Рішення № 139118169, 12.05.2026, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/1942/25

Провадження № 2-а/945/7/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Шаронової Н.О., за участю: секретаря судового засідання Карабут В.В.; представника позивача ОСОБА_1 - Тимошина Ю.В.; представника відповідача Департаменту патрульної поліції -Ахіджанової О.Ю., розглянув в місті Миколаєві у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора 1 взводу 2 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Миколаївській області Красносьолова Вячеслава Юрійовича, Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

встановив:

28 серпня 2025 року позивач ОСОБА_1 сформував в системі «Електронний суд» до Миколаївського районного суду Миколаївської області адміністративний позов до інспектора 1 взводу 2 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Миколаївській області Красносьолова Вячеслава Юрійовича, Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

У позовній заяві позивач ОСОБА_1 зазначав, що 14 серпня 2025 року інспектором 1 взводу 2 роти 2 батальйону УПП в Миколаївській області лейтенантом поліції Красносьоловим Вячеславом Юрійовичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5482789 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 510 гривень.

Не погодившись з винесеною постановою, 18 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернувся зі скаргою до Управління патрульної поліції в Миколаївській області.

Станом на 28 серпня 2025 року ОСОБА_1 не отримав відповідь на скаргу.

Посилаючись на неправомірність дій інспектора, а також на те, що зазначена вище постанова не відповідає вимогам закону, позивач просив суд: поновити пропущений строк для оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, оскільки вважав його пропущеним з поважних причин, перебування позивача у відрядженні з 19 серпня 2025 року по 25 серпня 2025 року; визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 041731 від 04 березня 2024 року.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 29 серпня 2025 року ОСОБА_1 поновлено строк звернення до суду з адміністративним позовом до інспектора 1 взводу 2 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Миколаївській області Красносьолова Вячеслава Юрійовича, Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення; позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора 1 взводу 2 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Миколаївській області Красносьолова Вячеслава Юрійовича, Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

16 вересня 2025 року від відповідача Департаменту патрульної поліції на адресу Миколаївського районного суду Миколаївської області надійшов відзив на позов, у якому відповідач заперечував проти позову, посилаючись на те, що під час несення служби 14 серпня 2025 року в місті Миколаєві по вулиці Веселинівській, 2, інспектором взводу № 1 роти № 2 батальйону № 2 управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції Красносьоловим В`ячеславом разом з напарником було виявлено порушення Правил дорожнього руху, а саме, водій автомобіля «MERCEDES - BENZ VITO», з державним номерним знаком НОМЕР_1 , рухався по вулиці Веселинівській без увімкненого ближнього світла фар у темну пору доби, чим порушив вимоги п. 19.1 Правил дорожнього руху. Патрульними було прийнято рішення про зупинку транспортного засобу, згідно зі ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Інспектор, підійшов до водія, ким виявився ОСОБА_1 , належним чином представився, пояснив суть правопорушення, причину зупинки та перевірки документів та попросив водія пред`явити документи, зазначені в п.п. 2.1, 2.4 «а» Правил дорожнього руху, на підставі ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію».

Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення п. 19.1 Правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, було прийнято рішення винести постанову у справі про адміністративне правопорушення щодо позивача.

ОСОБА_1 повідомлено, що розгляд справи, за дане порушення, буде проводитися на місці. Після чого водію було роз`яснено права особи, згідно зі ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і ст. 63 Конституції України. Після цього інспектор виніс постанову та наклав стягнення на ОСОБА_1 у розмірі 510 (п`ятсот десять) гривень, відповідно до санкції статті. Водій від отримання копії постанови відмовився на місці.

Посилаючись на зазначене вище, представник відповідача просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову.

Крім цього, до відзиву на позов представник відповідача, зокрема, додав: відео з бодікамер 470590, 470582; фото з бодікамер; фото з сайту (схід і захід сонця, тривалість світлового дня в Миколаєві, Україна; документ, що підтверджує надіслання відповідачем позивачеві відзиву на позов.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, при цьому його представник Тимошин Юрій Володимирович у судовому засіданні підтримав позов у повному обсязі та просив його задовольнити, вказував на те, що при винесенні оскаржуваної постанови, позивачу не роз`яснено його права,згідно зі ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і ст. ст. 59, 63 Конституції України; не вручено постанову у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідач Красносьолов Вячеслав Юрійович, інспектор 1 взводу 2 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Миколаївській області у судове засідання не з`явився.

Представник відповідача Департаменту патрульної поліції - Ахіджанова Олена Юріївна у судовому засіданні заперечувала проти позову, вказуючи на те, що Ященку Максиму Петровичу, під час винесення оскаржуваної постанови, інспектором роз`яснено його права,згідно зі ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і ст. ст. 59, 63 Конституції України, і такі права позивача містяться на звороті оскаржуваної постанови, від отримання якої позивач категорично відмовився. Водночас, представник позивача зазначив, щопозивач таки скористався своїм правом на оскарження цієї постанови, шляхом звернення до суду з адміністративним позовом. Посилаючись на зазначене вище, представник відповідача просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову.

Суд заслухав у судовому засіданні представників позивача Ященка Максима Петровича та відповідача Департаменту патрульної поліції, дослідив матеріали справи і встановив таке:

14 серпня 2025 року о 20 годині 15 хвилини інспектором 1 взводу 2 роти 2 батальйону УПП в Миколаївській області лейтенантом поліції Красносьоловим Вячеславом Юрійовичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичночу режимі серії ЕНА № 5482789. Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), та накладено адміністративне стягнення у розмірі 510 гривень.

З постанови серії ЕНА № 5482789 від 14 серпня 2025 року слідує, що 14 серпня 2025 року водій автомобіля «MERCEDES-BENZ VITO», з державним номерним знаком НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , рухався по вулиці Веселинівській у місті Миколаєві, без увімкненого ближнього світла фар у темну пору доби, чим порушив вимоги п. 19.1 Правил дорожнього руху.

Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з положеннями ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з положеннями ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З відтворених та досліджених у судовому засіданні відеозаписів з нагрудних бодікамер (470590, 470582)» поліцейських і фото з бодікамери, доданих відповідачем до відзиву на позов, вбачається, що 14.08.2025 о 20:15:38, автомобіль «MERCEDES-BENZ VITO», з державним номерним знаком НОМЕР_1 , рухається у загальному потоці транспортних засобів, без увімкненого ближнього світла фар, у темну пору доби.Водночас загальний потік транспортних засобів, у якому рухався вказаний автомобіль, рухався з увімкненим ближнім світлом фар.

З відеозаписів слідує, що поліцейський підійшов до водія, належним чином представився, пояснив суть правопорушення, причину перевірки документів та попросив водія пред`явити свої документи, зазначені в п. п. 2.1, 2.4 (а) Правил дорожнього руху, на підставі ст. 32 Закону України Про Національну поліцію.

В ході ознайомлення з документами водія, поліцейський встановив особу водія - ОСОБА_1 .

За фактом вчинення водієм ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а саме порушення п. 19.1 Правил дорожнього руху, за яке передбачена ч. 2 ст. 122 - КУпАП, поліцейським складено постанову про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 5482789 від 14 серпня 2025 року та надано позивачу для ознайомлення.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до абз. 1, 2 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.

Згідно з п. 19.1 а) Правил дорожнього руху у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла.

З відтворених у судовому засіданні відеозаписів з нагрудних камер поліцейських слідує, що водій ОСОБА_1 , 14 серпня 2025 року о 20 годині 15 хвилини у місті Миколаєві, по вулиці Веселинівській, керував автомобілем «MERCEDES-BENZ VITO», з державним номерним знаком НОМЕР_1 , рухаючись у загальному потоці транспортних засобів, без увімкненого ближнього світла фар, у темну пору доби.

У Миколаєві 14 серпня 2025 року сонце зійшло о 05:48, а зайшло о 20:07. Тривалість світлового дня становила приблизно 14 годин 19 хвилин.

За таких обставин рух автомобілю «MERCEDES-BENZ VITO», з державним номерним знаком НОМЕР_1 , о 20 годині 15 хвилин, мав би здійснюватися з ввімкненим ближнім (дальнім) світлом фар.

При винесенні оскаржуваної постанови інспектор 1 взводу 2 роти 2 батальйону УПП в Миколаївській області лейтенант поліції Красносьолов Вячеслав Юрійович керувався Правилами дорожнього руху та - КУпАП.

У постанові чітко описане правопорушення, яке було вчинено позивачем. Накладене поліцейським стягнення у виді штрафу в сумі 510 гривень, у результаті притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, встановлене санкцією ч. 2 ст. 122 КУпАП, і не передбачає іншого виду стягнення крім штрафу. Доказів спростування факту вчинення правопорушення позивачем, останнім до суду не надано, водночас, на відеозаписі з бодікамери 470590, на 20:17:20 - 20:21:03 хвилин, ОСОБА_1 пояснює інспектору, що забув увімкнути світло, оскільки від`їхав від аптеки. Тому суд вважає, що оскаржувана постанова прийнята відповідно до вимог закону, штраф накладено в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Таким чином, факт порушення ОСОБА_1 п. 19.1 а) Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 122 КУпАП, знайшов своє підтвердження у судовому засіданні.

Водночас, з відеозаписів з нагрудних камер поліцейськихвбачається, що після винесення оскаржуваної постанови,поліцейський запитав водія ОСОБА_1 , чи буде він отримувати копію постанови під підпис, на що водій відмовився та поїхав з місця.

Посилання позивача на неправомірність дій інспектора, а також на те, що зазначена вище постанова не відповідає вимогам закону, не знайшли підтвердження під час розгляду справи і спростовуються відеозаписами, продемонстрованими та дослідженими у судовому засіданні. З вказаних записів слідує, що ОСОБА_1 дійсно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, а саме - рухався без увімкненого ближньогосвітла фар у темну пору доби.

Під час розгляду справи поліцейський роз`яснював ОСОБА_1 його права, визначені ст. 268 КУпАП, однак ОСОБА_1 у грубій формі переривав поліцейського зустрічними питаннями.

Також з відтворених відеозаписів слідує, що поліцейський виконував свої обов`язки в межах повноважень та у спосіб, передбачені законом, і жодного тиску на ОСОБА_1 не здійснював. Крім цього, наявні в матеріалах справи відеозаписи події вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення повністю та послідовно відображають, як сам факт вчинення адміністративного правопорушення так і розгляд справи про адміністративне правопорушення і не містять ознак монтування. Також на відеозаписах відображені дата і час події, які співпадають з даними, що містяться у постанові про притягнення до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, вказані відеозаписи є належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно - правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Згідно з положеннями ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, у тому числі, за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Системний аналіз зазначених правових норм дає підстави вважати, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, працівники органів (підрозділів) Національної поліції діють від імені органів Національної поліції, а отже не можуть виступати відповідачами у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган (підрозділ) Національної поліції (постанова Верховного Суду № 724/716/16-а від 26.12.2019).

При цьому, позивач зазначає у позові відповідачем, зокрема, інспектора 1 взводу 2 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Миколаївській області Красносьолова Вячеслава Юрійовича, який не має жодних обов`язків перед позивачем, оскільки при винесенні оскаржуваної постанови діяв від імені органів Національної поліції.

З огляду на викладене вище, позов в частині вимог до відповідача інспектора 1 взводу 2 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Миколаївській області Красносьолова Вячеслава Юрійовича є необґрунтованим, а тому в цій частині вимог у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Оскільки відповідачем Департаментом патрульної поліції подано до суду достатньо доказів спростування вимог позивача, а також доказів на підвердження вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, а відтак і правомірності рішення відповідача, суд вбачає підстави для залишення рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовної заяви без задоволення.

Керуючись ст. ст. 72 - 76, ч. ч. 2, 3 ст. 77, ч. 1 ст. 139, ст. ст. 244 - 246, п. 3) ч. 3 ст. 286 КАС України України, -

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора 1 взводу 2 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Миколаївській області Красносьолова Вячеслава Юрійовича, Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - залишити без задоволення.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичночу режимі серії ЕНА № 5482789 від 14 серпня 2025 року, яка винесена інспектором 1 взводу 2 роти 2 батальйону УПП в Миколаївській області лейтенантом поліції Красносьоловим Вячеславом Юрійовичем про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень, - залишити без змін.

Відповідно до ст. 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Згідно з положеннями ст. 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Н. О. Шаронова