Ухвала суду № 139116026, 14.05.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А

справа № 753/5376/25

провадження № 2-др/753/110/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2026 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого судді Каліушка Ф.А. розглянувши матеріали заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Нежевело Валентини Вікторівни про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 27 квітня 2026 року позовні вимоги ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» задоволено частково: стягнуто солідарно з відповідачів інфляційні втрати у розмірі 481,81 грн та 3% річних у розмірі 35,08 грн, а також розподілено судовий збір. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

05 травня 2026 року до суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Нежевело В.В. про ухвалення додаткового рішення у справі № 753/5376/25 щодо стягнення з позивача ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 270 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Вивчивши доводи, викладені у заяві про розподіл судових витрат на правничу допомогу, дослідивши матеріали справи та надані суду докази, суд дійшов висновку про її повернення без розгляду з огляду на таке.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст. 137 ЦПК України встановлено, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Заява про ухвалення додаткового рішення є заявою з процесуальних питань.

Тож подання учасником справи заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу потрібно здійснювати із дотриманням вимог ЦПК України, встановлених для подання клопотань (заяв) з процесуальних питань.

Загальні вимоги до форми та змісту письмових заяв, клопотань і заперечень учасників справи врегульовані статтею 183 ЦПК України.

Згідно з частинами першою та другою статті 183 ЦПК України будь-яка письмова заява, клопотання чи заперечення повинні містити, зокрема, перелік документів, що додаються до заяви, а також докази направлення її копії (з доданими документами) іншим учасникам справи.

Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду документів учасник справи зобов`язаний надати докази надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих документів, або надіслати їх через підсистему «Електронний суд» (якщо інший учасник має зареєстрований електронний кабінет).

Згідно з Правилами надання послуг поштового зв`язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, належним та допустимим доказом відправлення учаснику судового процесу копії процесуального документа та доданих до нього матеріалів поштовим зв`язком є розрахунковий документ (фіскальний чек або квитанція) установленої форми разом із поштовим описом вкладення (ф. 107), засвідченим відбитком календарного штемпеля відділення зв`язку.

Даний висновок узгоджується з усталеною правовою позицією Верховного Суду, відповідно до якої надання виключно розрахункового документа про оплату послуг поштового зв`язку за пересилання рекомендованого листа без опису вкладення не є належним доказом надсилання іншій стороні повного комплекту процесуальних документів та доказів, оскільки не фіксує конкретного змісту поштового відправлення.

Як убачається з матеріалів заяви, на підтвердження направлення копії заяви та доданих до неї документів представником заявника надано лише три фіскальні чеки АТ «Укрпошта» від 01.05.2026 на пересилання рекомендованих листів. Поштові описи вкладення, які б містили поіменний перелік відправлених документів, до заяви не додані.

Крім того, учасниками цієї справи є позивач ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» та співвідповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 .

Однак згідно з наданими поштовими чеками відправлення адресовані:

1.ТОВ «ЄВРО РЕКОНСТРУКЦІЯ» (трек-номер 7900800660714);

2. ОСОБА_4 (трек-номер 7900800660722);

3.ОСОБА_5 (трек-номер 7900800660730).

Таким чином, копію заяви з додатками взагалі не було надіслано учаснику справи - співвідповідачу ОСОБА_3 , а відправлення здійснено на адресу сторонньої особи (« ОСОБА_5 »), яка не бере участі у справі.

Суд також зазначає, що згідно матеріалів справи як представник заявника (адвокат Нежевело В.В.), так і позивач (ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ»), мають зареєстровані офіційні електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (ЄСІТС). Всупереч вимогам частини сьомої статті 43 ЦПК України, доказів надсилання заяви та доданих матеріалів позивачу через підсистему «Електронний суд» суду також не надано.

Ненаправлення заяви та доданих до неї документів у встановленому законом порядку позбавляє інших учасників справи можливості ознайомитися з розміром, обсягом та розрахунком заявлених витрат і своєчасно реалізувати гарантоване частинами п`ятою та шостою статті 137 ЦПК України процесуальне право на подання заперечень або клопотання про зменшення їх розміру, що порушує засади змагальності та рівності сторін перед законом і судом (статті 2, 12 ЦПК України).

Поряд із цим, суд звертає увагу на порушення заявником встановленого процесуальним законом порядку подання доказів.

Відповідно до частини третьої статті 83 ЦПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Згідно з частиною восьмою статті 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Як убачається з матеріалів справи, на підтвердження повноважень представника до відзиву на позовну заяву (поданого у липні 2025 року) та до інших письмових заяв і клопотань, які подавалися під час розгляду справи по суті, адвокатом Нежевело В.В. долучався виключно ордер. Письмовий договір про надання правничої допомоги від 25 квітня 2025 року, який є первинною базовою підставою виникнення прав та обов`язків між клієнтом і адвокатом щодо обсягу, умов та порядку оплати таких послуг, був укладений задовго до подання відзиву.

Проте, всупереч вимогам статті 83 ЦПК України, цей договір під час розгляду справи суду не надавався, а був доданий представником відповідача лише після ухвалення судового рішення по суті спору разом із заявою про розподіл судових витрат. При цьому жодних обґрунтувань щодо неможливості надання договору про правничу допомогу від 25.04.2025 разом із відзивом на позов або під час розгляду справи по суті з причин, що не залежали від сторони відповідача, заявником не наведено та відповідних клопотань про поновлення чи продовження строку суду не заявлено.

Відповідно до частини четвертої статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.05.2023 у справі №463/12950/21 (провадження № 61-403 св 23).

Також Верховний Суд у постанові від 21.09.2022 року у справі № 725/1301/21 (провадження № 61-20691св21) зазначив, що, встановивши порушення позивачем установленого процесуальним законом порядку пред`явлення до відшкодування витрат на правничу допомогу, а саме ненаправлення стороною на адреси інших учасників справи (відповідачів) документів, які підтверджують понесені витрати на правничу допомогу, що позбавило можливості подати до суду клопотання про неспівмірність розміру таких витрат відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України, суд апеляційної інстанції обґрунтовано повернув без розгляду клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи викладене, оскільки подана представником відповідача заява про розподіл витрат на правничу допомогу не містить належних і допустимих доказів направлення її копії разом із додатками усім учасникам справи відповідно до процесуального закону, а також подана з порушенням встановленого законом порядку надання письмових доказів, вказана заява підлягає поверненню без розгляду.

Керуючись статтями 43, 83, 137, 141, 183, 246, 258-261, 270, 353, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Нежевело Валентини Вікторівни про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - повернути без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на ухвалу суду подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.

Дата складення та підписання повного тексту рішення 10 серпня 2026 року.