Рішення № 139114347, 19.08.2026, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/409/26

Провадження № 2/353/455/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 рокум.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Лущак Н. І.,

з участю секретаря судового засідання Гаврилів Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумач в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмежено відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» (далі ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс») звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту № 3892650 від 27.08.2020 року, укладеного між відповідачем та ТОВ «Алекскредит», що становить 15370,00 грн. та складається з: 5000,00 грн. заборгованості за тілом кредиту; 10370,00 грн. заборгованості за відсотками. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконувала, у зв`язку з чим допустила виникнення заборгованості по кредитному договору в сумі 15370,00 грн., яку просило стягнути на користь позивача. Також просило стягнути з відповідача понесені судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 2662,40 грн. та 6000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та розглянути справу у порядку спрощеного позовного провадження на підставі наявних доказів та матеріалів.

Відповідно до частин 2-6 статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). З огляду на предмет та ціну позову дана справа підпадає під ознаки малозначної справи та не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження. Обставини справи, що згідно частини третьої статті 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.

Ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 24.04.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглянути дану справу в порядку спрощеного позовного провадження о 10 год. 00 хв. 18.05.2026 року без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Також даною ухвалою було встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання нею відзиву на позовну заяву; встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив та встановлено відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення. Роз`яснено відповідачу, що відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву вона має право пред`явити зустрічний позов.

Ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 18.05.2026 року клопотання ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» задоволено. Витребуванло у АТ КБ «ПриватБанк» : інформацію чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 платіжну картку № НОМЕР_1 ; виписку про рух грошових коштів по картковому рахунку № НОМЕР_1 за період з 27.08.2020 року по 05.09.2020 року з відображенням часу зарахуваня коштів; інформацію щодо номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_1 за період з 27.08.2020 року по 05.09.2020 року; ідентифікаційні дані власника карткового рахунку № НОМЕР_1 , у тому числі прізвище, ім`я, по батькові РНОКПП, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти тощо) та всі інші наявні відомості щодо даної особи. Розгляд справи відкладено.

11.06.2026 року від АТ КБ «ПриватБанк» на адресу суду надійшли витребувані судом докази.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Згідно ч.1 ст. 178 ЦПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

Відповідач ОСОБА_1 була належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с. 79). Однак, станом на 19.08.2026 року відзиву на позовну заяву суду не надала, а тому у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ч. 1 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У зв`язку з тим, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушеного права на належне виконання умов кредитного договору шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором.

Судом встановлено, що 27.08.2020 року між ТОВ «Алекскредит» (далі кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі позичальник) був укладений договір про надання кредиту № 3892650 (далі кредитний договір) (а.с. 17-19), відповідно до п. 1.2. якого кредитодавець надає позичальнику кредит на інші споживчі цілі (вирішення власних фінансових питань) без додаткового забезпечення у тимчасове, строкове, платне користування, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі у відповідності до умов договору. Кредит надаєься в національній грошовій одиниці України гривні. Сума кредиту складає 5000,0 грн. (п. 1.3 кредитного договору). Кредит надається позичальнику в сумі, що зазначена в п. 1.3. цього договору в безготівковій формі, шляхом перерахування на картковий рахунок позичальника.

Відповідно до п. 1.7. кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у наступному порядку:

- у випадку користування кредиту менше ніж 5 календарних днів, включаючи дострокове виконання зобов`язань, позичальник сплачує фіксовану суму процентів за користування кредитом, яка складає 7,65% від визначеної в п. 1.3. цього договору суми кредиту;

- у випадку користування позичальником лояльних (покращених) умов кредитування, а саме при повному поверненні суми кредиту та сплати процентіа за кристьування кредитом протягом 12 календарних днів з 27.08.2020 року до 08.09.2020 року (включно) (базовий період п. 2.4. правил) процентна ставка за один день користування кредитом складає 1.53% (акційна ставка (п. 2.1 правил) або ставка за програмою лояльності (п. 2.34. правил)). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використані лояльних (покращених) умов кредитування складає 5918,00 грн., у тому числі основна сума кредиту 5000,00 грн. Проценти за користування кредитом 918,00 грн.;

- при використанні позичальником загальних умов кредитування процентні ставки складають: в базовий період з 27.08.2020 року до 08.09.2020 року (включно) 1,70 % за один день користування кредитом (базова процентна ставка п. 2.3. правил); в спеціальний період (п. 2.40 правил) з 09.09.2020 року до 07.03.2021 року (вкл..ючно) 3% за один день користування кредитом (спеціальна процентна ставка п. 2.34. правил).

Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні загальних умов кредитування складає 6025,40 грн.

Згідно п. 3.1. кредитного договору сторони погодили, що строк дії договору (п. 2.41 правил) встановлюється з дати укладення договору (п. 2.9. правил) 27.08.2020 року до кінцевої дати виконання договору 07.03.2021 року (включно).

Цей Кредитний договір укладається виключно у письмовій формі у вигляді електронного документа на сайті кредитодавця https.alexcredit.ua згідно зі ст. 207, 639 ЦК України та із застосуванням норм Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Підписання позичальником цього договору відбувається шляхом акцептування ним оферти, яка відповідно до п. 2.30 правил містить усі істотні умови договору, зразок факсимільного відтворення аналога підпису уповноваженої особи та відбитку печатки кредитодавця, а також погодження (заяву, згоду) позичальника щодо включення до цього договору інформації щодо кредитного посередника, прізвища, ім`я, по батькові позичальника, типу кредиту, мети отримання кредиту, порядку та умови надання кредиту, основної суми кредиту, кінцевої дати виконання договору. Акцептування оферти здійснюється шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (п. 7.9. кредитного договору).

Відповідач підписала договір на вищевказаних умовах, електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора: PS3892650 (а.с. 19).

Також сторонами було погоджено паспорт споживчого кредиту. Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартна форма) (а.с. 39-40).

27.08.2020 року року ТОВ «Алекскредит» перерахувало кредитні кошти в розмірі 5000,0 грн. на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Елаєнс» від 02.11.2024 року (а.с. 35). Дані відомості також підтверджуються листом-повідомленням АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-260527/106662-БТ від 04.06.2026 року (а.с. 71), випискою АТ КБ «ПриватБанк» по картковому рахунку ОСОБА_1 (відповідач) за договором № б/н за період з 27.08.2020 року по 05.09.2020 року (а.с. 72), наданими на виконання ухвали суду від 18.05.2026 року.

Правовідносини, які виникли між сторонами у справі, врегульовані нормами ЦК України, Закону України «Про споживче кредитування», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Так відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право у встановленому законом порядку звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст. 628, 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За правилом ч.1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ч.ч.1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Статтями 5, 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Частиною 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України, ГК України, а також іншими актами законодавства.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Оскільки у наявних в матеріалах справи копії Договору про надання кредиту № 3892650 від 27.08.2020 року з Додатком до нього зазначені всі істотні умови кредитного договору, зокрема: сума кредиту, строк користування кредитом, процентна ставка за користування кредитом, графік платежів; вказаний Кредитний договір з Додатком до нього, підписані власноручним електронним підписом відповідача (одноразовим ідентифікатором PS3892650), суд вважає, що відсутні підстави вважати, що відповідач не підписувала кредитний договір та не була проінформованою про всі істотні умови кредитного договору.

Відповідно до норм ст.ст. 11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договір, який є обов`язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Різновидом договору є кредитний договір, який обов`язково укладається в письмовій формі (ст.ст. 1054, 1055 ЦК України, ст. 13 Закону України «Про споживчий кредит»).

Згідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому за змістом ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 1050 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) громадянину у розмірі та на умовах, встановлених договором, а громадянин зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Аналогічні положення містить норма ст. 1 Закону України «Споживче кредитування».

За змістом положень ст.ст. 512-514, 516 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсягах і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно статті 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Нормами ст.ст. 1077-1079, 1082 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Положеннями ст. 18 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит здійснюється відповідно до цивільного законодавства з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит допускається фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати кошти у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, та/або послуги з факторингу.

29.10.2025 року між Товариством з обмежено відповідальністю «Секвоя Капітал» (далі ТОВ «Секвоя Капітал», фактор) та ТОВ «Алекскредит» (далі клієнт) було укладено Договір факторингу № 29/10-2025 (а.с. 20-24), відповідно до якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та сплатити клієнту ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб. Відповідно до п. 4.1. Договору факторингу загальна сума прав вимоги, що відступається за відповідним реєстром, ціна придбання та одинична ціна визначаються окремо для кожного реєстру і вказується в таких реєстрах.

На виконання умов Договору факторингу № 29/10-2025 від 29.10.2025 року між ТОВ «Секвоя Капітал» та ТОВ «Алекскредит» 29.10.2025 року було підписано акт прийому-передачі документів за Договором факторингу № ДФ-29/10-2025 від 29.10.2025 року (а.с. 8 зворот).

З копії витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № АК-29/10-2025 від 29.10.2025 року (а.с. 9 зворот), вбачається, що ТОВ «Секвоя Капітал» (новий кредитор) передано, зокрема, право вимоги до боржника ОСОБА_1 за Кредитним договором № 3892650 від 27.08.2020 року на суму заборгованості 15370,00 грн., яка складається з: 5000,0 грн. заборгованості за тілом кредиту, 10370 грн. заборгованості за процентами.

Порядок нарахувань та погашень заборгованості по вказаному кредиту відображено у розрахунку заборгованості, складеного первісним кредитором ТОВ «Алекскредит» за період з 27.08.2020 року по 29.10.2025 року (а.с. 11-12).

Платіжною інструкцією № 339 від 30.10.2025 року ТОВ «Секвоя Капітал» оплатило на рахунок ТОВ «Алекскредит» 2000000,00 грн. оплати за переуступлення прав вимоги за грошовими зобов`азаннями згідно Договору факторингу № 29/10-2025 від 29.10.2025 року та реєстру прав вимоги № 1 від 29.10.2025 року без ПДВ (а.с. 38 ворот).

В свою чергу 31.10.2025 року між ТОВ «Секвоя Капітал» (далі клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» (далі фактор) було укладено Договір факторингу № ДФ-31102025 (а.с. 27-34), відповідно до якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та сплатити клієнту ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб. Відповідно до п. 4.1. Договору факторингу загальна сума прав вимоги, що відступається за відповідним реєстром, ціна придбання та одинична ціна визначаються окремо для кожного реєстру і вказується в таких реєстрах.

На виконання умов Договору факторингу № ДФ-31102025 від 31.10.2025 року між ТОВ «Секвоя Капітал» та ТОВ «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» 31.10.2025 року було підписано акт прийому-передачі документів за Договором факторингу № ДФ-31102025 від 31.10.2025 року (а.с. 8).

З копії витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № ДФ-31102025 від 31.10.2025 року (а.с. 13), вбачається, що ТОВ «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» (новий кредитор) передано, зокрема, право вимоги до боржника ОСОБА_1 за Кредитним договором № 3892650 від 27.08.2020 року на суму заборгованості 15370,00 грн., яка складається з: 5000,0 грн. заборгованості за тілом кредиту, 10370 грн. заборгованості за процентами.

Платіжною інструкцією № 1118 від 05.11.2025 року ТОВ «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» оплатило на рахунок ТОВ «Секвоя Капітал» 2071261,13 грн. оплати ціни придбання (фінансування) згідно Договору факторингу № ДФ-31102025 від 31.10.2025 року, реєстру прав вимоги № 001 без ПДВ (а.с. 41).

Таким чином судом встановлено, що ТОВ «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» (позивач) набуло право вимоги за за Кредитним договором № 3892650 від 27.08.2020 року щодо боржника ОСОБА_1 (відповідач).

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач не виконав своїх договірних зобов`язань за Кредитним договором № 3892650 від 27.08.2020 року та станом на момент подачі позову до суду допустив перед позивачем заборгованість, яка згідно його розрахунком становить 15370,00 грн. та складається з: 5000,00 грн. заборгованості за тілом кредиту; 10370,00 грн. заборгованості за відсотками.

При цьому позивач зазначив, що вказана заборгованість була нарахована первісним кредитором ТОВ «Алекскредит», тобто позивач ТОВ «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» не здійснював жодних додаткових нарахувань і не застосовував жодних штрафних санкцій до відповідача.

Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за вказаним договором, відповідачем по справі суду не представлено.

Виходячи з наведеного, дослідивши усі надані сторонами докази у їх сукупності, перевіривши відповідність позовних вимог діючому законодавству України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог і стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором про надання кредиту № 3892650 від 27.08.2020 року в розмірі 15370,00 грн. та складається з: 5000,00 грн. заборгованості за тілом кредиту; 10370,00 грн. заборгованості за відсотками.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

При такому вирішенні позову, з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн. (платіжна інструкція в національній валюті № 3892650 від 10.04.2026 року, а.с. 50).

Щодо витрат за надання правничої допомоги.

За правилами ч.ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: (1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); ( 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); ( 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ( 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача надано: договір № 43657029 про надання правової допомоги від 02.01.2026 року, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» та Адвокатським бюро «Анна Литвин і Партнери» (а.с. 14-16), акт надання послуг № 3892650 на підтвердження факту надання правової допомоги від 27.03.2026 року (а.с. 9), детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних Адвокатським бюро «Анна Литвин і Партнери», необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» щодо стягнення кредитної заборгованості (а.с. 13 зворот), в якому сторони визначили вартість послуг з надання правової допомоги в розмірі 6000,00 грн.

Суд вважає, що позивачем документально доведено, що ним понесено витрати на правову допомогу.

Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу не подавалось.

Тобто суд не може на власний розсуд зменшувати розмір витрат на оплату правничої допомоги, який підлягає відшкодуванню. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові у справі №755/9215/15-ц (провадження 14-382цс19) від 19.02.2020 року: «Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони».

Таким чином суд вважає, що понесені витрати за надання правничої допомоги в розмірі 6000,00 грн. підлягають стягненню.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 526, 527, 549, 611, 612, 625, 626, 631, 638, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 247, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс», місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 21/1, м. Бровари, Київська область, 07406, код ЄДРПОУ 43657029, IBAN: НОМЕР_3 а АТ «СЕНК БАНК», МФО: 300346, заборгованість за договором про надання кредиту № 3892650 від 27.08.2020 року в розмірі 15370 (Пятнадцять тисяч триста сімдесят) грн. 00 коп., яка складається з: 5000 (Пять тисяч) грн. 00 коп. заборгованості за тілом кредиту; 10370 (Десять тисяч триста сімдесят) грн. 00 коп. заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс», місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 21/1, м. Бровари, Київська область, 07406, код ЄДРПОУ 43657029, IBAN: НОМЕР_3 а АТ «СЕНК БАНК», МФО: 300346, 2662 (Дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. понесених позивачем судових витрат та 6000 (Шість тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ГоловуючийН. І. ЛУЩАК