Рішення № 139124373, 20.08.2026, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

Справа № 194/489/26

Провадження № 2/642/1471/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 р. м. Харків

Холодногірський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Балабая С.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

в с т а н о в и в:

Представник ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за трьома кредитними договорами у загальному розмірі 79 872,54 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29 серпня 2021 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНКАСО ФІНАНС» та відповідачем укладено договір позики № 3576704339-114634; 14 вересня 2021 року між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та відповідачем укладено кредитний договір № 2037072; 06 вересня 2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем укладено договір № 77543618.

Позивач зазначає, що відповідач отримав кредитні кошти, однак належним чином своїх зобов`язань щодо їх повернення та сплати процентів не виконав.

За розрахунком позивача заборгованість за договором № 3576704339-114634 становить 19 485,00 грн, з яких 3 000,00 грн основний борг, 16 485,00 грн проценти; за договором № 2037072 23 808,92 грн, з яких 10 000,00 грн основний борг, 13 470,00 грн проценти, 292,08 грн інфляційні втрати, 46,84 грн 3 % річних; за договором № 77543618 36 578,62 грн, з яких 10 796,00 грн основний борг, 25 780,85 грн проценти та 1,77 грн 3 % річних.

Загалом позивач просить стягнути 79 872,54 грн, а також 2 662,40 грн судового збору та 25 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 15.04.2026 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Представник позивача просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

З цього приводу Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до частини другої статті 367 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права та інтересу в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, обов`язкові відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, встановлені договором.

За змістом статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник повернути кредит та сплатити проценти.

Матеріалами справи підтверджується укладення зазначених договорів в електронній формі та отримання відповідачем кредитних коштів. Закон України «Про електронну комерцію» допускає укладення електронного договору шляхом акцепту пропозиції та його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Доказів повернення основної суми кредитів у загальному розмірі 23 796,00 грн відповідачем суду не надано.

Тому вимоги позивача про стягнення основної суми заборгованості за всіма трьома договорами є обґрунтованими.

Щодо договору № 3576704339-114634 від 29 серпня 2021 року

За цим договором ТОВ «ФК «ІНКАСО ФІНАНС» надало відповідачу кредит у сумі 3 000,00 грн.

Пунктом 2.3 договору визначено строк користування кредитними коштами тривалістю 20 днів з 29 серпня 2021 року до 18 вересня 2021 року включно.

Пунктом 9.13 договору передбачено процентну ставку 702 % річних, що становить 1,95 % за один день користування кредитними коштами у строк, передбачений пунктом 2.3 договору.

Графіком розрахунків первісно передбачено 1 180,00 грн процентів за 20 днів користування кредитом.

Разом з тим із розрахунку заборгованості первісного кредитора встановлено, що 21 вересня 2021 року позичальником здійснено платіж у сумі 373,00 грн, з якого 22,00 грн зараховано в рахунок акційних процентів та 351,00 грн у рахунок базових процентів, після чого залишок процентної заборгованості становив 1 158,00 грн. Цим же розрахунком відображені платежі за пролонгацію кредиту.

При цьому розрахунок самого первісного кредитора станом на 18 січня 2022 року визначає загальну заборгованість у розмірі 4 158,00 грн, з яких 3 000,00 грн тіло кредиту, 1 158,00 грн проценти.

Отже, саме такий розмір права вимоги підтверджувався обліком первісного кредитора на момент його відступлення.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Новий кредитор не може внаслідок самого факту відступлення права вимоги набути більший обсяг прав, ніж існував у первісного кредитора.

Суд також враховує, що пунктом 9.6 договору передбачено можливість нарахування після закінчення строку дії договору процентів відповідно до частини другої статті 625 ЦК України у розмірі 1 404 % річних.

Тобто сам договір розмежовує плату за правомірне користування кредитом та проценти, які можуть застосовуватися у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 зазначила, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування, а подальші права кредитора у зв`язку з простроченням забезпечуються, зокрема, частиною другою статті 625 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 цей підхід не змінила та наголосила на необхідності встановлювати правову природу процентів, погоджених сторонами на період після закінчення строку кредитування.

За таких обставин за договором № 3576704339-114634 стягненню підлягають 3 000,00 грн основного боргу та 1 158,00 грн процентів, а всього 4 158,00 грн.

У стягненні решти заявленої за цим договором заборгованості слід відмовити.

Щодо кредитного договору № 2037072 від 14 вересня 2021 року

За цим договором ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» надало відповідачу 10 000,00 грн., що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Елаєнс».

Умовами договору передбачено нарахування процентів за користування кредитними коштами та строк дії договору до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, але не більше одного календарного року.

Із розрахунку первісного кредитора встановлено, що протягом перших 30 днів кредитування проценти нараховувалися по 199,00 грн щоденно, а надалі протягом наступних 30 днів по 250,00 грн щоденно. Загальний розмір нарахованих процентів визначено первісним кредитором у сумі 13 470,00 грн.

Умови договору передбачають можливість автоматичного продовження загального строку надання кредиту в разі невиконання позичальником у повному обсязі зобов`язань.

Питання правової природи подібної умови договору того самого кредитодавця ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» було предметом оцінки Верховного Суду у постанові від 01 липня 2025 року у справі № 910/2578/24.

Верховний Суд погодився з тим, що за умовами відповідного договору загальний строк надання кредиту міг автоматично продовжуватися в разі невиконання позичальником зобов`язань, а проценти, нараховані під час такого погодженого договором продовженого строку, могли залишатися процентами, нарахованими у межах строку кредитування.

Тому лише факт спливу початкових 30 днів у цій справі сам собою не дає підстав не враховувати передбачений договором продовжений строк кредитування.

Разом з тим суд не погоджується з можливістю застосування в продовжений строк процентної ставки 2,50 % на день замість первісної ставки 1,99 %.

Пунктом 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» у редакції, чинній у спірний період, встановлено, що У разі прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов`язань зі сплати платежів) споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. В тому числі, але не виключно, споживач в разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин, інших ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов`язань зі сплати платежів). Норми цього пункту поширюються у тому числі на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 15 червня 2026 року у справі № 465/1735/23 прямо звернув увагу на цю законодавчу заборону: у відповідний період процентна ставка не може збільшуватися саме внаслідок невиконання позичальником своїх зобов`язань.

У цій справі збільшення ставки з 1,99 % до 2,50 % обумовлене саме невиконанням позичальником обов`язків за договором та переходом до автоматично продовженого строку.

Тому суд вважає обґрунтованим застосування протягом усього 60-денного строку тієї процентної ставки, яка діяла до прострочення та не була збільшена через порушення зобов`язання, 1,99 % на день.

Розмір процентів становить:10 000,00 грн ? 1,99 % ? 60 днів = 11 940,00 грн.

Отже, за договором № 2037072 підлягають стягненню:10 000,00 грн основний борг;11 940,00 грн проценти за користування кредитом;всього 21 940,00 грн.

Позивач також просить стягнути за цим договором 292,08 грн інфляційних втрат та 46,84 грн 3 % річних.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора має сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та три проценти річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим зазначена норма повинна застосовуватися з урахуванням спеціального регулювання відносин споживчого кредитування.

У постанові від 03 червня 2026 року у справі № 757/8409/22-ц Верховний Суд дійшов висновку, що пункт 6 розділу IV Закону України «Про споживче кредитування» звільняв споживача у відповідний період від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит, у тому числі від 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих як відповідальність за прострочення.

Тому вимоги про стягнення 292,08 грн інфляційних втрат та 46,84 грн 3 % річних задоволенню не підлягають.

Щодо договору № 77543618 від 06 вересня 2021 року

За цим договором ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» надало відповідачу позику в загальному розмірі 10 796,00 грн., що підтверджується довідкою ТОВ «Фінансова компанія «ФІНЕКСПРЕС» від 15.12.2025 вих. № КД-000094182/ТНПП.

Строк позики становив 30 днів.

Договором передбачено базову фіксовану процентну ставку 1,99 % на день, а також знижену ставку відповідно до програми лояльності.

Із графіка розрахунків, який є складовою договору, вбачається, що за погоджений 30-денний строк загальна сума платежу становила 13 051,82 грн, з яких 10 796,00 грн тіло кредиту, 2 255,82 грн проценти.

Водночас договором передбачено процентну ставку за понадстрокове користування позикою 2,70 % на день, однак безпосередньо умовами договору встановлено, що така ставка не застосовується в період карантину.

Незважаючи на це, у розрахунку первісного кредитора після 06 жовтня 2021 року відображено нарахування процентів за понадстрокове користування, зокрема 4 404,23 грн 07 жовтня 2021 року та надалі по 214,84 грн за кожен день.

Суд не вбачає правових підстав для стягнення таких сум.

По-перше, їх нарахування суперечить прямій умові самого договору, відповідно до якої ставка за понадстрокове користування не застосовується у період карантину.

По-друге, такий підхід відповідає спеціальним нормам Закону України «Про споживче кредитування», якими в цей період обмежено застосування платежів, пов`язаних із простроченням, та заборонено збільшення процентної ставки через невиконання зобов`язання. На це Верховний Суд звернув увагу, зокрема, у постанові від 15 червня 2026 року у справі № 465/1735/23.

Отже, за договором № 77543618 стягненню підлягають:10 796,00 грн основний борг;2 255,82 грн проценти за погоджений строк користування позикою;всього 13 051,82 грн.

Вимога про стягнення 1,77 грн 3 % річних також задоволенню не підлягає з огляду на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 03 червня 2026 року у справі № 757/8409/22-ц.

Щодо переходу права вимоги

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Щодо договору № 3576704339-114634 матеріалами справи підтверджується, що 18 січня 2022 року ТОВ «ФК «ІНКАСО ФІНАНС» за договором № 18-01/22 відступило право вимоги ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», а 10 березня 2023 року ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» за договором № 10-03/2023/01 відступило відповідне право ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР».

Щодо договору № 2037072 встановлено, що 29 листопада 2021 року ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» за договором № 29/11-1 відступило право вимоги ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», а 10 січня 2023 року останнє за договором № 10-01/2023 відступило його ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР».

Щодо договору № 77543618 встановлено, що 22 лютого 2022 року ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило право вимоги ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», а 10 січня 2023 року право вимоги перейшло від ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР».

Отже, позивач є належним кредитором за всіма трьома спірними зобов`язаннями.

Разом з тим відступлення права вимоги не збільшує обсяг зобов`язання боржника, оскільки новий кредитор відповідно до статті 514 ЦК України набуває право вимоги лише в тому обсязі та на тих умовах, які існували на момент його переходу.

Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача, становить:за договором № 3576704339-114634 4 158,00 грн;за договором № 2037072 21 940,00 грн;за договором № 77543618 13 051,82 грн.Всього:4 158,00 грн + 21 940,00 грн + 13 051,82 грн = 39 149,82 грн.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню в розмірі 39 149,82 грн, а в задоволенні решти вимог про стягнення заборгованості у сумі 40 722,72 грн слід відмовити.

Щодо судових витрат

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у сумі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 0624920011 від 12 березня 2026 року.

Позов заявлено на суму 79 872,54 грн та задоволено на суму 39 149,82 грн, що становить 49,0154 % заявлених майнових вимог.

Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеній частині позову:

2 662,40 грн ? 49,0154 % = 1 304,99 грн.

Позивачем також заявлено 25 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження таких витрат надано заявку на надання юридичної допомоги № 720 від 02 лютого 2026 року, відповідно до якої погоджено 4 000 грн за усну консультацію з вивченням документів, 18 000 грн за складання позовної заяви та 3 000 грн за письмове вивчення документації з підготовкою аналітичної довідки, а також витяг з акта № 19 про надання юридичної допомоги від 27 лютого 2026 року, яким підтверджено надання зазначених послуг.

Відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню:25 000,00 грн ? 49,0154 % = 12 253,84 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, позов ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 3, 15, 16, 205, 207, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 599, 610, 625, 626, 628, 629, 638, 639, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, статтями 4, 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування», суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, заборгованість у загальному розмірі 39 149 (тридцять дев`ять тисяч сто сорок дев`ять) грн 82 коп., з яких:за договором позики № 3576704339-114634 від 29 серпня 2021 року 4 158 (чотири тисячі сто п`ятдесят вісім) грн 00 коп., у тому числі:3 000,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту; 1 158,00 грн заборгованість за процентами; за кредитним договором № 2037072 від 14 вересня 2021 року 21 940 (двадцять одна тисяча дев`ятсот сорок) грн 00 коп., у тому числі:10 000,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту; 11 940,00 грн заборгованість за процентами;за договором № 77543618 від 06 вересня 2021 року 13 051 (тринадцять тисяч п`ятдесят одна) грн 82 коп., у тому числі:10 796,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту; 2 255,82 грн заборгованість за процентами.

У задоволенні решти позовних вимог про стягнення заборгованості відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» 1 304 (одну тисячу триста чотири) грн 99 коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» 12 253 (дванадцять тисяч двісті п`ятдесят три) грн 84 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у випадках та порядку, передбачених ЦПК України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя С.С. Балабай