Рішення № 139118561, 20.08.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

20 серпня 2026 р. Справа № 120/16055/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1 до: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про: визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У Вінницький окружний адміністративний суд звернулася з адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач-2) про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на протиправні дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у призначенні дострокової пенсії за віком.

Відтак, з метою, зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити пенсію за віком відповідно до ст. 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", позивач звернулася до суду з цією позовною заявою.

Ухвалою від 20.11.2025 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Цією ж ухвалою установлено строк для подання відзивів.

Відповідач-1, скориставшись процесуальним правом, подав відзив, у якому заявлені вимоги не визнає. По суті спору відповідач вказав, що за результатами розгляду заяви позивача про призначення пенсії, доданих до неї документів та наявних у Пенсійному фонді відомостей, органом Пенсійного фонду встановлено, що остання на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває, пенсію не отримує.

Страховий стаж позивача склав 34 роки 4 місяці 9 днів.

Разом з тим, доказів визнання дитини ОСОБА_2 дитиною з інвалідністю з дитинства до 6 річного віку не надано.

За таких обставин, органом Пенсійного фонду, який розглядав заяву за принципом екстериторіальності, правомірно відмовлено позивачу у призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування № 1058-IV від 09.07.2003, в зв`язку з відсутністю доказів визнання ОСОБА_2 дитиною з інвалідністю до досягнення шестирічного віку.

Також відповідач-1 вказав, що Головним управлінням право позивача на отримання пенсії не порушувалось, підстави для визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити пенсію - відсутні.

Відповідач-2 правом заперечити проти позову не скористався.

Ухвала про відкриття провадження у справі направлена відповідачу в його електронний кабінет та доставлена 21.11.2025, що підтверджується Довідкою від 21.11.2025 (а.с. 50).

Верховний Суд у постанові від 23.11.2022 у справі № 500/8027/21 дійшов висновку, що довідка про доставку в електронному вигляді рішення суду є належним доказом отримання стороною такого рішення.

У постанові від 07.02.2023 у справі № 340/9054/21 Верховний Суд виснував, що повідомлення про доставлення електронної копії судового рішення в електронний кабінет суб`єкта владних повноважень є належним доказом його вручення, відповідно, підлягає долученню до матеріалів справи, які формуються в паперовому вигляді (у випадку розгляду справи в паперовій формі).

Отже, суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними в ній доказами.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи позову, встановив такі обставини.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 04.09.2025 звернулася до територіального органу Пенсійного фонду з заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV).

Заяву позивача за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області та прийнято рішення від 11.09.2025 №/ПС 025250006454 про відмову позивачу у призначенні дострокової пенсії за віком в зв`язку з відсутністю доказів визнання ОСОБА_2 дитиною з інвалідністю до досягнення шестирічного віку.

Позивач не погоджується із відмовою у призначенні дострокової пенсії за віком, вважає дії відповідачів протиправними, тому за захистом своїх прав звернулася до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Призначення та перерахунок пенсій в органах Пенсійного фонду України проводиться у відповідності до вимог Закону України № 1058-IV від 09.07.2003 Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року в редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1 (далі -Порядок № 22-1).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV, жінки, які народили п`ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до зазначеного віку, - після досягнення 50 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років мають право на призначення дострокової пенсії за віком. При цьому до числа осіб з інвалідністю з дитинства належать також діти з інвалідністю віком до 18 років.

Згідно Порядку № 22-1 підпункту 5 пункту 2.1 розділу II "Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсій, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду на інший" до заяви про призначення пенсії за віком, як матері інваліда з дитинства, додаються ще такі документи: документи про народження дитини, виховання її до шестирічного віку, про визнання дитини заявника інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом.

Пунктом 2.18 Порядку №22-1, передбачено, що визнання особи інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом засвідчується випискою з акта огляду в МСЕК, медичним висновком закладів охорони здоров`я, посвідченням одержувача допомоги, довідкою органу, що призначає допомогу, про період призначення допомоги. У разі якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається відповідно висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку, та/ або висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою 18-ти років (висновок про час настання інвалідності).

Якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення нею шестирічного віку, або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, мати цієї дитини має право на отримання зазначеної пенсії лише у разі наявності висновку лікарсько-консультативної комісії про те, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15.05.2019 у справі №330/2181/16-а підтримала позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 27.05.2014 у справі №21-133а14, що мати дитини-інваліда має право на призначення дострокової пенсії за віком, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України №1058-ІV, у тому разі, якщо дитина, яку вона виховує, визнана дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку. Якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення нею шестирічного віку, або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, мати цієї дитини має право на отримання зазначеної пенсії лише у разі наявності висновку лікарсько-консультативної комісії, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.

Отже, для дострокового призначення пенсії матері дитини-інваліда має значення не факт установлення інвалідності, а момент настання медичних показників для встановлення інвалідності у дитини.

У справі, що розглядається, суд встановив, що сину позивача установлена інвалідність 16.07.2024, що підтверджується Довідкою до Акту огляду МСЕК серії 12 ААГ №691988 (а.с. 29). Відповідно до цієї довідки зазначено, що причина інвалідності - інвалідність з дитинства.

Витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 17.07.2025 (номер 215/25/1649/В) у п. 16 вказано, що на підставі аналізу попередньої медичної документації та очної оцінки рівня порушення повсякденного функціонування, встановлено групу інвалідності. Причина: - інвалідність з дитинства (а.с. 30-32).

Довідкою від 28.10.2024, виданою Управлінням соціального захисту населення Могилів-Подільської ОВА підтверджується, перебування на обліку ОСОБА_2 та отримання державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам" (а.с. 33).

Тож, здобутими у справі доказами, підтверджується право позивача на отримання пенсії із зниженням пенсійного віку як матері дитини-інваліда.

З приводу наявності висновку лікарсько-консультативної комісії та/або висновку МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою 18-ти років (висновок про час настання інвалідності), суд зазначає наступне.

З 01.01.2025 набрав чинності Закон України від 19.12.2024 №4170-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі - Закон №4170-IX), відповідно до якого реалізовано новий механізм встановлення інвалідності через оцінювання повсякденного функціонування особи.

В свою чергу, форма № 157-2/о «Висновок про час настання інвалідності», затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 30.07.2012 № 577, втратила чинність.

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №4170-IX рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, видані на підставі таких рішень, є законними і чинними, прирівнюються до рішень експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, документів, виданих на підставі таких рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю прав, статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо.

Крім того, 15.11.2024 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», якою затверджено: Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії встановлення інвалідності.

Відповідно до пункту 9 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою КМУ від 15.11.2024 №1338, основними функціями експертних команд є, окрім іншого, встановлення групи (підгрупи) інвалідності, фіксування причин та часу її настання відповідно до документів, що це підтверджують.

Таким чином, після запровадження нового механізму оцінювання повсякденного функціонування особи саме експертна команда є уповноваженим суб`єктом, який встановлює та фіксує причину і час настання інвалідності, тобто виконує відповідні функції, які до 01.01.2025 здійснювалися МСЕК.

Так, згідно з наявним в матеріалах справи витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 17.07.2025 (номер 215/25/1649/В), у пункті 16 вказано, що на підставі аналізу попередньої медичної документації та очної оцінки рівня порушення повсякденного функціонування, встановлено групу інвалідності. Причина: - інвалідність з дитинства (а.с. 30-32).

Відтак, суд доходить висновку, що витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 17.07.2025 (номер 215/25/1649/В), у якому визначено причину інвалідності «інвалідність з дитинства», у сукупності з іншими доказами у справі є належним та достатнім підтвердженням обставини, що дитина позивача має статус особи з інвалідністю з дитинства.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 11.09.2025 №/ПС 025250006454, яким позивачу відмовлено в призначенні дострокової пенсії за віком.

Вирішуючи питання щодо органу, який має повторно розглянути заяву про призначення дострокової пенсії за віком від 04.09.2025, суд враховує таке.

Згідно з пунктом 4.2 розділу IV Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Пунктом 4.3. розділу IV Порядку № 22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

За приписами пункту 4.10 розділу IV Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Отже, сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив`язки до території. Після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (пункт 4.10). Виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.

У межах спірних правовідносин заява позивача про призначення пенсії розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області та за результатом її розгляду прийняте спірне рішення.

Відповідачем у справах, в яких оспорюються, зокрема, рішення, ухвалені в результаті розгляду заяви про призначення пенсії, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, який прийняв відповідне рішення.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 08.02.2024 у справі №500/1216/23 у подібних правовідносинах.

Тож, з метою захисту прав позивача, суд доходить висновку, що похідна вимога підлягає задоволенню шляхом зобов`язання ГУ ПФУ в Харківській області повторно розглянути заяву позивача від 04.09.2025 про призначення пенсії та призначити пенсію за віком на підставі п.п.3 п.1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Натомість, Головне управління Пенсійного фонду у Вінницькій області не здійснювало розгляд заяви позивача, не приймало рішення про відмову в призначенні пенсії, тому відсутні правові та фактичні обставини для покладення на нього обов`язку щодо прийняття рішення за заявою позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову частково.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Суд зазначає, хоча позов задоволений частково, сплачений при зверненні до суду судовий збір належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2, оскільки основну вимогу позивача про визнання протиправними та скасування рішення задоволено повністю, лише в частині похідної вимоги суд визначив спосіб захисту прав позивача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 11.09.2025 №/ПС 025250006454 про відмову ОСОБА_1 у призначенні дострокової пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та прийняти рішення про призначення з 04.09.2025 дострокову пенсію за віком на підставі п.п. 3 п. 1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

В іншій частині вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );

Відповідач-1: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ - 13322403, вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005);

Відповідач-2: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ - 14099344, майдан Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022).

Повне судове рішення складено: 20.08.2026

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна