Ухвала суду № 139114922, 20.08.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Слобідський районний суд міста Харкова

Провадження № 2/641/4890/2026 Справа № 641/8153/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2026 року м. Харків

Суддя Слобідського районного суду міста Харкова Щепелева Г.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до АТ «Харківобленерго», ПрАТ «Харківенергозбут» та ОСОБА_4 про захист прав споживачів, зобов`язання вчинити дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулись до Слобідського районного суду м. Харкова з позовом, в якому просять:

- зобов`язати відповідачів АТ «Харківобленерго», ПрАТ «Харківенергозбут» укласти з ОСОБА_1 договірні відносини у частині надання послуг з постачання електричної енергії на об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 ;

- стягнути з відповідача ПрАТ «Харківенергозбут» матеріальні збитки у сумі 14 739 грн, понесені у зв`язку з придбанням приладів для освітлення приміщення квартири, дорожнього холодильника та акумуляторів до нього, а також 1 677,70 грн. за відключення електропостачання;

- стягнути з відповідача АТ «Харківобленерго» моральну шкоду у сумі 50 000 грн, з відповідача ПрАТ «Харківенергозбут» 100 000 грн;

- зобов`язати ПрАТ «Харківенергозбут» здійснити перерахунок сум, які були нараховані і сплачені у період з листопада 2022 року по 01.10.2024 року;

- стягнути солідарно з відповідачів АТ «Харківобленерго» і ПрАТ «Харківенергозбут» витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги, у сумі 20 000 грн.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя дійшов таких висновків.

Положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням АТ «Харківобленерго», ідентифікаційний код 00131954, є адреса: м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, 149 та ПрАТ «Харківенергозбут», ідентифікаційний код 42206328, є адреса: м. Харків, вул. Гоголя, 10.

Згідно з Інформаційною довідкою з Реєстру територіальної громади міста Харкова від 19.06.2026 відповідач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Як зазначають позивачі, позов пред`явлено ними до Слобідського районного суду м. Харкова за місцезнаходженням відповідача АТ «Харківобленерго».

Водночас відповідно до частини першої статті 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Нерухоме майно є особливим об`єктом права власності, оскільки наділене специфічними рисами - сталий зв`язок із землею, особлива цінність, неможливість переміщення без знецінення та зміни її призначення. Майнове право на об`єкт нерухомості є складовою частиною такого майна як об`єкта цивільних прав.

Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає (постанова Верховного Суду від 14 грудня 2020 року у справі № 2/1519/8500/11, провадження № 61-18680св19).

Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Правові висновки щодо застосування положень цивільного та господарського процесуального законодавства України про виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 (провадження № 12-73гс20), згідно з якими «з аналізу логічної послідовності змін до формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю випливає її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору. Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. Словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення».

Зі змісту позовної заяви вбачається, що заявлені позовні вимоги обумовлені припиненням електропостачання до квартири АДРЕСА_3 . Зокрема, позивачі просять врегулювати договірні відносини щодо надання послуг з постачання електричної енергії до цієї квартири, здійснити перерахунок нарахованих та сплачених сум, а також відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, яку вони пов`язують із припиненням електропостачання.

Таким чином, усі заявлені вимоги виникли в межах правовідносин щодо надання послуг з розподілу та постачання електричної енергії до конкретного об`єкта нерухомого майна та стосуються прав і обов`язків сторін, пов`язаних із цим об`єктом. Тому спір є таким, що виник з приводу нерухомого майна у розумінні статті 30 ЦПК України та правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18. Відтак справа підлягає розгляду за правилами виключної територіальної підсудності за місцезнаходженням відповідного нерухомого майна.

Нерухоме майно, з приводу якого виник спір, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

З огляду на викладене, враховуючи зміст ст. 187 ЦПК України, приймаючи до уваги, що провадження не відкрито, розгляд справи не розпочався, а справа належить до підсудності іншого суду, цю справу на підставі ст. 31 ЦПК України необхідно направити за місцезнаходженням нерухомого майна, зазначеного в позовній заяві, тобто до Шевченківського районного суду міста Харкова, за підсудністю.

Відповідно до положень ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Згідно з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний з забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Приймаючи рішення про направлення справи за підсудністю, суддя зважає на положення ч.1 ст. 378 ЦПК України, відповідно до якої судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Керуючись ст. 27, 30, 31, 32, 187, 260, 261, 352-355 ЦПК України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до АТ «Харківобленерго», ПрАТ «Харківенергозбут» та ОСОБА_4 про захист прав споживачів, зобов`язання вчинити дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди - передати на розгляд до Шевченківського районного суду міста Харкова.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо судового рішення за веб - адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя -Г. М. Щепелева