Ухвала суду № 139117164, 20.08.2026, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/14147/26

Провадження № 2/756/10157/26

оболонський районний суд міста києва

УХВАЛА

20 серпня 2026 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду м. Києва Пукало А.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до Оболонського районного суду м. Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просила:

- визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 на 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 .

Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, суд дійшов до висновку, що вона не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, та обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна, а за п. 9 ч. 1 цієї статті у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна.

Заявлена позивачем вимога про визнання права власності на 1/3 частини квартири є вимогою майнового характеру, а тому позов підлягає грошовій оцінці.

Ціну позову позивач визначила в розмірі 11 000 грн.

Разом з тим із доданої до позовної заяви копії договору купівлі-продажу нерухомості від 08.07.1997, укладеного на Київській універсальній біржі та зареєстрованого за № С9310/6460, вбачається, що 11 000 грн - це ціна, за яку в 1997 році продано квартиру в цілому, тобто вартість усього об`єкта нерухомого майна станом на день укладення договору.

Предметом цього позову є 1/3 частини зазначеної квартири, а наведена в договорі ціна не відображає дійсної вартості нерухомого майна на час звернення до суду. Спірна квартира є трикімнатною, загальною площею 79,2 кв. м, житловою площею 41,8 кв. м, та розташована в м. Києві.

За таких обставин визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна, а відомостей, які давали б змогу встановити точну його ціну станом на день пред`явлення позову, матеріали позовної заяви не містять.

Відповідно до ч. 2 ст. 176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи. Аналогічне правило закріплене в абз. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір».

У постанові від 14.08.2019 у справі № 619/2281/17 Верховний Суд зазначив, що цивільним процесуальним законодавством передбачена можливість попереднього визначення розміру судового збору самим судом у разі, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо.

У постанові від 09.09.2020 у справі № 381/1425/19 Верховний Суд наголосив, що якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд у такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити), та що від правильного вирішення питання про розмір судового збору залежить, у тому числі, можливість особи його сплатити, забезпечивши їй доступ до правосуддя.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14.06.2023 у справі № 607/23244/21 виходила з того, що суд першої інстанції в ухвалі про залишення позовної заяви без руху встановлює розмір судового збору, який позивач має сплатити при зверненні до суду, або порядок його обчислення.

Наведене дає підстави для висновку, що суд не покладає на позивача обов`язок додатково доводити дійсну вартість спірного майна чи подавати звіт про його оцінку, а самостійно попередньо визначає розмір судового збору.

Частина 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, судовий збір справляється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2026 становить 3 328 грн (ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік»). Отже, судовий збір за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою не може бути меншим за 1 331,20 грн та більшим за 16 640 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Позовна заява подана в паперовій формі, а не через підсистему «Електронний суд», тому підстав для застосування зазначеного коефіцієнта немає.

Оскільки дійсна вартість спірного нерухомого майна станом на день пред`явлення позову не встановлена, а суд не вправі визначати її самостійно (п. 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», за яким суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки такий обов`язок покладається на позивача), розмір судового збору підлягає попередньому визначенню за граничною ставкою, встановленою п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Ураховуючи наведене, суд вважає за необхідне попередньо визначити розмір судового збору за вимогу майнового характеру у розмірі п`яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у сумі 16 640 грн.

Такий розмір судового збору є попереднім: недоплачений судовий збір підлягає стягненню, а переплачений - поверненню відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

У разі проведення оцінки вартості спірного майна позивач не позбавлений права сплатити судовий збір, виходячи з визначеної у звіті суб`єкта оціночної діяльності вартості нерухомого майна.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 328 грн. Клопотань про звільнення від сплати судового збору, про відстрочення чи розстрочення його сплати або про зменшення його розміру позовна заява не містить.

Таким чином, позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 13 312 грн.

Спосіб усунення недоліків - доплатити судовий збір у розмірі 13 312 грн та подати до суду документ, що підтверджує його сплату.

Судовий збір за подання заяв до Оболонського районного суду м. Києва сплачується за такими реквізитами:

Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Оболон.р-н/22030101;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783;

Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.);

Рахунок отримувача - UA718999980313111206000026006;

Код класифікації доходів бюджету - 22030101;

Призначення платежу - 101 3438210026; судовий збір за позовом ОСОБА_1 , Оболонський районний суд міста Києва.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Отже, відповідно до вимог ч. 1 ст. 185 ЦПК України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу можливість усунути зазначені недоліки.

Суд вважає за необхідне надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії даної ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176, 185 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що в разі, якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя Андрій ПУКАЛО