Єдиний державний реєстр судових рішень 20.08.2026
Справа №489/4330/26
Провадження №2/489/2614/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2026 м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Рум`янцевої Н.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (письмове провадження) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Універсальна товарна біржа «Нерухомість Н» про визнання договору купівлі продажу дійсним
встановив.
Позивачка, через свою представницю адвокатку Царик Р.М, звернулася до суду з позовом, яким просила визнати дійсним договір № 91 купівлі продажу нерухомого майна, укладений на Універсальній товарній біржі «Нерухомість Н» 30 жовтня 1998 між ОСОБА_2 , яка діяла в інтересах членів своєї сім`ї ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з однієї сторони та ОСОБА_5 з другої сторони, який зареєстровано в КП ММБТІ 16.11.1998 за реєстровим № 16993. Мотивуючи вимоги тим, що 30 жовтня 1998, ОСОБА_5 , перебуваючи в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 , уклав Договір купівлі продажу нерухомого майна, відповідно до якого придбав квартиру АДРЕСА_1 . Договір № 91 купівлі продажу нерухомого майна від 30.10.1998 укладений та Універсальній товарній біржі «Нерухомість Н». 16 листопада 1998 право власності на вищевказану квартиру зареєстровано за ОСОБА_5 в КП ММБТІ за реєстровим № 16993. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер. Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається, зокрема, з квартири АДРЕСА_1 . Позивачка, як єдина спадкоємиця, у встановлений законом строк звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Проте, приватним нотаріусом їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки договір купівлі продажу нерухомо майна нотаріально не був посвідчений. Під час укладення договору купівлі продажу нерухомого майна, сторони ухилилися від його нотаріального посвідчення, однак, визнання такого договору дійсним можливо лише в судовому порядку.
Ухвалою суду від 19.05.2026, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Від сторін клопотання про проведення розгляду справи з їх викликом в судове засідання не надійшло, тому суд провів розгляд справи за наявними у ній матеріалами.
Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.
Раніше квартира АДРЕСА_1 належала ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності від 17.05.1994, зареєстрованого в ММБТІ за № 16993 від 27.10.1998.
30 жовтня 1998 між ОСОБА_2 , яка діяла в інтересах членів сім`ї ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з одного боку та ОСОБА_5 з другого боку на Універсальній товарній біржі «Нерухомість Н» укладено Договір № 91 купівлі продажу нерухомого майна , а саме квартири АДРЕСА_1 . Зазначений договір було зареєстровано в Миколаївському бюро технічної інвентаризації 16.11.1998 за № 16993.
Норми права та мотиви їх застосування.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відразу після укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна між сторонами, покупцем було зареєстровано право власності в Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації, який на час виникнення спірних правовідносин мав повноваження реєстраційного органу.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватись судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
За змістом ст. ст. 57, 58 Конституції України, ст. 5 Цивільного кодексу України, до застосування підлягають акти цивільного законодавства, що регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
Положеннями п. 4 Прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року, що набрав чинності з 01 січня 2004 року, визначено, що цей Кодекс застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ним чинності.
Враховуючи, що спірні правовідносини виникли у жовтні 1998 року, для їх врегулювання слід застосовувати норми ЦК УРСР в редакції 1963 року.
Приписами ст. 224 ЦК УРСР встановлено, що за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із ст. 225 ЦК УРСР, право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.
За змістом ч. 1 ст. 227 ЦК УРСР, чинного на час виникнення спірних правовідносин, договір купівлі-продажу квартири повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією із сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (ст. 47 цього Кодексу).
Статтею 47 ЦК УРСР була передбачена обов`язковість нотаріальної форми угоди і наслідки недотримання такої форми.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що у разі, якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, яка потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, що виконала угоду, визнати угоду дійсною.
При цьому, вказана норма може застосовуватись лише за наявності таких необхідних умов: одна зі сторін має повністю або частково виконати угоду; інша сторона має ухилятись від нотаріального оформлення угоди; має існувати вимога сторони, яка виконала свої обов`язки. Відсутність хоча б однієї з цих умов унеможливлює визнання договору купівлі-продажу житла з недотриманням нотаріальної форми дійсним.
Разом з тим, згідно із ч. 2 ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Договір купівлі-продажу нерухомого майна підписаний сторонами власноручно. На теперішній час ніхто із сторін ніяких вимог, щодо порушення їх прав, не заявив, ніякого спору, з цих питань, у сторін не виникло.
На час укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна, сторони цього договору ухилились від його нотаріального посвідчення, а на теперішній час, визнання такого договору дійсним можливе лише у судовому порядку.
Позивач вказує на те, що після укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна, сторонами були виконані всі умови договору.
Відповідно до довідки з комунального підприємства "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації" від 10.08.2026 за вих. № 20654/40.02/40/020/26, відповідно до паперових носіїв інвентаризаційної справи КП ММБТІ, станом на 28.02.2012, право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_5 на підставі Договору № 91 купівлі продажу нерухомого майна від 30.10.1998 укладеного та Універсальній товарній біржі «Нерухомість Н» за № 91 та зареєстрованого в ММБТІ 16.11.1998 за реєстровим № 16993.
З свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , вбачається, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається, зокрема, з квартири АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 .
ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Ніки Н.В. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Постановою приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Ніка Н.В. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 07.05.2026 за вих.. № 60/02-31, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на квартиру АДРЕСА_1 , оскільки Договір купівлі продажу нерухомого майна не був посвідчений нотаріально.
В силу п. 11 ч. 1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).
Зважаючи на вимоги ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з наявністю у позивача права на майно у порядку спадкування за законом і неможливістю реалізації цього права (належного юридичного оформлення у позасудовому порядку) через невизнання його нотаріусом, який відмовив позивачу у видачі відповідного свідоцтва про право на спадщину.
Беручи до уваги те, що позивачка не має можливості усунути порушення своїх прав в позасудовому порядку, позов про визнання договору купівлі - продажу квартири дійсним підлягає задоволенню.
Оскільки при поданні позовної заяви позивач вимоги про розподіл судового збору не заявляв та таких вимог не заявляв і в судовому засіданні, враховуючи межі судового розгляду і диспозитивність цивільного судочинства, розподіл судового збору суд не здійснює.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд
вирішив:
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Універсальна товарна біржа «Нерухомість Н» про визнання договору купівлі продажу дійсним задовольнити.
Визнати дійсним договір № 91 купівлі продажу нерухомого майна від 30 жовтня 1998, а саме, квартири АДРЕСА_1 , укладеного на Універсальній товарній біржі «Нерухомість Н», зареєстрованого в ММБТІ 16.11.1998 за реєстровим № 16993, між ОСОБА_2 , яка діяла в інтересах членів сім`ї ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з одного боку та ОСОБА_5 з другого боку.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідачі:
ОСОБА_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП невідомий.
ОСОБА_3 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП невідомий.
ОСОБА_4 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП невідомий.
Третя особа: Універсальна товарна біржа «Нерухомість Н», юридична адреса: м. Миколаїв, вул. Марка Кропивницького, 51, ЄДРПОУ 22438613.
Повний текст судового рішення складено «20» серпня 2026.
Суддя Н.О. Рум`янцева
Судове рішення № 139118145, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва) було прийнято 20.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 489/4330/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: