Рішення № 139121607, 20.08.2026, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/1748/26

Провадження №: 2-о/343/105/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2026 року м. Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Тураша В. А.,

секретаря Лукань О.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду справу за за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, суд -

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 звернувшись 03.08.2026 в Долинський районний суд із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, просить ухвалити рішення, яким: встановити факт, належності йому, ОСОБА_1 правовстановлюючого документу, а саме: диплома серії НОМЕР_1 від 02 липня 1986 року, диплома серії НОМЕР_2 від 22 червня 1993 року, диплома серії НОМЕР_3 від 30 червня 1995 року.

Свої вимоги мотивує тим, що він, ОСОБА_1 , проживає в с. Слобода Болехівська, Калуського району Івано-Франківської області.

02 липня 1986 року він закінчив Мелітопольське культурно-освітнє училище та отримав диплом серії НОМЕР_1 від 02 липня 1986 року, однак при заповненні вказаного диплому було допущено помилку та в графі "прізвище", вказано " ОСОБА_2 ", коли має бути " ОСОБА_3 ".

22 червня 1993 року він закінчив професійне училище № 13 м. Пологи Запоріжської області та отримав диплом серії НОМЕР_2 від 22 червня 1993 року, однак при заповненні вказаного диплому було допущено помилку та в графі "прізвище", вказано " ОСОБА_2 ", коли має бути " ОСОБА_3 ".

30 червня 1995 року він закінчив вище професійне училище № 13 м.Пологи Запоріжської області та отримав диплом серії НОМЕР_3 від 30 червня 1995 року, однак при заповненні вказаного диплому було допущено помилку та в графі "прізвище", вказано " ОСОБА_2 ", коли має бути " ОСОБА_3 ".

У червні 2026 року він звернувся у Пенсійний фонд для зарахування йому до трудового стажу навчання у вище вказаних училищах, однак працівниця пенсійного фонду оглянувши подані ним дипломи вказала, що не можуть зарахувати навчання у училищах, оскільки дипломи видані на прізвище " ОСОБА_2 ", а він по паспорту " ОСОБА_3 ", та запропонувала йому надати підтвердження що дані дипломи належать саме йому.

Станом на сьогоднішній день підтвердити факт належності йому, ОСОБА_1 , вище вказаних дипломів він не має можливості оскільки в графі "прізвище", вказано " ОСОБА_2 ", коли має бути " ОСОБА_3 ".

У зв?язку із чим виникає необхідність встановити факт, належності правовстановлюючого документа, а саме, диплома: серії НОМЕР_1 від 02 липня 1986 року, диплома серії НОМЕР_2 від 22 червня 1993 року, диплома серії НОМЕР_3 від 30 червня 1995 року, для підтвердження трудового стажу при перерахунку пенсії.

Отримати нові документи неможливо, оскільки архіви органів, які видавали ці дипломи , знищені під час бомбардування російською федерацією населених пунктів, де знаходяться училища які видавали вище вказані дипломи (а.с.1-4).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2026, цивільна справа № 343/1748/26 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа передана на розгляд судді Турашу В.А. (а.с.14).

Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 03.08.2026 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 343/1748/26 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.

Призначено судове засідання у приміщенні Долинського районного суду Івано-Франківської області, м.Долина вул. Обліски 115, Івано-Франківської області на 20 серпня 2026 року (а.с.16).

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області начальник Головного управління Панас З.М. 20.08.2026 подала в Долинський районний суд пояснення, в яких зазначила, що відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, як в зазначених дипломах ім`я заявника не відповідає паспортним даним, яке належним чином не виправлено або не внесено змін на підставі свідоцтва про народження, встановлення факту належності дипломів можливе тільки в судовому порядку на підставі свідоцтва про народження та подання до суду для огляду в судовому засіданні оригіналів паспорта, трудової книжки та свідоцтва про народження (а.с.20-22).

Заявник ОСОБА_1 та його представник адвокат Ільницький Я.Ф. (ордер серії АТ №1146535а.с.11), в судове засідання не з`явились, хоч про час та місце його проведення були належним чином повідомлені судом. Представник заявника адвокат Ільницький Я.І. подав заяву, згідно якої просить проводити та закінчувати розгляд справи у їх відсутності. Вимоги викладені у заяві підтримують повністю та просять їх задоволити (а.с.19).

Представник заінтересованої особи: Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в судове засідання не з`явився, хоч про дату, час та місце слухання справи був повідомлений у встановленому Законом порядку, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.18). В поданому до суду поясненні просить розгляд справи проводити без участі представника Головного управління.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та оцінивши матеріали справи, вважає що заява підлягає до задоволення, виходячи з наступного:

Згідно з ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Зокрема, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У відповідності до вимог п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

В п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

З п. 12 вказаної постанови вбачається, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Згідно листа ВСУ 01.01.2012 «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п.6 ч.1 ст.256 ЦПК України громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.2.2. глави 2 інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерстава соціального захисту населення України від 29.07.93 №58, Заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем "кваліфікований робітник", "молодший спеціаліст", "бакалавр", "спеціаліст" та продовжують навчатися на наступному освітньо кваліфікаційному рівні, на стажування.

До трудової книжки вносяться:

відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження;

відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення;

відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України;

відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Постановою КМУ № 637 від 12.08.1993 був затверджений Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок).

Згідно п. 1 Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п. 26 Порядку, якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує стаж роботи, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом громадянина України або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.

Судом встановлено, що відповідно до паспорта громадянина України НОМЕР_4 , виданого 13 листопада 2010 року Пологівським РВ УМВС України в Запорізькій області, прізвище, ім`я по батькові заявника вказано як « ОСОБА_1 » ( а.с. 6-7).

З наданої копії диплома серії НОМЕР_1 , виданого 02 липня 1986 року Мелітопольським культурно-освітнім училищем, вбачається, що у ньому прізвище особи зазначено як « ОСОБА_2 ».

З наданих заявником копії диплома серії НОМЕР_2 , виданого 22 червня 1993 року професійним училищем № 13 м. Пологи Запорізької області, вбачається, що у ньому прізвище особи також зазначено як « ОСОБА_2 ».

З копії диплома серії НОМЕР_3 , виданого 30 червня 1995 року вищим професійним училищем № 13 м. Пологи Запорізької області, також вбачається написання прізвища « ОСОБА_2 ».

Таким чином, у паспорті заявника його прізвище зазначено як « ОСОБА_3 », тоді як у трьох дипломах, що підтверджують його навчання, зазначено « ОСОБА_2 ».

Оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд виходить з того, що відмінність у написанні прізвища заявника має характер технічної помилки та не свідчить про належність документів іншій особі.

При цьому суд враховує збіг імені, по батькові, дати народження заявника та інші наявні у справі відомості, які дозволяють ідентифікувати особу, якій були видані зазначені дипломи.

Суд бере до уваги також те, що дипломи були видані у різні роки 1986, 1993 та 1995 роках - та різними навчальними закладами, однак у всіх документах зазначено однакове ім`я та по батькові особи, а розбіжність стосується лише написання прізвища.

Зазначене у своїй сукупності свідчить про те, що документи стосуються саме заявника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановлення факту належності заявнику зазначених дипломів має для нього юридичне значення, оскільки необхідне для підтвердження періодів його навчання та вирішення питання про зарахування таких періодів до страхового стажу при призначенні або перерахунку пенсії.

Суд також враховує, що заявник позбавлений можливості усунути розбіжності в позасудовому порядку, оскільки, за його поясненнями, отримати нові документи або внести відповідні виправлення до дипломів неможливо у зв`язку з відсутністю або знищенням відповідних архівних матеріалів.

Отже, суд приходить до висновку, що заявником надано достатньо належні, допустимі та достовірні доказів на підтвердження того, що диплом серії НОМЕР_1 від 02 липня 1986 року, диплом серії НОМЕР_2 від 22 червня 1993 року та диплом серії НОМЕР_3 від 30 червня 1995 року належать саме йому.

Встановлення даного факту не пов`язується з вирішенням спору про право, а спрямоване виключно на усунення розбіжностей у правовстановлюючих документах та створення умов для реалізації заявником права на належне пенсійне забезпечення.

Таким чином, заява ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючих документів є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 10,12,259,264,265,268,293,315,319 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа - задоволити.

Встановити факт, що диплом серії НОМЕР_1 , виданий 02 липня 1986 року Мелітопольським культурно-освітнім училищем, диплом серії НОМЕР_2 , виданий 22 червня 1993 року професійним училищем № 13 м. Пологи Запорізької області та диплом серії НОМЕР_3 , виданий 30 червня 1995 року вищим професійним училищем № 13 м. Пологи Запорізької області, належать ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , житель АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа:

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області, ЄДРПОУ 20551088, місцезнаходження: вул. С.Стрільців, 15 м. Івано-Франківськ, 76018.

Суддя Долинського районного суду В.Тураш