Постанова № 139116567, 20.08.2026, Піщанський районний суд Вінницької області

Єдиний унікальний номер 142/439/26

Номер провадження № 3/142/203/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 серпня 2026 року с-ще Піщанка

Суддя Піщанського районного суду Вінницької області Гринишина А.А., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 1 Тульчинського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст.130, ст. 124, ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

11 червня 2026 року на адресу Піщанського районного суду Вінницької області від Відділення поліції № 1 Тульчинського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 685805 від 06 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з додатками.

Відповідно до вказаного протоколу, 06 червня 2026 року близько 19 год. 30 хв. в с. Городище по вул. Коцюбинського водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки HYUNDAI TUCSON, державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння за згодою водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер-6810» з фіксацією на бодікамеру поліцейського, чим водій порушив п. 2.9.а Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 11 червня 2026 року вказана справа передана судді Гринишиній А.А.

Також 11 червня 2026 року на адресу Піщанського районного суду Вінницької області від Відділення поліції № 1 Тульчинського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 685897 від 06 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, з додатками.

Відповідно до вказаного протоколу, 06 червня 2026 року близько 19 год. 30 хв. в с. Городище по вул. Коцюбинського водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки HYUNDAI TUCSON, державний номерний знак НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху, не переконавшись у безпеці такого маневру, скоїв зіткнення з велосипедом під керуванням ОСОБА_2 , який рухався у зустрічному напрямку, внаслідок чого автомобіль та велосипед отримали механічні пошкодження, чим порушив п. 10.1 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11 червня 2026 року вказана справа передана судді Гринишиній А.А.

Також 11 червня 2026 року на адресу Піщанського районного суду Вінницької області від Відділення поліції № 1 Тульчинського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 685923 від 06 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, з додатками.

Відповідно до вказаного протоколу, 06 червня 2026 року близько 19 год. 30 хв. в с. Городище по вул. Коцюбинського водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки HYUNDAI TUCSON, державний номерний знак НОМЕР_1 , скоїв дорожньо-транспортну пригоду, а саме наїзд на велосипед, після чого залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, чим порушив п. 2.10 «а» Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11 червня 2026 року вказана справа передана судді Гринишиній А.А.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

З метою своєчасного, об`єктивного та всебічного розгляду справ щодо однієї особи, прийняття законного та обґрунтованого рішення, яке відповідатиме характеру вчинених адміністративних правопорушень, вважаю за доцільне об`єднати в одне провадження справу з ЄУН 142/439/26, номер провадження 3/142/203/26, за ч. 1 ст. 130 КУпАП, справу з ЄУН 142/440/26, номер провадження 3/142/204/26, за ст. 124 КУпАП та справу з ЄУН 142/441/26, номер провадження 3/142/205/26, за ст. 122-4 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , визначивши об`єднаній справі ЄУН 142/439/26, номер провадження 3/142/203/26.

В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП, не визнав. Щодо обставин, які стали підставою для складення протоколів про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 пояснив, що автомобілем HYUNDAI TUCSON, державний номерний знак НОМЕР_1 , він не керував. За його словами, за кермом автомобіля перебував ОСОБА_3 . ОСОБА_1 зазначив, що ОСОБА_3 за кермо автомобіля та поїхав до магазину. ОСОБА_1 не заперечував факту перебування у стані алкогольного сп`яніння та проходження огляду на стан сп`яніння, однак заперечував факт керування транспортним засобом. Зазначив, що перебував у стані сильного алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим не в повній мірі усвідомлював свої дії та їх наслідки. Також ОСОБА_1 пояснив, що після дорожньо-транспортної пригоди та прибуття працівників поліції він повідомляв, що саме він керував автомобілем, однак такі пояснення, за його словами, не відповідали дійсності. Він пояснив свою поведінку бажанням допомогти ОСОБА_4 та взяти відповідальність на себе. При цьому зазначив, що через стан алкогольного сп`яніння не до кінця усвідомлював значення своїх дій та наданих ним пояснень.

Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адвокат Фельський С. Л., підтримав подане до суду клопотання про закриття провадження у справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП та просив також врахувати доводи сторони захисту щодо інших інкримінованих ОСОБА_1 адміністративних правопорушень. Захисник зазначив, що сторона захисту не оспорює результат огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, однак вважає недоведеним факт керування ним транспортним засобом. На думку захисника, сам по собі встановлений стан алкогольного сп`яніння не підтверджує, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем. Захисник звернув увагу суду на наявні у матеріалах справи відеозаписи, зазначивши, що на початку відеозапису з нагрудної камери поліцейського інший учасник події повідомляє, що саме він перебував за кермом автомобіля. За твердженням захисника, у подальшому під час розмови з ОСОБА_1 ця особа також повідомляла, що саме вона керувала транспортним засобом. Крім того, захисник зазначив, що на одному з відеозаписів зафіксовано, як ОСОБА_1 сідає на пасажирське місце автомобіля, а жоден із наявних відеозаписів безпосередньо не фіксує ОСОБА_1 за кермом автомобіля під час його руху. На думку захисника, ОСОБА_1 , перебуваючи у вираженому стані алкогольного сп`яніння, намагався допомогти своєму товаришу та взяти відповідальність за керування автомобілем на себе, у зв`язку з чим його первинні пояснення працівникам поліції не відповідають фактичним обставинам події. Також зазначив, що працівники поліції безпосередньо моменту руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 не спостерігали, а матеріали справи не містять належних та достатніх доказів, які б безпосередньо підтверджували факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 .

Представник потерпілого ОСОБА_2 , адвокат Калініченко С.М. в судовому засіданні надав пояснення щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди та вчинених, на його думку, адміністративних правопорушень, та просив суд звернути увагу на зміст протоколів про адміністративні правопорушення та зазначив, що викладені в них обставини підтверджуються матеріалами справи. Зокрема, звернув увагу на постанову органу поліції про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП у зв`язку з керуванням транспортним засобом без відповідного права керування, зазначивши, що вказана постанова не оскаржувалася. Також ОСОБА_5 послався на пояснення власника транспортного засобу, який, за його словами, зазначав, що саме ОСОБА_1 взяв транспортний засіб та поїхав до магазину. Представник потерпілого вказав, що будь-яких належних доказів, які б спростовували такі пояснення, сторона захисту не надала. Представник потерпілого просив суд врахувати наведені обставини при вирішенні питання про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП.

Заслухавши захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Відповідно до положень ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Приймаючи рішення у даній справі, суд керується принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований, зокрема, у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Згідно з наведеним у цьому рішенні підходом, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Відповідно до п.п. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зокрема, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 685805 від 06 червня 2026 року, 06 червня 2026 року близько 19 год. 30 хв. у с. Городище по вул. Коцюбинського водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки HYUNDAI TUCSON, державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння за згодою ОСОБА_1 проведено у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6810», за результатами якого встановлено 2,50 проміле алкоголю, із фіксацією проведення огляду на бодікамеру працівника поліції.

Згідно з матеріалами огляду на стан алкогольного сп`яніння, у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя та очей.

За результатами огляду із застосуванням спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6810» у ОСОБА_1 встановлено показник 2,50 проміле алкоголю. Із результатом огляду ОСОБА_1 погодився, що підтверджується його підписом у відповідному документі.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння на момент проведення огляду. Зазначена обставина стороною захисту не оспорюється.

Поряд із цим, відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 від 06 червня 2026 року, наданих працівнику поліції після роз`яснення йому положень ст. 63 Конституції України, останній пояснив, що 06 червня 2026 року перебував у с. Городище, де разом з іншими особами виконував роботи з будівництва огорожі. Близько 15 год. вони пообідали та вжили по дві пляшки пива. У подальшому, конкретного часу не пам`ятає, він взяв автомобіль марки HYUNDAI TUCSON, державний номерний знак НОМЕР_1 , без дозволу власника, який був припаркований на території колгоспних гаражів, та разом із ОСОБА_6 поїхав до місцевого магазину.

Зі змісту зазначених пояснень також вбачається, що під час руху автомобіля вони зустріли велосипедиста, з яким відбулося зіткнення, внаслідок чого автомобіль отримав пошкодження передньої частини.

Отже, у письмових поясненнях, наданих 06 червня 2026 року безпосередньо після події, ОСОБА_1 повідомив працівнику поліції обставини, відповідно до яких саме він взяв автомобіль HYUNDAI TUCSON, державний номерний знак НОМЕР_1 , та разом із ОСОБА_7 поїхав на ньому до місцевого магазину, а під час руху автомобіля відбулося зіткнення з велосипедистом.

Згідно з письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 від 06 червня 2026 року, останній пояснив, що близько 19 год. 25 хв. рухався на велосипеді по вул. Коцюбинського в с. Городище, коли назустріч йому рухався автомобіль чорного кольору, який, під`їхавши ближче, зачепив його, внаслідок чого він упав на землю, після чого автомобіль продовжив рух. Згодом він повідомив про подію свою матір. У подальшому автомобіль повернувся назад, після чого він разом із бабусею зупинив автомобіль, у якому перебували дві особи чоловічої статі. Після цього його мати повідомила про подію працівників поліції.

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_8 від 06 червня 2026 року, остання пояснила, що близько 19 год. 30 хв. їй зателефонував її син ОСОБА_2 та повідомив, що на вул. Коцюбинського в с. Городище його збив автомобіль. Після цього вона повідомила про подію працівників поліції та приїхала на місце події. Прибувши на місце, вона побачила велосипед на узбіччі із зігнутим переднім колесом, її син перебував у свідомості та розповів їй про подію. Автомобіль знаходився на вулиці у зворотному напрямку.

З письмових пояснень ОСОБА_9 від 06 червня 2026 року вбачається, що останній є власником автомобіля марки HYUNDAI TUCSON, державний номерний знак НОМЕР_1 , та пояснив, що 06 червня 2026 року саме ОСОБА_1 взяв належний йому автомобіль та поїхав до місцевого магазину. При цьому ОСОБА_9 зазначив, що не знав про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння.

Отже, письмові пояснення ОСОБА_1 щодо обставин взяття автомобіля та поїздки до місцевого магазину узгоджуються у цій частині з поясненнями власника транспортного засобу ОСОБА_9 , який також безпосередньо вказав на ОСОБА_1 як на особу, яка взяла автомобіль та поїхала на ньому.

Крім того, на підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, до матеріалів справи долучено відеозаписи, які були досліджені судом у судовому засіданні.

Із відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, дослідженого судом у судовому засіданні, вбачається, що на ньому зафіксовано обставини, які мали місце безпосередньо після дорожньо-транспортної пригоди, особу ОСОБА_1 , його спілкування з працівниками поліції та іншими присутніми особами, а також з`ясування працівниками поліції обставин щодо особи, яка керувала автомобілем під час дорожньо-транспортної пригоди.

На початку відеозапису під час з`ясування працівниками поліції обставин дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_10 повідомив працівникам поліції, що саме він керував автомобілем HYUNDAI TUCSON, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Водночас у подальшому під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 неодноразово повідомляв, що саме він керував зазначеним транспортним засобом.

При цьому під час перегляду відеозаписів судом також встановлено, що інші присутні на місці події особи, які безпосередньо спостерігали обставини, пов`язані з рухом та зупинкою автомобіля, під час спілкування з працівниками поліції вказували на ОСОБА_1 як на особу, яка перебувала за кермом автомобіля, тоді як ОСОБА_10 перебував поруч із ним.

Таким чином, судом під час безпосереднього дослідження відеозаписів встановлено наявність різних повідомлень щодо особи водія. Водночас повідомлення ОСОБА_11 про те, що саме він керував автомобілем, суд оцінює у сукупності з іншими відомостями, зафіксованими на відеозаписах, зокрема повідомленнями інших присутніх осіб, які вказували на ОСОБА_1 як на водія транспортного засобу.

При цьому суд бере до уваги, що ОСОБА_1 безпосередньо після дорожньо-транспортної пригоди неодноразово повідомляв працівникам поліції, що саме він керував автомобілем. Зазначені відомості узгоджуються з його письмовими поясненнями від 06 червня 2026 року, в яких він також зазначив, що саме він взяв автомобіль HYUNDAI TUCSON, державний номерний знак НОМЕР_1 , та разом із ОСОБА_7 поїхав до місцевого магазину.

Вказані обставини, у свою чергу, узгоджуються з письмовими поясненнями власника автомобіля ОСОБА_9 , який повідомив, що саме ОСОБА_1 взяв належний йому автомобіль та поїхав до місцевого магазину.

Отже, суд оцінює наявні у справі докази не ізольовано, а в їх сукупності та взаємному зв`язку. Наявність окремого повідомлення ОСОБА_11 про те, що саме він керував автомобілем, не спростовує інших доказів, які вказують на ОСОБА_1 як на особу, яка керувала транспортним засобом, а підлягає оцінці разом з іншими відомостями, зафіксованими на відеозаписах, його власними поясненнями та поясненнями власника автомобіля.

Таким чином, досліджені судом відеозаписи містять відомості, які в сукупності з іншими доказами мають значення для встановлення особи водія та підтверджують версію про керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 .

Разом із тим стороною захисту до матеріалів справи надано відеозапис із камери відеоспостереження, встановленої на території будівельного майданчика, який був досліджений судом у судовому засіданні. На зазначеному відеозаписі зафіксовано, як дві особи прямують у напрямку автомобіля HYUNDAI TUCSON, державний номерний знак НОМЕР_1 . Водночас у подальшій частині відеозапису огляд камери частково перекривається деревом, у зв`язку з чим встановити за його допомогою, хто саме сів на місце водія та здійснював керування транспортним засобом, неможливо.

Також стороною захисту надано відеозаписи розмов, здійснених уже після дорожньо-транспортної пригоди, за участю батьків ОСОБА_1 , матері та бабусі потерпілого ОСОБА_2 , а також ОСОБА_11 .

Під час дослідження зазначених відеозаписів встановлено, що ОСОБА_10 повідомляв про те, що саме він перебував за кермом автомобіля під час дорожньо-транспортної пригоди. Мати потерпілого зазначала, що їй невідомо, хто саме керував автомобілем, тоді як бабуся потерпілого повідомила, що за кермом перебував хлопець із татуюванням на руці. Водночас із відеозаписів убачається, що батько ОСОБА_1 під час спілкування з матір`ю та бабусею потерпілого, а також іншими присутніми особами висловлював власну позицію про те, що за кермом автомобіля перебував не його син.

Оцінюючи зазначені відеозаписи, суд враховує, що вони не містять безпосередньої фіксації моменту руху автомобіля та особи, яка перебувала за кермом у момент дорожньо-транспортної пригоди. Відеозапис із території будівельного майданчика не дає можливості ідентифікувати водія через часткове перекриття огляду, а відеозаписи розмов були здійснені вже після події та відображають повідомлення учасників і очевидців щодо обставин, які вже відбулися. У зв`язку з цим зазначені відеозаписи підлягають оцінці судом у сукупності з іншими доказами, наявними у матеріалах справи.

Разом із тим доводи сторони захисту про недоведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом спростовуються сукупністю інших досліджених судом доказів.

Як уже зазначалося, у своїх письмових поясненнях від 06 червня 2026 року ОСОБА_1 повідомив працівнику поліції, що саме він взяв автомобіль марки HYUNDAI TUCSON, державний номерний знак НОМЕР_1 , який був припаркований на території колгоспних гаражів, та разом із ОСОБА_7 поїхав до місцевого магазину. Таким чином, безпосередньо після події ОСОБА_1 сам повідомив працівнику поліції обставини, які свідчили про його перебування за кермом зазначеного транспортного засобу.

Зазначені письмові пояснення узгоджуються із зафіксованою на відеозаписі з нагрудної камери працівника поліції поведінкою ОСОБА_1 . Під час спілкування з працівниками поліції останній неодноразово зазначав, що саме він керував автомобілем HYUNDAI TUCSON, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Крім того, відповідно до письмових пояснень ОСОБА_9 , власника зазначеного автомобіля, 06 червня 2026 року ОСОБА_1 взяв його автомобіль та поїхав до місцевого магазину. Вказані пояснення узгоджуються з поясненнями самого ОСОБА_1 щодо обставин заволодіння автомобілем та його поїздки до магазину.

Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у зазначений час також відображений у постанові серії ЕНА № 7326981, якою останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП. У фабулі зазначеної постанови вказано, що 06 червня 2026 року близько 19 год. 30 хв. у с. Городище по вул. Коцюбинського ОСОБА_1 керував автомобілем HYUNDAI TUCSON, державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом.

При цьому суд враховує і наявність у матеріалах справи різних версій щодо особи водія. Зокрема, на початку відеозапису з нагрудної камери працівника поліції ОСОБА_10 повідомив, що саме він керував автомобілем. Аналогічну версію він висловлював і на відеозаписах, наданих стороною захисту та здійснених уже після дорожньо-транспортної пригоди. Водночас зазначені повідомлення суд оцінює критично, оскільки вони не підтверджені безпосередньою фіксацією моменту керування транспортним засобом, а також суперечать сукупності інших досліджених судом доказів.

Суд оцінює зазначені докази не ізольовано, а в їх сукупності та взаємному зв`язку, враховуючи їх зміст, час повідомлення відповідних відомостей, послідовність викладених обставин та їх узгодженість з іншими матеріалами справи.

Посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, міг повідомляти працівникам поліції недостовірні відомості щодо керування транспортним засобом з метою допомогти своєму товаришу, суд оцінює критично. Сам по собі факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння не свідчить про недостовірність повідомлених ним відомостей щодо обставин події. При цьому твердження ОСОБА_1 про те, що саме він керував автомобілем, не було одноразовим повідомленням, а неодноразово висловлювалося ним під час спілкування з працівниками поліції та узгоджується з його письмовими поясненнями, наданими того ж дня.

Крім того, зазначені відомості узгоджуються з поясненнями власника автомобіля ОСОБА_9 , який повідомив працівникам поліції, що саме ОСОБА_1 взяв його автомобіль та поїхав до місцевого магазину.

Водночас суд не залишає поза увагою первинне повідомлення ОСОБА_11 працівникам поліції про те, що саме він керував автомобілем. Однак така обставина сама по собі не спростовує інших доказів у справі, які містять відомості про керування автомобілем ОСОБА_1 . Оцінюючи суперечливі пояснення учасників події, суд виходить із сукупності всіх наявних доказів та надає перевагу тим із них, які є послідовними, взаємно узгодженими та підтверджуються іншими матеріалами справи.

Таким чином, наявність у матеріалах справи окремих відомостей, які вказують на можливе керування автомобілем іншою особою, сама по собі не є достатньою для висновку про недоведеність факту керування ОСОБА_1 , оскільки така обставина спростовується сукупністю інших досліджених судом доказів.

Доводи сторони захисту щодо відсутності події та складу адміністративного правопорушення, а також недоведеності факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, під час судового розгляду свого підтвердження не знайшли.

Натомість факт керування ОСОБА_1 автомобілем HYUNDAI TUCSON, державний номерний знак НОМЕР_1 , 06 червня 2026 року близько 19 год. 30 хв. у с. Городище по вул. Коцюбинського підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, зокрема його власними письмовими поясненнями, неодноразовими повідомленнями працівникам поліції, зафіксованими на відеозаписі з нагрудної камери, поясненнями власника транспортного засобу ОСОБА_9 , а також постановою серії ЕНА № 7326981.

Перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, проведеного із застосуванням спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6810», відповідно до якого результат огляду становив 2,50 проміле. З результатом огляду ОСОБА_1 погодився, що підтверджується його підписом. Доказів, які б свідчили про порушення встановленого законом порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, матеріали справи не містять, а сторона захисту результат огляду не оспорювала.

А тому, беручи до уваги встановлені під час судового розгляду обставини, суд приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 685805 від 06 червня 2026 року відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, складений уповноваженою посадовою особою в межах наданих їй повноважень, містить необхідні відомості про суть адміністративного правопорушення та узгоджується з іншими доказами, дослідженими судом.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена під час судового розгляду сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів.

Щодо адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, судом встановлено наступне.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 685897 від 06 червня 2026 року, 06 червня 2026 року близько 19 год. 30 хв. у с. Городище по вул. Коцюбинського водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки HYUNDAI TUCSON, державний номерний знак НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху не переконався в безпеці своїх дій, унаслідок чого допустив зіткнення з велосипедом під керуванням ОСОБА_2 , який рухався у зустрічному напрямку, внаслідок чого автомобіль та велосипед отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України.

Факт дорожньо-транспортної пригоди підтверджується долученою до матеріалів справи схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, яка була досліджена судом. На схемі зафіксовано місце ДТП у с. Городище по вул. Коцюбинського, розташування учасників дорожнього руху та місце їх зіткнення, а також відповідні відстані до орієнтирів.

Зі схеми місця ДТП також убачається, що одним із учасників дорожньо-транспортної пригоди був велосипед під керуванням ОСОБА_2 . На зворотному боці схеми зазначено характер пошкодження велосипеда, а саме зігнуте переднє колесо.

Крім того, до матеріалів справи долучено фотознімки, на яких зафіксовано механічні пошкодження передньої частини автомобіля HYUNDAI TUCSON та велосипеда, що узгоджується з обставинами дорожньо-транспортної пригоди, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення.

Вказані обставини узгоджуються також із письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 06 червня 2026 року, відповідно до яких близько 19 год. 25 хв. він рухався на велосипеді по вул. Коцюбинського в с. Городище, коли автомобіль чорного кольору, під`їхавши ближче, зачепив його, внаслідок чого він упав на землю, після чого автомобіль продовжив рух.

Зазначені пояснення узгоджуються з поясненнями ОСОБА_8 , яка повідомила, що після телефонного дзвінка від сина приїхала на місце події, де побачила велосипед на узбіччі із зігнутим переднім колесом, а автомобіль знаходився на вулиці у зворотному напрямку.

Таким чином, дослідженими судом доказами підтверджується факт зіткнення автомобіля HYUNDAI TUCSON, державний номерний знак НОМЕР_1 , із велосипедом під керуванням ОСОБА_2 , а також факт отримання обома транспортними засобами механічних пошкоджень.

При цьому, як уже встановлено судом, саме ОСОБА_1 у зазначений час керував автомобілем HYUNDAI TUCSON, державний номерний знак НОМЕР_1 . З огляду на встановлені обставини дорожньо-транспортної пригоди суд приходить до висновку, що, здійснюючи зміну напрямку руху, ОСОБА_1 не переконався в безпеці своїх дій та допустив зіткнення з велосипедом, чим порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України.

Зазначене порушення перебуває у причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди та спричиненими нею механічними пошкодженнями автомобіля і велосипеда.

Отже, сукупність досліджених судом доказів підтверджує наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Щодо адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, судом встановлено наступне.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 685923 від 06 червня 2026 року, 06 червня 2026 року близько 19 год. 30 хв. у с. Городище по вул. Коцюбинського водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки HYUNDAI TUCSON, державний номерний знак НОМЕР_1 , допустив зіткнення з велосипедом, після чого залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, чим порушив вимоги п. 2.10 «а» Правил дорожнього руху України.

Як вбачається з письмових пояснень ОСОБА_2 від 06 червня 2026 року, після того, як автомобіль чорного кольору зачепив його під час руху велосипедом по вул. Коцюбинського, він упав на землю, після чого автомобіль продовжив рух та залишив місце події.

Надалі ОСОБА_2 повідомив про подію свою матір. Після цього автомобіль повернувся на місце події, де був зупинений самим потерпілим та його бабусею.

Зазначені пояснення узгоджуються з письмовими поясненнями ОСОБА_8 , яка повідомила, що після телефонного дзвінка від сина приїхала на місце події та побачила велосипед на узбіччі із зігнутим переднім колесом, а автомобіль знаходився на вулиці у зворотному напрямку.

Крім того, обставини події, у тому числі перебування автомобіля на місці дорожньо-транспортної пригоди після зіткнення, зафіксовані на відеозаписах, досліджених судом. Факт механічного пошкодження велосипеда та автомобіля також підтверджується схемою місця ДТП та фотознімками, долученими до матеріалів справи.

Як уже встановлено судом, саме ОСОБА_1 керував автомобілем HYUNDAI TUCSON під час дорожньо-транспортної пригоди. Відтак саме він, як водій та безпосередній учасник дорожньо-транспортної пригоди, був зобов`язаний виконати вимоги п. 2.10 «а» Правил дорожнього руху України щодо негайної зупинки транспортного засобу та залишатися на місці ДТП.

Водночас після зіткнення з велосипедом автомобіль продовжив рух та залишив місце дорожньо-транспортної пригоди. При цьому характер події та обставини, за яких відбулося зіткнення, свідчать про те, що водій автомобіля не міг не усвідомлювати факту контакту з велосипедом, оскільки внаслідок зіткнення потерпілий упав на землю, а транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Подальше повернення автомобіля на місце події після повідомлення потерпілим матері та втручання інших осіб не змінює факту його попереднього залишення місця дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, встановлені судом обставини свідчать про те, що після вчинення дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 , будучи її учасником та водієм транспортного засобу, залишив місце події, чим порушив вимоги п. 2.10 «а» Правил дорожнього руху України.

Отже, сукупність досліджених судом доказів підтверджує наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Обставин, що обтяжують та пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 за вчинені адміністративні правопорушення, судом не встановлено.

При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення суд враховує характер вчинених адміністративних правопорушень, особу правопорушника, ступінь його вини, а також обставини, за яких були вчинені правопорушення.

У рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі Великої палати зазначив, що будь-яка особа, яка володіє або керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є діяльністю, яка за своєю природою потенційно може завдати серйозної шкоди. Особи, які реалізували своє право володіти автомобілями та керувати ними, тим самим погодилися нести відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Враховуючи встановлені під час судового розгляду обставини, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки останній 06 червня 2026 року керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України.

Крім того, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки, керуючи автомобілем, він порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди та механічного пошкодження транспортних засобів.

Також судом встановлено, що ОСОБА_1 , будучи водієм транспортного засобу, після вчинення дорожньо-транспортної пригоди залишив місце її вчинення, чим порушив вимоги п. 2.10 «а» Правил дорожнього руху України, у зв`язку з чим його дії підлягають кваліфікації за ст. 122-4 КУпАП.

Відповідно до довідок ВП № 1 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом поточного року фактів притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не встановлено, посвідчення водія йому не видавалося.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків, передбачених цією нормою.

Суд враховує, що вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, є грубим порушенням Правил дорожнього руху України, оскільки керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння створює підвищену небезпеку для життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху. При цьому, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 допустив дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої автомобіль та велосипед отримали механічні пошкодження, після чого залишив місце дорожньо-транспортної пригоди.

Суд також враховує, що ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував та права керування транспортними засобами не набував.

Разом із тим відсутність у ОСОБА_1 посвідчення водія та права керування транспортними засобами не звільняє його від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та не є підставою для незастосування передбаченого санкцією цієї статті додаткового стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння є безальтернативною та передбачає накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

При цьому загальні засади призначення адміністративного стягнення, передбачені ст. 33 КУпАП, не наділяють суд правом обирати один із видів стягнення, передбачених безальтернативною санкцією, або не застосовувати додаткове стягнення, прямо передбачене такою санкцією.

Суд не вбачає підстав для застосування аналогії закону з нормами кримінального законодавства щодо можливості призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, оскільки Кодекс України про адміністративні правопорушення такої можливості не передбачає.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим самим органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Оскільки найбільш суворе адміністративне стягнення передбачено санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, остаточне адміністративне стягнення підлягає визначенню в межах санкції саме цієї статті з урахуванням положень ч. 2 ст. 36 КУпАП.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Таке адміністративне стягнення відповідає характеру та обставинам вчинених правопорушень, ступеню вини ОСОБА_1 та є пропорційним вчиненим ним адміністративним правопорушенням.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 грн 60 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 23, 33-36, 40-1, 122-4, 124, 126, 130, 221, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Об`єднати в одне провадження справу з ЄУН 142/439/26, номер провадження 3/142/203/26, за ч. 1 ст. 130 КУпАП, справу з ЄУН 142/440/26, номер провадження 3/142/204/26, за ст. 124 КУпАП та справу з ЄУН 142/441/26, номер провадження 3/142/205/26, за ст. 122-4 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , визначивши об`єднаній справі ЄУН 142/439/26, номер провадження 3/142/203/26.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, та на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Реквізити для сплати адміністративних штрафів та інших санкцій: Отримувач коштів: ГУК у Він.обл./смт. Піщанка /21081100; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37979858; Банк отримувача: Казначейство України; Номер рахунку (IBAN): UA178999980314020542000002890; Код класифікації доходів бюджету: 21081100.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору: Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106.

Роз`яснити правопорушнику, що у разі несплати штрафу в установлений ст. 307 КУпАП строк, постанова буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем його проживання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до вимог ст. 308 КУпАП з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Піщанський районний суд Вінницької області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, його захисником, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: