Ухвала суду № 139123519, 20.08.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 20.08.2026

Справа № 334/8201/26

Провадження № 1-кс/334/2157/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

за участю прокурора - ОСОБА_3

слідчого - ОСОБА_4

підозрюваного - ОСОБА_5

захисника - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізької області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене із прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР під №12026082050001558 від 18 серпня 2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, маючого середню-спеціальну освіту, одруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , у званні «солдат», зареєстрованого та мешкаючого адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого:

вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 28 грудня 2023 року за ч.4 ст.185 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавленням волі, на підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки;

вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 жовтня 2024 року за ч.4 ст.186 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, згідно ст.71 КК України приєднано невідбуту частину покарання за вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 28 грудня 2023 року до покарання у вигляді 5 років 1 місяця позбавлення волі; 30 травня 2025 року звільнений від відбування покарання у зв`язку з тим, що направлений для проходження військової служби за контрактом до військової частини НОМЕР_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України

ВСТАНОВИВ:

20 серпня 2026 року слідчий СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізької області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , звернувся до суду із клопотанням погоджене із прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР під №12026082050001558 від 18 серпня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.

В провадженні СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, перебувають матеріали кримінального провадження №12026082050001558 від 18 серпня 2026 року, за ознаками злочину, передбаченого, ч.4 ст.186 КК України.

Досудовим розслідуванням, що ОСОБА_5 , підозрюється

у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , вчинив умисне корисливе кримінальне правопорушення за наступних обставин.

18 серпня 2026 року о 14 годині 50 хвилин ОСОБА_5 зайшов до торговельної зали магазину «Делві», розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Зестафонська, буд. №4, де взяв з полиць магазину товари, а саме: дві пляшки пива «Оболонь світле» об`ємом 2,2 літра кожна, одну пляшку пива «Garage» об`ємом 0,5 літра та одну пачку сухариків «Флінт», після чого підійшов до каси з метою здійснення оплати за вказаний товар, де взяв у касира дві пачки цигарок «Camel» та великий пакет.

Далі ОСОБА_5 приклав належний йому мобільний телефон до платіжного терміналу, однак списання грошових коштів за товар не відбулося. Усвідомлюючи, що оплата за товар не проведена, у ОСОБА_5 раптово виник умисел на відкрите викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, приблизно о 15 годині 04 хвилини, ОСОБА_5 , діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, перебуваючи на касовій зоні магазину «Делві» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Зестафонська буд. №4, розуміючи, що грошові кошти за товар не списані, а його дії очевидні для працівників магазину, незважаючи на їхні вимоги зупинитися та повернути неоплачений товар, вибіг із приміщення магазину «Делві» з майном ТОВ «ОПТТОРГ-15», а саме: двома пляшками пива «Оболонь світле» об`ємом 2,2 літра кожна, одною пляшкою пива «Garage» об`ємом 0,5 літра, однією пачкою сухариків «Флінт» масою 100 г та двома пачками цигарок «Camel» та зник з місця вчинення кримінального правопорушення у невідомому напрямку, в результаті чого вчинив відкрите викрадення вказаного майна.

В подальшому ОСОБА_5 розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «ОПТТОРГ-15» матеріальну шкоду на загальну суму 758 гривень 50 копійок.

Органами досудового розслідування дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч.4 ст.186 КК України, а саме: у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненого, повторно в умовах воєнного стану.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець

м. Запоріжжя, громадянин України, який має середню-спеціальну освіту, одружений, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , у званні «солдат», зареєстрований та мешкає адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимий:

вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 28 грудня 2023 року за ч.4 ст.185 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавленням волі, на підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки;

вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 жовтня 2024 року за ч.4 ст.186 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, згідно ст.71 КК України приєднано невідбуту частину покарання за вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 28 грудня 2023 року до покарання у вигляді 5 років 1 місяця позбавлення волі. 30 травня 2025 року звільнений від відбування покарання у зв`язку з тим, що направлений для проходження військової служби за контрактом до військової частини НОМЕР_1 .

19 серпня 2026 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України, час фактичного затримання о 01 годині 06 хвилин.

19 серпня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.

Провина підозрюваного ОСОБА_5 та обґрунтованість підозри повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, які містяться у матеріалах даного кримінального провадження, а саме: протоколом огляду місця події від 18 серпня 2026 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , протоколом впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_7 , протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , протоколом впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_8 , протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , протоколом затримання ОСОБА_5 .

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного з вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України.

Згідно вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час проведення досудового розслідування, встановлена наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ОСОБА_5 може:

переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні;

вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, підтверджується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років. Після вчинення кримінального правопорушення підозрюваний, усвідомлюючи, що його дії були викриті свідками, не припинив свої протиправні дії, а залишив місце вчинення злочину разом із викраденим майном, намагаючись уникнути відповідальності за скоєне. Крім того, ОСОБА_5 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, у тому числі за злочини проти власності та грабежі, а також засуджений 02.12.2024 Хмельницьким міським районним судом Хмельницької області за ч.4 ст.186 КК України до 5 років позбавлення волі, згідно ст.71 КК України приєднано невідбуту частину покарання за вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 28 грудня 2026 року до 5 років 1 місяць, звільнений від відбування покарання у зв`язку з тим, що направлений для проходження військової служби за контрактом до військової частини НОМЕР_1 . Усвідомлюючи тяжкість покарання, яке може бути призначене у разі визнання його винуватим, а також наявність вагомих доказів його причетності до вчинення злочину, підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, підтверджується тим, що ОСОБА_5 відомі особи свідки, які безпосередньо спостерігали за обставинами вчинення кримінального правопорушення та надали показання, що викривають його у вчиненні злочину. Перебуваючи на волі, підозрюваний може вступити зі свідками у позапроцесуальний контакт, схиляти їх до зміни показань, відмови від їх надання або надання показань на свою користь. При цьому показання свідків мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та доведення винуватості підозрюваного. Враховуючи попередні судимості ОСОБА_5 , у тому числі за злочини, пов`язані із застосуванням насильства та грабежі, існують достатні підстави вважати, що його перебування на волі може створювати для потерпілого та свідків обґрунтовані побоювання щодо власної безпеки, що може негативно вплинути на повноту та об`єктивність їх показань.

Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, підтверджується тим, що ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий за умисні корисливі злочини проти власності, зокрема за крадіжки та грабежі, однак належних висновків для себе не зробив та на шлях виправлення не став. Після направлення для проходження військової служби за контрактом до військової частини НОМЕР_1 , 25 січня 2026 року ОСОБА_5 самовільно залишив військову частину та 18.08.2026 знову вчинив кримінальне правопорушення проти власності за ч.4 ст.186 КК України. Вказані обставини свідчать про стійку злочинну спрямованість його поведінки, відсутність належних соціальних стримуючих факторів, нехтування вимогами закону та наявність реальної ймовірності вчинення ним нових кримінальних правопорушень у разі перебування на волі.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відтак, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, з наступних підстав:

при обранні підозрюваному запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання або домашнього арешту підозрюваний зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований, житла, в якому проживає чи перебуває, без дозволу слідчого.

до теперішнього часу на адресу органу досудового розслідування не надходили клопотання від осіб, які б могли стати поручителями підозрюваного ОСОБА_5 , що свідчить про неможливість обрання йому запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, передбаченого п.2 ч.1 ст.176 КПК України.

підозрюваний ОСОБА_5 не має достатнього джерела доходу, що вказує на неможливість обрання йому запобіжного заходу у вигляді застави, передбаченого

п.3 ч.1 ст.176 КПК України.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, слідство вважає за необхідним клопотати перед слідчим суддею про обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв`язку з тим, що без застосування даного запобіжного заходу, неможливо уникнути вищезазначених ризиків та забезпечення покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання. Просив обрати запобіжний захід у відношенні ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою. Вважає, що підозрюваний може намагатися ухилитися від слідства та суду, тому застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є більш доцільним, а інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну поведінку підозрюваного.

В судовому засіданні слідчий підтримав клопотання з підстав викладених в ньому.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що провину свою визнає, заперечив, щодо задоволення клопотання. Просив обрати йому запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі.

Захисник ОСОБА_6 заперечував щодо задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , просив відмовити в задоволенні клопотання.

Заслухавши думку прокурора, слідчого, пояснення підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Згідно висновків Європейського суду з прав людини, зокрема, по справах «Смирнова проти Російської Федерації», «Летельєр проти Франції», «Вемгофф проти Німеччини», відповідно до яких тримання особи під вартою можливе лише у виняткових чотирьох випадках: при ризику неявки обвинуваченого на судовий розгляд;

при ризику перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя;

при ризику вчинення ним подальших правопорушень;

при ризику спричинення ним порушень громадського порядку.

Усі чотири ризики мають бути реальними і обґрунтованими, аргументи на цей предмет не повинні бути загальними і абстрактними.

Термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

При цьому, не можна не зазначити, що практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14 березня 1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна це питання, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначено, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Отже, обраний відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за вказаних обставин справи, з урахуванням встановлених ризиків, на думку слідчого судді, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Слідчий суддя вважає що є наявність існування ризиків передбачених ч.1 ст.177 КК України переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що оскільки ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України з урахуванням встановлених ризиків, відсутні підстави вважати, що менш суворий запобіжний захід, окрім тримання під вартою зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного.

Крім цього, слідчим суддею враховуються обставини, визначені у ч.1 ст.178 КПК України, а саме: повідомлення ОСОБА_5 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, вагомість наявних доказів цього, його вік, стан здоров`я, тяжкість покарання.

Вказане свідчить, що запобігання встановленим ризикам можливо лише шляхом застосування до підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу - тримання під вартою строком на 60 днів, в межах строку досудового слідства.

Слідчим суддею при визначенні суми альтернативного запобіжного заходу застави підозрюваному враховуються, обставини кримінального правопорушення, його майновий та сімейний стан, ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Слідчий суддя вважає, що застава - 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 133120 гривень, в повній мірі забезпечить належне виконання покладених на підозрюваного обов`язків та його належну поведінку.

Слідчий суддя вважає, що обрання саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 з урахуванням його тривалості, відповідає особі підозрюваного, характеру та тяжкості діяння, мотивів, та обставинам вчинення злочину, що інкримінується підозрюваному, забезпеченню прав потерпілих, а також покаранню, що може бути призначене підозрюваному в разі визнання його винуватим.

Враховуючи зазначене, вважаю, що слідчим в клопотанні та прокурором в судовому засіданні доведено неможливість застосування до підозрюваного у даному кримінальному правопорушенні більш м`якого запобіжного заходу, існує необхідність у застуванні до нього запобіжного заходу тримання під вартою, а тому клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131, 132, 176-179, 180, 182, 194, 196, 370, 372, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізької області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене із прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР під №12026082050001558 від 18 серпня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном шістдесят днів у слідчому ізоляторі УДПтСУ м. Запоріжжя.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 133120 гривень.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу яку необхідно внести на депозитний рахунок: №UA928201720355289002015001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700. Призначення платежу: застава за підозрюваного ОСОБА_5 , провадження по справі №1-кс/334/2157/26, ЄУН 334/8201/26. Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , обов`язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця навчання.

Роз`яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин, не повідомить про причину своєї неявки, якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Виконання ухвали слідчого судді доручити співробітникам Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області.

Строк тримання ОСОБА_5 під вартою рахувати з 19 серпня 2026 року з 01 години 06 хвилин.

Термін дії ухвали закінчується 17 жовтня 2026 року о 01 годині 06 хвилин.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: ОСОБА_1