Ухвала суду № 139117143, 20.08.2026, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/1685/15-ц

Номер провадження 2-зз/489/14/26

Ухвала

про залишення заяви без розгляду

20 серпня 2026 року місто Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Микульшиної Г.А.,

із секретарем судового засідання Бородіною В.Ю.,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва заяву ОСОБА_1 , подану її представником ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову, встановлених ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 30.10.2015 у цивільній справі №489/1685/15-ц за позовом ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , виконавчого комітету Миколаївської міської ради, про визнанні недійсним свідоцтва про право на спадщину, рішень виконавчого комітету, договорів купівлі продажу, витребування майна,

встановив:

18.08.2026 представник позивача ОСОБА_1 адвокат Ткачук Г.М. через систему «Електронний суд» звернулася до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, встановлених ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 30.10.2015.

В обґрунтування заяви вказано, що ухвалою суду від 30.10.2015 було забезпечено позовну заяву шляхом накладення арешту на житлові будинки з господарськими та побутовим спорудами, що розташовані по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .

Рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва від 10.10.2026 визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_9 , посвідчене 18.02.2011 за реєстровим №5-289 державним нотаріусом Другої миколаївської державної нотаріальної контори, в частині оформлення такого права за ОСОБА_5 на 2/3 спадкового майна, що складалося з частини житлового будинку з відповідною часткою господарських та побутових споруд та будівель по АДРЕСА_1 . У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 09.02.2017 рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10.10.2016 у частині відмови у задоволенні вимог ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , про визнання права власності скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення.

Визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_4 право власності за кожною на 1/6 частини житлового будинку на АДРЕСА_1 загальною площею 51,80 кв. м, житловою площею 30,50 кв. м, зазначений на плані літ. «А»; огорожа 2,3,4,6,7; споруди за № 5,8,1 - згідно з витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації 15 лютого 2011 року за № 29011567. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 16.12.2019, рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 10.10.2016 в незміненій частині та рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 09.02.2017 залишено без змін.

Постанова суду набрала законної сили 16.12.2019.

Представник позивача ОСОБА_2 вважає, що так як справа розглянута судом, виконавче провадження у ній не відкривалось, подальше збереження арешту на нерухоме майно, накладеного ухвалою суду в якості забезпечення позову є недоцільним.

При цьому 20.08.2026 від заявника ОСОБА_1 надійшла заява про залишення заяви про скасування заходів забезпечення позову без розгляду та розгляд цієї заяви за її відсутності.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Згідно статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За положеннями частин п`ятою, дев`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення судового рішення є дата його складання.

Дослідивши матеріали заяви та цивільної справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач (заявник) до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову (заяви) без розгляду.

Згідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Як вбачається із поданої до суду заяви від 20.08.2026, заявниця просить суд залишити подану заяву про скасування заходів забезпечення позову без розгляду.

За таких обставин, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства та аналогією права, суд вважає за можливе залишити без розгляду заяву ОСОБА_1 , подану її представником ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову, встановлених ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 30.10.2015 у цивільній справі №489/1685/15-ц.

Керуючись ст.257 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , подану її представником ОСОБА_2 , про скасування заходів забезпечення позову, встановлених ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 30.10.2015 у цивільній справі №489/1685/15-ц - залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення або з дня складання повного тексту ухвали до Миколаївського апеляційного суду. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 20.08.2026.

Суддя Г.А. Микульшина