Рішення № 139121850, 20.08.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 серпня 2026 року м. Рівне№460/8170/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.Р. Греська, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРБОВІК»

доРівненської митниці про визнання протиправними та скасування картку відмови та рішення про коригування митної вартості,В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРБОВІК» (далі по тексту позивач, ТОВ «КАРБОВІК») до Рівненської митниці (далі по тексту відповідач) про визнання протиправними та скасування картку відмови від 19.03.2026 №UA204150/2026/000059 та рішення про коригування митної вартості від 19.03.2026 №UA204150/2026/000019/2.

Позовна заява обґрунтована тим, що декларантом разом з митною декларацією подані до митного органу усі належні документи, які підтверджують митну вартість товару за основним методом визначення митної вартості (за ціною договору). Проте, митний орган надіслав декларанту повідомлення про необхідність надання додаткових документів із зазначенням про наявність у поданих документах розбіжностей та неточностей. Позивач вказує, що жодних розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не було, а тому вимога митного органу про надання додаткових документів є необґрунтованою та безпідставною. У подальшому митним органом сформовані Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та Рішення про коригування митної вартості, відповідно до яких скориговано митну вартість товарів за другорядним резервним методом визначення митної вартості. Вважає, що відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий пакет документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки митним органом не доведено обставин, які б свідчили про існування у нього достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованих товарів. Позивач доводить, що такі рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки до митного оформлення декларант надав усі без винятку належні документи щодо заявленої ціни товарів. Просив задовольнити позов повністю.

Ухвалою суду від 18.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Відповідачу встановлено строк на подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач у встановлений судом строк подав відзив на позовну заяву. Зазначив, що при проведенні у відповідності до положень статті 54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митними деклараціями, встановлено, що у документах, наданих декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товару, не містяться всі дані відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та виявлені окремі розбіжності або неточності. Таким чином, відповідач вважає, що оспорювані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлення випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийняті ним в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою суду від 28.05.2026 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, то відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, судом встановлено наступне.

13.11.2025 між ТОВ «КАРБОВІК» та Phuc Thinh production processing of agricultural and forestry products materials agriculture (PHUC THINH PPAF., JSC) (Постачальник) було укладено зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу №113/1311/PT-CN/2025 (Контракт).

За умовами Контракту Постачальник зобов`язувався поставити позивачу тапіоковий крохмаль харчового сорту (Tapioca starch / Food grade) у кількості 1 контейнер 40 HC / 28 т ±1%, за ціною 400,00 доларів США за 1 т, загальною вартістю 11 200,00 доларів США, на умовах поставки FOB порт Хайфон, В`єтнам (FOB Hai Phong Port, Vietnam).

Контрактом також передбачалося, що товар упаковується у ПП/ПЕ мішки по 25 кг (25 kg PP/PE bags), країною походження товару є В`єтнам, а оплата здійснюється у розмірі 100% після підписання Контракту.

У пункті 1 Контракту сторони погодили характеристики товару, зокрема: вміст крохмалю мінімум 85%, вологість максимум 13,0, pH 5,0 7,0, зольність максимум 0,2%, SO? максимум 30 PPM, в`язкість мінімум 750 BU, білизна мінімум 90%.

Крім того, у розділі 4 Контракту «Необхідні документи» (Documents required) сторони визначили перелік документів, які мали супроводжувати поставку, зокрема: підписаний комерційний інвойс, коносамент, підписаний пакувальний лист, сертифікат походження, фітосанітарний сертифікат, сертифікат якості, сертифікат дати виробництва та строку придатності, сертифікат кількості.

13.11.2025 сторони також уклали Додаткову угоду №1 до Контракту (Додаткова угода №1), відповідно до якої Постачальник підтвердив і гарантував, що він є безпосереднім виробником товару, який поставляється за Контрактом, а саме тапіокового крохмалю харчового сорту, зазначеного у специфікації до Контракту.

Додатковою угодою №1 також передбачено, що всі інші умови Контракту залишаються без змін, а сама Додаткова угода №1 є невід`ємною частиною Контракту та набирає чинності з моменту її підписання сторонам

Для підтвердження правового статусу та ідентифікаційних даних Постачальника до документального пакета було включено сертифікат державної реєстрації підприємства Постачальника (Business Registration Certificate) щодо компанії PHUC THINH PPAF., JSC, номер підприємства 2802200938.

Для підтвердження якісних характеристик товару було оформлено сертифікат аналізу (Certificate of Analysis), Report №00002482, Job №CCIC-VN04-2025-000122 від 13.11.2025, виданий CCIC Vietnam Certification and Inspection Company Limited Ho Chi Minh City Branch.

17.11.2025 Постачальником було виставлено позивачу рахунок-проформу №05- PT/PRIN/25 (Рахунок-проформа) на оплату товару за Контрактом.

20.11.2025 Позивачем було оформлено платіжну інструкцію в іноземній валюті №11 (Платіжна інструкція №11) на суму 11 200,00 доларів США на користь Постачальника.

У Пакувальному листі зазначено Постачальника, покупця CARBOVIK LTD, адресу покупця, товар Tapioca Starch (Food Grade), пакування 25 kg PP/PE bags, умови поставки FOB Hai Phong Port, Vietnam, країну походження Vietnam, кількість місць 1 120 bags, вагу нетто 28 000 кг, вагу брутто 28 224 кг. Документ підписаний і скріплений печаткою Постачальника.

01.12.2025 Постачальником також було оформлено інвойс №01/CARBOVIK/IN/25 (Corrective Invoice / Інвойс) на суму 11 200 доларів США.

01.12.2025 у В`єтнамі було оформлено експортну митну декларацію №308015180930 (Експортна декларація) щодо вивезення товару з країни відправлення.

03.12.2025 компетентним органом В`єтнаму було оформлено фітосанітарний сертифікат №TV2025389643 (Фітосанітарний сертифікат).

21.11.2025 між позивачем та ТОВ «МІТРІДАТ ОДЕСА» як експедитором (Експедитор) було оформлено Додаткову угоду №2 до договору транспортного експедирування №МКП/МО/2025/07-01 від 02.07.2025 (Додаткова угода №2 до Договору ТЕО), якою сторони погодили транспортно-експедиторське обслуговування саме цієї партії товару.

У Додатковій угоді №2 визначено основні ідентифікатори поставки та маршрут її транспортування, зокрема: Позивача як компанію-замовника / вантажоодержувача, Постачальника як компанію-відправника, товар крохмаль, код товару 1108140000, умови поставки FOB Hai Phong, Vietnam, порт навантаження Hai Phong, Vietnam, порт вивантаження Gdansk, Poland, місце доставки вантажу в Україні м. Клевань, Рівненська область, а також вартість вантажу 11 200 доларів США.

27.11.2025 було оформлено коносамент №262248169 (Коносамент) щодо морського перевезення товару.

13.02.2026 для подальшого переміщення товару територією Польщі у напрямку України було оформлено транзитний документ T1 / NCTS MRN 26PL322080NS64V7M1 (Транзитний документ T1).

21.02.2026 було оформлено залізничну накладну №01149 (Залізнична накладна), яка підтверджує подальше залізничне перевезення контейнера MRSU8290089 за маршрутом Гданськ, Польща Клевань, Україна.

06.03.2026 декларантом позивача було подано митну декларацію №26UA204150001059U4 щодо товару - крохмалю маніокового із тапіоки, у кількості 28 000 кг нетто / 28 224 кг брутто, упакованого у 1 120 мішків, за умовами поставки FOB VN Hai Phong Port, із зазначенням фактурної вартості товару 11 200,00 доларів США.

У графі 43 цієї митної декларації було зазначено код методу визначення митної вартості 1, тобто митна вартість була заявлена за основним методом за ціною договору.

У графі 44 МД №26UA204150001059U4 та Доповненні №1 до неї були зазначені документи, які підтверджували заявлену митну вартість, ідентифікували товар та підтверджували маршрут його поставки, зокрема: Пакувальний лист №01/CARBOVIK/PL/25 від 01.12.2025, Інвойс №01/CARBOVIK/IN/25 від 01.12.2025, Коносамент №262248169 від 27.11.2025, Залізнична накладна №01149 від 21.02.2026, Транзитний документ T1 / NCTS MRN 26PL322080NS64V7M1 від 13.02.2026, Фітосанітарний сертифікат №TV2025389643 від 03.12.2025, Платіжна інструкція №11 від 20.11.2025, Рахунок ТЕО №181563 від 26.01.2026, Додаткова угода №1 до Контракту від 13.11.2025, Контракт №113/1311/PTCN/2025 від 13.11.2025, Договір ТЕО №МКП/МО/2025/07-01 від 02.07.2025, лист-довідка від 19.11.2025, сертифікат державної реєстрації підприємства Постачальника, Сертифікат аналізу / Certificate of Analysis від 13.11.2025.

У межах митного оформлення декларантом подавалися листи щодо надання додаткових документів. Зокрема, листом вих. №01/06-03 від 06.03.2026 декларант повідомив митний орган, що стосовно МД №26UA204150001059U4 відповідно до частини 2 статті 255 Митного кодексу України будуть надаватися додаткові документи.

13.03.2026 Рівненською торгово-промисловою палатою було складено Експертний висновок №І-24. Зі змісту цього висновку вбачається, що експертиза проводилася щодо товару - крохмалю маніокового, замовником експертизи було ТОВ «КАРБОВІК», а для експертизи були надані Інвойс №01/CARBOVIK/IN/25 від 01.12.2025, Контракт №113/1311/PT-CN/2025 від 13.11.2025, Пакувальний лист та Фітосанітарний сертифікат №TV2025389643 від 03.12.2025. У висновку також зазначено, що досліджуваний товар поставлений компанією PHUC THINH PPAF., JSC для ТОВ «КАРБОВІК» згідно з Контрактом, транспортувався у контейнері 45G1 MRSU8290089 у кількості 1 120 мішків по 25 кг загальною вагою брутто 28 224 кг, а огляд проводився у зоні ВМО №4 Рівненської митниці. За результатами експертного дослідження Рівненська ТПП дійшла висновку, що сукупність органолептичних ознак та результати якісної реакції з йодом підтверджують, що товар є натуральним немодифікованим крохмалем і відповідає товаросупровідним документам.

Надалі листом вих. №02/16-03 від 16.03.2026 декларант повідомив митний орган, що по МД №26UA204150001059U4 додаткові документи додаватися не будуть.

Надалі, з метою продовження митного оформлення цієї самої партії товару, 17.03.2026 позивачем було подано митну декларацію №26UA204150001262U0 щодо того самого товару.

У спірній МД було зазначено товар крохмаль маніоковий із тапіоки, нативний, харчовий, у вигляді порошку білого кольору, Tapioca Starch (Food Grade), у кількості 28 000 кг нетто / 28 224 кг брутто, упакований у 1 120 мішків, за умовами поставки FOB VN Hai Phong Port. Фактурна вартість товару була заявлена у сумі 11 200,00 доларів США, а митна вартість була визначена декларантом за основним методом за ціною договору, що підтверджується зазначенням у графі 43 МД коду методу 1.

Заявлена митна вартість становила 666 905,26 грн, що складалася з фактурної вартості товару 11 200,00 доларів США за курсом 44,0803 грн / долар США та транспортних витрат до митного кордону України у сумі 173 205,90 грн, підтверджених Рахунком ТЕО №181563 від 26.01.2026.

У графі 44 спірної МД та Доповненні №1 до неї були зазначені документи, які відповідали заявленому позивачем основному методу визначення митної вартості та дозволяли перевірити числові значення її складових, зокрема: Інвойс №01/CARBOVIK/IN/25 від 01.12.2025, Corrective Invoice / Інвойс від 01.12.2025, Пакувальний лист №01/CARBOVIK/PL/25 від 01.12.2025, Коносамент №262248169 від 27.11.2025, Залізнична накладна №01149 від 21.02.2026, Транзитний документ T1 / NCTS MRN 26PL322080NS64V7M1 від 13.02.2026, Фітосанітарний сертифікат №TV2025389643 від 03.12.2025, Платіжна інструкція №11 від 20.11.2025, Рахунок ТЕО №181563 від 26.01.2026, Експертний висновок Рівненської ТПП №І-24 від 13.03.2026, Додаткова угода №1 до Контракту від 13.11.2025, Контракт №113/1311/PT-CN/2025 від 13.11.2025, Договір ТЕО №МКП/МО/2025/07-01 від 02.07.2025, лист-довідка від 19.11.2025, сертифікат державної реєстрації підприємства Постачальника, Сертифікат аналізу / Certificate of Analysis від 13.11.2025, Експортна декларація №308015180930 від 01.12.2025, а також листи / заяви декларанта.

Отже, при поданні МД позивачем було заявлено митну вартість за основним методом за ціною договору.

19.03.2026 декларант звернувся до митного органу із заявою вих. №01/19-03, у якій просив прийняти рішення щодо митної вартості імпортованого товару без врахування термінів, визначених статтею 53 Митного кодексу України, у зв`язку з електронним повідомленням митниці щодо МД №26UA204150001262U0 від 17.03.2026.

Митним органом прийняте Рішення про коригування митної вартості товарів від 19.03.2026 №UA204150/2026/000019/2 (далі Рішення №UA204150/2026/000019/2), яким митну вартість товарів скориговано за другорядним резервним методом.

У рішенні про коригування митної вартості зазначено, що підставою для коригування стали:

I. Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки:

1) декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VІІ ГАТТ/СОТ від 1994 р.;

2) подані до митного оформлення документи є неповними та містять розбіжності:

- в інвойсі від 01.12.2025 №01/CARBOVIK/IN/25 відсутні реквізити зовнішньо-економічного договору (контракту);

- в розділі 4 зовнішньоекономічного договору (контракт) купівлі-продажу від 13.11.2025 №113/1311/PT-CN/2025 зазначено перелік документів для даної операції, однак до МД вони не надані;

- відповідно до додаткової угоди від 13.11.2025 №1 до зовнішньоекономічного договору (контракт) купівлі-продажу від 13.11.2025 №113/1311/PT-CN/2025 продавець підтверджує та гарантує, що він є безпосереднім виробником товару, який поставляється за даним Договором й який зазначений у Специфікації до даного Договору, однак до цілей митного оформлення Специфікація не надана;

- в графі 44 митної декларації зовнішньоекономічний контракт від 13.11.2025 №113/1311/PT-CN/2025 зазначений під кодом документа « 4104» та позиціонується декларантом як зовнішньоекономічний договір, який укладений з виробником товару. Разом з цим, декларантом документально не підтверджено відомості про виробника товару;

- до митного оформлення надано Коносамент від 27.11.2025 №262248169 без обов`язкових реквізитів, а саме, печатки та підписів організації, що склала даний документ;

- до митного оформлення надано Коносамент від 27.11.2025 №262248169 та Додаткова угода від 21.11.2025 №2 до договору транспортного експедирування від 02.07.2025 №МКП/МО/2025/07-01, в яких зазначено перелік відомостей про розмір додаткових втрат які зазвичай пристутні при інтермодальному перевезені товарів, зокрема: локально-портові послуги, плата за оформлення документації та інші.

- згідно коносаменту від 27.11.2025 №262248169, порт призначення Гданськ (Польща), згідно накладної УМВС від 21.02.2026 № 01149, маршрут перевезення ШебжешинХрубешовІзовКлевань. При цьому до МД не надано транспортних документів та документів, що підтверджують понесені витрати за усім маршрутом перевезення товарів до митного кордону України.

Вищевказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товару, в тому числі і стосовно числових значень складових митної вартості.

ІІ. Відповідно до статті 64 Митного кодексу України, Рівненська митниця володіє інформацією щодо митної вартості товару митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 15.01.2026 № 26UA305160000636U3 2,0202 дол. США/кг.

ІІІ. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком: 1) висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; 2) документи передбаченні розділом 4 зовнішньоекономічного договору (контракт) купівлі-продажу від 13.11.2025 №113/1311/PT-CN/2025; 3) специфікацію, передбачену додатковою угодою від 13.11.2025 №1 до зовнішньоекономічного договору (контракт) купівлі-продажу від 13.11.2025 №113/1311/PT-CN/2025; 4) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів по маршруту ШебжешинХрубешовІзовКлевань та по вартості перевантаження під час морського перевезення; 5) банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортних послуг (за наявності); 6) каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару.

У відповідності до частини 6 статті 53 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

ІV. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних товарів (статі 59 61 Митного кодексу України), достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 63 Митного кодексу України, митну вартість товарів скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України.

Митну вартість товару визначено на підставі інформації щодо митної вартості товару митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 15.01.2026 №26UA305160000636U3 2,0202 дол. США/кг.

Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 56565,60 дол. США (28000 кг * 2,0202 дол. США/кг), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 2493428,6177 грн (56565,60 дол. США * 44,0803 грн/ дол. США)..

Митним органом сформована Картка відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 19.03.2026 №UA204150/2026/000059 (далі Картка відмови), якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів.

Причини відмови: 1) Митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки: декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VІІ ГАТТ/СОТ від 1994 р., а подані до митного оформлення та на вимогу митниці документи містять неточності та розбіжності. Прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 19.03.2026 UA204150/2026/000019/2 відповідно до вимог Розділу ІІІ (статті 49-66) Митного кодексу України (ЗУ №4495-VI від 13.03.12). Підстава: Розділ ІІІ (статті 49-66), статті 256, 257 Митного кодексу України (ЗУ №4495-VI від 13.03.12), пункти 1, 3 частини 1 статті 266 МКУ; ч.1 та ч.8 статті 257 МКУ; частина 3 статті 335 МКУ; гл.1 Розділу ІІ Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651. 2)Митні формальності щодо оформлення заявленого товару (митна декларація за внутрішнім номером 2031, присвоєним номером митниці №26UA204150001262U0, далі ЕМД) не можуть бути виконані митним органом у зв`язку із невиконанням декларантом вимог пунктів 1, 3 частини 1 статті 266 Митного кодексу України (Закон України від 13.03.2012 №4495-VI, далі МКУ), а саме: - в графі 44 ЕМД не зазначено акт митного огляду від 06.03.2026 №26UA204150001059U4; - в графі 44 ЕМД в документі під кодом 4301 від 02.07.2025 №МКП/МО/2025/07-01 додаткова угода №2 від 21.11.2025 до договору транспортного експедирування № МКП/МО/2025/07-01 від 02.07.2025 не зазначена як відокремлений документ в графі 44; - в графі 44 ЕМД документ під кодом 9000 certificate of analysis від 13.11.2025 не вірно зазначено номер документа; Зазначене не відповідає положенням статей 257, 266, 335 Митного кодексу України, вимогам гл.2 Розділу ІІ Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651 для графи 44 ЕМД. Підстава: пункти 1, 3 частини 1 статті 266 МКУ; ч.1 та ч.8 статті 257 МКУ; частина 3 статті 335 МКУ; гл.2 Розділу ІІ Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651.

Вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

За приписами частини першої статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 (далі - МК України), законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини перша, друга статті 51 МК України).

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частина перша, друга статті 52 МК України).

Відповідно до частин 8 - 11 статті 52 МК України, у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей. Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК України).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митному органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митному органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (частина четверта статті 53 МК України).

Тобто, стаття 53 МК України містить опис двох підстав, за яких митний орган може зобов`язати декларанта надати додаткові документи:

1) у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Згідно з частиною п`ятою статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

При цьому, положеннями частини 6 цієї статті передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина друга статті 54 МК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; обмінюватися інформацією, що стосується митної вартості товарів, в електронній формі у форматі міжнародних стандартів обміну електронною інформацією з митними органами іноземних держав із використанням інформаційних технологій, за умови дотримання вимог щодо її конфіденційності; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з частиною шостою статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом митна вартість вважається визнаною автоматично (частина 7 статті 54 МК України).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митний орган зобов`язаний доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає Митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Така позиція суду, узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.02.2018 у справі № 809/1884/16, які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог частини п`ятої статті 242 КАС України.

Суд констатує, що доказів наявності у поданих до митного оформлення документах розбіжностей та неточностей відповідач не надав.

Щодо розбіжностей та неточностей, на думку відповідача, які зазначені у рішенні про корегування митної вартості товарів, суд зазначає таке.

На обґрунтування рішення про коригування митної вартості товару митний орган зазначає, що в інвойсі від 01.12.2025 №01/CARBOVIK/IN/25 відсутні реквізити зовнішньо-економічного договору (контракту).

Надаючи оцінку вказаному зауваженню суд зазначає, що за умовами Контракту Постачальник зобов`язувався поставити позивачу тапіоковий крохмаль харчового сорту (Tapioca starch / Food grade) у кількості 1 контейнер 40 HC / 28 т ±1%, за ціною 400,00 доларів США за 1 т, загальною вартістю 11 200,00 доларів США, на умовах поставки FOB порт Хайфон, В`єтнам (FOB Hai Phong Port, Vietnam).

07.11.2025 Постачальником було виставлено позивачу рахунок-проформу №05- PT/PRIN/25 (Рахунок-проформа) на оплату товару за Контрактом, в якій Постачальником зазначено товар крохмаль тапіоки харчового сорту (Tapioca Starch / Food Grade), пакування ПП/ПЕ мішки по 25 кг, умови поставки FOB Хайфон, В`єтнам, країна походження В`єтнам, код УКТ ЗЕД 1108140000, кількість 28 метричних тонн, ціна 400 доларів США за 1 тонну, загальна вартість 11 200 доларів США. Умовами оплати вказано банківський переказ та 100% передоплату після підписання договору.

01.12.2025 Постачальником також було оформлено інвойс №01/CARBOVIK/IN/25 (Corrective Invoice / Інвойс), в якому зазначено Постачальника, покупця CARBOVIK LTD, товар Tapioca Starch (Food Grade). Також зазначено пакування 25 kg PP/PE bags, умови поставки FOB Hai Phong Port, Vietnam, країну походження Vietnam, кількість 28 метричних тонн, ціну 400 доларів США за 1 тонну, загальну вартість 11 200 доларів США, а також загальну суму до оплати eleven thousand two hundred US dollars.

Таким чином, інвойс є основним комерційним документом, який підтверджує фактурну вартість товару 11 200 доларів США.

Таким чином, відсутність у інвойсі прямого посилання на реквізити Контракту не унеможливлювала ідентифікацію поставки. Інвойс містить відомості про Постачальника, позивача, товар, кількість, ціну за одиницю, загальну вартість 11 200,00 доларів США, умови поставки FOB Hai Phong Port, Vietnam, країну походження та пакування товару. Його зв`язок із Контрактом додатково підтверджувався наданими до митного оформлення рахунком-проформою, платіжною інструкцією №11, пакувальним листом, експортною декларацією та іншими документами поставки.

На обґрунтування спірного рішення про коригування митної вартості відповідач зазначає, що розділі 4 зовнішньоекономічного договору (контракт) купівлі-продажу від 13.11.2025 №113/1311/PT-CN/2025 зазначено перелік документів для даної операції, однак до МД вони не надані.

Суд зазначає, що умови контракту стосуються виключно його сторін, а не митного органу.

До митного оформлення позивачем на підтвердження заявленої митної вартості було надано пакет документів визначений у статті 53 МК України.

Відповідач не конкретизував, які саме документи не були подані, яке числове значення митної вартості вони мали підтвердити та чому вже подані документи не дозволяли перевірити митну вартість.

Щодо твердження митного органу, що відповідно до додаткової угоди від 13.11.2025 №1 до зовнішньоекономічного договору (контракт) купівлі-продажу від 13.11.2025 №113/1311/PT-CN/2025 продавець підтверджує та гарантує, що він є безпосереднім виробником товару, який поставляється за даним Договором й який зазначений у Специфікації до даного Договору, однак до цілей митного оформлення Специфікація не надана, суд зазначає наступне.

Специфікація є невіддільною частиною зовнішньоекономічного договору (контракту), але сама по собі не підтверджує фактичну оплату чи ціну товару без комерційного інвойсу, банківських платіжних документів та транспортних накладних, які вимагає митниця згідно зі статтею 53 МК України. Вона визначає кількісні та якісні характеристики товару, асортимент і ціну за одиницю.

Суд зазначає, що характеристики товару були погоджені сторонами безпосередньо у пункті 1 Контракту, який має назву «Специфікація».

Отже, відсутність окремого документа з назвою «Специфікація» не свідчить про відсутність погоджених характеристик товару та не впливає на можливість перевірки митної вартості.

До митного оформлення позивачем було надано контракт, додаткову угоду №1 до Контракту, проформу-інвойс, інвойс та платіжні документи та інші документи, які відповідно до статті 53 МК України підтверджують митну вартість товару заявленого до митного оформлення.

У спірному рішенні відповідач також зазначає, що в графі 44 митної декларації зовнішньоекономічний контракт від 13.11.2025 №113/1311/PT-CN/2025 зазначений під кодом документа « 4104» та позиціонується декларантом як зовнішньоекономічний договір, який укладений з виробником товару. Разом з цим, декларантом документально не підтверджено відомості про виробника товару.

Разом з тим, судом встановлено, що позивачем до митного оформлення було надано додаткову угоду №1 від 13.11.2025 до Контракту, відповідно до якої Постачальник підтвердив і гарантував, що він є безпосереднім виробником товару, який поставляється за Контрактом, а саме тапіокового крохмалю харчового сорту.

Відповідачу для підтвердження правового статусу та ідентифікаційних даних Постачальника було надано сертифікат державної реєстрації підприємства Постачальника (Business Registration Certificate) щодо компанії PHUC THINH PPAF., JSC, номер підприємства 2802200938.

Таким чином, вказане твердження відповідача є необґрунтованим.

На обґрунтування спірного рішення відповідач також зазначає, що до митного оформлення надано коносамент від 27.11.2025 №262248169 без обов`язкових реквізитів, а саме, печатки та підписів організації, що склала даний документ.

Разом з тим, суд зазначає, що покликання відповідача на даний факт як на підставу коригування митної вартості товару є необґрунтованим, оскільки коносамент в даному випадку, не є документом який підтверджує числові значення митної вартості товару та не входить до обов`язкового переліку документів, які підтверджують митну вартість товару у відповідності до частини 2 статті 53 МК України. Коносамент (Bill of Lading) належить до транспортних документів, а до документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, серед інших, належить рахунок-фактура або акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору про надання транспортно-експедиційних послуг.

Митний орган також зазначає, що до митного оформлення надано Коносамент від 27.11.2025 №262248169 та Додаткова угода від 21.11.2025 №2 до договору транспортного експедирування від 02.07.2025 №МКП/МО/2025/07-01, в яких зазначено перелік відомостей про розмір додаткових втрат які зазвичай пристутні при інтермодальному перевезені товарів, зокрема: локально-портові послуги, плата за оформлення документації та інші.

Також відповідач зазначає, що згідно коносаменту від 27.11.2025 №262248169, порт призначення Гданськ (Польща), згідно накладної УМВС від 21.02.2026 № 01149, маршрут перевезення ШебжешинХрубешовІзовКлевань. При цьому до МД не надано транспортних документів та документів, що підтверджують понесені витрати за усім маршрутом перевезення товарів до митного кордону України.

З матеріалів справи встановлено, що 02.07.2025 між ТОВ «КАРБОВІК» (Клієнт) та ТОВ «МІТРІДАТ ОДЕСА» (Експедитор) укладено договір транспортного експедирування №МКП/МО/2025/07-01, відповідно до якого Експедитор зобов`язується за відповідну плату від імені та за рахунок Клієнта надати транспортно-експедиторське обслуговування з організації перевезення вантажів морським, автомобільним, залізничним та авіаційним транспортом, включаючи організацію перевалки і зберігання вантажів і контейнерів, а також перевезення у великотоннажних контейнерах і додаткові послуги, необхідні для організації таких перевезень (далі - ТЕО).

За цим Договором ТЕО надається Клієнту при експортних, імпортних, внутрішніх, транзитних перевезеннях, територією інших держав або внутрішніх перевезеннях територією України.

На кожну партію вантажу, що перевозиться, підписується Додаткова угода до Договору, в якій фіксуються умови надання транспортно-експедиторських послуг. Додаткова угода до Договору є невід`ємною частиною цього Договору. У разі виникнення розбіжностей у тлумаченні умов за цим Договором, пріоритетними є умови, зазначені в Додатковій угоді до Договору.

21.11.2025 між позивачем та ТОВ «МІТРІДАТ ОДЕСА» як експедитором (Експедитор) було оформлено Додаткову угоду №2 до договору транспортного експедирування №МКП/МО/2025/07-01 від 02.07.2025 (Додаткова угода №2 до Договору ТЕО), якою сторони погодили транспортно-експедиторське обслуговування саме цієї партії товару.

У Додатковій угоді №2 визначено основні ідентифікатори поставки та маршрут її транспортування, зокрема: позивача як компанію-замовника / вантажоодержувача, Постачальника як компанію-відправника, товар крохмаль, код товару 1108140000, умови поставки FOB Hai Phong, Vietnam, порт навантаження Hai Phong, Vietnam, порт вивантаження Gdansk, Poland, місце доставки вантажу в Україні м. Клевань, Рівненська область, а також вартість вантажу 11 200 доларів США.

Окремо у Додатковій угоді №2 погоджено зміст транспортно-експедиторських послуг за маршрутом Хайфон, В`єтнам Гданськ, Польща Клевань, Україна. Зокрема, вартість організації доставки на умовах FOB Hai Phong, Vietnam м. Здолбунів / Україна включала морський фрахт за маршрутом Хайфон Гданськ, локальні-портові послуги у порту Гданськ, оформлення транзитної декларації T1, а також подальше залізничне перевезення контейнера з порту Гданськ у напрямку України.

27.11.2025 року було оформлено коносамент №262248169 (Коносамент) щодо морського перевезення товару. У Коносаменті зазначено Постачальника як відправника, Позивача як одержувача, судно MERKUR ARCHIPELAGO, рейс 549S, порт завантаження Hai Phong Port, Vietnam, порт вивантаження Gdansk Port, Poland, товар Tapioca Starch (Food Grade), кількість 1 контейнер / 1 120 bags, контейнер MRSU8290089, пломба ML-VN1002694, вага 28 224 кг, об`єм 26 CBM. Коносамент підтверджує перший етап транспортного ланцюга морське перевезення тієї самої партії товару з порту Хайфон, В`єтнам до порту Гданськ, Польща.

13.02.2026 для подальшого переміщення товару територією Польщі у напрямку України було оформлено транзитний документ T1 / NCTS MRN 26PL322080NS64V7M1 (Транзитний документ T1).

У Транзитному документі T1 зазначено Постачальника, позивача, контейнер MRSU8290089, пломбу VN1002694, кількість місць 1 120, вагу брутто 28 224 кг, інвойс №01/CARBOVIK/IN/25 на суму 11 200 USD, місце завантаження Gdansk, місце призначення UA, Ukraine, а також митницю призначення UA204150. У позиційному переліку товар ідентифіковано як Tapioca Starch (Food Grade), із зазначенням коду товару 110814, ваги брутто 28 224 кг та ваги нетто 28 000 кг. Транзитний документ T1 підтверджує другий етап транспортного ланцюга переміщення товару після його прибуття до Польщі та оформлення транзиту в напрямку України.

21.02.2026 було оформлено залізничну накладну №01149 (Залізнична накладна), яка підтверджує подальше залізничне перевезення контейнера MRSU8290089 за маршрутом Гданськ, Польща Клевань, Україна. У Залізничній накладній зазначено номер відправки 01149, станцію відправлення Szczebrzeszyn LHS, станцію призначення Клевань, країну відправлення вантажу В`єтнам, країну транзиту Польща, порт відправлення Гданськ, маршрут Гданськ, Польща Клевань, Україна, товар крохмаль маніоковий, контейнер MRSU8290089, кількість місць 1 120, вага нетто 28 000 кг, вага брутто 28 224 кг, пломба ML-VN1002694. У графі документів також зазначено інвойс №01/CARBOVIK/IN/25, пакувальний лист і сертифікат. Залізнична накладна також містить відмітки, пов`язані з митним контролем та ввезенням товару на митну територію України, зокрема контрольний талон за документом 26PL322080NS64V7M1, зазначення митниці відправлення UA205090, напрямку «В`їзд», митниці призначення UA204150, дати обробки 23.02.2026, а також дати доставки 13.03.2026.

Отже, транспортний ланцюг поставки товару підтверджується коносаментом, транзитним документом T1 та залізничною накладною і відбувався у такій послідовності: Хайфон, В`єтнам > морське перевезення судном MERKUR ARCHIPELAGO >> Гданськ, Польща > транзит територією Польщі за T1 MRN 26PL322080NS64V7M1 > залізничне перевезення контейнера MRSU8290089 > ввезення в Україну > Клевань, Україна.

Зазначені документи узгоджуються за ключовими ідентифікаторами: товар, контейнер MRSU8290089, пломба VN1002694 / ML-VN1002694, кількість 1 120 мішків, вага нетто 28 000 кг, вага брутто 28 224 кг.

Щодо витрат, що включені до митної вартості при декларуванні, судом встановлено наступне.

26.01.2026 Експедитор виставив позивачу рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг №181563 на загальну суму 193 174,50 грн. У зазначеному рахунку окремо деталізовано вартість перевезення товару за маршрутом порт Хайфон, В`єтнам порт Гданськ, Польща у сумі 121 982,10 грн, а також за маршрутом порт Гданськ, Польща п/п Мостиська, Україна у сумі 51 223,80 грн. Саме ці дві складові на загальну суму 173 205,90 грн стосуються витрат на транспортування товару до митного кордону України та були враховані позивачем при визначенні митної вартості товару.

Окремо у рахунку зазначена доставка за маршрутом п/п Мостиська, Україна Клевань, Україна у сумі 19 968,60 грн, яка стосується перевезення товару вже після перетину митного кордону України та не включалася позивачем до митної вартості товару.

30.01.2026 позивач оплатив рахунок №181563 у повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією №122 на суму 193 174,50 грн.

Отже, для цілей визначення митної вартості позивач врахував лише ті складові транспортно-експедиційних витрат, які стосувалися транспортування товару до місця ввезення на митну територію України, тобто 173 205,90 грн. Такий підхід відповідає частині 10 статті 58 МК України, відповідно до якої до митної вартості додаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України, якщо такі витрати не були включені до ціни товару.

Таким чином, суд вважає підтвердженим матеріалами справи, що надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Щодо коригування митної вартості товарів на підставі митної декларації від 15.01.2026 №26UA305160000636U3, то посилання на володіння митним органом інформацією щодо іншого цінового рівня товарів не являється та не може являтися обґрунтованою правовою підставою для витребування у декларанта додаткових документів.

Суд наголошує, що саме по собі прирівняння митним органом цін схожих товарів, без врахування особливостей товарів, їх обсягів та умов постачання, які можуть бути різними, у зв`язку із чим це може впливати й на вартість (ціну) товару, не може вважатися обґрунтованим, адже формування ціни на товар здійснюється з урахуванням різних чинників, таких як ринкові ціни, обсяг партії, вартість і якість сировини, використаної на виготовлення товару, тощо.

Суд зазначає, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару, як не є підставою для коригування митної вартості також і відсутність у митних органів інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

На підтвердження правомірності коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів відповідач у своєму рішенні не наводить порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціни яких взяті за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення останнім частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Окрім того, що в оскаржуваному рішенні про коригування митний орган обмежився лише тим, що прирівняв ціни одного товару до інших, відповідач жодним чином не обґрунтував своє рішення (з огляду на дати поставки, кількість, асортимент та умови поставок).

Такі міркування узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 21.08.2018 у справі №804/1755/17, від 25.05.2021 у справі №520/10386/2020, від 13.01.2022 у справі №520/11061/2020 та від 29.04.2026 у справі №380/29337/23.

За наведеного спірні рішення відповідача не відповідають ні вимогам законності, ні вимогам обґрунтованості.

Крім того, суд зазначає, що наявність у митного органу інформації щодо іншого рівня товарів, заявлених до митного оформлення, є лише підставою для поглибленого вивчення документів, поданих декларантом до митного оформлення. Але не є самостійною правовою підставою для витребування у декларанта додаткових документів.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постановах від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 та від 11.02.2026 у справі №560/2740/25 наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом.

Суд звертає увагу на те, що митний орган повинен (за наявності підстав) витребувати від декларанта лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості товару, а не усі документи, які визначені переліком статті 53 МК України.

Ненадання повного переліку документів може бути підставою для визначення митної вартості товару не за основним методом лише тоді, коли подані декларантом документи є недостатніми чи такими, що у своїх сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими та чому з наданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого числового показника.

Вказане вище свідчить про те, що митний орган не мав жодних правових підстав для зобов`язання декларанта надавати додаткові документи.

Посилання в оскаржуваному рішенні на інші митні декларації, за якими здійснене митне оформлення товарів за іншими ціновими показниками, не може бути підставою для коригування митної вартості заявлених позивачем товарів.

Згідно з частиною першою статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини другої статті 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною третьою статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 57 МК України, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина шоста статті 57 МК України).

Як встановлено судом, оскаржуване рішення №UA204150/2026/000019/2 не містить жодного опису неможливості застосування методів визначення митної вартості товарів почергово, а лише містить загальне формулювання щодо неможливості їх почергового використання.

За приписами частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4цього Кодексу або до суду.

При цьому, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган зазначає докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598).

Суд зазначає, що при зверненні до митного органу щодо оформлення товарів позивачем були надані усі належні документи, які підтверджують числові значення вартості товарів. Натомість відповідачем жодним чином не обґрунтовано наявність сумнівів у заявленій митній вартості товарів.

Положення статті 53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни товару, вказаної у документах, які самі по собі вже підтверджують митну вартість товару.

Така позиція суду, узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.02.2018 у справі № 809/1884/16 та у постанові від 17.11.2022 у справі №807/221/18, які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог частини п`ятої статті 242 КАС України.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 30.10.2018 у справі № 826/25605/15 міститься правовий висновок про те, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів та картки відмови у порядку статті 77 КАС України, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправними і скасування таких рішень суб`єкта владних повноважень. Таким чином, позов слід задовольнити повністю.

За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в розмірі 12262,30 грн, згідно з платіжними інструкціями від 05.05.2026 №618 та №619.

Відтак, судові витрати позивача в частині сплаченого судового збору підлягають відшкодуванню відповідачем.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРБОВІК» до Рівненської митниці задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 19.03.2026 №UA204150/2026/000059 та рішення про коригування митної вартості товарів від 19.03.2026 №UA204150/2026/000019/2.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРБОВІК» за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці судові витрати по сплаті судового збору в сумі 12262,30 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «КАРБОВІК» (вул. Шевченка, 1А,м. Здолбунів,Рівненський р-н, Рівненська обл.,35702. ЄДРПОУ/РНОКПП 38948443)

Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, буд. 104,м. Рівне,Рівненська обл.,33028. ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)

Повний текст рішення складений 20.08.2026.

Суддя Олег ГРЕСЬКО