Ухвала суду № 139123244, 18.08.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11676/26

1-кс/308/5088/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2026 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород клопотання слідчого в ОВС 1-го відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Закарпатській області майора юстиції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні за №22026070000000142 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.06.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки Чернігівської області, Бобровицького району, с. Кобижча, з середньою освітою, вдови, офіційно не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України, -

встановив:

Слідчого в ОВС 1-го відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Закарпатській області майор юстиції ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням у кримінальному провадженні за №22026070000000142 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.06.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України, про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком 60 діб.

Клопотання обґрунтовує тим, що досудовим слідством встановлено, що не пізніше 16.06.2026 у ОСОБА_4 , виник злочинний умисел на переміщення з території Арабської Республіки Єгипет через митний кордон України з приховуванням від митного контролю прекурсорів, обіг яких обмежено і стосовно яких встановлюються заходи контролю.

З метою реалізації вказаного злочинного умислу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись раніше виниклим мотивом, громадянка України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на в місті Каїр, Арабської Республіки Єгипет, у період часу з 09.06.2026 по 16.06.2026, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, придбала у невстановлених досудовим розслідуванням осіб таблетки, а саме: 6 упаковок з написом «Trimed Flu» торгівельної марки «MINAPHARM», в кожній з яких містяться 2 блістери, по 10 таблеток у кожному, 21 блістер з написом «Trimed Flu», по 10 таблеток у кожному, 71 блістер з написом «Decancit SR» торгівельної марки «APEX», по 10 таблеток у кожному, з метою його подальшого контрабандного переміщення через державний кордон України з приховуванням від митного контролю з Арабської Республіки Єгипет до України.

Усвідомлюючи, що придбані нею прекурсори, можуть бути виявлені співробітниками митних органів під час проходження українсько-угорського кордону, громадянка України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинила ряд дій, спрямованих на приховування наявного у її розпорядженні прекурсорів, обіг яких обмежено і стосовно яких встановлюються заходи контролю.

Маючи досвід частих виїздів за кордон та будучи добре ознайомленою з порядком здійснення митних формальностей на митному посту під час перетину кордону, усвідомлюючи, що під час прикордонно-митного контролю можуть здійснюватися перевірки багажу пасажирів, на предмет зберігання та заборонених до перевезення предметів та речовин, громадянка України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 сховала 21 блістер з написом «Trimed Flu», по 10 таблеток у кожному, 71 блістер з написом «Decancit SR» торгівельної марки «APEX», по 10 таблеток у кожному, до порожніх упаковок лікарських засобів, переміщення яких через державний кордон України дозволено, а саме: 2 упаковок з написом Ocuduard LX, 1 упаковки з написом Ruxotop 1.5% та 1 упаковки з написом Larypro, щоб унеможливити їх виявлення співробітниками митної служби.

У подальшому, ОСОБА_4 приховала 2 упаковки з написом Ocuduard LX, 1 упаковку з написом Ruxotop 1.5% та 1 упаковку з написом Larypro, до яких були сховані 21 блістер з написом «Trimed Flu», по 10 таблеток у кожному та 71 блістер з написом «Decancit SR» торгівельної марки «APEX», по 10 таблеток у кожному, а також 6 упаковок з написом «Trimed Flu» торгівельної марки «MINAPHARM», в кожній з яких містяться 2 блістери, по 10 таблеток у кожному до поліетиленового пакету серед дозволених для переміщення через державний кордон України лікарських засобів, який помістила до валізи, поміж інших особистих речей, чим вчинила дії, спрямовані на приховування таких прекурсорів, обіг яких обмежено і стосовно яких встановлюються заходи контролю від митного контролю.

Виконавши дії, які на думку ОСОБА_4 могли б забезпечити їй безперешкодне ввезення на територію України прекурсорів, обіг яких обмежено і стосовно яких встановлюються заходи контролю з метою доведення злочинного умислу до кінця, ОСОБА_4 15.06.2026 о 00 год. 05 хв. придбала квиток на потяг який відправляється 16.06.2026 року о 22 год. 40 хв. з станції Будапешт-Клті та прибуває 17.06.2026 року о 19 год. 54 хв. на станцію Київ Пасажирський. 16.06.2026 року ОСОБА_4 вилетіла літаком з міста Каїр, Арабської Республіки Єгипет та прилетіла до міста Будапешт, Угорської Республіки. Після цього, ОСОБА_4 зайняла 36 місце 5 вагону потягу № 010К сполучення Будапешт-Київ, який здійснює перетин державного кордону України через пункт пропуску «Чоп-залізничний» Закарпатської митниці.

17.06.2026 року о 06 год. 40 хв. в зону митного контролю в зону митного контролю на ділянку «В`їзд» митного поста «Чоп -залізничний» Закарпатської митниці прибув потяг №10 «Будапешт-Київ» у складі 7 пасажирських вагонів, в якому у 5 вагоні 3 купе на 36 місці, слідувала громадянка України ОСОБА_4 , якій було надано для заповнення митну декларацію. Під час усного опитування ОСОБА_4 повідомила співробітникам митної служби, що речей та предметів, які заборонені до переміщення через митний кордон України або таких, що підлягають обов`язковому декларуванню у неї немає. В подальшому ОСОБА_4 було надано для заповнення письмову митну декларацію. У вказаній письмовій митній декларації ОСОБА_4 повідомила, що не переміщує через митний кордон України заборонені чи такі, що підлягають декларування речі, предмети чи товари.

Однак, у ході митного огляду ручної поклажі ОСОБА_4 , зокрема валізи, в якій містився поліетиленовий пакет з лікарськими засобами, серед яких були приховані від митного контролю 2 упаковки з написом Ocuduard LX, 1 упаковку з написом Ruxotop 1.5% та 1 упаковку з написом Larypro, до яких були сховані 21 блістер з написом «Trimed Flu», по 10 таблеток у кожному та 71 блістер з написом «Decancit SR» торгівельної марки «APEX», по 10 таблеток у кожному, а також 6 упаковок з написом «Trimed Flu» торгівельної марки «MINAPHARM», в кожній з яких містяться 2 блістери, по 10 таблеток у кожному.

Згідно з висновками експертів Закарпатського НДЕКЦ МВС України вилучені у громадянки України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 таблетки в своєму складі містять прекурсор, обіг якого обмежено і стосовно якого встановлюються заходи контролю псевдоефедрин, а саме:

- 6 упаковок з написом «Trimed Flu» торгівельної марки «MINAPHARM», в кожній з яких містяться 2 блістери, по 10 таблеток у кожному, тобто 120 (сто двадцять) таблеток білого кольору, які містились в 12 (дванадцяти) комірчастих упакуваннях з полімерної плівки та металевої фольги, із друкованими написами: «Trimed Flu Loratidine 5 mg Paracetamol 500 mg Pseudoephedrine sulphate 120 mg MINAPHARM PHARMACEUTICALS», що знаходились в 6 (шести) картонних упакуваннях білого та сірого кольорів, із друкованими написами: «Trimed Flu Loratidine 5 mg Paracetamol 500 mg Pseudoephedrine sulphate 120 mg MINAPHARM PHARMACEUTICALS», містять в своєму складі містять прекурсор, обіг якого обмежено і стосовно якого встановлюються заходи контролю псевдоефедрин. Загальна маса псевдоефедрину в 120 (сто двадцяти) таблетках білого кольору становить 13,4880 г.:

- 21 блістер з написом «Trimed Flu», по 10 таблеток у кожному, тобто 210 (двісті десять) таблеток білого кольору, які містились в 21 (двадцяти одному) комірчастому упакуванні з полімерної плівки, металевої фольги та написами «Trimed Flu...», в своєму складі містять прекурсор, обіг якого обмежено і стосовно якого встановлюються заходи контролю псевдоефедрин. Загальна маса псевдоефедрину в 210 (двісті десяти) таблетках білого кольору становить 24,5490 г.

- 71 блістер з написом «Decancit SR» торгівельної марки «APEX», по 10 таблеток у кожному, тобто 620 (шістсот двадцять) таблеток білого кольору, які містились в 62 (шістдесяти двох) комірчастих упакуваннях з полімерної плівки та металевої фольги з літографованим написом барвника синього кольору: «Decancit SR AРЕХ...», та 90 (дев`яносто) таблеток білого кольору, які містились в 9 (дев`яти) комірчастих упакуваннях з полімерної плівки та металевої фольги з літографованим написом барвника фіолетового кольору: «Decancit SR APEX...», містять в своєму складі містять прекурсор, обіг якого обмежено і стосовно якого встановлюються заходи контролю псевдоефедрин. Загальна маса псевдоефедрину в 710 (сімсот десяти) таблетках білого кольору становить 84,7830 г.

Таким чином, загальна маса псевдоефедрину в таблетках, вилучених у ОСОБА_4 становить 122,8200 г.

Згідно з затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 6 травня 2000 року «Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» псевдоефедрин (таблиця ІV, список № 1) віднесено до прекурсорів, обіг яких обмежено і стосовно яких встановлюються заходи контролю.

Відповідно до Таблиці № 3 «Великі та особливо великі розміри прекурсорів, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров`я України № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», псевдоефедрин у розмірі: понад 6 г відноситься до відноситься до особливо великих розмірів.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями громадянка України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України, а саме контрабанді, тобто переміщенні через митний кордон України з приховуванням від митного контролю прекурсорів, обіг яких обмежено і стосовно яких встановлюються заходи контролю в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України

18 серпня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України.

Слідчий вказує, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується повідомленнями оперативних підрозділів про виявлення кримінального правопорушення, протоколом огляду місця події, речовими доказами, зокрема безпосередньо вилученими прекурсорами, обіг яких обмежено і стосовно яких встановлюються заходи контролю в особливо великих розмірах, протоколи оглядів, митною декларацією для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов`язаних з провадженням підприємницької діяльності» від 17.06.2026 на ім`я ОСОБА_4 , Посадковим документом № 388849C4-4C0915E1-0001 на ім`я « ОСОБА_7 », а також іншими матеріалами кримінального провадження.

Ризики настання обставин, з метою недопущення яких необхідно застосувати запобіжний захід у виді взяття під варту: підозрювана ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; підозрювана ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; підозрювана ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; підозрювана ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; підозрювана ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Сторона обвинувачення вважає, що застосування до підозрюваної більш м`яких запобіжних заходів не усуне існування ризиків, зазначених в клопотанні, оскільки в такому випадку підозрювана матиме можливість впливати на свідків, можливих співучасників злочину, покинути територію України та, в такий спосіб, перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду.

У судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав з мотивів, наведених у ньому, просив задовольнити та застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави. Вказав, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину та існують ризики передбачені п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підозрювана ОСОБА_4 у судовому засіданні щодо задоволення клопотання заперечила, вказала, що визнає вину, проте не усвідомлювала, що ці препарати є такі тяжкі та забороненими в Україні. Просила обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або визначити розмір застави. Вказала, що буде з`являтися на всі виклики, просила врвхувати що є вдовою та самостійно виховує сина 2006 року народження, яки є студентом.

Захисник підозрюваної адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечив щодо клопотання, вказав, що ризики наведені в клопотанні є необґрунтованими. ОСОБА_4 визнає вину, буде сприяти слідству. Просив врахувати, що ОСОБА_4 виховує сина 20 років, який навчається. Просив застосувати більш м`який запобіжний захід або визначити мінімальну заставу.

Заслухавши думку прокурора, підозрюваної та її захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Управління Служби безпеки України в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за №22026070000000142 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.06.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України.

18.08.2026 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у кримінальному провадженні за №22026070000000142 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.06.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України, у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 305 КК України, а саме: у вчиненні контрабанди, тобто переміщенні через митний кордон України з приховуванням від митного контролю прекурсорів, обіг яких обмежено і стосовно яких встановлюються заходи контролю в особливо великих розмірах.

Згідно змісту ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно положень ст. 178 КК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ч.1. ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

У відповідності до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно правової позиції викладеній у рішенні Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року по справі «Харченко проти України» (п. 80), при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.305 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років, яке у відповідності до положень ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином.

Дослідивши матеріали долучені до клопотання, а саме: рапорт від 17.06.2026, протокол огляду місця події від 17.06.2026, митну декларацію від 17.06.2026,посадковий документ, повідомлення «159/30500/2026 про протиправне діяння, що містить ознаки злочину від 17.06.2026, висновок експерта від 03.07.2026 №СЕ-19/107-26/7545-НЗПРАП, висновок експерта від 30.06.2026 №СЕ-19/107-26/7546-НЗПРАП, висновок експерта від 29.06.2026 №СЕ-19/107-26/7547-НЗПРАП, протокол огляду від 05.08.2026, протокол огляду предмету від 23.06.2026, протокол огляду від 07.08.2026, протокол допиту свідка від 03.07.2026, протокол допиту свідка від 07.07.2026, вважаю, обґрунтованою пред`явлену ОСОБА_4 підозру, про що свідчать додані до клопотання копії матеріалів кримінального провадження, які з достатньою імовірністю підтверджують існування «розумної підозри» щодо причетності особи до вчинення інкримінованого злочину, в межах розслідування якого ставиться питання про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які містяться в клопотанні слідчого, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням. Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.305 КК України. Більше того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведення винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.

В свою чергу, всі обставини провадження та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 мають з`ясовуватися судом під час судового розгляду у встановленому законом порядку.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених ч.1 статті 177 КПК, у кримінальному провадженні щодо підозрюваної ОСОБА_4 слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду обумовлюється серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Одне із кримінальних правопорушень, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 передбачає виключно покарання у виді позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Крім того, слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останній в разі визнання винною у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, що хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, в сукупності з наведеними вище обставинами суттєво збільшує ризик втечі, а тому враховується слідчим суддею при оцінюванні ризиків. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Ризик незаконного впливу на свідків, у кримінальному провадженні підтверджується тим, що досудове розслідування по даному кримінальному провадженні триває, проводяться необхідні слідчі дії, спрямовані на встановлення усіх обставин кримінального правопорушення, тому ОСОБА_4 має реальну можливість спілкуватись із свідками і впливати на них у кримінальному провадженні шляхом застосування певного психологічного тиску і спонукання їх до надання неправдивих свідчень, введення в оману органів досудового розслідування та замовчування відомостей, які мають значення для даного кримінального провадження.

Разом із тим, суд погоджується із доводами сторони захисту про те, що стороною обвинувачення не було доведено наявність ризиків того, що підозрювана може знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється.

Таким чином, стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених п.1 та п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні .

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено виключно покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років, злочин вчинено умисно, у період дії воєнного стану, а також бере до уваги дані про особу підозрюваної, а саме, що остання раніше не судима, має середню освіту, офіційно не працює, має на утриманні сина 2006 р.н., який продовжує навчатися.

Жодних даних, котрі б свідчили про те, що підозрювана за станом здоров`я не може утримуватися в закладі тимчасового обмеження волі матеріали клопотання не містять та такі не були надані стороною захисту.

Обставини здійснення підозрюваною конкретних дій, доведеність її винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування та судового розгляду.

Враховуючи сукупність наведених обставин, особу підозрюваної, та те, що стороною обвинувачення доведено, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Застосовуючи вказаний запобіжний захід, слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

У зв`язку із наведеним клопотання слідчого підлягає до задоволення.

У відповідності з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

У відповідності з ч. 5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні. Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи підозрюваного, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.

Разом з цим, при визначенні розміру застави слід не допускати встановлення такого її розміру, що є завідомо непомірним для особи та призводить до неможливості виконання застави. З одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

Виходячи з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, тяжкості кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , з урахуванням положень Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2026 року складає 3328 гривні, та з урахуванням даних щодо майнового стану підозрюваної, слідчий суддя приходить до висновку, що для забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, є необхідним визначити заставу у розмірі ста прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 332 800 (триста тридцять дві тисячі вісімсот) грн. 00 коп. Такий розмір застави, на переконання слідчого судді, буде відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, зможе запобігти ризикам, передбаченими ст.177 КПК України та забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваної. Підстав вважати вказаний розмір застави завідомо непомірним для підозрюваної, слідчий суддя не вбачає.

У випадку внесення застави слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрювану обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, та зобов`язати: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожного вимогою та визначеною ними періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає (Чернігівська область, Ніжинський район, м.Бобровиця, ) без дозволу слідчого, прокурора; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд про зміну місця проживання та роботи; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до ч. 4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Відповідно до вимог ч.1 та ч.2 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, при цьому строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 206, 309 КПК України, слідчий суддя,-

постановив:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів, а саме до 14 жовтня 2026 року (включно).

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_4 обов`язків передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України - в розмірі ста прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 332 800 (триста тридцять дві тисячі вісімсот) грн. 00 коп.

У разі внесення застави у вказаному розмірі покласти на підозрювану ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожного вимогою та визначеною ними періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає (Чернігівська область, Ніжинський район, м.Бобровиця, ) без дозволу слідчого, прокурора;

- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд про зміну місця проживання та роботи;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваній, що в разі невиконання вище перерахованих обов`язків до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Строк дії покладених на підозрювану обов`язків визначити до 14 жовтня 2026 року (включно).

Згідно з частиною сьомою статті 194 КПК України обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваній та захиснику.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1