Ухвала суду № 139119564, 20.08.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"20" серпня 2026 р. справа № 300/441/22

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Панікара І.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними щодо обмеження в січні 2022 року максимальним розміром пенсії за вислугу років, перерахованої на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, та зобов`язання здійснити з 01.12.2019 перерахунок і виплату пенсії на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України № 22/6-3912 від 26.07.2021, в розмірі її фактичного нарахування без обмеження максимальним розміром, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.04.2022 у справі № 300/441/22 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.08.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, скасовано рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2022 року по справі №300/441/22, прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо обмеження ОСОБА_1 в січні 2022 року максимальним розміром пенсію за вислугу років, перераховану на підставі оновленої довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України № 22/6-3912 від 26.07.2021.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України №22/6-3912 від 26.07.2021 про розмір грошового забезпечення, в розмірі її фактичного нарахування без обмеження максимальним розміром.

Рішення набрало законної сили 18.08.2022.

23.07.2026 від ОСОБА_2 на адресу суду надійшла заява про зміну способу і порядку виконання судового рішення (а.с.91-95), за змістом якої просить суд:

- залучити ОСОБА_2 в статусі правонаступника в справі №300/441/22;

- змінити спосіб і порядок виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.08.2022 у справі № 300/441/22, стягнувши з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 заборгованість з виплати пенсії у розмірі 338486,64 грн.

Вказана заява мотивована тим, що ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідно до довідки приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу від 20.07.2026 за № 157/01-16 його спадкоємцем визнано ОСОБА_2 . Заявником вказано, що на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.08.2022 у справі № 300/441/22, яке набрало законної сили, відповідач нарахував позивачу доплату пенсії за період з 01.12.2019 по 31.08.2022 у розмірі, що становить 338486,64 грн., проте сума вказаної доплати залишається невиплаченою у зв`язку з відсутністю у відповідача необхідних грошових коштів. Оскільки заборгованість з виплати пенсії у сумі 338486,64 грн. залишається невиплаченою упродовж тривалого часу, а згадане рішення суду, яке набрало законної сили, - невиконаним, то, на переконання позивача, наявні достатні підстави для застосування чинної редакції статті 378 КАС України та зміни способу і порядку виконання цього рішення у спосіб стягнення з відповідача суми доплати до пенсії у розмірі 338486,64 грн.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі №300/441/22 передано для розгляду судді Панікару І.В.

31.07.2026 від Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на адресу суду надійшли заперечення на заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення. Вказує, що у цій справі немає жодної обставини, яка ускладнює чи робить неможливим виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.08.2022 у справі № 300/441/22, оскільки вказане судове рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області виконало в межах наданих повноважень. Виплата сум, донарахованих на виконання судових рішень, буде здійснена за наявності відповідного цільового фінансування з Державного бюджету України та не залежить від Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області. У зв`язку з цим просить суд у задоволенні заяви позивача про зміну способу і порядку виконання рішення у справі № 300/441/22 відмовити повністю (а.с.110-112).

07.08.2026 від заявника надійшла відповідь на заперечення на заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення (а.с.117-120).

Розгляд поданої позивачем заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду призначено до розгляду у судовому засіданні на 20 серпня 2026 року.

Учасники процесу у судове засідання не прибули, про дату, час та місце проведення судового розгляду повідомлені вчасно та належним чином.

У запереченнях на заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення представник відповідача також просив здійснити її розгляд без участі представника Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

Згідно з частиною 2 статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Керуючись приписами частини 3 статті 194, частини 9 статті 205, частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду у порядку письмового провадження.

Частиною 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суд, розглянувши матеріали адміністративної справи та питання про зміну способу і порядку виконання рішення суду, вказує на таке.

За приписами статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частинами другою, третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, відповідно до наведених вище норм остаточне рішення суду є обов`язковим для учасників справи.

Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень" від 21.11.2024 № 4094-IX (далі Закон № 4094-IX), який набрав чинності 19.12.2024, внесені зміни до положень статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема в частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Так, відповідно до змісту частини 1 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 4094-IX, що діє з 19.12.2024), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення чи зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат (частина 3 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, з 19.12.2024 статтю 378 Кодексу адміністративного судочинства України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме за невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, в тому числі, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили. Законодавцем прямо визначено, що зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Суд встановив, що судове рішення у справі № 300/441/22, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України №22/6-3912 від 26.07.2021 про розмір грошового забезпечення, в розмірі її фактичного нарахування без обмеження максимальним розміром.

На виконання вказаного судового рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснило з грудня 2019 року по серпень 2022 року відповідний перерахунок пенсії, та сума доплати пенсії становила 338486,64 грн., що підтверджується розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії (а.с.113).

Отже, у вказаній ситуації наявний факт невиконання відповідачем як суб`єктом владних повноважень в повному обсязі судового рішення у справі № 300/441/22, яке набрало законної сили, щодо виплати на користь позивача перерахованої пенсійної виплати протягом двох місяців з дня набрання законної сили цим судовим рішенням.

Водночас, відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.99).

За змістом довідки приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу від 20.07.2026 за № 157/01-16 спадкоємцем померлого ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину, є його дружина ОСОБА_2 (а.с.100).

Листом від 04.06.2026 ОСОБА_2 повідомлено, що 02.12.2025 останньою подано заяву про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку із смертю пенсіонера ОСОБА_1 до якої були долучені документи передбачені згідно з пунктом 2.9 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону № 2262. Окрім того вказано, що звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті ОСОБА_1 , внаслідок чого, заявника внесено до підсистеми «Реєстр судових рішень», як спадкоємицю неодержаної пенсії померлого (а.с.96-98).

Зі змісту поданої ОСОБА_2 заяви встановлено, що заявницею фактично порушено перед судом два взаємопов`язані процесуальні питання: про залучення до справи № 300/441/22 в статусі правонаступника та про зміну способу і порядку виконання судового рішення шляхом стягнення на користь такого правонаступника визначеної органом Пенсійного фонду суми заборгованості.

В даному аспекті суд вказує, що відповідно до статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Аналогічні приписи закріплені також частиною 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої, у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Тобто, під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження є аналогом інституту процесуального правонаступництва, встановленого статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України, яка визначає процесуальні наслідки переходу прав і обов`язків від однієї особи до іншої у відносинах, щодо яких виник спір.

Згідно частини 1 статті 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відтак, процесуальним правонаступництвом є заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірних правовідносин, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки сторони або третьої особи.

Оскільки у поданій заяві ОСОБА_2 просить не про заміну сторони конкретного виконавчого провадження чи стягувача у виконавчому листі, а про залучення її як правонаступника померлого позивача у справі № 300/441/22, суд оцінює наявність підстав для такого процесуального правонаступництва відповідно до статті 52 КАС України.

Окрім того, відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1227 ЦК України встановлено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Відповідно до частини першої статті 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ, чітко встановлено, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Аналогічного змісту законодавцем викладена норма Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі Закон України № 2262-XII), зокрема, частини першої статті 61 якою встановлено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

У свою чергу, суд звертає увагу, що ЦК України не визначає строк, протягом якого члени сім`ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів. Положення ч.1 статті 61 Закону України №2262-XII теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю, тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати її як спадщину.

Тобто, Закон № 2262-ХІІ визначає спеціальний правовий режим пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.

Відтак, суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію відповідно до Закону № 2262-ХІІ та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються за процедурою, визначеною статтею 61 Закону № 2262-ХІІ.

Таким чином, вимоги зобов`язального характеру, заявлені позивачем у цій справі, нерозривно пов`язані з особою спадкодавця і не допускають правонаступництва, а тому заміна стягувача, у цьому випадку, не є належним способом захисту прав заявника.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.05.2023 року у справі № 520/926/21 та від 27.09.2023 року у справі № 420/16546/21, від 02.02.2024 року у справі № 120/13289/21-а.

Принагідно суд зауважує, що тільки у змагальному судовому процесі, суд відповідної юрисдикції має можливість, зокрема, встановити необхідні для вирішення спору щодо виплати неодоотриманої за життя суми пенсії, фактичні обставини, зокрема: поточну суму заборгованості органу пенсійного фонду, яка виникла, зокрема, у зв`язку з невиконанням рішення суду за життя пенсіонера, шляхом витребування у органу пенсійного фонду відповідної довідки із зазначенням конкретної суми, яка залишилася невиплаченою; статус позивача у справі щодо стягнення недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (член сім`ї/особа, що перебувала на утриманні померлого пенсіонера/спадкоємець); наявність інших осіб з аналогічним статусом, які також претендують/мають право на отримання недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера; дату звернення позивача із заявою до пенсійного фонду про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера; подання позивачем всіх необхідних документів, передбачених Порядками № 22-1, №3-1 (в залежності від положень, за якими призначалася пенсія особі, яка померла); процедури, за якої у особи виникло відповідне право (суд має встановити, в якому порядку особа звернулася за недоотриманою пенсією у зв`язку зі смертю пенсіонера - як член сім`ї, який проживав разом із пенсіонером на день його смерті/особа, яка перебувала на його утриманні або як спадкоємець).

Вказані правові висновки відображень у постанові Верховного Суду від 15.12.2023 року у справі № 805/2628/18-а.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що визначальним для вирішення питання про процесуальне правонаступництво є не сам факт набуття ОСОБА_2 статусу спадкоємця померлого ОСОБА_1 , а правова природа права на одержання сум пенсії, які належали останньому та залишилися невиплаченими у зв`язку з його смертю.

У постанові від 20.05.2026 у справі № 280/10642/24 Верховний Суд також підтвердив, що у випадку своєчасного звернення відповідного члена сім`ї за недоодержаною пенсією право вимоги такої особи виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а на підставі спеціального порядку, встановленого статтею 61 Закону № 2262-XII.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 є дружиною померлого ОСОБА_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто в межах шестимісячного строку після його смерті, звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про виплату недоодержаної пенсії, а Пенсійний фонд у подальшому вніс її до відповідної підсистеми Реєстру судових рішень як особу, яка має право на одержання недоодержаної пенсії померлого.

Отже, ОСОБА_2 реалізувала належне їй самостійне матеріальне право на одержання недоодержаних ОСОБА_1 сум пенсії у спеціальному порядку, передбаченому статтею 61 Закону № 2262-XII.

Водночас, виникнення у заявниці такого права не свідчить про перехід до неї в порядку правонаступництва того самого суб`єктивного права, яке було предметом судового захисту у справі № 300/441/22, та, відповідно, не зумовлює переходу до неї процесуального статусу у цій справі.

Вимоги ОСОБА_1 , які були предметом розгляду у справі № 300/441/22, стосувалися його особистого права на належний розмір призначеної йому пенсії та зобов`язання пенсійного органу здійснити її перерахунок і виплату. Після смерті пенсіонера право визначеного законом члена сім`ї на вже нараховані, але не одержані ним суми пенсії виникає на іншій правовій підставі та не є продовженням зазначених пенсійних правовідносин у порядку процесуального правонаступництва.

Тобто вимоги зобов`язального характеру у таких пенсійних правовідносинах нерозривно пов`язані з особою пенсіонера та не допускають процесуального правонаступництва, у зв`язку з чим заміна померлого стягувача членом його сім`ї не є належним способом реалізації права останнього на одержання недоодержаної пенсії.

Таким чином, незважаючи на наявність у ОСОБА_2 матеріального права на одержання недоодержаних ОСОБА_1 сум пенсії, правові підстави для її залучення як процесуального правонаступника ОСОБА_1 у справі № 300/441/22 відповідно до статті 52 КАС України відсутні.

Вирішуючи похідну вимогу ОСОБА_2 про зміну способу і порядку виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.08.2022 у справі №300/441/22, суд виходить з такого.

Як встановлено судом, на виконання зазначеного судового рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 та визначило суму доплати у розмірі 338 486,64 грн., однак, відповідні кошти останньому виплачені не були. Отже, у спірному випадку фактично наявні передбачені частиною третьою статті 378 КАС України обставини тривалого невиконання судового рішення щодо пенсійних виплат.

Водночас, зазначена обставина сама по собі не є достатньою підставою для задоволення поданої ОСОБА_2 заяви у запропонований нею спосіб.

Частиною першою статті 378 КАС України передбачено можливість зміни способу або порядку виконання судового рішення, зокрема, за заявою стягувача чи виконавця. При цьому, зміна способу виконання судового рішення стосується механізму реалізації вже визначеного судом обов`язку та не передбачає зміни особи, на користь якої цей обов`язок встановлений. Чинна редакція статті 378 КАС України справді допускає перетворення зобов`язального способу виконання рішення щодо пенсійних виплат на стягнення відповідної суми, однак не встановлює механізму заміни стягувача або переходу процесуальних прав до іншої особи.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.08.2022 обов`язок Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області встановлено саме щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 . Заявленою ж вимогою ОСОБА_2 фактично просить не лише змінити спосіб виконання зазначеного обов`язку із зобов`язання здійснити виплату на стягнення грошових коштів, але й одночасно визначити іншу особу, на користь якої має бути здійснено таке стягнення.

Оскільки за результатами розгляду заявленої вимоги про правонаступництво суд не встановив правових підстав для переходу до ОСОБА_2 процесуального статусу ОСОБА_1 у справі № 300/441/22, заявниця не набула статусу стягувача за постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.08.2022.

Сам по собі факт того, що Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області визначило суму невиплаченої доплати у розмірі 338 486,64 грн. та визнало право ОСОБА_2 на її одержання у порядку статті 61 Закону № 2262-XII, не вказує на останню, як на стягувача за судовим рішенням у справі № 300/441/22.

За таких обставин правові підстави для зміни за заявою ОСОБА_2 способу і порядку виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.08.2022 шляхом стягнення на її користь 338 486,64 грн. відсутні.

Відтак, заява ОСОБА_2 про залучення її як правонаступника ОСОБА_1 у справі № 300/441/22 та зміну способу і порядку виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.08.2022 задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 248, 378, 293-295, підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про залучення правонаступника та зміну способу і порядку виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.08.2022 у справі № 300/441/22 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду у п`ятнадцятиденний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя /підпис/ Панікар І.В.