Ухвала суду № 139122424, 18.08.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/4994/26

провадження № 1-кс/405/2602/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2026 м. Кропивницький

слідчий суддя Подільського районного суду міста Кропивницького ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці села Мар`янівка, Маловисківського району Кіровоградської області, громадянці України, зареєстрованій та проживаючій за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючій за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимій, пенсіонер, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025120000000154 від 26.11.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111-2, ч.2 ст. 200, ч. 4 ст. 111-1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в особливо важливих справах СВ УСБУ в Кіровоградській області ОСОБА_6 , звернулася з даним клопотанням до слідчого судді Подільського районного суду міста Кропивницького, відповідно до якого просила застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту, з підстав вказаних в клопотанні.

Прокурор у судовому засіданні надав пояснення, відповідно до яких змінив позицію щодо виду запобіжного заходу, який просили застосувати до підозрюваної, з урахуванням стану здоров`я підозрюваної змінив прохальну частину клопотання, а саме просив замість запобіжного заходу у виді домашнього арешту застосувати запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Захисник та підозрювана у судовому засіданні надали пояснення, відповідно до яких не заперечували щодо запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Заслухавши сторін та дослідивши матеріали клопотання, у тому числі заперечення сторони захисту, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.

Встановлено, що слідчим відділом УСБУ в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22025120000000154 від 26.11.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 111-1 та ч. 2 ст. 200 КК України, відповідно до якого на території України функціонує небанківська фінансова установа «CashFlow», яка є фінансовим інструментом фонду «Взаємний фонд «Меркурій» (рос. «Взаимный фонд «Меркурий»), заснованого у 2013 році, який діє на території рф за договором простого товариства та є різновидом ведення господарської діяльності згідно чинного законодавства рф, власником якого є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючий на території російської федерації.

Вказана фінансова установа має розгалужену, впорядковану, ієрархічну система вкладників «фонду», які об`єднані за реферальним принципом так званими «лідерами» та «ТОП-Лідерами». Так звані «лідери» та «ТОП-лідери» особи, що мають в системі підпорядкованих вкладників (громадяни України та інших держав, в тому числі держави агресора російської федерації), та отримують дохід в системі «фонду» за рахунок постійного зростання кількості вкладників.

За отриманими даними, вкладниками фонду, окрім громадян України є і громадяни рф, у тому числі посадові особи, яким так звані «ТОП-Лідери» надають доступ до обготівкування системи. Так, в період 2022-2026 років, в умовах воєнного стану, так звані «ТОП-Лідери» перераховували грошові кошти до рф, використовуючи можливості фонду. Вказані «ТОП-лідери» на постійній основі допомагають громадянам рф обготівковувати кошти, які знаходяться в структурі фонду. Проводять онлайн консультації для громадян рф.

Разом з тим, встановлено, що деякі з осіб - лідерів фонду причетні до передачі грошових коштів особам - громадянам рф, які, підтримують військову агресію рф проти України, в частині матеріальної та гуманітарної допомоги військовим формуванням рф.

На території Кіровоградської області організатором та керівником осередку проєкту «CashFlow», який є інструментом фонду «Взаємний фонд «Меркурій» (рос. «Взаимный фонд «Меркурий») є громадянка України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка в структурі фонду займає посаду так званого «ТОП-Лідера».

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 впродовж 2022-2026 років, в умовах воєнного стану, використовуючи можливості фонду та розгалужену систему вкладників, передає та допомогає обготівковувати грошові кошти особам громадянам рф, які знаходяться в структурі фонду та, в свою чергу, підтримують військову агресію рф проти України, діяльність яких спрямована на матеріальну та гуманітарну допомогу незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, та збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора.

Також, ОСОБА_4 проводить онлайн консультації для громадян рф. Також, отримано інформацію, що на своєму офіційному сайті фонд надає криптогаманці для вкладення матеріальних ресурсів у вигляді USDT та EURT через платіжну систему та цифрову валюту Ecurrency.

В ході досудового розслідування встановлено, що 27.12.2022 о 19:17 год. громадянка України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, використовуючи платіжні засоби фонду «Взаємний фонд «Меркурій», з метою отримання подальшого прибутку, здійснила переказ грошових кошті в розмірі 20 000 російських рублів громадянці рф ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП рф НОМЕР_1 .

Встановлено, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є учасником та одним з лідерів вищевказаного «фонду», який діє на території рф за договором простого товариства, який є різновидом ведення господарської діяльності згідно чинного законодавства рф, крім того, остання на постійній основі співпрацює з військово-промисловим комплексом збройних сил російської федерації, в частині надання гуманітарної та матеріальної допомоги збройним та воєнізованим формуванням держави-агресора. Так, в подальшому, 04.06.2024 року ОСОБА_8 передала БпЛА (дрони) ) та комплектуючі до них бійцям НОМЕР_2 окремої мотострілецької бригади збройних сил російської федерації, які виконують бойові задачі на тимчасово окупованих територіях України.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у провадженні господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 Кримінального кодексу України.

12 серпня 2026 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про те, що вона підозрюється у провадженні господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 Кримінального кодексу України.

Щодо обґрунтованості підозри:

Термін «обґрунтована підозра», згідно практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Для цілей повідомлення особі про підозру стандарт «достатніх підстав (доказів)» передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри (рішення ЄСПЛ у справах «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 та «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

У справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна це питання, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

Слідчий суддя встановив, що обґрунтованість підозри у вчиненні зазначеного вище кримінального правопорушення підтверджується зібраними під час проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню доказами, а саме:

-повідомленням про виявлення кримінального правопорушення від 26.11.2025;

-повідомленням про виявлення кримінального правопорушення від 09.07.2026;

-повідомленням про виявлення кримінального правопорушення від 07.08.2026;

-відповіддю на доручення від 25.12.2025;

-протоколом за результатами проведення НСРД від 13.03.2026;

-протоколами оглядів від 28.04.2026;

-відповіддю на доручення від 29.06.2026;

-відповіддю на доручення від 03.08.2026;

-протоколами обшуків від 12.08.2026.

Таким чином, слідчий суддя встановив достатньо підстав вважати, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у провадженні господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 Кримінального кодексу України. Цей злочини вчинено з прямим умислом.

Щодо ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України:

слідчим суддею, беручи до уваги наявність вищезазначених вагомих доказів обґрунтованості підозри, обставин вчинення злочину, міри покарання, а також особи підозрюваної було встановлено наявність такого ризику:

- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні.

У вказаному кримінальному провадженні наявний зазначений ризик з огляду на те, що в умовах зацікавленості підозрюваної ОСОБА_4 у відверненні негативних наслідків, обумовлених притягненням до кримінальної відповідальності, вона може безпосередньо, а також використовуючи зв`язки з іншими особами, впливати на свідків у різних формах (вмовляння, підкуп, погроза, залякування), з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі, тощо. Про існування ризику впливу підозрюваної на свідків у цьому кримінальному провадженні свідчить, зокрема, можливість безперешкодного контактування з ними.

Отже, встановивши фактичні обставини у вказаному клопотанні слідчого, слідчим суддею вбачається доведеним виключно один, передбачений п.3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризик, а саме можливість незаконно впливати на свідків.

Інші ризики слідчим суддею не встановлені.

Відповідно до ч. та 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Заходами забезпечення кримінального провадження, зокрема є запобіжні заходи.

У відповідності до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КК України, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до ст.ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухиляння від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

За правовою позицією Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, - вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляду відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов`язаний:

- пам`ятати, що критерії для обрання того чи іншого запобіжного заходу передбачені у ч. 1 ст. 194 КПК України;

- перевіряти наявність підстав і мети застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, встановлювати обґрунтованість таких підстав з огляду на фактичні дані, установлені конкретні обставини кримінального провадження;

- враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на неї слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Підсумовуючи встановлені обставини, проаналізувавши дані, що характеризують підозрювану, зокрема її соціальні зв`язки, сімейний стан та стан здоров`я підозрюваної, а також те що у судовому засіданні прокурор просив застосувати запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, слідчий суддя дійшов переконливого висновку про те, що об`єктивна необхідність застосування до підозрюваного саме такого запобіжного заходу, як домашній арешт відсутня.

Отже, беручи до уваги сукупність доказів, наданих на обґрунтування врученої підозри, враховуючи позиції сторін у даному кримінальному провадженні, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризик, з метою забезпечення заходів кримінального провадження та виконання завдання кримінального провадження в цілому, слідчим суддею відзначається про наявність підстав для задоволення клопотання слідчого, а саме застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, з покладанням на підозрювану обов`язків, згідно ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст, 176-197, 376, 309 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

клопотання слідчого задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, з покладанням обов`язків, відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України.

Покласти на підозрювану ОСОБА_4 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована або проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) утриматися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

4) здати на зберігання до відповідного територіального органу Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на неї обов`язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням обов`язків покласти на слідчого у кримінальному провадженні.

Строк дії покладених на підозрювану обов`язків визначити до 12.10.2026 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_9