Ухвала суду № 139121749, 18.08.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/15951/26

Провадження № 1-кс/344/6048/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором у кримінальному провадженні прокурор відділу Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження № 12025090000000423 від 03.07.2025 року,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий, за погодженням з прокурором, 17.08.2026 року звернулась з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого покликався на те, що влітку 2026 року ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою особистого збагачення вирішив зайнятись на території Івано-Франківської області незаконним збутом психотропної речовини «амфетамін», яка згідно ст. 2 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та таблиці ІІ списку 1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою КМУ від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено.

З цією метою ОСОБА_4 , діючи умисно, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, у невстановленому місці та у невстановлений час, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи наслідки і бажаючи їх настання, незаконно придбав та зберігав з метою збуту психотропну речовину, обіг якої обмежено амфетамін, в особливо великих розмірах.

25 червня 2026 року за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 проведено обшук. В ході обшуку квартири виявлено та вилучено: 4 електронні ваги та 30 поліетиленових пакетиків з застібкою із вмістом психотропної речовини амфетамін, в загальній кількості 690 грам, яку ОСОБА_4 незаконно придбав та зберігав з метою подальшого збуту.

Згідно Таблиці № 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом МОЗ України № 188 від 01.08.2000, амфетамін, вагою понад 15 грам, є особливо великим розміром.

25 червня 2026 року о 19 год 15 хв ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Івано-Франківськ, Івано-Франківського району, Івано-Франківської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українцю, громадянину України, розлученому, не працюючому, згідно ст. 89 КК України раніше не судимому, затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

26 червня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту психотропних речовин в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

27 червня 2026 року слідчим суддею Івано-Франківського міського суду підозрюваному ОСОБА_4 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави, до 22.08.2026.

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18 серпня 2026 року продовжено строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні до чотирьох місяців, тобто до 26.10.2026 року.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, та просив його задовольнити з підстав викладених у ньому.

Захисник подав до суду письмові заперечення, в яких вказує, що клопотання задоволенню не підлягає, ОСОБА_4 має хронічні захворювання опорно-рухового апарату і пупкову килу з вільним проникненням сальника, яка потребує планового оперативного лікування. Його мати, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якій 64 роки, має ускладнений остеохондроз шийного, грудного і поперекового відділів хребта з компресією нервових корінців, і 29.07.2026 отримала направлення на стаціонарне лікування. Також зазначає, що слідчий не навів жодної обставини на підтвердження того, що ризики не зменшилися; обставини, які нібито перешкоджають завершенню розслідування, не залежать від перебування ОСОБА_4 під вартою; ризики не підтверджений конкретною обставиною, а тяжкість кримінального правопорушення не є самостійною підставою для тримання під вартою, так як ризик переховування спростовується одинадцятьма місяцями поведінки ОСОБА_4 під час розслідування, протягом яких він не переховувався і не змінював місця проживання; ризик впливу на свідків - припущення, яке усувається обов`язком згідно ч.5 ст. 194 КПК України; ризик перешкоджання не підтверджений жодним доказом, а речові докази вже вилучені і оглянуті; ризик вчинення іншого правопорушення не може доводитися відсутністю офіційного працевлаштування. Також, слідчий не довів недостатності м`якших запобіжних заходів. В судовому засіданні заперечення підтримав, просив відмовити в задоволенні клопотання та застосувати до підозрюваного запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт. У разі відмови у зміні запобіжного заходу і продовження строку тримання під вартою - визначити на підставі ч. 3 ст. 183 КПК України розмір застави як альтернативного запобіжного заходу в розмірі 90 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 299 520 грн.

Підозрюваний підтримав думку захисника. Додатково надав відповіді на запитання слідчого судді, зокрема, що за оперативним лікуванням власних хворіб, виявлених у 2022-2023 роках до 2026 року не звертався, мама проживає за іншою адресою і з нею проживає також батько підозрюваного.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

У ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний усвідомлює про можливість призначення йому покарання у вигляді позбавлення волі в разі доведення його вини в суді; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, оскільки йому в ході досудового розслідування стануть відомі їх анкетні дані; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може приховувати докази його злочинних дій, не з`являтись на виклики до слідчого, прокурора чи суду тим самим затягуючи строки досудового розслідування чи судового розгляду; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 не працевлаштований, не має постійного джерела доходу та з метою одержання грошових коштів в подальшому може займатися злочинною діяльністю, пов`язану із збутом наркотичних засобів за грошові кошти.

Враховуючи, що ОСОБА_4 вчинив особливо тяжкий злочин, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі із конфіскацією майна, а тому застосування до нього іншого більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення у цьому кримінальному провадженні.

На сьогоднішній день до органу досудового розслідування не надходили заяви від жодних осіб про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов`язуються, за необхідності, доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу. У зв`язку з цим, є неможливим застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистої поруки.

Особисте зобов`язання, не зможе запобігти вказаним ризикам, оскільки буде недостатнім для запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Запобіжний захід у виді домашнього арешту до ОСОБА_4 також не зможе запобігти ризикам, оскільки підозрюваний, незважаючи на покладені на нього обов`язки та розуміючи міру можливого покарання за вчинення особливо тяжкого злочину, може покинути місце свого проживання з метою уникнення кримінальної відповідальності.

При цьому, слідчий суддя також враховує, що долучені до клопотання матеріали, зокрема і НСРД, роль підозрюваного та протоколу обшуку, щодо вилученого амфетаміну в особливо великих розмірах (690 грам), підтверджують стійку і усвідомлену поведінку підозрюваного відмінну від характеризуючи, поданою стороною захисту. При цьому, підозрюваний від дачі пояснень на підставі ст.63 Конституції відмовився, а тому доводи захисника щодо готовності підозрюваного співпрацювати зі слідством не підтверджені.

З огляду на викладене, обставини вчиненого злочину, наявність ризиків, дані про особу ОСОБА_4 , про який зазначила сторона захисту, застосування до нього альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави вважаю недоцільним.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, - з моменту затримання, а також те, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.

Відповідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 3 ст. 307 цього Кодексу відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, санкція статті передбачає максимальне покарання за його вчинення дванадцять років позбавлення волі з конфіскацією майна.

25 червня 2026 року о 19 год 15 хв ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Івано-Франківськ, Івано-Франківського району, Івано-Франківської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українцю, громадянину України, розлученому, не працюючому, згідно ст. 89 КК України раніше не судимому, затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

26 червня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту психотропних речовин в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

27 червня 2026 року слідчим суддею Івано-Франківського міського суду підозрюваному ОСОБА_4 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави, до 22.08.2026. Дана ухвала оскражувалась в апеляційному порядку, однак судове рішення залишено без змін.

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18 серпня 2026 року продовжено строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні до чотирьох місяців, тобто до 26.10.2026 року.

Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами допиту свідка від 07.07.2025, 09.07.2026; протоколами за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 22.09.2022, 21.11.2025, 09.02.2026; протоколом обшуку від 25.06.2026; протоколом огляду від 26.06.2026; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 25.06.2026, висновком експерта від 26.06.2026, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Для завершення досудового розслідування та прийняття кінцевого рішення у вказаному кримінальному провадженні необхідно: забезпечити зняття грифів секретності з матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, а саме з клопотань, постанов, доручень та ухвал слідчого судді про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій; завершити огляди вилучених під час проведення обшуків речей; отримати висновки експертів за результатами проведення судових експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, щодо вилучених під час проведення обшуків речей; виконати інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, у проведенні яких може виникнути необхідність під час здійснення досудового розслідування.

Обставинами, які перешкоджали проведенню вказаних слідчих (розшукових) та процесуальних дій у двомісячний строк є: особлива складність кримінального провадження; необхідність проведення значної кількості слідчих (розшукових) та процесуальних дій; необхідність установлення інших осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення та перевірки причетності підозрюваного до скоєння інших кримінальних правопорушень; розсекречення матеріалів за результатами проведених НСРД; здійснення огляду значної кількості вилучених речей під час проведення обшуків; завантаженість експертних установ і тривалий час виконання призначених експертиз тощо.

Суд не погоджується з наведеними твердженнями сторони захисту, оскільки вважає, що клопотання сторони обвинувачення відповідає вимогам ст. 199 КПК України, а наведені в ньому обставини свідчать про наявність та збереження ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Суд також враховує обставини кримінального провадження, особу підозрюваного, тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення та вважає, що на цей час ризики не втратили своєї актуальності.

При цьому суд не встановив достатніх підстав вважати, що застосування більш м`якого запобіжного заходу забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 та усуне встановлені ризики. Обставини, на які посилається сторона захисту, самі по собі не спростовують висновків сторони обвинувачення та не дають підстав для відмови у продовженні строку тримання під вартою. А наявність хворіб у підозрюваного, які виявлені у 2022-2023 роках, його періодичне, як він зазначив, амбулаторне лікування, не дає підстав для висновку про неможливість продовження запобіжного заходу тримання під вартою. Інші доводи не потребують деталізації і не спростовують висновку слідчого судді.

Стороною кримінального провадження з боку обвинувачення доведено наявність об`єктивних обставин, які в свою чергу перешкоджають завершенню досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до закінчення дії попередньої ухвали про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що клопотання слід задовольнити, продовжити строк тримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 60 днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 16 жовтня 2026 року включно, без визначення розміру застави.

Керуючисьст.ст. 176,178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 60 днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 16 жовтня 2026 року включно, без визначення розміру застави.

Тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснювати в Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».

Копію ухвали для виконання направити начальнику Державної установи «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» та вручити підозрюваному і прокурору негайно після її оголошення, інші сторони мають право отримати її копію в суді.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено та підписано 20 серпня 2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_8