Рішення № 139126381, 17.08.2026, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

17 серпня 2026 рокуСправа № 344/7960/26 Номер провадження 2/495/3814/2026

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Волкової Ю.Ф.,

із участю секретаря судового засідання Мартиненко Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

датою ухвалення судового рішення є дата складення повного судового рішення (друге речення частини п`ятої статті 268 ЦПК України).

29.05.2026 в провадження Білгород Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшов позов ТОВ ««Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 36 119 грн. 14 коп.

1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

1.1. 21.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку) № 72394791 із дотриманням правил електронної комерції зі строком повернення кредиту 20 днів. Відповідно до договору відповідачка отримала від ТОВ «1 БАНК» 6000 грн. та зобов`язувалась повернути 7200 грн., з яких 6000 грн. тіло кредиту та 1200 грн. проценти за користуванням кредитом. Відповідачка у встановлений строк кредитні зобов`язання не виконала.

14.02.2023 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода до договору позики № 72394791, відповідно до якої відповідачка зобов`язувалась повернути до 29.06.2023 14250 грн., з яких 6000 грн. сума основного боргу та 8250 грн. сума процентів за користування позикою. Заборгованість повинна була сплачуватись частинами відповідно до графіку.

03.04.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» був укладений договір факторингу, відповідно до витягу з реєстру прав вимог № 04/05/23 до договору факторингу № 033-030423 від 03.04.2023. Згідно з цим договором ТОВ «1 БАНК» відступає ТОВ «Сіроко Фінас» право вимоги заборгованості ОСОБА_1 на суму 21075 грн., з яких 6000 грн. сума за тілом кредиту, 15075 грн. сума заборгованості за процентами.

17.12.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» був укладений договір факторингу № 17/12/25-01. Відповідно реєстру боржників до договору факторингу № 17/12/25-01 від 17.12.2025 було відступлене право вимоги заборгованості ОСОБА_1 на суму 21075 грн., з яких 6000 грн. сума за тілом кредиту, 15075 грн. сума заборгованості за процентами.

Відповідачка борг не погасила жодному з кредиторів у зв`язку з чим позивач і звернувся до суду про стягнення заборгованості у сумі 21075 грн, з яких: 6000 грн - тіло кредиту, 3000 грн - проценти за користування кредитом, 12 075 грн - комісія.

1.2. Правом подачі відзиву відповідачка не скористалась.

2. Рух справи у суді

Ухвалою від 28.04.2026 позовну заяву передано за підсудністю з Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03.06.2026 за вказаним позовом відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження, справу призначено до судового розгляду на 06.07.2026, відкладено на 11.08.2026.

3. Заяви, клопотання учасників процесу та насідки їх вирішення; порядок судового розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в прохальній частині позовної заяви просив розглядати справу за його відсутності та можливого ухвалення заочного рішення.

Відповідачка у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином шляхом направлення судових повісток, про причини неявки або про відкладення розгляду справи суду не заявила.

Керуючись статтею 280 ЦПК України суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось у зв`язку з неявкою всіх учасників справи (частина друга статті 247 ЦПК України).

4. Фактичні обставини справи.

4.1. 21.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку) № 72394791 зі строком повернення кредиту 20 днів. Відповідно до договору відповідачка отримала від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 6000 грн. та зобов`язувалась повернути 7200 грн., з яких 6000 грн. тіло кредиту та 1200 грн. проценти за користуванням кредитом.

Для отримання кредитних коштів Відповідачка самостійно ініціювала реєстрацію в інформаційно-телекомунікаційній системі Первісного кредитора. Під час проходження процедури ідентифікації та верифікації боржниця власноруч заповнила електронну анкету, розкривши вичерпний масив конфіденційних персональних даних: ПІБ: ОСОБА_1 , паспортні реквізити: , РНОКПП: НОМЕР_1 , адресу реєстрації: АДРЕСА_1 , та дані особистої банківської картки: НОМЕР_2 .

Ознайомившись із запропонованими істотними умовами (зокрема, Паспортом споживчого кредиту), Відповідач висловила своє повне та беззаперечне волевиявлення на укладення Договору на суму 6 000 грн. (шість тисяч гривень 00 копійок) шляхом його акцептування через введення унікального електронного підпису одноразовим ідентифікатором (SMS-кодом), що був згенерований системою, а саме: QhTJW8QEMT та направлений виключно на фінансовий номер телефону Відповідача - НОМЕР_3 .

Первісний кредитор одразу після криптографічного підтвердження правочину грошові кошти в сумі 6 000 грн. перерахував на банківську картку Відповідача.

Відповідачка у встановлений строк кредитні зобов`язання не виконала.

14.02.2023 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів » та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода до договору позики № 72394791, відповідно до якої відповідачка зобов`язувалась повернути до 29.06.2023 14250 грн., з яких 6000 грн. сума основного боргу та 8250 грн. сума процентів за користування позикою. Заборгованість повинна була сплачуватись частинами відповідно до графіку.

03.04.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» був укладений договір факторингу, відповідно до витягу з реєстру прав вимог № 04/05/23 до договору факторингу № 033-030423 від 03.04.2023. Згідно з цим договором ТОВ «1 БАНК» відступає ТОВ «Сіроко Фінас» право вимоги заборгованості ОСОБА_1 на суму 21075 грн., з яких 6000 грн. сума за тілом кредиту, 15075 грн. сума заборгованості за процентами.

17.12.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» був укладений договір факторингу № 17/12/25-01. Відповідно реєстру боржників до договору факторингу № 17/12/25-01 від 17.12.2025 було відступлене право вимоги заборгованості ОСОБА_1 на суму 21075 грн., з яких 6000 грн. сума за тілом кредиту, 15075 грн. сума заборгованості за процентами.

5. Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

5.1. Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України та статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.

В силу статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторони.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини другої статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

5.2. Позивач крім тіла кредиту, просив стягнути з відповідача заборгованість за процентами за користування кредитними коштами.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частин першої четвертої статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

Таким чином, при вирішенні вимог щодо стягнення процентів має значення строк виконання відповідного зобов`язання і природа нарахованих процентів.

У постановах від 05.03.2023 у справі № 910/4518/16, від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів за користування коштами може бути застосований лише у межах погодженого сторонами договору строку надання позики (тобто за період правомірного користування нею). Після спливу такого строку чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право позикодавця нараховувати проценти за позикою припиняється. Права та інтереси позикодавця в охоронних правовідносинах (тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання) забезпечує частина друга статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Позивач не заявив вимог про стягнення з відповідача нарахувань за статтею 625 ЦК.

Відповідач вищевказані обставини не заперечив, альтернативного розрахунку, доказів на спростування вказаних обставин суду не надав.

5.3. Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

Ураховуючи вимоги статті 1048 ЦК України, правові висновки Верховного Суду, суд вважає необхідним, окрім неповернутого тіла кредиту за договором № 72394791 та додатковою угодою до договору позики у сумі 6000 грн., також стягнути з відповідача на користь позивача проценти за правомірне користування кредитом в межах строку кредитування у сумі 3000 грн., відповідно до позовних вимог.

В частині стягнення заборгованості за комісією у сумі 12 075 грн. відмовити, оскільки договір № 72394791 від 21.12.2022 та додаткова угода до договору позики від 14.02.2023 не передбачає нарахування комісії, не надано доказів розрахунку комісії.

6. Розподіл судових витрат.

6.1. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги, було задоволено частково (на 42,7 %), то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1136 грн. 84 коп. (2 662,40 грн х 42,7% /100).

6.2 Вимоги щодо стягнення на правничу допомогу.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною п`ятою статті 137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною шостою статті 137 ЦПК обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України).

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Як вбачається з матеріалів справи представником позивача в якості доказів понесених витрат, надане до матеріалів справи: договір № ДО-20260202/001від 02.02.2026 про надання правничої допомоги, ордер, свідоцтво на зайняття адвокатською діяльністю, витяг з акту № 565 про надання юридичної допомоги.

На підставі вищевикладеного, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки наданим доказам, з урахуванням критерію співмірності зі складністю справи, часом, витраченим часом та обсягом виконання відповідних робіт, а також задоволення позову, суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню сума витрат на правову допомогу в розмірі 2000 грн.

Також з відповідача підлягає стягненню сума витрат на комплектування та поштову відправку матеріалів у сумі 381 грн. 74 коп.

Керуючись статтями 12, 81, 141, 247, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» заборгованість у сумі 9000 грн (дев`ять тисяч грн).

У задоволені решти позовних вимог у сумі 12 075 грн відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» витрати по сплаті судового збору у сумі 1136 грн 84 коп. (одна тисяча сто тридцять шість грн 84 коп.); витрати на правничу допомогу, інші витрати у сумі 2 381 грн 74 коп. (дві тисячі триста вісімдесят одна грн 74 коп.).

Копію рішення направити учасникам справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Повне судове рішення складене 17.08.2026.

Повне найменування сторін:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект», код ЄДРПОУ 43950742, місцезнаходження: 02154, проспект Соборності, 30 А, офіс 321, місто Київ, Київська область;

відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Ю.Ф. Волкова