Ухвала суду № 139119689, 19.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

19 серпня 2026 року м. Київ № 320/31779/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Щавінський В.Р., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКРО ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МАКРО ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 08.08.2025 №00732580702, №00732520702 та №00732410702.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.

Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.

Згідно з пунктом 3 частини п`ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначається, зокрема, ціна позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до частини третьої статті 160 КАС України позовна заява може містити інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Як убачається зі змісту позовної заяви, позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 08.08.2025 №00732580702, №00732520702 та №00732410702. Зазначені рішення контролюючого органу пов`язані з визначенням позивачу грошових зобов`язань, а відтак заявлені позовні вимоги підлягають грошовій оцінці.

Водночас у позовній заяві позивачем не зазначено ціну позову та не наведено обґрунтованого розрахунку сум, які оспорюються.

При цьому наведена у позовній заяві сума 19 393 719 грн стосується загальної вартості придбаних послуг із ПДВ у межах договору про спільну діяльність та не визначає розмір грошових зобов`язань, визначених оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.

Отже, позивачу необхідно зазначити ціну позову, визначивши її виходячи із загального розміру грошових зобов`язань, визначених оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, а також надати обґрунтований розрахунок такої ціни із зазначенням відповідних сум за кожним оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

З`ясовуючи питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду із цим позовом, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Водночас частиною першою статті 122 КАС України прямо передбачено можливість встановлення строку звернення до адміністративного суду іншими законами.

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків регулює Податковий кодекс України.

Пунктом 56.19 статті 56 ПК України визначено, що у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Таким чином, у разі попереднього використання платником податків процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення застосуванню підлягає спеціальний місячний строк звернення до суду, встановлений пунктом 56.19 статті 56 ПК України.

Як убачається з матеріалів позовної заяви, позивач зазначає, що податкові повідомлення-рішення від 08.08.2025 №00732580702, №00732520702 та №00732410702 були предметом адміністративного оскарження.

Зокрема, 03.03.2026 позивачем було подано до Державної податкової служби України скаргу на зазначені податкові повідомлення-рішення разом із клопотанням про поновлення строку адміністративного оскарження.

23.03.2026 Державною податковою службою України прийнято рішення №7410/6/99-0006-01-03-06 про відмову у поновленні строку на подання скарги, а 24.03.2026 рішення №7508/6/99-00-06-01-03-06 про залишення скарги без розгляду.

Зазначені рішення позивач отримав 31.03.2026.

Отже, з урахуванням наведених позивачем обставин, процедура адміністративного оскарження закінчилася 24.03.2026, а тому встановлений пунктом 56.19 статті 56 ПК України місячний строк звернення до суду спливав 30.04.2026.

Водночас із позовної заяви вбачається, що до Київського окружного адміністративного суду позивач звернувся 31.07.2026, тобто зі значним пропуском установленого законом місячного строку звернення до суду.

При цьому позивачем заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування такого клопотання позивач посилається, зокрема, на те, що ГУ ДПС у м. Києві прийняло та зареєструвало первинну скаргу, тривалий час не повідомляло про її неналежність та створювало у позивача переконання щодо належного перебігу процедури адміністративного оскарження.

Разом з тим наведені позивачем обставини самі по собі не свідчать про дотримання встановленого законом строку звернення до адміністративного суду та підлягають оцінці судом при вирішенні питання про поновлення пропущеного процесуального строку.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Частиною першою статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, з метою забезпечення позивачу можливості реалізувати право на судовий захист, позивачу необхідно надати належним чином обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням конкретних причин пропуску місячного строку, встановленого пунктом 56.19 статті 56 ПК України, та надати докази на підтвердження поважності таких причин.

Суд звертає увагу, що саме по собі посилання на неправомірну, на думку позивача, поведінку контролюючого органу під час адміністративного оскарження не звільняє позивача від обов`язку дотримуватися встановленого законом строку звернення до суду та не позбавляє його обов`язку належним чином обґрунтувати причини пропуску такого строку.

З огляду на викладене, позовна заява подана з пропуском установленого законом строку звернення до адміністративного суду, а наведені у позовній заяві обставини потребують належного обґрунтування та підтвердження доказами.

Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху.

Для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно:

- зазначити ціну позову, визначивши її виходячи із загального розміру грошових зобов`язань, визначених оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, із зазначенням окремих сум за кожним податковим повідомленням-рішенням;

- надати належним чином обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням причин пропуску місячного строку звернення до суду та доказами на підтвердження поважності таких причин.

Керуючись статтями 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКРО ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без руху.

Надати позивачу строк десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини другої статті 123 КАС України, якщо заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду у визначений строк не буде подано або наведені підстави для поновлення строку будуть визнані судом неповажними, суд вирішує питання про повернення позовної заяви.

Роз`яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява вважається неподаною та повертається позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Щавінський В.Р.