідність внутрішній волі сторін, які спрямовані на настання певних наслідків, тобто основним юридичним фактом, що підлягає встановленню судами,. є дійсна спрямованість волі сторін на укладення договору. .

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У даному випадку як вироком суду так і рішенням суду, які набрали законної сили, визначена відсутність волевиявлення власника транспортного засобу на його відчуження , а тому суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог про визнання недійсним договору комісії № 8096/22/1/010280 від 16 листопада 2022 року, укладеного між ТОВ «Документ авто» та ОСОБА_2 , щодо продажу транспортного засобу - автомобіля моделі SUBARU FORESTER, 2017 року випуску, колір сірий, VIN, № кузова (шасі, рама): НОМЕР_1 ; визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу № 8096/22/1/010280 від 17 листопада 2022 року, укладеного між ТОВ «Документавто» та ОСОБА_3 , щодо продажу транспортного засобу марки SUBARU, моделі FORESTER, 2017 року випуску, колір сірий, номер кузова (шасі, рама): НОМЕР_1 .

Суд також вважає що належним способом захисту порушеного права позивачки є застосування наслідків недійсності правочинів, шляхом скасування перереєстрації транспортного засобу - автомобіля моделі SUBARU FORESTER, 2017 рік випуску, колір сірий, VIN, № кузова (шасі, рама): НОМЕР_1 з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 , яку здійснено ТСЦ МВС № 5141 на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу № 8096/22/1/010280 від 17 листопада 2022 року, укладеного між ТОВ «Документавто» та ОСОБА_3 , та договору комісії № 8096/22/1/010280 від 17 листопада 2022 року, укладеного між ТОВ «Документавто» та ОСОБА_2 .

Також, приймаючи до уваги обставини, які унеможливлюють реєстрацію транспортного засобу за ОСОБА_2 , внаслідок фактичного невизнання її права власності з боку ОСОБА_3 , суд вважає за можливим визнати за ОСОБА_2 право власності на транспортний засіб Subaru Forester 2457, 2017 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_3 , сірого кольору, який раніше був зареєстрований в ТСЦ МВС № 3246 за ОСОБА_2 , внаслідок чого було видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 та номерні знаки НОМЕР_2 .

У відповідності до вимог ст. 267 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення , може визначити порядок його виконання, про що зазначається в рішенні.

У даному випадку рішення є підставою для здійснення державної реєстрації транспортного засобу Subaru Forester 2457, 2017 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_3 , сірого кольору, за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_8 .

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, у відповідності до вимог ч.3 ст. 133 ЦПК України , належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України зазначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 258,259, 263-265,268,273,354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково позовні вимоги ОСОБА_2 ( РНОКПП НОМЕР_8 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) .

Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_9 , місце проживання: АДРЕСА_3 ), Товариства з обмеженою відповідальністю «Документавто» ( код ЄДРПОУ 43475307, місцезнаходження: Рівненська обл., м. Рівне, вул.. Кавказька, буд 6, кв. 28) про визнання договору недійсним, скасування реєстрації та визнання права власності.

Визнати недійсним договір комісії № 8096/22/1/010280 від 16 листопада 2022 року, укладений між ТОВ «Документ авто» та ОСОБА_2 , щодо продажу транспортного засобу - автомобіля моделі SUBARU FORESTER, 2017 року випуску, колір сірий, VIN, № кузова (шасі, рама): НОМЕР_1 .

Визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу № 8096/22/1/010280 від 17 листопада 2022 року, укладений між ТОВ «Документавто» та ОСОБА_3 , щодо продажу транспортного засобу марки SUBARU, моделі FORESTER, 2017 року випуску, колір сірий, номер кузова (шасі, рама): НОМЕР_1 .

Застосувати наслідки недійсності правочинів, шляхом скасування перереєстрації транспортного засобу - автомобіля моделі SUBARU FORESTER, 2017 рік випуску, колір сірий, VIN, № кузова (шасі, рама): НОМЕР_1 з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 , яку здійснено ТСЦ МВС № 5141 на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу № 8096/22/1/010280 від 17 листопада 2022 року, укладеного між ТОВ «Документавто» та ОСОБА_3 , та договору комісії № 8096/22/1/010280 від 17 листопада 2022 року, укладеного між ТОВ «Документавто» та ОСОБА_2 .

Визнати за ОСОБА_2 ( РНОКПП НОМЕР_8 ) право особистої приватної власності на транспортний засіб - автомобіль моделі SUBARU FORESTER, 2017 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_3 , сірого кольору, який раніше був зареєстрований в ТСЦ МВС № 3246 за ОСОБА_2 , внаслідок чого було видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 та номерні знаки НОМЕР_2 .

У порядку виконання рішення встановити що вказане рішення є підставою для проведення державної реєстрації автомобіля моделі SUBARU FORESTER, 2017 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_3 , сірого кольору, за ОСОБА_2 ( РНОКПП НОМЕР_8 ) .

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Головного сервісного центру Міністерства Внутрішніх справи України в особі Регіонального Сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях про визнання договору недійсним, скасування реєстрації та визнання права власності.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В. О. Луняченко