Рішення № 139117431, 20.08.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №759/19061/25

Провадження №2/760/4095/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

«20» серпня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Тесленко І. О.,

за участю секретаря судового засідання Гнатка І. В., Верганівського Б. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

20 жовтня 2025 року до Солом`янського районного суду міста Києва за ухвалою Святошинського районного суду міста Києва надійшли матеріали справи за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що АТ «СГ «ТАС» було укладено Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АО 5990476. Забезпеченим ТЗ за Полісом є Ford Transit, д.н. НОМЕР_1 . 26.07.2020 року, приблизно о 03 годині 18 хвилин, ОСОБА_1 не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи технічно справним автомобілем Ford Transit, д.н. НОМЕР_2 , по проїзній частині вулиці Симиренка в м. Києві зі сторони бульвару Кольцова в напрямку вулиці Жолудєва, допустив порушення вимог п.п. 1.3, 1.5, підпункту «а» п. 2.1, підпункту «б» п. 2.3, підпункту «а» п. 2.9 та п. 12.1 ПДР України, внаслідок чого, за перехрестям вулиці Симиренка з вулицею Зодчих допустив виїзд керованого ним транспортного засобу за межі проїзної частини, де здійснив наїзд на нерухому перешкоду (дерево). В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажири автомобіля Ford Transit, д.н. НОМЕР_2 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали тяжкі тілесні ушкодження, пасажир ОСОБА_4 отримала середньої тяжкості тілесне ушкодження. На підставі укладеного Полісу, потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - звернулась до АТ «СГ «ТАС» (приватне) із повідомленням про ДТП. Також, до позивача звернулась ОСОБА_5 з заявою про відшкодування витрат на лікування її матері потерпілої ОСОБА_4 . Зазначені звернення були подане через представника адвоката Клунко О.М. та супроводжувалося поданням усіх необхідних документів. Керуючись п. 1 ст. 36 Закону, на підставі ст. 24, ст. 26, ст. 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 1 липня 2004 року № 1961-IV», у АТ «СГ «ТАС» (приватне) прийнято рішення про страхову виплату потерпілій ОСОБА_4 моральної шкоди на суму 5 826,41 грн., за стійку втрату працездатності на суму 85 014,00 грн., за витрати на лікування на суму 31 514,22 грн., на загальну суму 122 354,63 грн. АТ «СГ «ТАС» (приватне) складено страховий акт № 09169/42/722 від 08.12.2022 року на суму 122 354,63 грн., яка була виплачена, що підтверджується платіжною інструкцією №304788 від 12.12.2022 року. Керуючись п. 1 ст. 36 Закону, на підставі п.24.1 ст.24 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 1 липня 2004 року № 1961-IV», у АТ «СГ «ТАС» (приватне) прийнято рішення про страхову виплату ОСОБА_5 за витрати на лікування її матері потерпілої ОСОБА_4 у сумі 20 313,00 грн. АТ «СГ «ТАС» (приватне) складено страховий акт № 09171/42/722 від 08.12.2022 року на суму 20 313,00 грн., яка була виплачена, що підтверджується платіжною інструкцією № 304852 від 12.12.2022 року. Керуючись п. 1 ст. 36 Закону, на підставі ст. 24, ст. 25, ст. 26, ст. 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 1 липня 2004 року № 1961-IV», у АТ «СГ «ТАС» (приватне) прийнято рішення про страхову виплату потерпілому ОСОБА_3 моральної шкоди на суму 3 040,03 грн., за стійку втрату працездатності на суму 56 676,00 грн., за витрати на лікування на суму 4 124,68 грн., на загальну суму 63 840,71 грн. АТ «СГ «ТАС» (приватне) складено страховий акт № 08083/42/722 від 27.10.2022 року на суму 63 840,71 грн., яка була виплачена, що підтверджується платіжною інструкцією №296974 від 28.10.2022 року. Загальна виплата страхового відшкодування склала 206 508,34 грн. Відповідно до абзацу «а» пп.38.1.1. п.38.1. ст.38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 1 липня 2004 року № 1961-IV»: «Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;» Ухвалою Київського апеляційного суду від 31.08.2022 року у справі № 759/19748/20 встановлено, що відповідач перебував у стані сп`яніння на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди. Зазначеною ухвалою суду було скасовано вирок Святошинського районного суду м. Києва від 12.11.2021 року в частині визнання відповідача винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 Кримінального кодексу України, та закрито провадження у цій частині на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України у зв`язку з відсутністю достатніх доказів для доведення винуватості і вичерпанням можливостей їх отримати. Разом з тим, ухвалою встановлено вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (в редакції, чинній станом на 26.07.2020 року) до покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років без позбавлення права керування транспортними засобами. Відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу шкоду в порядку регресу у розмірі 206 508,34 грн. З врахуванням наведеного просив стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» 206508,34 грн. матеріальної шкоди в порядку регресу.

22 жовтня 2025 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали цивільної справи передані судді Тесленко І.О. Фактично справу передано судді згідно реєстру передачі 28 жовтня 2025 року.

Судом в порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України направлялися запити щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача у справі. Остання відповідь на запит надійшла до суду 28 листопада 2025 року.

Ухвалою від 04.12.2025 року прийнято позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи представника позивача повідомлено належним чином. 24 липня 2026 року від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без участі.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судових повісток за його останнім відомим місцем проживання та розміщення оголошення на офіційному веб - порталі судової влади, про що в матеріалах справи наявні відповідні докази.

Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд ухвалив постановити заочне рішення згідно положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

У листі Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45, визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У пункті 26 рішення ЄСПЛ від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (заява №7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Згідно ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII, в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України; повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Заяв та / або клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

З урахуванням викладеного, ст. ст. 128 - 131, 223 ЦПК України та з метою уникнення затягування розгляду справи суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних і доказів для її розгляду по суті за відсутності учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, що регулюються нормами цивільно-процесуального законодавства.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , 26 липня 2020 року, приблизно о 03 годині 18 хвилин, не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи технічно справним автомобілем «Ford Transit», номерний знак НОМЕР_1 , по проїзній частині вулиці Симиренка в м. Києві зі сторони бульвару Кольцова в напрямку вулиці Жолудєва, допустив порушення вимог п.п. 1.3, 1.5, підпункту «а» п. 2.1, підпункту «б» п. 2.3, підпункту «а» п. 2.9 та п. 12.1 ПДР України, внаслідок чого, за перехрестям вулиці Симиренка з вулицею Зодчих допустив виїзд керованого ним транспортного засобу за межі проїзної частини, де здійснив наїзд на нерухому перешкоду (дерево). В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажири автомобіля «Ford Transit» ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали тяжкі тілесні ушкодження, пасажир ОСОБА_4 отримала середньої тяжкості тілесне ушкодження. Крім цього, 26 липня 2020 року, приблизно о 03 годині 18 хвилин, ОСОБА_1 після вчинення зазначеної вище дорожньо-транспортної пригоди, маючи об`єктивну змогу усвідомити, що внаслідок наїзду на дерево пасажири отримали тілесні ушкодження та перебувають в небезпечному для життя стані, при цьому позбавлені можливості до самозбереження через безпорадність, будучи зобов`язаним надати потерпілим необхідну допомогу, ухилився від покладених на нього обов`язків та умисно завідомо залишив без допомоги останніх в небезпечному для життя стані, яких він сам поставив в небезпечний для життя стан, покинув салон автотранспортного засобу та втік з місця в невідомому напрямку, тим самим завідомо залишив без допомоги потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яких сам поставив в небезпечний для життя стан.

Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 12 листопада 2021 року, ОСОБА_1 (справа № 759/19748/20) засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років без позбавлення права керувати транспортними засобами; за ч. 1 ст. 135 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі; на підставі ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років без позбавлення права керувати транспортними засобами; на підставі ст. 71 КК України до призначеного судом покарання частково приєднано не відбуте покарання за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 січня 2020 року, та остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 31 серпня 2022 року (справа №759/19748/20) вирок Святошинського районного суду м. Києва від 12 листопада 2021 року щодо ОСОБА_1 скасовано в частині визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 135 КК України та закрито провадження в цій частині на підставі п.3 ч.1 ст. 284 КПК України, оскільки не встановлені достатні докази для доведення винуватості і вичерпані можливості їх отримати. Цей же вирок щодо ОСОБА_1 змінено. Виключено з вироку посилання на застосування ст. 70 КК України. Ухвалено вважати ОСОБА_1 засудженим за ч.2 ст. 286 КК України (в редакції станом на 26.07.2020р.) до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років без позбавлення права керувати транспортними засобами (а. с. 6 - 11).

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, факт дорожньо - транспортної пригоди, отримання тілесних ушкоджень потерпілими, та вина відповідача є встановленою вироком суду та доказуванню не підлягає.

Відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО/5990476 від 09 вересня 2019 року, забезпечений транспортний засіб: номерний знак - НОМЕР_1 , марка/модель - Ford Transit, тип ТЗ - В3, рік випуску - 1999, був застрахований у ПАТ «СГ «ТАС». (а. с. 7).

Після настання дорожньо-транспортної пригоди потерпілі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 (яка є донькою ОСОБА_4 ), в особі представника - адвоката Клунко О. М., звернулися до ПАТ «СГ «ТАС» із відповідними повідомленнями та заявами про здійснення страхового відшкодування (а. с. 12 - 26, 29 - 34, 36 - 41).

За результатами розгляду заяви ОСОБА_4 , та поданих нею документів ПАТ «СГ «ТАС» складено страховий акт №09169/42/722 від 08 грудня 2022 року, відповідно до якого визначено страхове відшкодування у загальному розмірі 122 354,63 грн., у тому числі 5 826,41 грн., моральної шкоди, 85 014,00 грн., у зв`язку зі стійкою втратою працездатності та 31 514,22 грн., витрат на лікування травм, завданій потерпілій внаслідок ДТП (а. с. 27).

Вказана сума страхового відшкодування була фактично виплачена ОСОБА_4 , що підтверджується платіжною інструкцією №304788 від 12 грудня 2022 року (а. с. 28).

За результатами розгляду заяви ОСОБА_5 , ПАТ «СГ «ТАС» складено страховий акт №09171/42/722 від 08 грудня 2022 року, відповідно до якого визначено страхове відшкодування витрат згідно довіреності у розмірі 20 313,00 грн. Зазначена сума також була фактично виплачена, що підтверджується платіжною інструкцією №304852 від 12 грудня 2022 року (а. с. 35, 46).

За результатами розгляду заяви ОСОБА_3 , та наданих документів страховиком складено страховий акт №08083/42/722 від 27 жовтня 2022 року, відповідно до якого визначено страхове відшкодування ОСОБА_3 , у загальному розмірі 63 840,71 грн., з яких 3040,03 грн., - моральна шкода, 56 676,00 грн., - у зв`язку зі стійкою втратою працездатності та 4 124,68 грн., - витрати на лікування (а. с. 42).

Зазначена сума була фактично виплачена ОСОБА_3 , що підтверджується платіжною інструкцією №296974 від 28 жовтня 2022 року (а. с. 43).

Отже, судом встановлено що ПАТ «СГ «ТАС» після настання страхового випадку здійснило страхові виплати потерпілим та особі, яка понесла витрати на лікування потерпілої, на загальну суму 206 508,34 грн.

З ст. ст. 15, 16 ЦК України, вбачається, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 ЦК України).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України, страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Частиною першою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням, зокрема транспортних засобів, механізмів та обладнання, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини (ст. 1188 ЦК України).

Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Спеціальним законом, який регулював відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (станом на момент виникнення відповідних правовідносин), є Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV.

Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону (стаття 2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV передбачено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Як вбачається з ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про страхування» від 18 листопада 2021 року № 1909-ІХ, страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є обов`язковим.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Згідно ст. 24 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Витрати, пов`язані з лікуванням потерпілого в іноземній державі, відшкодовуються, якщо лікування було узгоджено з особою, яка має здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я. Мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов`язану з лікуванням потерпілого, становить 1/30 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на дату настання страхового випадку, за кожний день лікування, підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я, але не більше 120 днів. Якщо страховику (МТСБУ) не надані документи, що підтверджують розмір витрат, зазначених у пункті 24.1 цієї статті, або їх документально підтверджений розмір є меншим, ніж мінімальний розмір, визначений відповідно до пункту 24.2 цієї статті, страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування у розмірі, визначеному в пункті 24.2 цієї статті.

Згідно ст. 26 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відшкодовується у розмірах, визначених відповідно до Цивільного кодексу України. Мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов`язану із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, становить: у разі встановлення I групи інвалідності - 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку; у разі встановлення II групи інвалідності - 18 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку; у разі встановлення III групи інвалідності - 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку; у разі визнання неповнолітньої (малолітньої) особи дитиною з інвалідністю - 18 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку. Якщо страховику (МТСБУ) не надані документи, що підтверджують розмір шкоди, пов`язаної із стійкою втратою працездатності потерпілим, або цей розмір є меншим, ніж мінімальний розмір, визначений відповідно до пункту 26.2 цієї статті, страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування в розмірі, визначеному у пункті 26.2 цієї статті.

Згідно ст. 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після здійснення страхової виплати має право зворотної вимоги до особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду (особи, яка відповідно до закону несе цивільну відповідальність за заподіяну шкоду), якщо така особа керувала транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 25 Закону України «Про страхування» від 18 листопада 2021 року № 1909-ІХ передбачено, що здійснення страхових виплат проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника і страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою особою, у формі, що визначається страховиком.

За змістом статті 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» від 18 листопада 2021 року № 1909-ІХ, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц зроблено правовий висновок про те, що згідно з ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

З урахуванням викладеного, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах Закону, а тому підлягають задоволенню.

Щодо стягнення судових витрат, судом встановлено наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що при подачі даного позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №47345 від 18 червня 2025 року, яка міститься в матеріалах справи (а. с. 47).

У відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, стягненню із відповідача на користь позивача підлягають судові витрати у розмірі 3028,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2-13, 76 - 83, 89, 141, 258, 259, 263 - 265, 268, 274, 280, 352, 354 - 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (місцезнаходження: 03117, місто Київ, проспект Берестейський, буд. 65, код ЄДРПОУ 30115243) 206 508,34 гривень шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (місцезнаходження: 03117, місто Київ, проспект Берестейський, буд. 65, код ЄДРПОУ 30115243) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 3028,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» (місцезнаходження: 03117, місто Київ, проспект Берестейський, буд. 65, код ЄДРПОУ 30115243);

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Суддя І. О. Тесленко