Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення заяви про перегляд судового рішення
за нововиявленими обставинами без руху
20 серпня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/276/26
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Костенко Г.В., перевіривши матеріали заяви ІНФОРМАЦІЯ_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати за період з 13.07.2020 по 27.11.2025 грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, щомісячної премії), виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб N?704 від 30.08.2017;
- зобов?язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити мені за період з 13.07.2020 по 27.11.2025 грошове забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років, надбавку за особливості проходження, щомісячну премію), грошової допомоги для оздоровлення за 2020-2025 роки, компенсації щорічної основної відпустки за 2022 рік - 45 днів, за 2023 рік - 15 днів, за 2024 рік - 15 днів, за 2025 рік - 30 днів; компенсації дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій - 70 днів за 2021 - 2025 роки; одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 5 повних років служби, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначені з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024 та 01.01.2025 відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14, до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 N? 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб та з урахуванням раніше проведених виплат.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18.03.2026 у справі №440/276/26, що залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2026 позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 у період з 13.07.2020 по 19.05.2023 включно та з 19.06.2025 по 27.11.2025 включно грошового забезпечення, а також виплачених за період: грошової премії, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної оплачуваної відпустки, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2020 рік станом на 01.01.2020 року, Законом України Про Державний бюджет України на 2021 рік станом на 01.01.2021 року, Законом України Про Державний бюджет України на 2022 рік станом на 01.01.2022 року, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік станом на 01.01.2023 року, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2025 рік станом на 01.01.2025 на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 13.07.2020 по 19.05.2023 включно та з 19.06.2025 по 27.11.2025 включно грошового забезпечення, а також виплачених за період: грошової премії, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної оплачуваної відпустки, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2020 рік станом на 01.01.2020 року, Законом України Про Державний бюджет України на 2021 рік станом на 01.01.2021 року, Законом України Про Державний бюджет України на 2022 рік станом на 01.01.2022 року, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік станом на 01.01.2023 року, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2025 рік станом на 01.01.2025 на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
17.08.2026 до суду надійшла заява ІНФОРМАЦІЯ_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Частиною 2 статті 366 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що протягом п`яти днів з дня після надходження заяви до адміністративного суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам статті 364 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.
У ході з`ясування питання, чи відповідає заява вимогам, встановленим статтею 364 Кодексу адміністративного судочинства України, судом встановлено наступне.
Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 364 Кодексу адміністративного судочинства України до заяви додаються: документ про сплату судового збору.
Відповідно до частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
У заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами наявне клопотання про звільнення від сплати судового збору. В обґрунтування вказного клопотання заявником зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 за статтею «інші поточні видатки, судовій збір» фінансується з затримкою.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Умови, за яких суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору та перелік суб`єктів, до яких такі умови можуть бути застосовані, визначені статтею 8 Закону України "Про судовий збір".
Вимогами статті 8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції станом на момент вирішення клопотання щодо відстрочення сплати судового збору), встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Враховуючи наведене, беручи до уваги суб`єктний склад учасників цієї справи та предмет спору, апелянт не є суб`єктом, на якого в даному випадку розповсюджується дія законодавства щодо відстрочення сплати судового збору.
Вказане узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 19.09.2022 по справі №200/11087/20-а, від 19.09.2022 по справі №280/8691/20, котрі відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України враховуються судами при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Крім того, суд звертає увагу скаржника на те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 у справі №0940/2276/18 відступивши від своїх попередніх позицій, наголосила, що ч. 1 ст. 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України Про судовий збір конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.
Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Суд також виходить з того, що саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення сплати судового збору; обов`язок сплатити судовий збір, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
Суд зазначає, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною для відстрочення сплати судового збору.
На думку суду, якщо бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то відсутність фінансування такої установи не є підставою для відстрочення сплати судового збору.
Будь-яких змін щодо порядку сплати судового збору суб`єктом владних повноважень у зв`язку із введенням воєнного стану в України до Закону України Про судовий збір та/або КАС України не внесено та не змінено порядок сплати судового збору.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 № R (81) 7: В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати (п.п. 12 пункту D).
Суд звертає увагу, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Суд звертає увагу на те, що, держава має дотримуватися принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.
Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Водночас, право на перегляд судових рішень за нововиявленими обставини кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Зважаючи на те, що вищезазначені умови, за наявності яких можливе було б відстрочення сплати судового збору, відсутні, і враховуючи те, що відстрочення суб`єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов`язані сплачувати відповідний збір, підстави для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - відсутні.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За приписами пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру, встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до приписів пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, встановлюється ставка судового збору в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб -3028 гривень.
Згідно частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З огляду на вищевикладене, заявник повинен сплатити за подання заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами судовий збір у розмірі 1453 грн. 44 коп. = ((3028 грн.*0,4*0,8) грн. * 150%).
Усупереч вимогам частини 3 статті 364 Кодексу адміністративного судочинства України заявником не додано до заяви документ про сплату судового збору.
Отже, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 3 статті 366 Кодексу адміністративного судочинства України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, заява ІНФОРМАЦІЯ_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 248, 256, 364, 366 Кодексу адміністративного судочинства України,
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.
Заявнику надати строк для усунення недоліків позовної заяви - п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду документа про сплату судового збору в розмірі 1453 грн. 44 коп. (одна тисяча чотириста п`ятдесят три гривні сорок чотири копійки) (номер рахунку - UA078999980313191206084016719, код за ЄДРПОУ - 37959255, отримувач - ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), призначення платежу: Судовий збір, за заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами _(назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд) або документів на підтвердження підстави звільнення заявника від сплати судового збору відповідно до закону.
Роз`яснити заявнику, що у разі не усунення недоліків заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, заява повертається заявнику
Копію ухвали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Г.В. Костенко
Судове рішення № 139121546, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 20.08.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 440/276/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: