Ухвала суду № 139122465, 20.08.2026, Новгородківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 393/604/26

пров. 2/393/543/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року селище Кам`янець

Суддя Новгородківського районного суду Кіровоградської області Рачкелюк Ю.В., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом в якому просить визнати житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 та автомобіль марки RENAULT модель: MEGANE універсал-В 2005 року випуску, державний номер НОМЕР_1 особистою приватною власністю.

Проте дана позовна заява не може бути прийнята до розгляду Новгородківським районним судом Кіровоградської області та на підставі ст.185 ЦПК України підлягає залишенню без руху, оскільки її подано без додержання вимог ст.175 та ст.177 цього Кодексу з огляду на наступне.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Згідно з п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Згідно Постанови ВП ВС від 25.08.2020 по справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).

Відповідно до ч. 9 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому обов`язок визначити вартість спірного майна покладається на позивача.

У позовній заяві, позивач просять визнати житловий будинок з надвірними будівлями та автомобіль його особистою приватною власністю.

Житловий будинок та автомобіль є тим майном, яке підлягає оцінці та вартість якої підтверджується звітом про оцінку майна, однак позивач у позовній заяві вказує ціну позову, проте, не надає доказів на підтвердження вартості будинку та автомобіля.

В пунктах 15, 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, що пунктами 1 і 2 частини першої статті 80 ЦПК передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошових коштів та про визнання права власності на майно або витребування майна. Суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов`язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п`ятою статті 216 ЦК).

Суд наголошує, що вартість спірного майна не може бути визначена на власний розсуд сторони, а має бути підтверджена доказами, при цьому позовна заява повинна містити посилання на такі докази у відповідності до вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Позивач звернувся до суду з двома вимогами майнового характеру:

- визнати житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 особистою приватною власністю ОСОБА_1 ;

- визнати автомобіль марки RENAULT модель: MEGANE універсал-В 2005 року випуску державний номер НОМЕР_1 особистою приватною власністю ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з нормами Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору при подачі фізичною особою позовної заяви майнового характеру складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (16640,00 грн).

До позовної заяви позивачем долучено платіжну інструкцію від 19.08.2026 року, про сплату 1331,20 судового збору. Проте позивачем не надані докази щодо вартості спірного майна на час звернення з даним позовом до суду, що унеможливлює визначити дійсний розмір судового збору.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів ГУК у Кіровоградській області 22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37918230, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA558999980313121206000011535, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Враховуючи, що позовна заява ОСОБА_1 подана без додержання вимог ст.175, ст.177 ЦПК України, а тому на підставі ст.185 ЦПК України її необхідно залишити без руху, для зазначення в позовній заяві вартості спірного майна на час звернення з даним позовом до суду, що підтверджується відповідною оцінкою майна та доказів про сплату судового збору визначену відповідно до вартості майна на момент звернення до суду, з наданням десятиденного строку з дня вручення цієї ухвали, для усунення зазначених недоліків.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю - залишити без руху.

Надати позивачу ОСОБА_1 строк 10 (десять) днів з моменту отримання копії даної ухвали для виправлення зазначених в ухвалі недоліків позовної заяви, а саме - для зазначення в позовній заяві вартості спірного майна на час звернення з даним позовом до суду, що підтверджується відповідною оцінкою майна та доказів про сплату судового збору визначену відповідно до вартості майна на момент звернення до суду,

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог суду в зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Ю.В. Рачкелюк