Рішення № 139126396, 19.08.2026, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2026 року м. Чернігів Справа № 620/6570/26

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі ГУПФУ в Чернігівській області, відповідач), у якому просить:

- визнати протиправною відмову відповідача в перерахунку пенсії відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали наслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату з 02.12.2025 пенсії за віком, встановивши доплату до пенсії за понаднормовий стаж в розмірі 1% заробітку за кожен рік роботи понад 15 років, але не вище 75% заробітку, відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали наслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, чинній до 01.10.2017, з урахуванням виплачених сум.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно відмовив у перерахунку пенсії шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж.

Ухвалою судді від 25.06.2026 справу прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження, установлено відповідачу 15-денний строк для подання відзиву на позов.

Від відповідача у встановлений судом строк надійшов відзив на позов, у якому зазначено, що у випадку задоволення позовних вимог позивача, розмір пенсії позивача буде менше прожиткового мінімуму.

Розглянувши подані документи і матеріали, судом встановлено такі обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУПФУ в Чернігівській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

На звернення позивача відповідач листом від 19.05.2026 повідомив, що проводити перерахунок пенсії відповідно до частини другої статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на умовах частини 2 статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» недоцільно, оскільки розмір пенсії позивача зменшується (а.с.17-18).

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулась до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Відповідно до вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 4 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІV) передбачено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України і, складається, в тому числі, з цього закону і Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-XII).

В силу частини 1 статті 49 Закону №796-ХІІ пенсії особам, віднесеним, до категорій, 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Статтею 56 Закону №796-ХІІ передбачено пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) осіб, які підпадають під його дію.

Відповідно до ч.2 ст.56 Закону №796-ХІІ право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку у разі призначення пенсії на умовах частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Положеннями частини 2 статті 27 Закону №1058-ІV визначено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.

Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та 2 статті 42 цього Закону.

У зв`язку із набранням чинності 11.10.2017 Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" виключено частину 1 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а частину 2 цієї ж статті викладено в такій редакції: "Для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір, дата та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини".

Тобто, починаючи з 11.10.2017 підвищується розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством до дня її призначення в порядку, передбаченому частиною 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з абзацом другим частини 1 статті 28 Закону №1058-ІV в редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", яка набрала чинності з 11.10.2017, за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.

У той же час, для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в частині 2 статті 56 Закону №796-ХІІ як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.

Оскільки позивач є громадянкою, яка постійно працювала чи працює, або проживає чи проживала у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення у 1986 році категорії 3, на неї розповсюджується дія статті 56 Закону №1058-ІV, тому перерахунок пенсії позивача повинен здійснюватися за кожен повний рік стажу роботи понад установлений мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №560/675/17 та від 05.09.2018 у справі №565/1062/17.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, позивач має право на перерахунок пенсії із збільшенням пенсії на 1 (один) відсоток заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років, але не вище 75 процентів заробітку, згідно з пунктом 2 статті 56 Закону №1058-ІV.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність відмови ГУПФУ в Чернігівській області щодо обрахунку пенсії позивача із застосуванням ч.2 ст.56 Закону №796-ХІІ із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплаті пенсії із її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, відповідно до положень п.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме без застосування ч.2 ст.27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії із її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, відповідно до положень п.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме: без застосування ч.2 ст.27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (двоскладової формули при її обчисленні), починаючи з 02.12.2025, з урахуванням проведених виплат.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 19 серпня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (код ЄДРПОУ 21390940, вул. П`ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005).

Суддя С.В. Бородавкіна