Рішення № 139119917, 20.08.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/14633/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2016-2018 рр. в розмірі 6188,89 грн, на коефіцієнти у розмірі 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, починаючи з 15.01.2026, та у розмірі 1,121, починаючи з 01.03.2026 для забезпечення індексації пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести починаючи з 15.01.2026 перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2016-2018 рр. в розмірі 6188,89 грн, на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, та починаючи з 01.03.2026 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115) та у зв`язку з цим здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 у повному обсязі з видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у загальному порядку, встановленому цим Законом, а не з видатків на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень та видатків на виплату пенсій у солідарній системі, перерахованих на виконання рішень суду.

Позов обґрунтовано тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та з 12.04.2019 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Для обчислення розміру пенсії при її призначенні відповідачем був врахований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2016-2018 рр., в розмірі 6188,89 грн. На переконання позивача, відповідач протиправно проводив індексацію його пенсії, збільшуючи на відповідні коефіцієнти не показник, який враховувався для обчислення пенсії при її призначенні (6188,89 грн), а умовно встановлений базовий показник станом на 01.10.2017 у розмірі 3764,40 грн, що суперечить ч.2 ст.42 Закону №1058-IV. Позивач зазначає, що порушення його права має триваючий характер, оскільки пенсія є щомісячним періодичним платежем, а кожен наступний перерахунок проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника, у зв`язку з чим резолютивна частина рішення має містити усі коефіцієнти збільшення. Окремо позивач вказує, що ефективний захист його права передбачає не лише перерахунок пенсії, а й виплату перерахованої пенсії у загальному порядку фінансування пенсій у солідарній системі, а не з окремо виокремлених та лімітованих видатків на виконання судових рішень. Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом. Просить позов задовольнити повністю.

У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній посилається на відсутність підстав для здійснення індексації пенсії позивача із застосуванням коефіцієнтів збільшення до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який було враховано для обчислення його пенсії в момент її призначення, оскільки згідно з п.5 Порядку №124 відповідні коефіцієнти застосовуються до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, станом на 01.10.2017, який становить 3764,40 грн. Відповідач зазначає, що індексація пенсії є збільшенням не розміру пенсії, а показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії. Відповідач також указує, що виключно Законом №1058-IV визначаються умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, а розмір пенсії залежить від тривалості страхового стажу, величини середньомісячного заробітку та періоду, за який заробіток враховано. Крім того, відповідач посилається на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 у справі №380/15362/24, на виконання якого перерахунок пенсії позивача уже проведено. На переконання відповідача, перерахунок пенсії позивача проведено правомірно, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просить відмовити в задоволенні позову повністю.

Ухвалою судді від 20.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; на підставі п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Позивач з 12.04.2019 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).

Для обчислення розміру пенсії позивача при її призначенні відповідачем був врахований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2016-2018 рр., в розмірі 6188,89 грн. Індивідуальний коефіцієнт заробітку позивача становить 0,92876, пенсія обчислена з урахуванням заробітної плати за періоди з 01.12.1985 по 30.11.1990 та з 01.07.2000 по 28.02.2019.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 у справі №380/15362/24, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2026, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо проведення індексації пенсії позивача із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,197 та 1,0796; зобов`язано відповідача здійснити з 18.01.2024 індексацію пенсії позивача шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, в розмірі 6188,89 грн на коефіцієнт збільшення 1,197, а з 01.03.2024 - на коефіцієнт збільшення 1,0796, та у зв`язку з цим провести перерахунок і виплату пенсії.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 23.02.2026 у справі №380/15362/24 виправлено описку в частині дати початку перерахунку. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На виконання вказаного судового рішення відповідач провів перерахунок пенсії позивача шляхом послідовного збільшення показника 6188,89 грн на коефіцієнт 1,197 (з 18.01.2024) та на коефіцієнт 1,0796 (з 01.03.2024). Розмір пенсії позивача становив: з 18.01.2024 - 3084,02 грн, з 01.03.2024 - 3319,98 грн.

З метою забезпечення у 2020-2026 роках проведення індексації пенсій для підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України визначено такі розміри коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та які враховуються для обчислення пенсії, зокрема:

у 2020 році - 1,11 згідно із постановою від 01.04.2020 №251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» (далі - Постанова №251);

у 2021 році - 1,11 згідно із постановою від 22.02.2021 №127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» (далі - Постанова №127);

у 2022 році - 1,14 згідно із постановою від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі - Постанова №118);

у 2023 році - 1,197 згідно із постановою від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі - Постанова №168);

у 2024 році - 1,0796 згідно із постановою від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі - Постанова №185);

у 2025 році - 1,115 згідно із постановою від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» (далі - Постанова №209);

у 2026 році - 1,121 згідно із постановою від 25.02.2026 №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» (далі - Постанова №236).

Позивач через свого представника звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з адвокатським запитом від 24.06.2026 №17203-06/2026 з вимогою провести належний перерахунок пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески (за 2016-2018 рр.), в розмірі 6188,89 грн, на коефіцієнти збільшення, визначені Постановами Кабінету Міністрів України №251, №127, №118, №168, №185, №209 та №236, з урахуванням положень ч.2 ст.42 Закону №1058-IV.

Листом від 29.06.2026 №1300-1003-8/102680 відповідач повідомив позивача, що перерахунок пенсії з 01.03.2026 проведено із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні у розмірі 8913,83 грн, збільшеного на коефіцієнт 1,121. Після проведених перерахунків розмір пенсії позивача становив: з 01.03.2025 - 3686,52 грн, з 01.07.2025 - 3966,55 грн, з 01.03.2026 - 4428,02 грн.

Зі змісту вказаного листа та доданих до нього розрахунків з електронної пенсійної справи позивача вбачається, що застосований відповідачем показник 8913,83 грн отриманий шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні станом на 01.10.2017 у розмірі 3764,40 грн на коефіцієнти 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115, а з 01.03.2026 такий показник з урахуванням коефіцієнта 1,121 становить 9992,40 грн. Отже, починаючи з перерахунку з 01.03.2025 відповідач індексував не показник 6188,89 грн, який був врахований при призначенні пенсії позивача, а показник станом на 01.10.2017 у розмірі 3764,40 грн.

Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Преамбулою указаного Закону України закріплено, що зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону України.

Відповідно до ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-XII (далі - Закон №1282-XII).

Згідно із абз.2 ч.1 ст.2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.

Положеннями ст.ст.4, 6 Закону №1282-XII передбачено, що економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Таким чином, індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема пенсії, яка має систематичний характер, а тому індексація є невід`ємною складовою сум при розрахунку пенсії.

Обов`язковий характер індексації визначений ст.18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 №2017-III (далі - Закон №2017-III), у якій зазначається, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (ч.2 ст.19 Закону №2017-III).

Частиною 5 ст.2 Закону №1282-XII визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону №1058-IV.

За правилами ч.2 ст.9 Закону №1282-XII порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок їх пенсії, на виконання вимог статті 42 Закону №1058-IV Кабінет Міністрів України постановою від 20.02.2019 №124 затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №124), яким визначив механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Згідно з п.5 Порядку №124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Перерахунок пенсій відповідно до Порядку №124 проводиться щороку з 1 березня.

Відповідно до підп.1 п.2 Постанови №251 встановлено, що у 2020 році перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться з 1 березня із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11.

Згідно з п.1 Постанови №127 встановлено, що у 2021 році перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться з 1 березня із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11.

Постановою №118 з 01 березня 2022 року установлено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14.

Пунктом 1 Постанови №168 установлено, що з 01 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197.

Пунктом 1 Постанови №185 установлено, що з 01.03.2024 перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796.

Пунктом 1 Постанови №209 установлено, що з 01.03.2025 перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115.

Пунктом 1 Постанови №236 установлено, що з 01.03.2026 перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,121.

Таким чином, індексація пенсій відповідно до Постанов №251, №127, №118, №168, №185, №209 та №236 проводиться згідно з Порядком №124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 на відповідні коефіцієнти.

Положення Порядку №124 не узгоджені з приписами ч.2 ст.42 Закону №1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону №1058-IV);

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 (за приписами Порядку №124).

Відповідно до ст.7 Закону №1058-IV загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється, серед іншого, за принципами законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).

Запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема особам, пенсія яким призначена за Законом №1058-IV, для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування держава взяла на себе зобов`язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим.

Отже, абз.1 в сукупності з абз.2 п.5 Порядку №124 повинні застосовуватися відповідно до ч.2 ст.42 Закону №1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.

Відповідно до ч.3 ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Таким чином, при проведенні перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №1058-IV, у зв`язку з щорічною індексацією збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено ч.2 ст.42 Закону №1058-IV. Застосуванню також підлягають відповідні Постанови №251, №127, №118, №168, №185, №209 та №236. Порядок №124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону №1058-IV.

Наведене узгоджується з висновком Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладеним у постанові від 16.04.2025 у справі №200/5836/24, в якій Верховний Суд не знайшов підстав для відступлення від правового висновку про те, що індексація пенсій згідно із Законом №1058-IV має проводитися шляхом збільшення саме того показника середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески, що був фактично застосований при обчисленні конкретної пенсії, а не умовно встановленого базового показника на 01.10.2017, як це передбачено Порядком №124, з огляду на те, що положення останнього не відповідають вимогам ч.2 ст.42 Закону №1058-IV.

Аналогічний підхід до правозастосування при вирішенні близьких за змістом правовідносин застосовано Верховним Судом у постановах від 26.05.2025 у справі №440/10247/24, від 01.07.2025 у справі №520/25486/24, від 15.07.2025 у справі №400/10700/24, від 23.07.2025 у справі №240/12266/24 та від 28.07.2025 у справі №420/18490/24.

Крім того, Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи (постанови від 12.03.2019 у справі №913/204/18 та від 10.03.2020 у справі №160/1088/19).

Застосовуючи наведені вище норми права, з урахуванням указаних висновків Верховного Суду, суд констатує, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області при проведенні індексації пенсії позивачу мало застосувати коефіцієнти збільшення, встановлені Постановами Кабінету Міністрів України №251, №127, №118, №168, №185, №209 та №236, саме до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2016-2018 рр. у розмірі 6188,89 грн, який був врахований при призначенні пенсії, а не до показника станом на 01.10.2017 у розмірі 3764,40 грн.

Однак, як підтверджено матеріалами справи, відповідач застосовував інший підхід, а саме індексував показник 3764,40 грн. Такі дії відповідача є протиправними та такими, що суперечать висновкам Верховного Суду.

Суд відхиляє посилання відповідача на п.5 Порядку №124 як на підставу для застосування показника 3764,40 грн, оскільки Порядок №124 є підзаконним нормативно-правовим актом і в частині, що суперечить ч.2 ст.42 Закону №1058-IV, застосуванню не підлягає.

Посилання відповідача на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 у справі №380/15362/24 та на його виконання не свідчить про правомірність оспорюваних дій. Указаним рішенням вирішено питання індексації пенсії позивача за період з 18.01.2024 із застосуванням коефіцієнтів 1,197 та 1,0796. Предметом цього спору є перерахунок пенсії за інший період - починаючи з 15.01.2026 - та із застосуванням, зокрема, коефіцієнтів 1,115 і 1,121, встановлених Постановами №209 та №236, які на час розгляду справи №380/15362/24 до спірних правовідносин не застосовувалися. Як наслідок, відсутні підстави вважати цей спір тотожним раніше вирішеному.

Суд звертає увагу на те, що виконання відповідачем рішення у справі №380/15362/24 не усунуло порушення права позивача, оскільки при подальших перерахунках з 01.03.2025 та з 01.03.2026 відповідач повернувся до індексації показника станом на 01.10.2017 у розмірі 3764,40 грн, що випливає зі змісту листа від 29.06.2026 №1300-1003-8/102680 та розрахунків з електронної пенсійної справи позивача.

Зважаючи на встановлену законодавством правову регламентацію спірних правовідносин та з урахуванням фактичних обставин справи, суд приходить висновку, що в даному випадку порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести з 15.01.2026 перерахунок пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2016-2018 роки (6188,89 грн), з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення у розмірі 1,11, 1,11, 1,14, 1,197 та 1,0796) та починаючи з 01.03.2026 у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення у розмірі 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115) та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 15.01.2026.

Щодо вимоги позивача про здійснення виплати перерахованої пенсії у повному обсязі з видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій у загальному порядку, встановленому Законом №1058-IV, а не з видатків на погашення заборгованості з виплати пенсій на виконання ретроспективних судових рішень та видатків на виплату пенсій у солідарній системі, перерахованих на виконання рішень суду, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. За змістом наведеної норми обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність порушення права або інтересу особи на момент її звернення до суду. Захисту в адміністративному суді підлягає вже порушене право, а не таке, порушення якого є лише можливим у майбутньому.

Зазначена вимога позивача стосується порядку виплати пенсії, перерахованої на виконання судового рішення. Водночас на час розгляду цієї справи перерахунок пенсії позивача у спосіб, визначений судом, відповідачем ще не проведено. За таких обставин виплата позивачу перерахованої пенсії не здійснювалася, а тому будь-який порядок такої виплати відповідачем не застосовувався.

Суд не бере до уваги доводи позивача про те, що така вимога не є передчасною, оскільки стосується вже чинного правового режиму виконання судових рішень. Наявність нормативного регулювання сама по собі не свідчить про порушення права конкретної особи. Порушення виникає лише за умови фактичного застосування відповідного механізму до виплат позивачу, чого на час розгляду справи не відбулося. Так само не є підставою для задоволення цієї вимоги посилання позивача на ризик застосування у майбутньому іншого підзаконного акта з аналогічним змістом, оскільки такий ризик має ймовірний характер.

Отже, на момент звернення до суду та розгляду справи право позивача на отримання перерахованої пенсії у тому чи іншому порядку її фінансування відповідачем не порушено.

Враховуючи викладене, суд приходить висновку, що вимога позивача в частині визначення порядку виплати перерахованої пенсії є передчасною, а тому задоволенню не підлягає.

Будь-яких інших обставин, які б вимагали детальної відповіді або спростування, сторонами у заявах по суті справи не зазначено та з матеріалів справи судом не встановлено.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно з ч.1 ст.90 цього ж Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню частково.

Щодо судового збору, то відповідно до вимог ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такий відшкодовується позивачу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2016-2018 рр. в розмірі 6188,89 грн, на коефіцієнти у розмірі 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, починаючи з 15.01.2026, та у розмірі 1,121, починаючи з 01.03.2026, для забезпечення індексації пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул.Митрополита Андрея, 10, м.Львів, 79016; код ЄДРПОУ: 13814885) провести починаючи з 15.01.2026 перерахунок пенсії ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2016-2018 рр. в розмірі 6188,89 грн, на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, та починаючи з 01.03.2026 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115) та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 15.01.2026.

У задоволенні позовної вимоги про зобов`язання здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 у повному обсязі з видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у загальному порядку, встановленому цим Законом, а не з видатків на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень та видатків на виплату пенсій у солідарній системі, перерахованих на виконання рішень суду відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул.Митрополита Андрея, 10, м.Львів, 79016; код ЄДРПОУ: 13814885) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 532 (пятсот тридцять дві) гривні 48 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ланкевич А.З.