Ухвала суду № 139115381, 20.08.2026, Сахновщинський районний суд Харківської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 634/445/25

Провадження № 6/634/51/26

"20" серпня 2026 р.

Сахновщинський районний суд Харківської області у складі:

Головоючого судді Єрьоміної О.В.,

при секретарі Литвиненко Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в сел. Сахновщина Харківської області у режимі відеоконференцзв`язку заяву представника відповідача ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 06.11.2025 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

встановив:

Представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_1 звернулася до суду із вищевказаною заявою, в обгрунтування якої зазначила, що Сахновщинським районним судом Харківської області 06.11.2025 року було ухвалено рішення, яким було задоволено частково позовні вимоги та стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" заборгованість за кредитним договором у розмірі 43400 грн., а також судовий збір у сумі 2106,82 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000 грн. В іншій частині позові - відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного суду від 09.06.2026 року змінено рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 06.11.2025 року, зменшено розмірі заборгованості, яка підлягає стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал", до 35672 грн, та судовий збір до 696,44 грн. В іншій частині рішення суду було залишено без змін.

Так, вказане судове рішення відповідач на теперішній час не може виконати, оскільки має скрутне матеріальне становище, так як його офіційний дохід є незначним та не дозволяє накопичити кошти в розмірі, достатньому для одноразового виконання рішення суду. Розмір отримуваного доходу забезпечує лише поточні життєві потреби відповідача. Відповідач не володіє майном, за рахунок реалізації якого можливо було б примусово чи добровільно погасити присуджену заборгованість у повному обсязі.

З урахуванням викладеного просив розстрочити виконання рішення суду строком на 12 місяців із щомісячною сплатою 2972,73 грн, що буде розумним, співмірним та таким, що забезпечить баланс інтересів сторін, а також створить реальну можливість для повного та своєчасного виконання судового рішення.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав заяву про розстрочення судового рішення, посилаючись на скрутне матеріальне становище відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні не заперечував проти задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Сахновщинського районного суду Харківської області від 06.11.2025 року у цивільній справі №634/445/25, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" було задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" заборгованість за кредитним договором у розмірі 43400 грн., а також судовий збір у сумі 2106,82 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000 грн. В іншій частині позові - відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного суду від 09.06.2026 року змінено рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 06.11.2025 року, зменшено розмірі заборгованості, яка підлягає стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал", до 35672 грн, та судовий збір у сумі 696,44 грн. В іншій частині рішення суду було залишено без змін

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, та згідно з ч.ч. 1, 5 та 6ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.ч. 1, 3, 4, 5 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Право сторони звернутися із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду передбачене також статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 796/43/2018, від 19 червня 2019 року у справі № 2-55/10, яка є релевантною до обставин цієї справи.

Обґрунтовуючи заяву про розстрочення, представник відповідача посилається на скрутне матеріальне становище відповідача, так як його офіційний дохід є незначним та не дозволяє накопичити кошти в розмірі, достатньому для одноразового виконання рішення суду. Розмір отримуваного доходу забезпечує лише поточні життєві потреби відповідача. Відповідач не володіє майном, за рахунок реалізації якого можливо було б примусово чи добровільно погасити присуджену заборгованість у повному обсязі.

На підтвердження вказаного представником позивача надано відомості з Пенсійного фонду України про доходи ОСОБА_2 . Так, за 2012 рік його сукупний дохід становив 1080 грн, за 2013 рік, 2230 грн, за 2014 рік 300 грн, за 2017 рік 8702,78, за 2018 рік - 10740,27 грн, за 2019 рік 26712 грн, за 2020 рік 47012,56 грн, за 2021 рік 77229,24 грн, за 2022 рік 10890 грн.

Даних щодо його доходу за 2025 -2026 роки суду не надано.

Посилання представника відповідача на відсутність у володінні відповідача будь-якого майна, що підтверджується листом з Головного сервісного центру МВС про відсутність зареєстрованих транспортних засобів, а також Витяг з ДРРП про відсутність зареєстрованого нерухомого майна, не свідчить про скрутне матеріальне становище відповідача.

Враховуючи викладене, зазначені обставини не є беззаперечним доказом скрутного майнового стану відповідача, яке є достатньою підставою для розстрочення виконання рішення суду, враховуючи, що відповідач є молодою працездатною особою.

Стаття 129-1 Конституції України встановлює, що судове рішення є обов`язковим до виконання.

Безпідставне розстрочення виконання рішення на тривалий час призведе до порушення права стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" на отримання належних йому коштів та порушить принцип розумності строків виконання.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод (кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру).

Керуючись викладеним, статтями 260, 435 ЦПК України,

ухвалив:

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 06.11.2025 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено протягом 20.08.2026 року.

Суддя: