Постанова № 139122447, 18.08.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/4300/26

провадження № 3/405/645/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2026 м. Кропивницький

Подільський районний суд міста Кропивницького у складі: головуючого судді Майданнікова О.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Головного управління ДПС у Кіровоградській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , працюючої головним бухгалтером ТОВ «ДЖЕНЕРАЛ АВТО» (код згідно з ЄДРПОУ 39077217), незаміжня, має на утриманні малолітніх осіб, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

встановив:

до суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення від №1552/12/11-28-07-02 від 16.06.2026, згідно з яким 16.06.2026 об 11 год. 00 хв. у м. Кропивницькому по вул. Шульгиних, 43, кв. (офіс) 22, головний бухгалтер ТОВ «ДЖЕНЕРАЛ АВТО» ОСОБА_1 порушила встановлений законом порядок ведення податкового обліку в частині внесення недостовірних даних до декларації з податку на додану вартість за квітень 2026 року, підписаної нею як головним бухгалтером товариства, через невиконання службових обов`язків. У протоколі зазначено про порушення підпункту 16.1.13 пункту 16.1 статті 16, підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України та статті 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», внаслідок чого на підставі абзацу «в» пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України ТОВ «ДЖЕНЕРАЛ АВТО» відмовлено у бюджетному відшкодуванні ПДВ за квітень 2026 року в сумі 4 498 392 грн. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

У протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 зазначила, що вину визнає, а порушення допущено з необережності.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася. Щодо можливості розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Судові засідання у справі призначалися на 03.07.2026, 15.07.2026, 18.08.2026. Судові повістки ОСОБА_1 направлялися за адресою місця проживання, зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення: АДРЕСА_1 , за зареєстрованим місцем проживання, установленим відповідно до довідки відділу обліку та моніторингу інформації з питань паспортизації, реєстрації та еміграції Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби: АДРЕСА_2 , а також направлялися за адресою місця роботи, зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення: вул. Шульгиних, бул.43, кім./оф. 22, м. Кропивницький, ТОВ «Дженерал Авто». Поштові відправлення повернулися до суду без вручення з відмітками «адресат відсутній» (а.с.21,29,30,31,33,34). Також, ОСОБА_1 яка про день, час та місце розгляду справи, призначеного на 03.07.2026, 15.07.2026 та на 18.08.2026, була повідомлена належним чином, шляхом отримання 19.06.2026, 03.07.2026 та 15.07.2026 «SMS» - повідомлення про виклик до суду на телефонний номер НОМЕР_2 , який зазначений останньою в протоколі про адміністративне правопорушення. ОСОБА_1 про причини неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи або про її розгляд за її відсутності не подавала.

Судом також уживалися інші заходи для повідомлення ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи, зокрема розміщувалися оголошення про виклик на офіційному вебсайті Подільського районного суду міста Кропивницького (а.с. 19-20, 27-28). Крім того, на запити суду щодо встановлення зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 надійшли такі відповіді:

- з відділу обліку та моніторингу інформації з питань паспортизації, реєстрації та еміграції Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби, про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 20.06.2019 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.22);

- з відділу реєстрації місця проживання особи Управління державної реєстрації Департаменту надання адміністративних послуг Кропивницької міської ради, про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 20.06.2019 року по теперішній час зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.32).

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюються, зокрема, з метою ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою.

Крім цього, на офіційному сайті Подільського районного суду м. Кропивницького (https://ln.kr.court.gov.ua/sud1111/), в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справи, призначених до розгляду» з моменту призначення справи до розгляду до моменту розгляду справи були зазначені дата, час та місце її слухання. З огляду на вказане, було вжито передбачених законодавством заходів для повідомлення особи, що притягується до адміністративної відповідальності.

Таким чином, ОСОБА_1 було відомо про складення стосовно неї протоколу про адміністративне правопорушення та направлення матеріалів до суду, а судом неодноразово вживалися доступні заходи для її сповіщення про дату, час і місце розгляду справи за повідомленою нею адресою проживання, місцем роботи та за зареєстрованим місцем проживання. Ураховуючи це, відсутність від ОСОБА_1 будь-яких заяв чи клопотань, а також те, що ч. 1 ст. 268 КУпАП не передбачає її обов`язкової присутності під час розгляду справи за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за її відсутності.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, суд доходить висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

За приписами ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною першою ст. 163-1 КУпАП установлено відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Диспозиція ч. 1 ст. 163-1 КУпАП є бланкетною, тому для встановлення об`єктивної сторони правопорушення необхідно визначити конкретне діяння посадової особи, конкретну норму, якою встановлено порушений порядок податкового обліку, а також причинний зв`язок між діями чи бездіяльністю цієї особи та виявленим порушенням.

Як убачається з протоколу, ОСОБА_1 поставлено у вину саме внесення недостовірних даних до декларації з ПДВ за квітень 2026 року. Водночас протокол не містить відомостей про те, який конкретно показник декларації є недостовірним, які відомості фактично внесла ОСОБА_1 , яким мав бути правильний показник, коли та на підставі яких первинних документів вона вчинила відповідні дії. Не конкретизовано також зміст службового обов`язку, невиконання якого їй інкримінується.

На підтвердження обставин, викладених у протоколі, до матеріалів справи долучено акт від 16.06.2026 № 8722/11-28-07-02/39077217 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ДЖЕНЕРАЛ АВТО» та незасвідчену копію наказу від 01.04.2014 № 1-04 про призначення ОСОБА_1 на посаду головного бухгалтера товариства з 01.04.2014.

З акта перевірки вбачається, що перевірка проводилась у період із 03.06.2026 до 09.06.2026 щодо законності декларування заявленого до бюджетного відшкодування ПДВ та від`ємного значення за декларацією за квітень 2026 року.

В акті зазначено, що на виконання підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України головному бухгалтеру ОСОБА_1 , яка діяла за довіреністю, вручено запит про проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей на складах у містах Дніпрі та Кропивницькому. За висновками перевіряючих, посадовими особами товариства не було вжито заходів для проведення інвентаризації під час перевірки, у зв`язку з чим контролюючий орган не зміг підтвердити фактичну наявність залишків товарів, що обліковувалися на рахунку 281 «Товари на складі».

Разом із тим у розділах акта, присвячених безпосередній перевірці показників податкової декларації, зазначено, що:

при перевірці своєчасності, достовірності та повноти визначення податкових зобов`язань і показника рядка 9 декларації порушень податкового законодавства не встановлено;

при перевірці достовірності та правильності визначення податкового кредиту і показника рядка 17 декларації порушень податкового законодавства не встановлено;

при перевірці достовірності та правильності визначення від`ємного значення за рядком 19 декларації порушень податкового законодавства не встановлено.

Висновок про завищення на 4 498 392 грн показника рядка 20.2 декларації та відмову товариству в бюджетному відшкодуванні в акті пов`язано не з виявленням недостовірних господарських операцій, необґрунтованого податкового кредиту чи неправильного бухгалтерського запису, а з тим, що через непроведення інвентаризації контролюючий орган не зміг підтвердити фактичну наявність залишків ТМЦ.

Таким чином, зміст акта перевірки не підтверджує сформульоване у протоколі обвинувачення про внесення ОСОБА_1 недостовірних даних до податкової декларації. Неможливість контролюючого органу підтвердити наявність майна внаслідок непроведення інвентаризації не є тотожною встановленню фактичної відсутності такого майна та сама собою не доводить недостовірності задекларованих показників.

Підпункт 16.1.13 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлює обов`язок платника податків допускати посадових осіб контролюючого органу до обстеження приміщень і територій у передбачених законом випадках. Підпункт 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу визначає право контролюючого органу вимагати під час перевірки проведення платником податків інвентаризації. Наведені норми регулюють повноваження контролюючого органу та обов`язки платника податків під час здійснення податкового контролю, однак не визначають порядок формування показників рядка 20.2 декларації з ПДВ і не підтверджують внесення до неї недостовірних даних конкретною посадовою особою.

Стаття 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачає проведення підприємствами інвентаризації активів і зобов`язань для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Водночас відповідно до ст. 8 цього Закону відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах несе власник або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством.

Відповідно до Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, проведення інвентаризації забезпечується керівником підприємства, який створює інвентаризаційну комісію та визначає її склад.

Акт перевірки описує непроведення інвентаризації як бездіяльність платника податків та посадових осіб товариства, не визначаючи, які конкретні дії мала особисто вчинити ОСОБА_1 . У матеріалах справи немає посадової інструкції головного бухгалтера, довіреності від 03.06.2026 № 2, наказу керівника про проведення інвентаризації у червні 2026 року чи іншого документа, яким на ОСОБА_1 було б покладено обов`язок одноособово організувати інвентаризацію, забезпечити присутність представників товариства на складах або надати доступ до них.

Зазначення в акті про те, що ОСОБА_1 входила до складу інвентаризаційних комісій за наказами 2023, 2024 і 2025 років, не доводить наявності в неї відповідних одноособових повноважень під час перевірки у червні 2026 року. Навпаки, згідно з наведеними в акті відомостями головою цих комісій був директор товариства.

Факт вручення ОСОБА_1 запитів як представнику товариства за довіреністю та підписання нею акта перевірки також не доводить, що вона особисто вчинила порушення порядку ведення податкового обліку. Підписання акта перевірки підтверджує її ознайомлення з цим документом, однак саме собою не свідчить про визнання нею правильності викладених у ньому висновків та обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Незасвідчена копія наказу від 01.04.2014 № 1-04 може підтверджувати лише зазначений у ній факт призначення ОСОБА_1 головним бухгалтером. Водночас вона не визначає кола її посадових обов`язків, не підтверджує покладення на неї особистої відповідальності за організацію інвентаризації та не встановлює факту внесення нею конкретних недостовірних відомостей до декларації з ПДВ.

Крім того, акт перевірки містить посилання на документи, які до матеріалів справи не долучені, зокрема: перелік використаних під час перевірки документів у додатку № 1, визначеному невід`ємною частиною акта; довіреність від 03.06.2026 № 2; запити від 03.06.2026 № 1467/11-28-07-02-09 та від 09.06.2026 № 1510/11-28-07-02-09; акт від 09.06.2026 № 1565/04-36-07-06 про неможливість проведення інвентаризації; акт від 09.06.2026 № 673/11-28-07-02/39077217 про відмову від проведення інвентаризації; додатки № 2, № 3 та № 5. У матеріалах справи немає також самої декларації з ПДВ за квітень 2026 року та документів, що підтверджують її зміст і підписання саме ОСОБА_1 .

За відсутності цих документів суд позбавлений можливості перевірити зміст вимог контролюючого органу, обсяг повноважень Нароженко О.В. як представника товариства, фактичні обставини непроведення інвентаризації та обґрунтованість висновку про завищення заявленої до відшкодування суми ПДВ.

Сам акт перевірки є документом, у якому відображено висновки посадових осіб контролюючого органу. Проте без дослідження документів і фактичних даних, покладених в основу цих висновків, він не може самостійно та безумовно підтверджувати всі елементи складу адміністративного правопорушення і персональну винуватість посадової особи.

Суд бере до уваги, що ОСОБА_1 у протоколі визнала вину та зазначила про необережну форму вини. Разом із тим таке пояснення підлягає оцінці за правилами ст. 252 КУпАП у сукупності з іншими доказами та не звільняє орган, який склав протокол, від обов`язку довести подію правопорушення, його об`єктивну сторону, спеціальний обов`язок особи і причинний зв`язок між її поведінкою та наслідками.

Визнання особою юридичної кваліфікації своїх дій не може замінити доказування фактичних обставин правопорушення. У цьому випадку визнання вини не підтверджується сукупністю об`єктивних доказів у частині внесення саме ОСОБА_1 недостовірних даних до декларації, а зміст акта перевірки свідчить про іншу безпосередню підставу відмови у бюджетному відшкодуванні непроведення платником податків інвентаризації.

Суд не вправі самостійно змінювати викладену в протоколі фабулу, встановлювати замість зазначеного в ньому діяння інше порушення або відшукувати докази на підтвердження обвинувачення, оскільки це суперечило б завданням судового розгляду, принципу рівності сторін та праву особи на захист.

У справі «Малофєєва проти Росії» (Malofeyeva v. Russia, заява № 36673/04, рішення від 30.05.2013) Європейський суд з прав людини зазначив, що за відсутності в протоколі всіх істотних ознак складу адміністративного правопорушення суд не може самостійно уточнювати фабулу обвинувачення та відшукувати докази на його користь, оскільки за таких умов суд перебирає на себе функції сторони обвинувачення.

Відповідно до правового підходу Європейського суду з прав людини, викладеного, зокрема, у рішенні «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine, заява № 16437/04, рішення від 14.02.2008), доведення має випливати із сукупності достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою ознак або неспростовних презумпцій факту, а за відсутності таких ознак не можна констатувати доведеність вини поза розумним сумнівом.

За таких обставин матеріалами справи не встановлено, які саме недостовірні відомості були внесені до декларації з ПДВ за квітень 2026 року, яким мав бути правильний показник, якими особистими діями ОСОБА_1 допущено порушення та який конкретний службовий обов`язок нею не виконано. Висновки акта перевірки про неможливість підтвердження залишків ТМЦ не доводять недостовірності даних податкової декларації, а наведені у протоколі норми щодо інвентаризації та здійснення податкового контролю не підтверджують порушення ОСОБА_1 установленого законом порядку ведення податкового обліку.

Сукупність досліджених доказів не забезпечує доведення поза розумним сумнівом об`єктивної сторони правопорушення, яке ставиться у провину, належності відповідного обов`язку особисто ОСОБА_1 , її винуватості та причинного зв`язку між її діями і відмовою товариству у бюджетному відшкодуванні.

Отже, у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 247, 251, 252, 280, 283, 284, 287, 294 КУпАП, суд

постановив:

провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Подільський районний суд міста Кропивницького протягом десяти днів із дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Суддя Олексій Іванович Майданніков