Ухвала суду № 139116811, 19.08.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/16801/26

Провадження № 1-кп/127/442/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці в режимі відеоконфернеції кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 420260221100000006 від 07.01.2026, клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 та клопотання захисника про зміну запобіжного заходу та зменшення розміру застави обвинуваченому ОСОБА_4 -

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Вінницького міського суду Вінницької області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 420260221100000006 від 07.01.2026.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні зазначила, що підстав для закриття, зупинення провадження немає. В справі наявні всі необхідні для розгляду в судовому засіданні матеріали, порушень КПК України при проведенні досудового розслідування не встановлено. На підставі викладеного, просила призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, в яке викликати учасників кримінального провадження.

Крім того, у підготовчому судовому засіданні прокурор також просила суд продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 термін дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Клопотання мотивувала тим, що ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не відпали та продовжують існувати. Підстав для зміни чи скасування обраного запобіжного заходу немає. На переконання прокурора, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти наявним ризикам.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_6 не заперечував щодо призначення обвинувального акта до судового розгляду, з приводу клопотання прокурора захисник заперечував. Захисник надав суду клопотання про зміну запобіжного заходу, просив змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт за місцем проживання, а також визначити мінімальну заставу, як альтернативу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, враховуючи матеріальний стан останнього.

Захисник додатково зазначив суду, що обвинувачений має батька з другою групою інвалідності, матір пенсійного віку, також надав суду довідку про стан здоров`я обвинуваченого та свідоцтво про шлюб.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника з приводу призначеня обвинувального акта до судового розгляду, з приводу клопотання прокурора обвинувачений заперечував, просив суд задоволити клопотання захисника, додатково повідомив, що до затримання працював та проживав з батьками та дружиною у м. Києві.

Обвинувачений ОСОБА_5 не заперечував щодо призначення обвинувального акта до судового розгляду.

Прокурор заперечувала щодо задоволення клопотання захисника ОСОБА_6 .

Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи, суд приходить до висновку про можливість призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, за наступних підстав.

Під час підготовчого судового засідання підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України, не встановлено.

З метою підготовки до судового розгляду встановлено, що угоди про примирення, визнання винуватості до суду в порядку ст.ст. 468-475 КПК України не надійшло. Підстав для закриття провадження згідно ст. 284 КПК України не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог КПК України, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону, підстав для повернення обвинувального акту немає. Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Вінницькому міському суду Вінницької області.

Суд вважає за можливе на підставі обвинувального акту призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 420260221100000006 від 07.01.2026 у відкритому судовому засіданні.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та клопотання захисника про зміну запобіжного заход, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного терміну з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на потерпілих у кримінальному провадженні, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином.

За змістом ст. 178 КПК України, при обранні запобіжного заходу враховуються такі обставини, а саме: вік та стан здоров`я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання, а також інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Також суд враховує положення п. с) ч. 1 ст. 5 «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод» відповідно до якого, нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Відповідно до положень ст. 194 КПК України, суд при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу повинен встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно із ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Метою і підставою продовження тримання під вартою є запобігання спроби переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжувати кримінальне правопорушення у якому підозрюється.

У розумінні практики ЄСПЛ, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими причинами в сукупності для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 у справі «Волосюк проти України»).

Беручи до уваги те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені тяжкого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає максимальне покарання у виді позбавлення волі до 8 років відповідно, що свідчить про те, що останній усвідомлює можливість подальшого відбування покарання в місцях позбавлення волі, в зв?язку із чим може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні. Тому наявні ризики, передбачені п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Застава у кримінальному провадженні вважається процесуальним примусом, який застосовується до обвинуваченого та накладає відповідні зобов`язання не тільки на обвинуваченого, а також на іншу особу, яка погодилась внести заставу за обвинуваченого, а саме на заставодавця. Так, застава забезпечує виконання обвинуваченим обов`язків, покладених на нього як процесуальним законом, так і обов`язків, покладених судом, що передбачені пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків.

За змістом ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з ч. 5 ст. 182 КК України розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Конституційний Суд України у Рішенні №9-р(ІІ)/2026 від 21.07.2026 року зазначив, що з метою забезпечення принципу «свобода має перевагу над її обмеженням» судам необхідно розглядати інститут застави у кримінальному провадженні як законодавчий засіб мінімізації втручання у право на свободу та особисту недоторканність (частина перша статті 29 Конституції України) в умовах, коли конституційні цілі правосуддя й завдання кримінального провадження можуть бути досягнуті без заходів держави щодо фізичної ізоляції особи, яку підозрюють чи обвинувачують. Однак для виконання конституційних вимог застава та її розмір мають реалізовувати функцію реальної альтернативності застави триманню особи під вартою.

Відтак, враховуючи вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», особу обвинуваченого, тяжкість інкримінованого йому злочину, у їх взаємозв`язку з можливими ризиками по справі, суд приходить до переконання про необхідність задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою ще на 60 днів та з альтернативою у виді можливості внесення застави, з урахуванням клопотання захисника, зменшивши розмір якої до 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якої на час обрання такого запобіжного заходу складає 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) грн.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 178, 182, 183, 194, 314-317, 331, 372 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 420260221100000006 від 07.01.2026, призначити до судового розгляду в залі №20 Вінницького міського суду Вінницької області на 19 серпня 2026 року о 16 год 40 хв.

Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати одноособово у відкритому судовому засіданні.

У відкрите судове засідання для розгляду кримінального провадження викликати учасників судового провадження.

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити частково.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу та зменшення розміру застави - задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів з 19.08.2026 по 17.10.2026 включно із альтернативою внесення застави, розмір якої зменшити до 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом строку дії ухвали.

У разі внесення застави на ОСОБА_4 покладаються наступні процесуальні обов`язки:

- прибувати за викликом до суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з учасниками та свідками у даному кримінальному .

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

У разі внесення застави та з моменту звільнення ОСОБА_4 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави.

Термін дії обов`язків покладених судом, у разі внесення застави обвинуваченим ОСОБА_4 визначити на час дії ухвали суду, тобто до 17.10.2026 року.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» для виконання та прокурору Вінницької окружної прокуратури для відома.

На ухвалу суду в частині продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для осіб, які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їм копії судового рішення. В решті ухвала суду остаточна та оскарженню не підлягає.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.

Суддя: