Ухвала суду № 139123970, 20.08.2026, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №1-кп/447/279/26 Справа №441/1188/26

У Х В А Л А

20.08.2026 Миколаївський районний суд Львівської області головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у місті Миколаєві Львівської області матеріали кримінального провадження № №42023142270000033 від 05.06.2023 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Городок, Львівської області, українця, громадянина України, одруженого, з вищою освітою, офіційно працевлаштованого на посаді майстра мостового у представництві «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Санаї Аном Ширкеті» та за сумісництвом директором ПП «Транс-Сервіс», який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,

прокурор ОСОБА_4

обвинувачений ОСОБА_3

захисник ОСОБА_5

представник потерпілого ОСОБА_6

встановив:

В провадженні Миколаївського районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 заявив клопотання про продовження обвинуваченому покладених на такого обов`язків, у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, відповідно до вимог ч.ч.5, 7 ст.194 КПК України. В обґрунтування клопотання навів таке. Обвинувачений ОСОБА_3 , відносно якого згідно ухвали слідчого судді Городоцького районного суду Львівської області застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків визначених п.п.1 та 2 ч.5 ст.194 КПК України, з метою уникнення притягнення до відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення, може переховуватися від суду так як ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого корупційного кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, за яке передбачено покарання лише у виді позбавлення волі від 5 до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, а відтак під страхом можливого застосування реального покарання у виді позбавлення волі, обвинувачений може вчинити дії пов`язані із переховуванням від органу досудового розслідування чи суду; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обвинувачений вчинив ряд умисних злочинів, в тому числі, тяжкий, спосіб вчинення злочинів, що проявилось у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в умовах воєнного стану, характеризує його, як особу, що немає достатніх моральних цінностей, соціально- стримуючих факторів, схильну для досягнення своїх злочинних цілей, свідоме законодавства, вимогами лише нехтування обвинуваченим не загальноприйнятими морально-етичними цінностями.

Зазначив, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, встановлені у даному кримінальному провадженні, а саме: спроби переховуватися від суду та можливість вчинення іншого кримінального правопорушення не зменшились і не зникли.

Термін покладених на обвинуваченого обов`язків спливає 25.08.2026.

Звернув увагу суду, що особисте зобов`язання є найм`якішим видом запобіжного заходу, визначеним КПК України, та відповідає тяжкості злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 .

Прокурор клопотання підтримав, просив таке задовольнити, продовжити обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, покладені на ОСОБА_3 , на строк два місяці, а саме: прибувати до суду, за кожним викликом та вимогою; не відлучатися за межі Львівської області без дозволу прокурора або суду.

Обвинувачений ОСОБА_3 заперечив проти задоволення клопотання. Вважає, що ризики, зазначені прокурором, не підтверджені, також не має на меті ухилятись від суду.

Захисник ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання прокурора та просив відмовити у його задоволенні. Зазначив, що прокурором не надано жодних доказів на підтвердження ризиків переховування від суду чи вчинення інших кримінальних правопорушень. Звернув увагу суду на те, що обвинувачений не ухиляється від суду. Крім того, вважає, що, прокурором не доведено необхідність покладення на обвинуваченого обов`язку не виїжджати за межі Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Представник потерпілого ОСОБА_6 зазначив, що не вбачає необхідності для продовження запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання. Вказав, що сума завданих обвинуваченим збитків не є надто значною, а сам обвинувачений виконує процесуальні обов`язки, не ухиляється від суду. Просив суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги прокурора, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду клопотання і вирішення його по суті, суддя встановив наступні обставини та надав їм правову оцінку.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Частиною першою статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Судом встановлено, що ухвалою суду від 25.06.2026 застосовано щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Покладено на обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки: - прибувати до суду прокурора, за кожним викликом та вимогою; - не відлучатися за межі Львівської області без дозволу суду. Строк дії ухвали з 25.06.2026 до 25.08.2026 включно.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини та норм кримінального процесуального законодавства України, тяжкість пред`явленого обвинувачення та суворість можливого покарання на початкових етапах можуть бути підставою для виправдання запобіжного заходу, проте з плином часу ці обставини втрачають своє першочергове значення, а ризики мають підтверджуватися новими, реальними та вагомими доказами, а не лише доводитися припущеннями.

Крім того, як неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях (зокрема у справах «Ілійков проти Болгарії», «Мруз проти Польщі»), хоча тяжкість пред`явленого обвинувачення та суворість можливого покарання є релевантними критеріями для оцінки ризиків на початкових етапах провадження, проте з плином часу ці обставини втрачають своє першочергове значення. Надалі ризики не можуть виправдовуватися виключно абстрактною тяжкістю інкримінованих злочинів - вони мають підтверджуватися новими, реальними та вагомими доводами і доказами, а не ґрунтуватися лише на припущеннях обвинувачення.

Суд зазначає, що прокурором не доведено існування жодного із передбачених статтею 177 КПК України ризиків на теперішній час. Наведені прокурором твердження про можливість переховування від суду чи вчинення іншого кримінального правопорушення ґрунтуються виключно на тяжкості інкримінованих злочинів і носять гіпотетичний характер. Будь-яких об`єктивних даних про те, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив чи намагається вчинити дії, спрямовані на ухилення від суду, перешкоджання кримінальному провадженню або продовження протиправної діяльності, матеріали клопотання не містять.

Навпаки, судом встановлено відсутність таких ризиків: обвинувачений має стабільні соціальні зв`язки, офіційно працевлаштований, раніше не судимий, протягом усього часу дії запобіжного заходу сумлінно виконує покладені на нього обов`язки та своєчасно з`являється за викликами суду.

Крім того, на відсутність необхідності та підстав для продовження заходів забезпечення вказав і представник потерпілого ОСОБА_6 , підтримавши позицію захисту.

Оскільки обов`язковою умовою для продовження запобіжного заходу є доведеність прокурором наявності реальних ризиків, а матеріалами справи підтверджено їх повну відсутність на даному етапі провадження, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання прокурора та відсутність правових підстав для його задоволення.

За таких обставин, у задоволенні клопотання прокурора про продовження на обвинуваченого покладених обов`язків, у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, відповідно до вимог ч.ч.5, 7 ст.194 КПК України, слід відмовити.

Керуючись ст. 179, 193, 194, 205 КПК України, суд,

постановив:

У задоволенні клопотання прокурора про продовження на обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладених обов`язків, у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, відповідно до вимог ч.ч.5, 7 ст.194 КПК України, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п"яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1