Ухвала суду № 139122100, 20.08.2026, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 351/249/18

Номер провадження №6/351/88/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Мартинюка В.І.,

за участю секретаря судового засідання Григоращук В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву Петрички Олександра Євгеновича в інтересах ОСОБА_1 , стягувач: ТОВ «Капіталресурс», представник стягувача Харченко Вікторія Олександрівна, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Ткачук Любомир Михайлович про визнання дублікату виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

Петричка О.Є. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 із заявою про визнання дублікату виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, стягувач: ТОВ «Капіталресурс», представник стягувача Харченко Вікторія Олександрівна, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Ткачук Любомир Михайлович.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що у провадженні Снятинського районного суду Івано-Франківської області перебувала цивільна справа № 351/249/18 за позовом АТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості згідно кредитного договору. Заочним рішенням Снятинського районного суду від 29.05.2018 вирішено стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № б/н від 06.02.2013 у розмірі 117 000. 00 грн та 1762 грн судового збору. У подальшому ОСОБА_1 звернувся до Снятинського районного суду із заявою про перегляд заочного рішення від 29.05.2018. За результатами розгляду такої заяви заочне рішення Снятинського районного суду від 29.05.2019 - скасовано, а у задоволенні позову АТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.

Однак, 13.02.2020 постановою Івано-Франківського апеляційного суду рішення Снятинського районного суду від 03.10.2019 скасовано та ухвалено нове, яким позов АТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково, а саме: вирішено стягнути із ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приват Банк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 06.02.2013 в розмірі 12 973,36 грн - заборгованість за тілом кредиту, витрати по сплаті судового збору у розмірі 193.82 грн за подання позовної заяви та 193.82 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

В частині позову щодо стягнення 104 026,64 грн - заборгованості по процентам за користування кредитом - відмовлено.

Отже, апеляційним судом остаточно змінено розмір боргу ОСОБА_1 перед АТ КБ «Приват Банк».

Відповідно до виписки по картці НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_1 , 10.11.2020 було здійснено два платежі, відповідно до угоди № SAMDN52000075385839 від 06.02.2013, а саме на суми: 12 973.36 грн та 387.64 грн, тобто згідно до постанови Івано-Франківського апеляційного суду.

Таким чином, ОСОБА_1 було повністю сплачено весь борг разом із судовим збором, у розмірі визначеному судом. Як наслідок кредитне зобов`язання ОСОБА_1 перед АТ КБ «Приват Банк» відповідно до договору № б/н від 06.02.2013 виконано повністю.

Отже, станом на сьогодні заборгованість є погашеною, а матеріально-правовий обов`язок боржника перед кредитором припиненим.

Проте, 07.05.2026 ухвалою Снятинського районного суду за заявою нового стягувана ТзОВ «Капіталресурс», заінтересовані особи: АТ КБ «Приват Банк», ОСОБА_1 , здійснено заміну первинного стягувача та видано дублікат виконавчого листа за кредитним договором № б/н від 06.02.2013 на суму 117 000, 00 грн та 1762 грн судового збору, тобто на первинну суму заборгованості, яка була скасована постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 13.02.2020.

Відповідно до зазначеного вище ТзОВ «Капіталресурс» надіслав до приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Ткачука Л.М. дублікат виконавчого листа у справі № 351/249/18.

06 липня 2026 року згідно постанови приватного виконавця ВП № 81417111 на кошти боржника ОСОБА_1 накладено арешт.

Вважають, що судом першої інстанції дублікат виконавчого листа на повну (первісну) суму заборгованості, яка зазначалася ще у скасованому заочному рішенні видано помилково. Суд не врахував, що постановою апеляційного суду суму боргу зменшено, і ця сума разом із судовим збором повністю сплачена ОСОБА_1 , що підтверджується відповідною випискою.

Наявність накладеного арешту на кошти заявника істотно порушує його права та блокує повсякденну життєдіяльність, враховуючи, що заборгованість ОСОБА_1 повністю погашена у 2020. Відтак, видача дублікату виконавчого листа та його подальше виконання є безпідставним.

У зв`язку з чим представник заявника просить визнати дублікат виконавчого листа, виданий 25.05.2026 Снятинським районним судом Івано-Франківської області у справі № 351/249/18 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості таким, що не підлягає виконанню та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» ЄДРПОУ 43513923 на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 витрати на правничу допомогу у розмірі 20 500 (двадцять тисяч п`ятсот) грн.

Заявник ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився.

Представник заявника Петричка О.Є. у судове засідання не з`явився, подав до суду письмову заяву, в якій просив справу розглядати без участі заявника та його представника, заявлені вимоги просив задовольнити.

Представник стягувача ТОВ «Капіталресурс» Харченко В.О. у судове засідання не з`явилася.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Ткачук Л.М. у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки до суду не повідомив.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши заяву про визнання дублікату виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові, зокрема, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання тощо.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16 січня 2018 року у справі № 755/15479/14-ц.

Відповідно до копії заочного рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 29.05.2018 з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» стягнено заборгованість у розмірі 117 000,00 грн за кредитним договором № б/н від 06.02.2013 та судовий збір в сумі 1762 грн.

Ухвалою суду від 05.04.2019 заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 29.05.2018 по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості згідно кредитного договору- задоволено. Заочне рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 29.05.2018 по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості згідно кредитного договору скасовано і призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 03.10.2019у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

Згідно з постановою Апеляційного суду Івано-Франківського суду від 13.02.2020 рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 03.10.2019 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов АТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково, вирішено стягнути із ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приват Банк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 06.02.2013 в розмірі 12 973,36 грн - заборгованість за тілом кредиту, витрати по сплаті судового збору у розмірі 193,82 грн за подання позовної заяви та 193,82 грн судового збору за подання апеляційної скарги. В частині позову щодо стягнення 104 026,64 грн - заборгованості по процентам за користування кредитом - відмовлено.

Згідно з копією постанови про арешт коштів боржника від 06.07.2026 ВП № 81417111 Снятинським районним судом Івано-Франківської області видано виконавчий лист № 351/249/18 від 25.05.2026, про стягнення з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ТОВ «Капіталресурс», ЄРДПОУ 43513923, заборгованості за кредитним договором № б/н від 06.02.2013 у розмірі 117 000,000 грн та судового збору 1 762,00 грн.

Отже, з досліджених у судовому засіданні матеріалів судом встановлено, що заочне рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 29.05.2018, яким з ОСОБА_1 було стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 117 000,00 грн та 1 762,00 грн судового збору, в подальшому було скасовано ухвалою суду від 05.04.2019.

За результатами нового розгляду справи рішенням Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 03.10.2019 у задоволенні позову було відмовлено, однак постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 13.02.2020 зазначене рішення скасовано та ухвалено нове рішення.

Вказаною постановою апеляційного суду позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволено лише частково та остаточно визначено обсяг майнового обов`язку ОСОБА_1 , а саме: стягнуто 12 973,36 грн заборгованості за тілом кредиту, 193,82 грн судового збору за подання позовної заяви та 193,82 грн судового збору за подання апеляційної скарги. У задоволенні вимоги про стягнення 104 026,64 грн заборгованості за процентами відмовлено.

Отже, саме постанова Івано-Франківського апеляційного суду від 13.02.2020 є судовим рішенням, яким остаточно визначено обсяг зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором № б/н від 06.02.2013. При цьому сума 117 000,00 грн та судовий збір у розмірі 1 762,00 грн, визначені заочним рішенням від 29.05.2018, не є сумою, яка підлягає примусовому виконанню, оскільки це рішення було скасовано, а вимоги про стягнення частини заборгованості були відхилені апеляційним судом.

Разом із тим, як убачається з постанови про арешт коштів боржника від 06.07.2026 у виконавчому провадженні № 81417111, до виконання пред`явлено виконавчий лист № 351/249/18, виданий Снятинським районним судом Івано-Франківської області 25.05.2026, відповідно до якого з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Капіталресурс» підлягає стягненню 117 000,00 грн заборгованості за кредитним договором та 1 762,00 грн судового збору.

Отже, зміст виданого 25.05.2026 дубліката виконавчого листа не відповідає змісту та обсягу зобов`язань, визначених постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 13.02.2020. Дублікат виконавчого листа фактично відтворює зміст скасованого заочного рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 29.05.2018, а не остаточного судового рішення у справі.

За таких обставин суд доходить висновку, що дублікат виконавчого листа було видано помилково, оскільки він виданий на виконання суми, яка не була визначена остаточним судовим рішенням та частково взагалі не підлягала стягненню.

Крім того, судом встановлено, що визначені постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 13.02.2020 суми були добровільно сплачені ОСОБА_1 10.11.2020. Згідно з наданою суду випискою за картковим рахунком ОСОБА_1 цього дня здійснено два платежі у розмірі 12 973,36 грн та 387,64 грн відповідно до угоди № SAMDN52000075385839 від 06.02.2013.

Загальний розмір зазначених платежів становить 13 361,00 грн, що відповідає загальному розміру зобов`язань, визначених постановою апеляційного суду від 13.02.2020, а саме, 12 973,36 грн заборгованості за тілом кредиту та 387,64 грн судових витрат.

Визначений остаточним судовим рішенням обов`язок ОСОБА_1 перед кредитором виконаний ним у повному обсязі ще 10.11.2020, тобто до видачі дубліката виконавчого листа та до відкриття виконавчого провадження, в межах якого на кошти боржника накладено арешт.

Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником або іншою особою або з інших причин.

У даному випадку наявні одночасно передбачені законом підстави для визнання дубліката виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню: дублікат видано помилково на суму, визначену скасованим судовим рішенням, а визначене остаточним судовим рішенням зобов`язання ОСОБА_1 припинилося у зв`язку з його добровільним виконанням.

Подальше примусове виконання такого виконавчого документа призвело б до стягнення з боржника суми, яка не була присуджена остаточним судовим рішенням, а також до повторного стягнення вже виконаного зобов`язання, що суперечить суті судового захисту та завданню виконавчого провадження.

За таких обставин суд вважає заяву ОСОБА_2 , подану в інтересах ОСОБА_1 , обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі в частині вимоги про визнання дубліката виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Щодо вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

У п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За нормами частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частинами 1, 2 статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частинами 3-5 ст.137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат .

До схожого висновку Верховний Суд дійшов у своїй постанові від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) та постанові від 15 червня 2022 року у справі № 910/12876/19 (провадження № 12-94гс20).

Отже, витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною та доказами такої сплати.

На підтвердження понесених витрат представником позивача надано Договір № 182/25 про надання правничої допомоги від 14.10.2025, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; Додаткова угода до Договору № 182/25 про надання правничої допомоги від 14.10.2025.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N19336/04) зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п.268). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З урахуванням наведених норм права, конкретних обставин справи, обґрунтованості та реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, розміру наданої правової допомоги та виконаними адвокатом послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання робіт з надання правової допомоги, обсягом наданих адвокатом послуг, суд доходить висновку, що клопотання позивача про стягнення на його користь із відповідача понесених витрат на правову допомогу підлягає до часткового задоволення, та з відповідача на його користь слід стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Керуючись статтями 133, 137, 141, 259, 260, 431, 432 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Петрички Олександра Євгеновича, подану в інтересах ОСОБА_1 , про визнання дубліката виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати дублікат виконавчого листа, виданий 25 травня 2026 року Снятинським районним судом Івано-Франківської області у цивільній справі № 351/249/18 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» заборгованості за кредитним договором № б/н від 06.02.2013 у розмірі 117 000,00 грн та судового збору в розмірі 1 762,00 грн, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», ЄДРПОУ 43513923, на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Снятинський районний суд Івано-Франківської області шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Суддя Василь МАРТИНЮК