Ухвала суду № 139116045, 13.08.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 1-кп/754/1023/26

Справа № 754/11774/26

У Х В А Л А

Іменем України

13 серпня 2026 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисників - адвокатів ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції), обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12025100000001155, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.09.2025, щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Києва, зареєстрованого та такого, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 311, ч. 2 ст. 317 КК України,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця м. Києва, зареєстрованого та такого, що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 311, ч. 2 ст. 317 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Деснянського районного суду міста Києва на стадії судового розгляду перебуває кримінальне провадження № 12025100000001155 від 15.09.2025 щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 311, ч. 2 ст. 317 КК України, та ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 311, ч. 2 ст. 317 КК України.

Прокурор подав клопотання про продовження строку застосованого запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у зв`язку з розглядом цього провадження судом та наявністю ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала та просила його задовольнити.

Захисник ОСОБА_4 просив відмовити в задоволенні клопотання з підстав його необґрунтованості, зазначивши, що доказів на підтвердження ризиків не надано, а тяжкість можливого покарання не є підставою для продовження тримання під вартою. Просив вирішити питання про застосування альтернативного запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, посилаючись на те, що обвинувачений ОСОБА_6 раніше не судимий, тривалий час тримається під вартою, має засоби для існування.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав доводи свого захисника, просив застосувати цілодобовий домашній арешт. Зазначив, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, доказів його вини не надано, а він має засоби для існування, оскільки отримує пенсію по інвалідності. Просив урахувати його незадовільний стан здоров`я, зазначивши, що є особою з інвалідністю, має туберкульоз та проблеми з хребтом. Зазначив також, що має постійне місце проживання, у разі зміни запобіжного заходу не буде переховуватися від суду та не впливатиме на свідків.

Захисник ОСОБА_5 не погодився з клопотанням прокурора, просив відмовити в задоволенні клопотання з підстав його необґрунтованості та недоведеності ризиків та змінити запобіжний захід ОСОБА_7 на цілодобовий домашній арешт, урахувати майновий стан обвинуваченого та зменшити розмір застави до 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Зазначив, що ОСОБА_7 має постійне місце проживання, утримує дитину, є батьком-одинаком, має матір похилого віку.

Обвинувачений ОСОБА_7 погодився з доводами свого захисника.

Заслухавши доводи прокурора, позиції захисників та обвинувачених, дослідивши матеріали судового провадження, суд робить такий висновок.

Відповідно до частини першої статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Частиною другою цієї статті встановлено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Згідно з частиною другою статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може вчинити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися у кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдане лише за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтерес забезпечення поваги до особистої свободи. Під час розгляду питання про доцільність тримання особи під вартою суд повинен брати до уваги фактори, які можуть мати значення для справи: характер, обставини та тяжкість передбачуваного злочину, покарання, яке може бути призначено у разі засудження, характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, її зв`язки із суспільством.

ОСОБА_6 обвинувачується, окрім іншого, у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України. ОСОБА_7 , окрім іншого, у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою, суд ураховує, що зі спливом часу ризики, які були підставою для обрання та попереднього продовження цього запобіжного заходу, підлягають додатковій оцінці, а вимоги до обґрунтування подальшої ізоляції зростають.

Ризик переховування обвинувачених від суду, передбачений пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України, на цей час зберігається. Обом обвинуваченим інкриміновані злочини у сфері обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, санкції яких не передбачають іншого основного покарання, крім позбавлення волі на тривалий строк, а ОСОБА_7 , крім того, раніше судимий. Суворість покарання, яке може бути призначено, оцінюється судом не як самостійна підстава для тримання під вартою, а як один із чинників у сукупності з іншими обставинами, передбаченими статтею 178 КПК України.

Зберігається і ризик незаконного впливу на свідків та на іншого обвинуваченого, передбачений пунктом 3 частини першої статті 177 КПК України, оскільки обвинувачення пред`явлене двом особам за спільними епізодами, а відповідно до частини четвертої статті 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, безпосередньо сприйнятих у судовому засіданні.

Продовжує існувати також ризик вчинення обвинуваченими іншого кримінального правопорушення або продовження кримінального правопорушення, передбачений пунктом 5 частини першої статті 177 КПК України, з огляду на корисливу спрямованість інкримінованих дій та відсутність в обвинувачених постійного легального джерела доходу.

Обставини, на які послалися обвинувачені та їх захисники, суд оцінив відповідно до статті 178 КПК України.

Належних доказів того, що наявні захворювання обвинуваченого ОСОБА_6 унеможливлюють його тримання в умовах установи попереднього ув`язнення або що необхідна медична допомога не може бути надана йому за місцем тримання, суду не надано.

Наявність у ОСОБА_7 постійного місця проживання, дитини на утриманні та матері похилого віку суд ураховує як обставини, передбачені пунктом 4 частини першої статті 178 КПК України. Разом з тим ці обставини існували і на час інкримінованого діяння, новими не є та самі по собі встановлених вище ризиків не усувають.

Крім того, будь-яких обставин, які б свідчили про те, що цей захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такого ступеня втручання у права і свободи обвинувачених, на цьому етапі не встановлено та сторонами не доведено.

Обставини, зазначені обвинуваченими та їх захисниками, не можуть бути підставою для відмови в продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою та для заміни його на більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з ізоляцією від суспільства, оскільки вони не виключають наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме ризиків переховування від суду, впливу на свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень.

З огляду на те, що будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування щодо обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено, та з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених слід продовжити їм запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Обраний щодо обвинувачених запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні з тяжкістю обвинувачення на цей час не виходить за межі розумного строку та узгоджується з визначеними КПК України підставами і метою запобіжного заходу.

Задовольняючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_6 у виді тримання під вартою, суд, ураховуючи положення ст. 183, п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, з огляду на тяжкість інкримінованих йому злочинів вважає за можливе визначити заставу в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Визначаючи щодо обвинуваченого ОСОБА_6 розмір застави, яка може бути внесена протягом строку дії цієї ухвали, суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_6 такі обов`язки: прибувати до суду за кожною вимогою, не відлучатися із населеного пункту, в якому обвинувачений зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання та (або) місця роботи, утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні, а також зі співобвинуваченим у цьому кримінальному провадженні, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Продовжуючи строк тримання під вартою ОСОБА_7 , суд, ураховуючи положення статті 183 та пункту 2 частини п`ятої статті 182 КПК України, з огляду на тяжкість інкримінованих йому злочинів вважає за можливе визначити заставу в розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Визначаючи щодо ОСОБА_7 розмір застави, яка може бути внесена протягом строку дії цієї ухвали, суд вважає за необхідне покласти на нього такі обов`язки: прибувати до суду за кожною вимогою, не відлучатися із населеного пункту, в якому обвинувачений зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання та (або) місця роботи, утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні, а також зі співобвинуваченим у цьому кримінальному провадженні, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до частини четвертої статті 202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної в цій ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання його під вартою.

На підставі викладеного, керуючись статтями 176-178, 182, 183, 194, 196-199, 202, 206, 331, 350, 369-372, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою - задовольнити частков.

Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, до 11.10.2026 (включно).

Визначити ОСОБА_6 розмір застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) грн, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на такий депозитний рахунок ТУ ДСА України в м. Києві: код ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, банк: Державна казначейська служба України, м. Київ, рахунок UA128201720355259002001012089.

Продовжити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, до 11.10.2026 (включно).

Визначити ОСОБА_7 розмір застави у розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 232 960 (двісті тридцять дві тисячі дев`ятсот шістдесят) грн, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на такий депозитний рахунок ТУ ДСА України в м. Києві: код ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, банк: Державна казначейська служба України, м. Київ, рахунок UA128201720355259002001012089.

Роз`яснити обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі, протягом дії ухвали.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 у разі внесення застави обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати до суду за кожною вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому обвинувачений зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та (або) місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні, а також зі співобвинуваченим у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 у разі внесення застави обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати до суду за кожною вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому обвинувачений зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та (або) місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні, а також зі співобвинуваченим у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 11.10.2026 включно.

Роз`яснити обвинуваченим, що у разі внесення застави у визначеному в цій ухвалі розмірі оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в цій ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вважаються такими, до яких застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвалу суду направити на виконання до ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, вручити прокурору, захисникам та обвинуваченим.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Час оголошення повного тексту ухвали: 14.08.2026 о 10 год. 30 хв.

Суддя ОСОБА_1