Рішення № 139123009, 20.08.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/16893/26

Провадження № 2/638/10363/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Семіряд І.В.,

за участю секретаря Рубель О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Шевченківського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

20.07.2026 позивач ТОВ «Коллект центр» звернулось до суду з зазначеним позовом. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 16.04.2021 ТОВ «Інкаса фінанс», правонаступником якого є ТОВ «Коллект центр», та ОСОБА_1 уклали кредитний договір, з використанням електронного підпису. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець надав відповідачу грошові кошти у сумі 2000 грн, в свою чергу ОСОБА_1 зобов`язався повернути кошти, проте не виконав взяті на себе зобов`язання. На підставі укладених договорів факторингу до ТОВ «Коллект центр» перейшло право вимоги за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_1 . У зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитом у сумі 2000 грн, відсотки 12169 грн. 26.04.2021 ТОВ «Служба миттєвого кредитування», правонаступником якого є ТОВ «Коллект центр», та ОСОБА_1 уклали кредитний договір, з використанням електронного підпису. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець надав відповідачу грошові кошти у сумі 4000 грн, в свою чергу ОСОБА_1 зобов`язався повернути кошти, проте не виконав взяті на себе зобов`язання. На підставі укладених договорів факторингу до ТОВ «Коллект центр» перейшло право вимоги за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_1 . У зв`язку з чим у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 74432,80 грн, проте враховуючи принцип розумності, співмірності та пропорційності позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитом у сумі 4000 грн, відсотки 44661,60 грн. 26.04.2021 ТОВ «Служба миттєвого кредитування», правонаступником якого є ТОВ «Коллект центр», та ОСОБА_1 уклали кредитний договір, з використанням електронного підпису. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець надав відповідачу грошові кошти у сумі 3600 грн, в свою чергу ОСОБА_1 зобов`язався повернути кошти, проте не виконав взяті на себе зобов`язання. На підставі укладених договорів факторингу до ТОВ «Коллект центр» перейшло право вимоги за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_1 . У зв`язку з чим у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 66989,52 грн, проте враховуючи принцип розумності, співмірності та пропорційності позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитом у сумі 3600 грн, відсотки 40195,44 грн. Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у сумі 25000 грн та сплачений судовий збір 2662,40 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2026 вказану справу передано в провадження судді Семіряд І.В.

22.07.2026 ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова відкрито спрощене провадження у справі, призначено судове засідання, вирішено здійснювати розгляд справи у змішаній формі.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, був повідомлений належним чином, звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не сповістив.

Суд вважає, що підстав для відкладення розгляду справи немає, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення рішення, адже основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідачів, на підставі наявних у справі письмових доказів, та за згодою позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що не суперечить положенням ст.280 ЦПК України.

Суд, перевіривши матеріали справи, приходить до наступного.

Приписами ст. ст. 12, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 26.04.2021 ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 уклали договір про надання фінансових послуг №2111586076544 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Відповідно до п. 1.1 договору сума кредиту становить 4000 грн.

Згідно з п. 1.2 договору кредит надається на строк, зазначений у заяві анкеті та графіку платежів, який є додатком до договору.

Відповідно до п. 1.3 договору строк повернення кредиту 16 днів з моменту отримання.

Відповідно до графіку платежів, який погоджено між сторонами договору, дата надання кредиту 26.04.2021, строк повернення 11.05.2021, тіло кредиту 4000 грн, відсотки 1280 грн.

Згідно з довідкою ТОВ «ФК «Вей фор пей» - Товариством було здійснено переказ грошових коштів на номер картки НОМЕР_1 у сумі 4000 грн, номер договору 2111586076544.

За клопотанням позивача з АТ «Таскомбанк» витребувано докази щодо зарахування на рахунок відповідача грошових коштів та належності банківської карти відповідача.

Судом отримано відповіді АТ «Таскомбанк». Згідно з відповіддю ОСОБА_1 оформив у банку віртуальну банківську картку НОМЕР_1 , повний номер НОМЕР_2 . На рахунок ОСОБА_1 26.04.2021 о 4000 грн. Зарахування коштів у сумі 4000 грн також підтверджується наданою банком випискою по рахунку ОСОБА_1 .

Тобто, на рахунок ОСОБА_1 який ним зазначено при укладені кредитного договору, було зараховано суму 4000 грн.

Отже, позивачем доведено, що взяті на себе зобов`язання ТОВ «Служба миттєвого кредитування» виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредит у сумі 4000 грн.

ОСОБА_1 не виконав взятих на себе зобов`язань, що підтверджується розрахунком заборгованості, які зберігається у матеріалах справи як у електронній формі так і у письмовій формі.

Окрім того, 26.04.2021 ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 уклали договір про надання фінансових послуг №2111603965981 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Відповідно до п. 1.1 договору сума кредиту становить 3600 грн.

Згідно з п. 1.2 договору кредит надається на строк, зазначений у заяві анкеті та графіку платежів, який є додатком до договору.

Відповідно до п. 1.3 договору строк повернення кредиту 16 днів з моменту отримання.

Відповідно до графіку платежів, який погоджено між сторонами договору, дата надання кредиту 26.04.2021, строк повернення 11.05.2021, тіло кредиту 3600 грн, відсотки 1152 грн.

Згідно з довідкою ТОВ «ФК «Вей фор пей» - Товариством було здійснено переказ грошових коштів на номер картки НОМЕР_3 у сумі 3600 грн, номер договору 2111603965981.

За клопотанням позивача з АТ «Універсалбанк» витребувано докази щодо зарахування на рахунок відповідача грошових коштів та належності банківської карти відповідача.

Судом отримано відповіді АТ «Універсалбанк». На ім`я ОСОБА_1 банком було емітовано картку НОМЕР_4 . Номер телефону, на який надсилалася інформація НОМЕР_5 . Відповідно до виписки про рух коштів 26.04.2026 ОСОБА_1 зараховано 3600 грн.

Тобто, на рахунок ОСОБА_1 який ним зазначено при укладені кредитного договору, було зараховано суму 3600 грн.

Отже, позивачем доведено, що взяті на себе зобов`язання ТОВ «Служба миттєвого кредитування» виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредит у сумі 3600 грн.

ОСОБА_1 не виконав взятих на себе зобов`язань, що підтверджується розрахунком заборгованості, які зберігається у матеріалах справи як у електронній формі так і у письмовій формі.

Окрім того, 16.04.2021 між ТОВ «ФК «Інкасо фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір позики №3586211873-66103.

Відповідно до п. 2.2 договору - кредит надається в загальному розмірі (Сума кредиту) : 2000.00 грн. (дві тисячі гривень 00 копійок.).

Згідно з п. 2.3 договору - строк користування кредитними коштами складає : 14 дiб, (чотирнадцять діб ) та починається з 16.04.2021 (дата) та закінчується по (дата) 30.04.2021(включно).

П. 2.5 договору передбачено, що за користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплатити Товариству плату згідно Графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток № 1 до цього Договору).

Відповідно до графіку розрахунків кредитна ставка 3,90% в день (тариф базовий).

Згідно з листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 08.01.2026 - ТОВ ТОВ «Універсальні платіжні рішення» надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків. Для цього підприємство внесене в державний реєстр фінансових установ (свідоцтво серія ФК №342 від 02.10.2012 ) та отримало Ліцензію Національного банка України №21/788-рк від 01.05.2023 року Між ТОВ «Універсальні платіжні рішення» та ТОВ «ФК «Інкасо фінанс» укладено договір на переказ коштів ФК-П-20/08-08 від 2020-08-20. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 16-04-2021 11:00:26 на суму 2000,00 грн, маска картки НОМЕР_6 , номер транзакції в системі iPay.ua 86560942, призначення платежу: Зачисление 2000 грн на карту НОМЕР_7 .

За клопотанням позивача з АТ «А-банк» витребувано докази щодо зарахування на рахунок відповідача грошових коштів та належності банківської карти відповідача.

Судом отримано відповіді АТ «А-банк», у якій зазначено, що картка НОМЕР_8 емітована на ім`я ОСОБА_1 . Відповідно до виписки про рух коштів, яка 16.04.2021 на рахунок ОСОБА_1 зараховано 2000 грн.

Тобто, на рахунок ОСОБА_1 який ним зазначено при укладені кредитного договору, було зараховано суму 2000 грн.

Щодо переходу права вимоги за кредитним договором, суд зазначає.

Наявні договори факторингу, додаткові угоди до них, реєстри прав вимог, довідки щодо договорів факторингу, зберігаються з у матеріалах справи тільки в електронній формі.

05.08.2021 було укладено договір № 05-08/21 відповідно до якого ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3586211873-66103.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3586211873-66103.

Таким чином, ТОВ «Коллект центр» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 3586211873-66103

01.12.2021 було укладено договір № 1-12 відповідно до якого ТОВ "Служба миттєвого кредитування" відступило на користь ТОВ «Вердикт капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2111586076544.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2111586076544.

Таким чином, ТОВ «Коллект центр» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 2111586076544.

01.12.2021 було укладено договір № 1-12 відповідно до якого ТОВ "Служба миттєвого кредитування" відступило на користь ТОВ «Вердикт капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2111603965981.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2111603965981.

Таким чином, ТОВ «Коллект центр» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 2111603965981.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 був повідомлений про зміну кредиторів за кредитними договорами, проте неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі. Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією, наведеною у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі за № 361/2105/16-ц та від 06 лютого 2018 року у справі за № 278/1679/13-ц, від 06 лютого 2019 року у справі за № 667/11010/14-ц.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно з частиною 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Позивачем доведено перерахування відповідачу грошових коштів за кредитним договором №3586211873-66103 у сумі 2000 грн, за кредитним договором №2111603965981 у сумі 3600 грн, за кредитним договором №2111586076544 у сумі 4000 грн, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 , у якості тіла кредиту.

Що стосується стягнення відсотків за договорами.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (статті 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 611 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені у статтях 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплатити суму боргу кредитору.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№ 202/4494/16-ц).

Як встановлено в судовому засіданні за кредитними договорами відсотки нараховувалися після спливу строку кредитування.

Що стосується договору №3586211873-66103, укладеного між ТОВ «ФК «Інкасо фінанс» та ОСОБА_1 .

Відповідно до умов договору строк кредитування становить 14 днів, з 16.04.2021 по 30.04.2021 (п. 2.3 договору).

Пролонгація договору умовами не передбачена.

Отже, судом здійснено розрахунок відсотків за вказаним договором, відповідно доу мов договору та з урахуванням строку договору, за відсотковою ставкою, яка погоджена між сторонами у графіку розрахунків, а саме 3,90% в день.

2000 грн * 3,90%*14 днів = 1092 грн.

Що стосується договору №2111586076544, укладеного між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 .

Відповідно до умов договору строк кредитування становить 16 днів (п. 1.3 договору).

Пролонгація договору умовами не передбачена.

Отже, судом здійснено розрахунок відсотків за вказаним договором, відповідно до умов договору та з урахуванням строку договору, за відсотковою ставкою, яка погоджена між сторонами у графіку розрахунків, а саме 2% в день.

4000 грн * 2%*16 днів = 1280 грн.

Що стосується договору №2111603965981, укладеного між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 .

Відповідно до умов договору строк кредитування становить 16 днів (п. 1.3 договору).

Пролонгація договору умовами не передбачена.

Отже, судом здійснено розрахунок відсотків за вказаним договором, відповідно до умов договору та з урахуванням строку договору, за відсотковою ставкою, яка погоджена між сторонами у графіку розрахунків, а саме 2% в день.

3600 грн * 2%*16 днів = 1152 грн.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Що стосується витрат на правову допомогу.

У позовній заяві ТОВ «Коллекст центр» просив стягнути ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 25 000 грн.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

На підставі п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Судові витрати на правничу допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов`язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони.

За нормами ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137ЦПК України).

Нормою ч. 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту.

Зазначене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19 (провадження № К/9901/27657/20).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19), від 23 травня 2022 року у справі № 724/318/21 (провадження № 61-19599св21).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), від 16 листопада 2022 року у справі№ 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).

Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід також ураховувати позицію Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Як вбачається з матеріалів справи інтереси ТОВ «Коллект центр» в суді представляло Адвокатське бюро «Лігал Ассістанс» на підставі договору про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024.

П. 1.1 договору передбачено, що клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до заявки на надання юридичної допомоги №1033 від 01.06.2026 ТОВ «Коллект центр» та Адвокатське об`єднання «Лігал Ассістанс» погодили надання правових послуг, а саме надання усної консультації 4000 грн, складання позову 18000 грн, вивчення документації клієнта з посиланням на нормативно правові акти 3000 грн.

З акту №23 про надання юридичної допомоги від 30.06.2026 вбачається, що ТОВ «Коллект центр» та Адвокатське об`єднання «Лігал Ассістанс» погодили надання послуг: усна консультація 4000 грн, складання позову 18000 грн, вивчення документації клієнта з посиланням на нормативно правові акти 3000 грн.

Разом з тим, при визначенні розміру судових витрат, що підлягають відшкодуванню, суд виходить з того, що справа про стягнення заборгованості за кредитним договором для кваліфікованого юриста не є спором значної складності, не потребує дослідження великого обсягу доказів та залучення багатьох учасників. У провадженні адвоката перебуває значна кількість аналогічних справ, тобто вони є типовими. Ціна позову складає 106626,04 грн. Адвокатом складено один процесуальний документ позовну заяву, що не є великими за обсягом та складними за змістом. У судових засіданнях адвокат участі не брав, справу розглянуто без участі сторін, позовну заяву задоволено частково.

Враховуючи, з урахуванням категорії справи, рівня складності юридичної кваліфікації правовідносин, обсягу наданих позивачу послуг з правничої допомоги, змісту поданих процесуальних документів, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності та необхідності, суд дійшов висновку, що справедливим буде стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 3000 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача, пропорційно до задоволених вимог. При звернені до суду позивачем визначено ціну позову 106626,04 грн (100%), судом позов задоволено частково, а саме на суму 13124 грн (12,3%). Отже судовий збір підлягає стягненню у розмірі 327,50 грн (2662,40 грн *12,3%).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 12, 19, 81, 133, 141, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 258, 553, 554, 526, 549, 610-612, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» заборгованість за кредитним договором №3586211873-66103 тіло кредиту 2000 грн, відсотки 1092 грн, за кредитним договором 2111586076544 тіло кредиту 4000 грн, відсотки 1280 грн, за кредитним договором 2111603965981тілокредиту 3600 грн, відсотки 1152 грн, витрати на правничу допомогу 3000 грн, судовий збір, пропорційно до задоволених вимог 327,50 грн, всього 16 451 (шістнадцять тисяч чотириста п`ятдесят одна) грн 50 коп.

У задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

До визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до або через Харківський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

Позивач ТОВ «Коллект центр», ЄДРПОУ 44276926, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_9 , останнє відоме зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .

Суддя: І.В. Семіряд