Ухвала суду № 139115808, 20.08.2026, Чернівецький районний суд міста Чернівців (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд м. Чернівців)

Єдиний унікальний номер 725/6129/26

Номер провадження 1-кп/725/207/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2026 року

Чернівецький районний суд міста Чернівців

в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026262020001200 від 10.05.2026 року по обвинуваченню ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Чернівецького районного суду м. Чернівців перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, яке призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження виконання обвинуваченими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обов`язків, покладених у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави. В обґрунтування клопотання вказував на те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які враховувалися судом при обранні запобіжного заходу продовжують існувати не зменшилися. Обвинувачені можуть переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

У судовому засіданні захисники обвинувачених не заперечували проти задоволення клопотання.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, проаналізувавши матеріали кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.

Так, частиною 1 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

При цьому, частиною 1 ст. 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Крім того, частиною 1 статті 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання. (ч. 4 ст. 194 КПК України).

Крім того, згідно із положеннями ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором. Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

В судовому засіданні встановлено, що під час досудового розслідування до обвинувачених застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 7 липня 2026 року без визначення застави.

В подальшому, на підставі ухвали Чернівецького районного суду міста Чернівців від 2 липня 2026 року дію запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у виді тримання під вартою продовжено до 30 серпня 2026 року включно.

Крім того, обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , кожному окремо, визначено заставу в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 133 120 грн (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень, яка може бути внесена як самими обвинуваченими, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: Одержувач ТУ ДСА України в Чернівецькій області, код ЄДРПОУ: 26311401, МФО 820172, банк: Казначейство України, рахунок: UA548201720355279001000008745 призначення платежу застава (із зазначенням інформації про ухвалу суду, прізвище ім`я по-батькові обвинуваченого ).

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, обвинуваченими 2 липня 2026 року було внесено визначену судом заставу й відповідно вони вважаються такими, до яких застосовано запобіжний захід у вигляді застави із покладенням відповідних обов`язків.

При цьому, як убачається з обвинувального акту, обвинувачені обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України, за вчинення якого кримінальним законом передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк до 10 років.

Оцінюючи наявність ризику переховування від суду, суд зазначає, як убачається із практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний чи обвинувачений, можна законно розглядати, як таку, що може спонукати до втечі, однак можливість жорстокого засудження є недостатньою для виправдання тримання під вартою. При цьому загроза втечі не випливає з простої можливості для обвинуваченого перетнути кордон держави. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно доказувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, місце проживання, професію, прибуток, наявність сімейних зв`язків, будь-яких зв`язків з іншою країною, або наявність зв`язків в іншому місці. Ризик втечі не виникає лише за відсутності постійного місця проживання («Сулаоя проти Естонії», «Панченко проти Росії») та зменшується зі збігом часу, проведеного під вартою («Ноймайстер проти Австрії»). Небезпека переховування обвинуваченого не може бути оцінена виключно на основі тяжкості покарання за злочин. Наявність небезпеки переховування повинно бути оцінено з посиланням на ряд інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки втечі, або зробити її настільки незначною, що вона не може виправдати тримання під вартою («Строган проти України»).

Тяжкість злочину не може бути єдиною підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, однак враховується судом у сукупності з іншими встановленими обставинами.

Разом з тим, в разі переховування обвинувачених, ризик якого залишається високим, стане неможливим подальше судове провадження та реалізація принципу змагальності сторін під час судового розгляду, що також зумовлює подальше застосування тримання під вартою обвинувачених.

Щодо ризику незаконно впливати на потерпілого та свідків, то суд, оцінюючи наявність такого ризику, враховує, що потерпілий та свідки на даний час судом не допитані й відповідно вважає, що ризик такого впливу зберігається до дослідження їх показань безпосередньо судом під час судового розгляду. Суд не виключає ймовірності того, що не будучи обмеженим у спілкуванні із потерпілим та свідками, обвинувачені можуть здійснювати на них незаконний вплив.

Також суд приймає до уваги і стадію даного судового провадження, в межах якого обвинувачені, потерпілий та свідки на даний час судом не допитані, відтак докази, на яких може ґрунтуватися або якими може спростовуватися обвинувачення, судом не досліджувалися. В разі переховування обвинувачених, ризик якого залишається високим, стане неможливим подальше судове провадження та реалізація принципу змагальності сторін під час судового розгляду, що також зумовлює подальше застосування тримання під вартою щодо обвинувачених.

Враховуючи вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», суд враховує також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченими злочину, особу обвинувачених у їх взаємозв`язку з можливими ризиками у справі, зокрема, що обвинувачені можуть переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

За таких обставин, враховуючи вимоги ст.ст. 177, 194 КПК України, а також беручи до уваги внесення обвинуваченими визначеної судом застави, щодо остатніх слід продовжити дію покладених на них у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави обов`язків.

Керуючись ст. ст. 176, 177, 181, 182, 183, 194, 331 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк дії у зв`язку із внесенням обвинуваченим ОСОБА_6 застави наступних обов`язків:

- прибувати до уповноваженого у кримінальному провадженні слідчого, прокурора чи суду із встановленою ними періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він буде перебувати, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи навчання;

- утримуватися від спілкування з особами, які є потерпілим, свідками у кримінальному провадженні,

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Дані зобов`язання застосовуються до обвинуваченого на строк 2 (два) місяці з дати винесення цієї ухвали, тобто до 18 жовтня 2026 року.

Продовжити строк дії у зв`язку із внесенням обвинуваченим ОСОБА_7 застави наступних обов`язків:

- прибувати до уповноваженого у кримінальному провадженні слідчого, прокурора чи суду із встановленою ними періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він буде перебувати, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи навчання;

- утримуватися від спілкування з особами, які є потерпілим, свідками у кримінальному провадженні,

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Дані зобов`язання застосовуються до обвинуваченого на строк 2 (два) місяці з дати винесення цієї ухвали, тобто до 18 жовтня 2026 року.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців ОСОБА_1