Постанова № 139122747, 13.08.2026, Валківський районний суд Харківської області

Справа № 615/1709/26

Провадження № 3/615/527/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року м. Валки

Суддя Валківського районного суду Харківської області Левченко А.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ

04.06.2026 року о 23 год 39 хв ОСОБА_1 в с. Огульці по вул. Холодного, 26, керував транспортним засобом електроскутером Crosser без номерного знаку, з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5. ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, про що складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 684117.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся.

В судовому засіданні захисник Кравчун Д.В. просив справу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення відповідно до п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, про що надав до суду клопотання про закриття.

В обґрунтування клопотання захисник зазначає, що з матеріалів справи та відеозаписів вбачається що поліцейські без правової підстави зупинили транспортний засіб ОСОБА_1 . У зв`язку з безпідставною зупинкою, всі подальші дії поліції є неправомірними.

Відповідно до технічних характеристик електросамоката CORSO electric BL- 230088 має потужність електродвигуна 2000 Вт. Оскільки електросамокат марки CORSO electric BL-230088 - це транспортний засіб, який за своїми технічними характеристиками не можна прирівнювати до мопедів або інших механічних транспортних засобів, можна прийти до висновку про те, що вимоги, які встановлені для водіїв механічних транспортних засобів, не можуть бути застосовані до ОСОБА_1 . Отже, транспортний засіб з електродвигуном вважається механічним за умови, що потужність двигуна більша ніж 3 кВт. У зворотному випадку транспортний засіб не буде вважатись механічним, однак все ж таки залишатиметься транспортним засобом. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі №278/3362/15-к від 01.03.2018.

Згідно відеозапису подій, поліцейські не назвали жодної ознаки будь якого сп`яніння відповідно до норм вищенаведеної інструкції.

Крім того, ОСОБА_1 не відмовлявся щодо проходження огляду на стан сп`яніння, однак, поліцейські проігнорували та складати протокол за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння, чим імперативно порушили вимоги ст.266 КУпАП. Таким чином, захисник вважає, що поліцейським порушено процедуру огляду, адже особа яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 від проходження такого огляду на стан сп`яніння не відмовлявся.

Захисник звертає увагу, що згідно матеріалів справи, особа яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем, тобто виконує обов`язки військової служби. Вказані обставини дають підстави вважати, що огляд на стан сп`яніння військовослужбовця ОСОБА_1 проведений не уповноваженою посадовою особою та з порушенням вимог Порядку № 32 та вимог ст. 266-1 КУпАП, а отже вважається недійсним.

Дослідивши адміністративний матеріал, заслухавши особу, що притягається до адміністративної відповідальності, її захисника, оцінивши наявні докази в їх сукупності, приходжу до наступного висновку.

Згідно ч. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів.

Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Пункт 2.5 Правил дорожнього руху України передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановленнястану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю підтверджується сукупністю доказів, які були досліджені у ході судового розгляду, а саме:

- змістом протоколу про адміністративне правопорушення від 04.06.2026 року серії ЕПР1 № 684117;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого водій відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестера Драгер;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05.06.2026 року, згідно якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду в закладі охорони здоров`я КНП «Валківська ЦРЛ»;

- рапортом інспектора СРПП ВП №1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області Волошина Олексія від 05.06.2026 року;

- довідками інспектора САП Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області Обихвоста Віталія від 05.06.2026;

- листом територіального сервісного центру МВС №6343 від 06.06.2026, згідно якого станом на 06.06.2026 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримав посвідчення водія серії НОМЕР_2 , категорії «В» від 25.08.2016;

- відеозаписами події від 04.06.2026 року, які долучено до протоколу про адміністративне правопорушення, на якому зображений ОСОБА_1 , позаяк під час судового розгляду та перегляду відеозапису за участі захисника, останній не спростовував, що на відеозаписі зображений не ОСОБА_1 . Так, працівниками поліції зупинений ОСОБА_1 . В ході спілкування працівник поліції пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестера Драгер або проїхати до медичного закладу, на що останній нічого не відповідає. Потім працівник поліції повідомляє, що від ОСОБА_1 чути запах алкоголю. Зі змісту розмови працівника поліції з ОСОБА_1 вбачається, що останній фактично відмовився від проходження огляду.

Доводи захисника про безпідставність зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 є безпідставними та спростовуються рапортом інспектора СРПП ВП №1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області Волошина Олексія від 05.06.2026 року, з якого випливає, що під час чергування 04.06.2026 за адресою: Харківська область, с. Огульці, вул. Холодного, 26, було зупинено транспортний засіб електроскутер під керування ОСОБА_1 за порушення п. 2.3.Г ПДР України, а саме не мав при собі мотошолома.

Захисник вважає, що було порушено процедуру проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки на відеозаписі працівники поліції не назвали жодної ознаки будь якого сп`яніння відповідно до норм вищенаведеної інструкції. При цьому, ОСОБА_1 не відмовлявся щодо проходження огляду на стан сп`яніння, однак, поліцейські проігнорували та складали протокол за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння

Пунктами 6 та 7 розділу 1 вказаної Інструкції передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерського-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться у найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст.266 КУпАП.

Виходячи зі змісту вказаних нормативно-правових актів відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, як підстави відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, має місце в тому випадку, коли водій відмовився від такого огляду як на місці зупинки транспортного засобу, так і у закладі охорони здоров`я.

Матеріалами провадження, в тому числі відеозаписом, підтверджується факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і у закладі охорони здоров`я.

Крім того, доводи захисника про те, що поліцейські не назвали жодної ознаки будь якого сп`яніння ОСОБА_1 , спростовуються відеозаписом, на якому в ході розмови працівника поліції з ОСОБА_1 , повідомлено, що від ОСОБА_1 чути запах алкоголю.

Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та міг бути оглянутий на стан сп`яніння відповідно до порядку, встановленого ст. 266-1 КУпАП, є безпідставними.

Так, зміст положень ст. 266-1 КУпАП свідчить про те, що даною нормою права не визначається порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які керують транспортним засобом. Тобто, положення ст. 266-1 КУпАП не стосуються спеціального суб`єкту - водій транспортного засобу, а лише військовослужбовців за вчинення військових адміністративних правопорушень.

Отже, для військовослужбовців, які керують транспортним засобом застосовується порядок проходження огляду, передбачений ст. 266 КУпАП, які проводять працівники Національної поліції.

Крім того, слід зазначити про відповідно до вимог частини 1 статті 15 КУпАП військовослужбовці несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

При цьому будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 як військовослужбовець під час зупинки т/з виконував свої службові обов`язки і знаходився на службі, суду стороною захисту надано не було.

Захисник в клопотанні про закриття також зазначає, що електроскутер, яким керував ОСОБА_1 має електродвигун потужністю до 3 кВт, а тому це транспортний засіб, який за своїми технічними характеристиками не можна прирівнювати до мопедів або інших механічних транспортних засобів. Отже, вимоги, які встановлені для водіїв механічних транспортних засобів, не можуть бути застосовані до ОСОБА_1

Суд з приводу вищезазначеного зазначає наступне.

Так, відповідно до посібника користувача електромопеда CORSO electric BL-230088 та видаткової накладної № 35 від 08.03.2025, які долучив захисник до клопотання про закриття, вбачається, що потужність двигуна даного транспортного засобу складає 2000 Вт.

Згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п.1.10 Правил, транспортний засіб це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Таким чином, під загальне визначення транспортного засобу підпадають усі без винятку пристрої призначені для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Даний термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування.

Також, пунктом 1 статті 1 Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» №2956-IX від 24.02.2023,який набрав чинності 23.03.2023 р., визначено, що електричний колісний транспортний засіб це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Отже, фактично зміна полягає у тому, що електроскутери, електросамокати, гіброскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами.

За положеннями частин 1, 2, 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Водночас, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 15.03.2023 у справі№ 127/5920/22, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 зазначається, що будь-яка особа, яка володіє чи керує транспортним засобом, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортних засобів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти ними та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Отже, коли електроскутер служить для перевезення осіб, зокрема і самого водія чи його вантажу, тому він є повноправним учасником дорожнього руху та вважається транспортним засобом.

За таких, обставин внаслідок внесення змін в законодавство та прийняття Закону №2956-IX - електричні колісні транспортні засоби прирівняні до транспортних засобів про, що прямо вказано у Законі №2956-IX і такі не підпадають під жодну іншу категорію учасників дорожнього руху, що визначені у ст.14 Закону України «Про дорожній рух», а тому особи, що керують такими транспортними засобами є водіями і зобов`язані дотримуватися правил дорожнього руху та ЗУ «Про дорожній рух».

Таким чином, суд дійшов висновку, що електроскутер відноситься до транспортних засобів, а особа, яка ним керує, є водієм у розумінні ст. 130 КупАП.

А тому доводи зазисника про те, що відповідно до п.1.10 ПДР механічним транспортним засобом може вважатись транспортний засіб потужністю понад 3,0 кВт, суд відхиляє, оскільки ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за керування будь-якими транспортними засобами.

Оцінивши докази в їх сукупності, вважаю, що ОСОБА_1 своїми протиправними діями вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та враховуючи суспільну небезпеку вчиненого правопорушення та його характер, вважає за необхідне застосувати до останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, що є необхідним і достатнім для виховання ОСОБА_1 у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 40-1, 130, 268, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення України, Законом України «Про судовий збір», суддя

ПОСТАНОВИВ

Притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Штраф повинен бути сплачений за реквізитами: отримувач: ГУК Харківськ обл/Харківобл/21081300; код ЄДРПОУ: 37874947; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача: UA168999980313020149000020001; код класифікації доходів бюджету: 21081300; призначення платежу: штраф по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок за реквізитами: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106; призначення платежу: «судовий збір при ухваленні судом постанови про накладення адміністративного стягнення», справа № 615/1709/26

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу, постанова про накладання штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Валківський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Суддя А.М. Левченко