Ухвала суду № 139123533, 19.08.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/9050/26 1-кс/335/3102/2026

19 серпня 2026 року м.Запоріжжя

Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , ознайомившись зі скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб ГУНП в Запорізькій області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення на підставі заяви від 15.05.2026 року, -

встановив:

До слідчого судді надійшла скарга ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб ГУНП в Запорізькій області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення на підставі заяви від 15.05.2026 року.

Зі скарги вбачається, що заявник оскаржує бездіяльність уповноважених осіб ГУНП в Запорізькій області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 15.05.2026 року.

Згідно ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, в порядку, передбаченому КПК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано главою 26 КПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 КПК України, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

У той самий час, відповідно до ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Як передбачено ч. 1 ст. 117 КПК України, пропущений із поважних причин процесуальний строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Поновлення процесуального строку за своєю правовою природою передбачає встановлення учасникам кримінального провадження додаткового проміжку часу для вчинення процесуальної дії за умови пропуску строку з поважних причин.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу.

Як слідує зі змісту скарги, 15.05.2026 року заявник подав заяву (електронне звернення) до ГУНП в Запорізькій області про вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий або прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати досудове розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

За таких обставин скаржник мав право звернутись до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність щодо невнесення відомостей до ЄРДР відповідно по заяві від 15.05.2026 року, до 26 травня 2026 року включно.

Проте, заявник 17.08.2026 року звернувся до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя зі скаргою, в порядку ст. 303 КПК України, на бездіяльність уповноважених осіб ГУНП в Запорізькій області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення на підставі заяви від 15.05.2026 року, та з клопотанням про поновлення строку для подання скарги, посилаючись на те, що оскаржувана бездіяльність має триваючий (продовжуваний) характер, окрім цього заявник проживає в іншій області (м.Коростишів Житомирської області), є інвалідом 3 групи та ветераном війни, що перешкоджало своєчасному зверненню до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений процесуальний строк може бути поновлений слідчим суддею, якщо його пропущено з поважних причин.

Поновлення процесуального строку передбачає встановлення учасникам кримінального провадження ухвалою слідчого судді додаткового проміжку часу для вчинення процесуальної дії за умови пропуску строку з поважних причин. Особою, яка порушує питання поновлення пропущеного строку, має бути доведено, що передбачений нормами КПК України строк не використаний за призначенням та доведено поважність такого пропуску.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи, і перешкодили йому виконати процесуальні дії у межах встановленого КПК України проміжку часу. До їх числа відносяться: 1) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); 2) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження; 3) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; 4) смерть близьких родичів, членів сім`ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; 5) несвоєчасне одержання процесуальних документів; 6) інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню учасником кримінального провадження шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Крім того, необхідно зазначити, що процесуальний закон не пов`язує можливість оскарження невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань із отриманням відповіді на таке звернення, оскільки, як було вищезазначено, початок строку на оскарження починається саме після спливу 24 годин з моменту подання заяви про вчинене кримінальне правопорушення.

Інститут строків сприяє досягненню юридичної визначеності у кримінально-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу не зловживати наданими їм правами. Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі №3236/03 «Пономарьов проти України» зазначено, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Матеріали скарги не містять обґрунтованих даних, які б свідчили про наявність обставин, які перешкоджали заявнику впродовж передбаченого КПК України строку реалізувати своє процесуальне право на оскарження бездіяльності уповноваженої особи ГУНП в Запорізькій області.

Адже поважними причинами пропуску строку можуть визнаватися лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з реальними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Доказів, що скаржник з якихось об`єктивних причин в силу свого статусу (учасник бойових дій, інвалід 3 групи внаслідок війни) не мав можливості своєчасно подати скаргу матеріали скарги не містять.

Посилання скаржника на те, що заявник очікував на письмову відповідь такими не являються. Очікування скаржником результатів розгляду його заяви від 15.05.2026 та відповіді з цього приводу не є непереборною причиною, за якою скаржник не мав би об`єктивної можливості подати відповідну скаргу у встановлений строк. Проживання в іншому місті також не є об`єктивно непереборними обставинами для подання скарги у строк, передбачений законом, адже заявник використовує систему «Електронний суд».

Частина 1 ст. 303 КПК України встановлює право оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей до ЄРДР, пов`язуючи таку бездіяльність з моментом отримання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення уповноваженим суб`єктом. Отримання скаржником відповіді не змінює і не продовжує строку оскарження бездіяльності прокурора, оскільки відповідний обов`язок чітко і зрозуміло обумовлений у ст. 214 КПК України часовими рамками в 24 години з моменту отримання заяви і не передбачає прийняття будь-якого додаткового рішення прокурора чи слідчого з цього приводу. Про оскаржувану бездіяльність слід стверджувати на наступний день після закінчення встановленого ст. 214 КПК України строку для внесення до ЄРДР відповідних відомостей за заявою від 15.05.2026.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення. Копія ухвали про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами (ч. 3 ст. 304 КПК України).

У зв`язку з тим, що скарга подана слідчому судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя після закінчення десятиденного строку, встановленого для її подання, а слідчий суддя не знайшов підстав для його поновлення, таку скаргу необхідно повернути скаржнику.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 214, 303, 304 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку для оскарження бездіяльності уповноважених осіб ГУНП в Запорізькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 15.05.2026, відмовити.

Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб ГУНП в Запорізькій області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення на підставі заяви від 15.05.2026 року, - повернути заявнику.

Копію ухвали про повернення скарги невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1