Рішення № 139120722, 20.08.2026, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/3305/25

провадження №2/176/182/26

РІШЕННЯ

Іменем України

20 серпня 2026 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі: головуючої судді Павловської І.А., розглянувши в місті Жовті Води за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

АТ «ТАСКОМБАНК» звернулося до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просить стягнути на свою користь із відповідачки ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 1005880824 від 16.02.2022, яка станом на 12 травня 2025 року становить 58 569,40 грн, з яких:

- заборгованість за тілом кредиту (у тому числі прострочена) 29 735,13 грн;

- заборгованість за річними процентами (у тому числі прострочена) 5,47 грн;

- заборгованість за щомісячними процентами (у тому числі прострочена) 28 828,80 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідачки понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16 лютого 2022 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1005880824, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язався надати позичальниці кредитні кошти, а остання повернути кредит та сплачувати проценти на умовах, визначених договором.

Позивач зазначає, що кредитні кошти були надані відповідачці у безготівковій формі, а свої зобов`язання за кредитним договором первісний кредитор виконав у повному обсязі. Відповідачка, зі свого боку, належним чином умови кредитного договору не виконувала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

АТ «ТАСКОМБАНК» посилається на те, що право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до нього на підставі договору про відступлення права вимоги, укладеного з ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень». На підтвердження переходу права вимоги позивач подав, зокрема, договір про відступлення права вимоги з додатками, витяг з реєстру прав вимоги, розрахунок заборгованості та виписку по особовому рахунку.

За твердженням позивача, відповідачку було повідомлено про відступлення права вимоги на користь АТ «ТАСКОМБАНК», а також про необхідність погашення заборгованості. Позивач зазначає, що відповідачці надсилалося повідомлення-вимога про дострокове повернення кредиту та погашення заборгованості, однак заборгованість погашена не була.

У позовній заяві АТ «ТАСКОМБАНК» також посилається на положення статей 525, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 629, 631, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України та вважає заявлену до стягнення заборгованість обґрунтованою.

Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 27 серпня 2025 року у цивільній справі відкрито провадження. Суд постановив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами.

Відповідачці роз`яснено право подати відзив на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення їй копії ухвали про відкриття провадження, позовної заяви та доданих до неї документів, а також право подати клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

11 вересня 2025 року відповідачка ОСОБА_1 подала до суду відзив на позовну заяву, який, за її зазначенням, подано після отримання 08 вересня 2025 року копії позовної заяви. У відзиві відповідачка підтвердила факт укладення 16 лютого 2022 року між нею та ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» кредитного договору № 1005880824 та зазначила, що кредит отримала у сумі 43 680 грн, а строк дії кредитного договору становив 30 місяців.

Відповідачка зазначила, що через тяжкий матеріальний стан, відсутність роботи та проблеми зі здоров`ям не мала можливості своєчасно виконувати зобов`язання за кредитним договором.

Разом з тим відповідачка заперечила проти позовних вимог у повному обсязі, зокрема щодо права АТ «ТАСКОМБАНК» вимагати погашення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх заперечень відповідачка послалася на те, що позивач не довів факту набуття права вимоги саме за кредитним договором № 1005880824 від 16 лютого 2022 року.

Зокрема, відповідачка зазначила, що, за твердженням позивача, право вимоги було набуте АТ «ТАСКОМБАНК» на підставі договору факторингу № 01/09/21 від 01 вересня 2021 року та витягу з реєстру боржників. При цьому кредитний договір між нею та ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» був укладений лише 16 лютого 2022 року, тобто після укладення зазначеного договору.

Посилаючись на статті 512, 514, 516, 1054, 1077 ЦК України та правові висновки Верховного Суду, відповідачка вказала, що відступлення права вимоги можливе щодо дійсної та належним чином визначеної вимоги, а позивачем не доведено, що за договором про відступлення права вимоги йому було передано саме право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1005880824.

Відповідачка також заперечила проти підтвердження розміру заявленої заборгованості, посилаючись на ненадання належної та достатньої виписки по особовому рахунку. На її думку, надання кредитних коштів та рух операцій за рахунком мають підтверджуватися належно оформленими первинними документами, зокрема випискою по особовому рахунку.

У відзиві відповідачка послалася на положення статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункт 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, а також на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі № 204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі № 209/3046/20, від 26 жовтня 2022 року у справі № 333/5483/20 та від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц.

Відповідачка вказала, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами ні факт набуття ним права вимоги за кредитним договором, ні розмір заявленої до стягнення заборгованості.

У зв`язку з наведеним у відзиві відповідачка просила відмовити АТ «ТАСКОМБАНК» у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

11 листопада 2025 року представник АТ «ТАСКОМБАНК» подав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи додаткового доказу платіжного документа, який, за твердженням позивача, підтверджує оплату за переуступку права вимоги.

Інших заяв по суті справи від сторін до суду не надходило.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, перевіривши доводи позовної заяви та заперечення, викладені у відзиві, дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 16 лютого 2022 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1005880824.

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець зобов`язався надати позичальниці кредитні кошти, а позичальниця зобов`язалася повернути отриманий кредит та сплачувати проценти на умовах, визначених договором.

Факт укладення зазначеного кредитного договору та отримання відповідачкою кредитних коштів у сумі 43 680 грн не заперечується самою відповідачкою. У поданому до суду відзиві ОСОБА_1 прямо зазначила, що 16 лютого 2022 року між нею та ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» було укладено кредитний договір № 1005880824, кредит за яким вона отримала у сумі 43 680 грн, а також вказала, що через тяжкий матеріальний стан, відсутність роботи та проблеми зі здоров`ям не мала можливості своєчасно здійснювати платежі за кредитним договором.

Крім того, факт виникнення кредитних правовідносин та надання кредиту підтверджується наданою позивачем випискою по особовому рахунку, відповідно до якої 17 лютого 2022 року відображено операцію щодо оприбуткування тіла кредиту в сумі 43 680 грн за кредитним договором № 1005880824 від 16 лютого 2022 року, клієнтом за яким зазначена ОСОБА_1 .

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

За змістом статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Разом з тим відповідачка заперечує проти позовних вимог, посилаючись, зокрема, на те, що позивач не довів належними та допустимими доказами набуття права вимоги саме за кредитним договором № 1005880824.

Суд не погоджується із зазначеними доводами з огляду на таке.

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивачем на підтвердження набуття права вимоги надано договір про відступлення права вимоги № 01/09/21 від 01 вересня 2021 року, а також документи, що підтверджують передачу прав вимоги за конкретними кредитними договорами.

Зі змісту договору про відступлення права вимоги вбачається, що первісний кредитор мав право передавати новому кредитору права вимоги до позичальників шляхом підписання відповідних реєстрів прав вимоги. При цьому підписані сторонами реєстри прав вимоги визначені невід`ємною частиною договору, а в кожному окремому реєстрі зазначаються конкретні права вимоги та розмір заборгованості позичальників, права вимоги до яких передаються.

Таким чином, сам по собі факт укладення договору про відступлення права вимоги 01 вересня 2021 року, тобто до укладення кредитного договору з відповідачкою, не свідчить про неможливість подальшого переходу права вимоги за кредитним договором № 1005880824.

Зміст договору про відступлення права вимоги передбачав можливість передачі новому кредитору конкретних прав вимоги, у тому числі тих, що виникли після укладення цього договору, шляхом їх індивідуалізації у відповідних реєстрах прав вимоги.

Як убачається з матеріалів справи, позивач посилається на набуття права вимоги саме до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1005880824 від 16 лютого 2022 року, а на підтвердження цього надав витяг з реєстру прав вимоги до договору про відступлення права вимоги.

З наданого позивачем витягу з реєстру прав вимоги вбачається, що право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1005880824 від 16 лютого 2022 року включене до складу переданих прав вимоги.

Отже, право вимоги, яке є предметом спору у цій справі, індивідуалізоване даними боржника, номером та датою кредитного договору.

За таких обставин доводи відповідачки про те, що право вимоги не могло бути передане лише з тієї підстави, що договір про відступлення права вимоги був укладений раніше за кредитний договір, суд вважає необґрунтованими.

Суд також враховує, що 11 листопада 2025 року представником позивача подано клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, які, за твердженням позивача, підтверджують оплату за переуступку права вимоги. До клопотання додано платіжні інструкції, що підтверджують здійснення АТ «ТАСКОМБАНК» платежів на користь ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» на виконання домовленостей сторін щодо відступлення прав вимоги.

Зазначені докази суд оцінює у сукупності з договором про відступлення права вимоги та реєстром прав вимоги. При цьому самі платіжні інструкції не є єдиним доказом переходу права вимоги щодо конкретного боржника, однак вони додатково підтверджують виконання сторонами договору про відступлення права вимоги.

Щодо доводів відповідачки про недоведеність розміру заборгованості суд зазначає таке.

На підтвердження заявленої до стягнення заборгованості позивачем надано розрахунок заборгованості та виписку по особовому рахунку відповідачки.

Із виписки вбачається рух заборгованості за кредитним договором № 1005880824, зокрема операції щодо перенесення сум заборгованості на прострочену заборгованість із зазначенням номера кредитного договору та даних клієнта.

Виписка також містить відомості про облік заборгованості за процентами, зокрема відображення суми 5,47 грн за процентами.

Надана позивачем виписка містить дані щодо рахунків, дат проведення операцій, сум операцій, призначення платежів та ідентифікацію кредитного договору і боржника.

Відповідачка, заперечуючи проти розміру заборгованості, не надала суду доказів на підтвердження здійснення нею платежів, які не були враховані позивачем при визначенні розміру заборгованості, або інших доказів, які б спростовували наведений позивачем розрахунок.

Посилання відповідачки на необхідність підтвердження заборгованості первинними бухгалтерськими документами саме по собі не спростовує надані позивачем докази, оскільки суд оцінює їх не ізольовано, а в сукупності з іншими матеріалами справи, зокрема кредитним договором, документами про перехід права вимоги та даними виписки по особовому рахунку.

При цьому відповідачка не заперечує факту отримання кредиту та зазначає про неможливість своєчасного виконання зобов`язань за кредитним договором у зв`язку з тяжким матеріальним станом та іншими життєвими обставинами.

Згідно з наданим позивачем розрахунком та випискою станом на 12 травня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 1005880824 становить 58 569,40 грн, з яких:

- заборгованість за тілом кредиту (у тому числі прострочена) 29 735,13 грн;

- заборгованість за річними процентами (у тому числі прострочена) 5,47 грн;

- заборгованість за щомісячними процентами (у тому числі прострочена) 28 828,80 грн.

Судом не встановлено підстав вважати наведений розрахунок неправильним, а відповідачкою не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про інший розмір заборгованості або про повне чи часткове припинення її зобов`язань перед кредитором.

За таких обставин суд доходить висновку, що позивач довів факт укладення кредитного договору, отримання відповідачкою кредитних коштів, невиконання нею зобов`язань щодо їх повернення та сплати передбачених договором процентів, а також набуття АТ «ТАСКОМБАНК» права вимоги за кредитним договором № 1005880824.

Доводи відповідачки, викладені у відзиві, не спростовують встановлених судом обставин та наданих позивачем доказів, а тому не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову.

Таким чином, позовні вимоги АТ «ТАСКОМБАНК» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 1005880824 від 16 лютого 2022 року у загальному розмірі 58 569,40 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов підлягає задоволенню у повному обсязі, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача у повному розмірі.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, ст.ст. 512, 514, 525, 526, 610, 611, 625, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК», код ЄДРПОУ 09806443, місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, заборгованість за кредитним договором № 1005880824 від 16 лютого 2022 року в загальному розмірі 58 569 (п`ятдесят вісім тисяч п`ятсот шістдесят дев`ять) гривень 40 копійок, яка складається з:

- заборгованості за тілом кредиту (у тому числі простроченої) 29 735,13 грн;

- заборгованості за річними процентами (у тому числі простроченими) 5,47 грн;

- заборгованості за щомісячними процентами (у тому числі простроченими) 28 828,80 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК», код ЄДРПОУ 09806443, місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області Інна ПАВЛОВСЬКА