Рішення № 139120036, 20.08.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2026 рокусправа № 380/13825/21

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик М.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства Львіввугілля до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

У серпні 2021 року Державне підприємство Львіввугілля (далі ДП Львіввугілля) звернулося до суду з адміністративним позовом до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.03.2021 № 4033000401.

Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 20.01.2022, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2022, позов задоволив в повному обсязі; визнав протиправним і скасував податкове повідомлення-рішення від 26.03.2021 № 4033000401; стягнув з Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків за рахунок бюджетних асигнувань на користь ДП Львіввугілля витрати по сплаті судового збору у сумі 22 700 грн.

Верховний Суд постановою від 04.10.2022 скасував рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.01.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2022, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

За наслідками нового розгляду справи Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 05.12.2023, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2024, відмовив у задоволенні позову.

За наслідками касаційного оскарження, Верховний Суд постановою від 06.11.2025 касаційну скаргу Державного підприємства Львіввугілля задовольнив частково; рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.12.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2024 у справі № 380/13825/21 скасував, а справу направив до Львівського окружного адміністративного суду на новий розгляд.

Верховний Суд у постанові від 30.05.2025 вказав, що "контролюючий орган здійснив перерахунок штрафних санкцій відповідно до пункту 73 підрозділу 2 «Перехідних положень» Податкового кодексу України лише частково по несвоєчасно зареєстрованим податковим накладним 2017 року.

46. При цьому контролюючий орган вказував про здійснення реєстрації Підприємством інших податкових накладних, які не підпадають під перерахунок відповідно до пункту 73 підрозділу 2 «Перехідних положень» Податкового кодексу України.

47. Верховний Суд вказав, що фактично судами попередніх інстанцій жодних обставин щодо таких податкових накладних не встановлено, такі накладні не досліджувались та не аналізувались, матеріали справи не містять жодної податкової накладної 2017 року, при цьому для правильного вирішення цієї справи істотне значення мало встановлення наявності/відсутності підстав для застосування пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України шляхом безпосереднього дослідження таких податкових накладних.

49. Також направляючи справу на новий розгляд Верховний Суд також вказав, що саме зміст операції є визначальним при вирішенні питання про наявність/відсутність підстав для застосування положень пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, тобто чи такі податкові накладні складені за операціями та відповідно до норм Податкового кодексу України, зазначених у наведеному вище пункті. Однак, суди попередніх інстанцій не досліджували податкові накладні, не встановлювали зміст господарських операцій, на підставі яких їх було складено, що свідчить про порушення судами норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають істотне значення для її правильного вирішення.."

26.11.2025 справа надійшла до Львівського окружного адміністративного суду. Внаслідок повторного автоматизованого розподілу справ, справу передано на розгляд судді Кедик М.В.

Ухвалою від 01.12.2025 суд прийняв до провадження справу 380/13825/21.

На виконання вимог суду позивач 01.04.2026 вх. № 592 та 20.04.2026 вх. № 32095 долучив до матеріалів справи податкові накладні за період 01.01.2017 - 31.12.2017.

Ухвалою, постановленою в підготовчому засіданні 27.05.2026, суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що після набрання чинності Закону України від 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі Закон № 466-ІХ) контролюючим органом відповідно до пункту 73 підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України було перераховано штрафні санкції у розмірі 83 281 336,83 грн, а податкове повідомлення-рішення від 20.06.2018 № 0005274808 скасовано. Натомість прийнято нове від 26.03.2021 податкове-повідомлення № 4033000401 на загальну суму штрафу 61 287 885,82 грн. Позивач вважає протиправним застосування до нього штрафних санкцій за нереєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з огляду на відсутність технічної можливості здійснити реєстрацію з незалежних від Підприємства обставин, а саме внаслідок неналежного функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість (ПДВ).

Відповідач подав відзив на позовну заяву від 19.12.2025 (вх. № 101059), у якому зазначає, що на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН з урахуванням граничних строків встановлених податковим законодавством. За відсутність такої реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 ПК України, передбачена відповідальність у вигляді накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній.

ВС вказав на те, що матеріали справи не містять жодної податкової накладної 2017 року, при цьому для правильного вирішення цієї справи істотне значення мало встановлення наявності/відсутності підстав для застосування пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України шляхом безпосереднього дослідження таких податкових накладних. Разом з тим, суть податкового правопорушення, за наслідком якого винесено оскаржуване ППР, полягає у відсутності реєстрації ПН в ЄРПН. Таким чином, у інформаційних базах даних податкового органу відсутні спірні податкові накладні, оскільки такі позивачем не реєструвалися в ЄРПН. Отже, задля належного виконання приписів ВС щодо безпосереднього дослідження податкових накладних, такі податкові накладні долучити до матеріалів справи має саме ДП «Львіввугілля», яке їх виписувало. Просить відмовити у задоволенні позову.

Суд заслухав вступну промову представника позивача, представника відповідача, дослідив письмові докази та перейшов до розгляду справи у письмовому провадженні.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Контролюючий орган на підставі акту перевірки від 06.06.2018 № 84/28-10-48-08/32323256 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ДП Львіввугілля з питань дотримання термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених статтею 201 Податкового кодексу України, за період з 01.07.2015 по 31.12.2017 прийняв податкове повідомлення-рішення від 20.06.2018 року № 0005274808, яким до позивача за відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 83 281 336,83 грн (50% від суми ПДВ по незареєстрованих податкових накладних).

За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення від 20.06.2018 № 0005274808 було залишено без змін.

Після набрання чинності Закону № 466-ІХ, штрафні санкції визначені ДП Львіввугілля податковим повідомленнями-рішенням від 20.06.2018 № 0005274808 відповідно до пункту 73 підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України було перераховано.

Прийняте нове податкове повідомлення-рішення від 26.03.2021 № 4033000401 на загальну суму штрафних санкцій 61 287 885,82 грн, а податкове повідомлення-рішення від 20.06.2018 № 0005274808 скасоване.

ДП Львіввугілля оскаржило податкове повідомлення-рішення від 26.03.2021 № 4033000401 до Державної податкової служби. Рішенням Державної податкової служби про результати розгляду скарги від 19.07.2021 № 16461/6/99-00-06-03-01-06 скаргу ДП Львіввугілля було залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 26.03.2021 № 4033000401 без змін.

Не погодившись із винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з підпункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені (редакція норми у 2017 році).

У редакції 2015 та 2016 років норма Податкового кодексу України передбачала реєстрацію податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

У разі порушення таких строків застосовували штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Пунктом 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України, в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні - рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Отже з аналізу вказаних правових норм слідує, що на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних з урахуванням граничних строків встановлених податковим законодавством.

За відсутність такої реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України, передбачена відповідальність у вигляді накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній.

З розрахунку доданого до податкового повідомлення-рішення від 26.03.2021 № 4033000401 вбачається, що штрафні (фінансові) санкції в розмірі 50% застосовано за нереєстрацію податкових накладних за період з липня 2015 року по грудень 2016 року в повному обсязі (т.1 а.с. 11-29) та частково по податкових накладних за 2017 рік (т.1 а.с. 29-38), а в частині податкових накладних за 2017 рік (т.1 а.с. 39-55) було застосовано розмір штрафної санкції у розмірі 1700 грн відповідно до пункту 73 підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України

З матеріалів справи встановлено, що штраф за податковим повідомленням - рішенням № 4033000401 від 26.03.2021 до позивача застосовано на підставі абзацу першого пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України у зв`язку з відсутністю реєстрації протягом граничного строку податкових накладних.

Згідно з розрахунком штрафу до вказаного податкового повідомлення - рішення штрафні санкції застосовано за відсутність реєстрації податкових накладних за період з 01.07.2015 по 31.12.1017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач не заперечує обставини відсутності факту реєстрації податкових накладних за період з 01.07.2015 по 31.12.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, позивач покликається на те, що прийнятим Законом № 1797-VIII (набув чинності з 01.01.2017) надано можливість реєстрації податкових накладних у разі наявності боргу перед бюджетом з ПДВ, однак він не мав змоги зареєструвати податкові накладні, з огляду на технічні проблеми роботи системи електронного адміністрування ПДВ.

Як вже зазначалось вище на платника податку покладено обов`язок з реєстрації податкових накладних Єдиному реєстрі податкових накладних. У 2015 та 2016 роках така реєстрація мала бути здійснена не пізніше 15 календарних днів, наступних за датою складання податкової накладної, у 2017 році: для податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Позивач не здійснив реєстрацію податкових накладних, зокрема у період з липня 2015 року по грудень 2017 року

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні № 1797-VIII від 21.12.2016 (далі Закон №1797-VIII), були внесені зміни до Податкового кодексу України, які набрали чинності 01.01.2017.

Зокрема статтю 200-1 Податкового кодексу України було доповнено новим підпунктом 200-1.9, яким зокрема передбачено можливість для платників податків, які мають заборгованість з ПДВ, частково реєструвати податкові накладні.

Суд зазначає, що вказані зміни стосувались виключно алгоритму розрахунку суми податку, на яку платник може зареєструвати податкові накладні (надано право реєстрації податкових накладних при наявності боргу з ПДВ), а не обов`язку щодо реєстрації податкових накладних чи граничних термінів такої реєстрації.

Крім того, незалежно від зміни з 2017 року алгоритму розрахунку суми податку, на яку платник може зареєструвати податкові накладні, платник податків зобов`язаний реєструвати податкові накладні в ЄРПН у строки визначені підпунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Також, суд зазначає, що, зміни внесені Законом № 1797-VIII набрали чинності лише з 01.01.2017, тоді як спірні правовідносини щодо нереєстрації податкових накладних охоплюють період починаючи з липня 2015 року.

Тому, суд дійшов висновку, що на платника податку покладено обов`язок з реєстрації податкових накладних Єдиному реєстрі податкових накладних. У 2015 та 2016 роках така реєстрація мала бути здійснена не пізніше 15 календарних днів, наступних за датою складання податкової накладної, у 2017 році: для податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Позивачем ж не проведено реєстрацію податкових накладних, зокрема у період з липня 2015 року по грудень 2017 року.

Щодо покликань позивача на порушення його права на реєстрацію податкових накладних в ЄРПН внаслідок технічної неможливості реєстрації податкових накладних в ЄРПН з урахуванням пункту 200.1-9 статті 200.1 Податкового кодексу України, а також неналежне функціонування СЕА ПДВ, що підтверджено листом ДФС України № 14575/6/99-99-12-03-01-15 від 26.04.2018, суд зазначає таке.

Вказаним листом від 26.04.2018 № 14575/6/99-99-12-03-01-15, у відповідь на звернення ДП Львіввугілля, ДФС України зазначило, що наразі тривають роботи по доопрацюванню СЕА ПДВ, в частині обрахунку суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН з метою реалізації вимог пункту 200.1-9 статті 200.1 Податкового кодексу України.

Тобто вказаним листом повідомлено лише щодо доопрацювання СЕА ПДВ, в частині реалізації вимог пункту 200.1-9 статті 200.1 Податкового кодексу України, а отже з вказаного листа не слідує, що СЕА ПДВ не працювала.

Суд зазначає, що покликання позивача на те, що ДП Львіввугілля намагалось здійснити реєстрацію податкових накладних, виписаних у вказані періоди, однак отримало відмови, що підтверджується копіями квитанцій, а вказана ситуація призвела до порушення права позивача, передбаченого п. 200-1.9 ст.200-1 Податкового кодексу України на реєстрацію податкових накладних в ЄРПН з 01.07.2015 по 31.12.2017, суд оцінює критично, оскільки спроба реєстрації податкових накладних (липень вересень 2018 року) позивачем здійснена вже після проведення перевірки (червень 2018 року) та встановлення факту відсутності реєстрації податкових накладних, жодних доказів того, що позивач здійснював спроби реєстрації податкових накладних у визначені граничні строки, що передбачені законодавством, матеріали справи не містять.

Матеріали справи містять лише 18 квитанцій про відмову в реєстрації податкових накладних, тоді як актом перевірки встановлено факт відсутності реєстрації в ЄРПН по 7189 податкових накладних (при цьому ПН від 16.01.2018 № 26, квитанція від 26.01.2018 не була включена до переліку ПН/РК, по яких було застосовано штрафні санкції за нереєстрацію в ЄРПН), крім цього суд зазначає, що податкові накладні були сформовані в 2015, 2016, 2017, однак направлялись на реєстрацію лише в липні, серпні 2018, а саме: 1) від 22.07.2015 ПН № 15 Квитанція від 18.07.2018; 2) від 31.07.2017 ПН № 3 Квитанція від 19.07.2018; 3) від 31.07.2017 ПН № 3 Квитанція від 19.07.2018; 4) від 31.07.2015 ПН № 36 Квитанція від 24.07.2018; 5) від 22.07.2015 ПН № 15 Квитанція від 24.07.2018; 6) від 31.07.2015 ПН № 36 Квитанція від 24.07.2018; 7) від 02.08.2015 ПН № 3 Квитанція від 30.07.2018; 8) від 31.08.2015 ПН № 55 Квитанція від 08.08.2018; 9) від 31.08.2015 ПН № 35 Квитанція від 17.07.2018; 10) від 08.07.2015 ПН № 7 Квитанція від 02.07.2018; 11) від 18.08.2017 ПН № 38 Квитанція від 18.09.2017; 12) від 18.08.2017 ПН № 43 Квитанція від 18.09.2017; 13) від 16.01.2018 ПН № 26 Квитанція від 26.01.2018 (не була включена до переліку ПН/РК, по яких було застосовано штрафні санкції за нереєстрацію в ЄРПН); 14) від 08.07.2015 ПН № 7 Квитанція від 02.07.2018; 15) від 31.08.2015 ПН № 35 Квитанція від 17.07.2018; 16) від 31.07.2015 ПН № 36 Квитанція від 24.07.2018; 17) від 31.07.2017 ПН № 3 Квитанція від 19.07.2018; 18) від 22.07.2015 ПН № 15 Квитанція від 18.07.2018.

Отже, вказані квитанції про відмову в реєстрації податкових накладних свідчать про те, що СЕА ПДВ все ж таки працювала.

Щодо перерахунку контролюючим орган штрафних санкцій відповідно до пункту 73 підрозділу 2 «Перехідних положень» Податкового кодексу України, суд зазначає таке.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» № 466-ІХ (далі - Закон № 466-ІХ), прийнятим Верховною Радою України 16.01.2020, який набрав чинності 23.05.2020, внесені зміни, зокрема, підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено пунктом 73.

Відповідно до абз. другого п. 73 підрозділу 2 Перехідних положень ПК України штрафи, застосовані через відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 ПК України, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 ПК України, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 ПК України, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 ПК України, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", строк сплати грошових зобов`язань за якими не настав або грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 2,5 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1700 гривень.

Контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Аналіз даної норми в редакції Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців" свідчить, що для її застосування слід встановити одночасну наявність таких обставин:

1) податкова накладна/розрахунок коригування складені за операціями, які:

- або звільнені від оподаткування ПДВ,

- або оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою,

- або складені за операціями, які не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю),

- або податкова накладна складена відповідно до ст. 198 п. 198.5. ПК України за операціями, переліченими в ст. 198 п. 198.5. пп. "а" - "г" ПК України,

- або податкова накладна складена відповідно до ст. 199 ПК України,

- або податкова накладна складена відповідно до ст. 201 п. 201.4. абз. 11 ПК України;

2) штраф повинен бути нарахований платнику податків в період з 1 січня 2017 р. до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", тобто до 23 травня 2020 р.;

3) строк сплати грошових зобов`язань таким штрафом не настав або грошові зобов`язання неузгоджені через процедуру адміністративного або судового оскарження і грошові зобов`язання за ними ще не сплачено станом на 23 травня 2020 р.

Суд встановив, що після набрання чинності Закону № 466-ІХ, неузгоджені грошові зобов`язання ДП «Львіввугілля» по ППР від 20.06.2018 №0005274808, яким застосовані штрафні санкції у розмірі 83 281 336,83 грн, Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з ВПП перераховано відповідно до п. 73 підрозділу 2 Перехідних положень ПК України, та складено нове ППР від 26.03.2021 № 4033000401 на загальну суму штрафу 61 287 885,82 грн.

При цьому, ППР від 20.06.2018 № 0005274808 вважається скасованим (відкликаним).

Суд зауважує, що факт відкликання відповідачем податкового повідомлення-рішення від 20.06.2018 № 0005274808 та прийняття нового податкового повідомлення-рішення, свідчить лише про зменшення суми штрафних санкцій на виконання вимог пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України.

Контролюючий орган вказав про здійснення реєстрації позивачем інших податкових накладних, які не підпадають під перерахунок відповідно до пункту 73 підрозділу 2 «Перехідних положень» Податкового кодексу України.

Суд проаналізував наявні в матеріалах справи податкові накладні за період 01.01.2017 - 31.12.2017, співставивши їх з розрахунком штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних до податкового повідомлення-рішення від 26.03.2021 № 4033000401, та встановив наявність/відсутність підстав для застосування пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України шляхом безпосереднього дослідження таких податкових накладних.

При цьому, доказів того, що податкові накладні позивача за період 01.01.2017 - 31.12.2017, до яких застосовано штрафні санкції у розмірі 50 %, зазначені в додатку до податкового повідомлення-рішення від 26.03.2021 № 4033000401 розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідали всім критеріям, а саме: складені за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 ПК України - матеріали справи не містять.

Варто вказати, що представник позивача у судовому засіданні підтвердила, що податкові накладні, виписані неплатнику ПДВ з шифром "100000000000" , а також податкові накладні, складені за операціями з нарахування компенсаційних податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України з шифром "600000000000", штрафи за які підлягали перерахунку за пільговою ставкою, усі перераховані.

Отже, у спірних податкових накладних, зазначених в додатку до податкового повідомлення-рішення від 26.03.2021 № 4033000401 розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковим органом правомірно застосовано положення пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Щодо покликання позивача на лист від 10.02.2017 № 2737/6/99-99-15-07-02-15, то такий взагалі не стосується сторони позивача, і в такому також не йдеться про те, що система електронного адміністрування ПДВ не працює та немає можливості у позивача здійснювати реєстрацію ПН/РК в ЄРПН з 2015 року.

Щодо листа від 21.08.2018 № 3637/6/99-99-15-03-02-15, то зі змісту такого слідує, що штрафні санкції не застосовуються при порушенні термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в єдиному реєстрі податкових накладних, складених до 01.10.2015, разом з тим в даному ж випадку йдеться про відсутність реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, а не порушення термінів реєстрації.

У постанові від 19.08.2021 Верховний Суд у справі № 520/11447/19 дійшов висновку, що застосування контролюючим органом штрафних санкцій за порушення термінів реєстрації ПН/РК в ЄРПН обумовлені тим, що сам позивач не надав належних та допустимих доказів наявності обставин щодо збоїв сервера ДФС України та протиправною бездіяльністю з боку податкового органу, так само як не пред`явлено суду доказів вжиття всіх залежних від Позивача заходів з метою своєчасного виконання свого обов`язку щодо реєстрації ПН/РК в ЄРПН та не обґрунтовано тривале зволікання з повторним направленням такої ПН/РК до реєстрації, так і у цій справі позивач не надав до суду належних та допустимих доказів.

Щодо посилань позивача на те, що Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з ВПП порушені вимоги 58.1.1, 58.1.2 Податкового кодексу України, то такі оцінюються судом критично оскільки, з податкового повідомлення-рішення від 26.03.2021 №4033000401 можна встановити підстави застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 61 287 885,82 грн, а саме на підставі акта перевірки від 06.06.2018 №84/28-10-48-08/32323256, Закону України від 16.01.2020 № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логістичних неузгодженостей у податковому законодавстві» (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 17.12.2020 № 1117-ІХ), Закону України від 14.07.2020 № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців».

Також у вказаному податковому повідомленні-рішенні зазначено, що за даними інформаційних баз контролюючого органу (в тому числі Єдиного реєстру податкових накладних, єдиного реєстру акцизних накладних) встановлено порушення пп. 201.2 ст. 201 та ст. 201 Податкового кодексу України та на підставі пункту 54.3 ст. 54 і пункту 73 підрозділу XX Податкового кодексу України застосовано до ДП «Львіввугілля» штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 61 287 885,82 грн.

Окрім наведеного, до податкового повідомлення-рішення від 26.03.2021 № 4033000401 долучений Розрахунок штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).

У розрахунку зазначено номери податкової накладної/розрахунку коригування, дата складення податкової накладної/розрахунку коригування, дата реєстрації накладної/розрахунку коригування, кількість днів порушення термінів реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, зазначено сума податку на додану вартість в грн, зазначено розмір штрафу відповідно до ст. 120-1 Податкового кодексу України у %, зазначено суму штрафних санкцій, відповідно до ст. 120-1 Податкового кодексу України в грн та розмір штрафу відповідно до п. 73 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу.

Крім того, позивач посилається на вимоги до податкового повідомлення-рішення, які стосуються перевірок які розпочаті після 01.01.2021, натомість в даному випадку перевірка по оскарженому ППР від 26.03.2021 № 4033000401 розпочата до 01.01.2021. Відповідно до Наказу МФУ від 28.12.2015 № 1204 «Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків» (пункт 2 розділу II), податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатами документальних перевірок, які були розпочаті до 01.01.2021, оформлюються за правилами Кодексу та цього Порядку, що діяли до 01.01.2021.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті оскарженого податкового повідомлення-рішення діяв в межах чинного законодавства України, а отже позовні вимоги є необґрунтованими.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі наведеного суд дійшов висновку, що відповідач довів правомірність оскарженого рішення, а тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

1. У задоволенні позову Державного підприємства Львіввугілля до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 20.08.2026.

Суддя Кедик М.В.