Постанова № 139123543, 19.08.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/6387/26 3/335/1322/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Рибалко Н.І., за участю секретаря судового засідання Чибінової Н.І., прокурора Фоміної Г.В., особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління стратегічних розслідувань в Запорізькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка працює головним державним інспектором відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок Бердянського, Василівського, Мелітопольського та Пологівського районів управління оподаткування фізичних осіб, зареєстровану та фактично проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

08 червня 2026 року до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, стосовно ОСОБА_1 , яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за протоколом № 149 від 03.06.2026, складеним оперуповноваженим 6-го відділу (протидії корупції) управління стратегічних розслідувань у Запорізькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення та доданих до нього матеріалів встановлено, що головний державний інспектор відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок Бердянського, Василівського, Мелітопольського та Пологівського районів управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Запорізькій області Щетініна В.В., будучи відповідно до підпункту «в» «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом, на якого поширюється дія зазначеного Закону, а також суб`єктом відповідальності за адміністративні правопорушення, передбачені ст. 172-6 КУпАП, у порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» несвоєчасно, без поважних причин, подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2025 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 , після роз`яснення їй прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, надала пояснення щодо обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Прокурор у судовому засіданні просила визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, думку прокурора, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, суддя приходить до таких висновків.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 172-6 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до примітки до ст. 172-6 КУпАП суб`єктами правопорушення, передбаченого цією статтею, є особи, які відповідно до ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Частинами 1 та 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено коло осіб, які зобов`язані подавати декларації, а саме осіб, зазначених у п. 1, п.п. «а» і «в» п. 2, п. 5 ч. 1 ст. 3 цього Закону.

Відповідно до підпункту «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» дія цього Закону поширюється, зокрема, на державних службовців.

Судом встановлено, що наказом Головного управління ДПС у Запорізькій області від 16.03.2026 № 98-о ОСОБА_1 призначено на посаду головного державного інспектора відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок Бердянського, Василівського, Мелітопольського та Пологівського районів управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Запорізькій області з 17.03.2026.

17.03.2026 ОСОБА_1 склала Присягу державного службовця, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до посадової інструкції посада головного державного інспектора відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок Бердянського, Василівського, Мелітопольського та Пологівського районів управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Запорізькій області належить до посад державної служби категорії «В».

Таким чином, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді державної служби категорії «В», є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», та суб`єктом відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Абзацом 2 п. 2 розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що рішення про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій приймається Національним агентством з питань запобігання корупції.

Згідно з ч.1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у п. 1, п.п. «а», «в»-«ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня шляхом заповнення відповідної форми на офіційному вебсайті Національного агентства подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство з питань запобігання корупції надає рекомендаційні роз`яснення, методичну та консультаційну допомогу щодо застосування положень цього Закону.

З метою реалізації зазначених повноважень та на виконання Закону України від 20.09.2023 № 3384-IX Національним агентством з питань запобігання корупції затверджено Роз`яснення від 13.11.2023 № 4 (зі змінами), відповідно до яких обов`язок щодо подання щорічної декларації виникає щороку протягом строку перебування особи на посаді, що передбачає обов`язок декларування. При цьому подання декларації кандидата на посаду не звільняє особу від обов`язку подати щорічну декларацію за той самий звітний період у разі виникнення такого обов`язку.

Отже, у ОСОБА_1 виник обов`язок подати щорічну декларацію за 2025 рік не пізніше 01 квітня 2026 року.

Разом із тим судом встановлено, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та інформації щодо послідовності дій користувача Реєстру ОСОБА_1 подала щорічну декларацію за 2025 рік лише 10.04.2026, тобто після закінчення встановленого законом строку.

Таким чином, ОСОБА_1 порушила вимоги ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Поважних причин, які б об`єктивно перешкоджали своєчасному поданню декларації, ОСОБА_1 суду не наведено, а матеріали справи таких обставин не містять.

Доводи ОСОБА_1 про те, що 05.03.2026 нею була подана декларація кандидата на посаду за 2025 рік, а про необхідність подання також щорічної декларації за той самий звітний період вона не знала, суд оцінює критично та вважає їх такими, що не спростовують факту вчинення адміністративного правопорушення.

Як вбачається з роз`яснення Національного агентства з питань запобігання корупції від 13.11.2023 № 4 (зі змінами), подання декларації кандидата на посаду не звільняє особу від обов`язку подати щорічну декларацію за той самий звітний період у разі виникнення такого обов`язку.

Незнання або неправильне розуміння вимог чинного законодавства не є поважною причиною несвоєчасного подання декларації та не звільняє особу від виконання покладених законом обов`язків. З моменту набуття статусу суб`єкта декларування особа зобов`язана самостійно дотримуватися вимог Закону України «Про запобігання корупції», у тому числі щодо строків і порядку подання декларацій.

Судом встановлено, що станом на 01.04.2026 ОСОБА_1 вже перебувала на посаді державної служби, а відтак була суб`єктом декларування та зобов`язана у встановлений законом строк подати щорічну декларацію за 2025 рік. При цьому подання декларації кандидата на посаду не звільняло її від виконання зазначеного обов`язку.

Подання ОСОБА_1 щорічної декларації 10.04.2026 після закінчення встановленого законом строку не спростовує факту вчинення адміністративного правопорушення та не виключає адміністративної відповідальності, оскільки склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є закінченим з моменту пропуску встановленого законом строку подання декларації без поважних причин. Подальше подання декларації свідчить лише про виконання особою покладеного на неї законом обов`язку після його порушення.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, № 149 від 03.06.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 15.05.2026, відповідно до яких вона підтвердила, що наказом ГУ ДПС у Запорізькій області від 16.03.2026 № 98-о її було призначено на посаду головного державного інспектора з 17.03.2026, цього ж дня вона склала Присягу державного службовця, 10.04.2026 після повідомлення працівниками підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС у Запорізькій області подала щорічну декларацію за 2025 рік, а також зазначила, що вважала достатнім подання декларації кандидата на посаду та не знала про необхідність подання окремої щорічної декларації; відомостями Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щодо послідовності дій користувача Реєстру; копією наказу Головного управління ДПС у Запорізькій області від 16.03.2026 № 98-о про призначення ОСОБА_1 на посаду; копією особової картки державного службовця; копією посадової інструкції; копією Присяги державного службовця.

Оцінюючи зазначені докази відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, суд доходить висновку, що вони є належними, допустимими, достовірними та достатніми, а в своїй сукупності повністю підтверджують обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували викладені у протоколі обставини або підтверджували наявність поважних причин несвоєчасного подання декларації, матеріали справи не містять, а стороною захисту суду не надано.

Таким чином, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 , будучи державним службовцем та суб`єктом декларування, у порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» без поважних причин несвоєчасно подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2025 рік.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; суб`єктом правопорушення є особа, на яку поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції»; суб`єктивна сторона характеризується виною у формі необережності, оскільки ОСОБА_1 мала реальну можливість виконати покладений на неї законом обов`язок, однак не забезпечила своєчасне подання декларації.

Отже, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а її вина у його вчиненні повністю доведена.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно зі ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Вирішуючи питання про вид та розмір адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого адміністративного правопорушення, дані про особу правопорушниці, яка раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, ступінь її вини, а також відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, і приходить до висновку, що необхідним та достатнім для її виправлення, виховання у дусі додержання вимог законодавства та запобігання вчиненню нових правопорушень є накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ч. 1 ст. 172-6, ст.ст. 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок в дохід держави (отримувач: ГУК у Запорізькій області/ТГ м. Запоріжжя/21081100; код отримувача: (ЄДРПОУ) 37941997; номер розрахунку (IBAN): UA558999980313060106000008479; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 21081100).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок в дохід держави (отримувач: ГУК у м.Києві/ м.Київ/22030106; код отримувача: (ЄДРПОУ) 37993783; номер розрахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Роз`яснити ОСОБА_1 положення ст.ст. 307, 308 КУпАП, відповідно до яких, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у такий строк, в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: Н.І. Рибалко