Рішення № 139114116, 20.08.2026, Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Справа №343/1223/26

38

2/339/233/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2026 року м. Болехів .

Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Головенко О. С.

секретаря судового засідання Латик В.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Представник позивача Маслюженко М.П. звернувся з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 114429.07 грн за кредитним договором №014/0603/82/0182164 (далі договір).

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що між АТ «Райффайзен Банк Аваль» (далі первісний кредитор), ПАТ «Страхова компанія «УНІКА Життя» в особі страхового агента АТ «Райффайзен Банк Аваль» (далі страховик) та відповідачем укладений договір про надання банківських послуг і послуг у сфері, що є змішаним договором відповідно до ст.628 ЦК України та поєднує в собі елементи кредитного договору, договору страхування та договору доручення.

Після укладення кредитного договору банк виконав свої зобов`язання, а відповідач припинив виконувати взяті на себе договірні зобов`язання (припинив здійснювати щомісячне погашення кредитної заборгованості, сплачувати проценти за користування кредитом згідно умов договору), а тому утворилася заборгованість, що становить 114 429,07 грн, з них: заборгованість за основним боргом в сумі 46 380,16 грн; заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами в сумі 68 048,91 грн.

09 квітня 2020 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» укладений договір відступлення права вимоги № 114/2-31-F. Право вимоги до відповідача відступлено згідно Реєстру боржників, підписаного сторонами 28 жовтня 2020 року. ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» набуло право вимоги до відповідача за вказаним кредитом.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором сформованої первісним кредитором станом на 28 жовтня 2020 року заборгованість становила 51 223 грн (заборгованість за основним боргом в сумі 46 380,16 грн; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками 4842,84 грн).

В подальшому ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» здійснювало нарахування відсотків за кредитом.

ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» та позивач 11 вересня 2025 року уклали попередній договір відступлення права вимоги № 11/09/2025, відповідно до якого зобов`язались у майбутньому укласти договір відступлення прав вимоги (надалі основний договір), предметом якого буде відступлення первісним кредитором на користь нового кредитора прав вимоги до боржників, які виникли на підставі кредитних договорів.

07 жовтня 2025 року вказані сторони уклали основний договір відступлення права вимоги №1 07/10. На виконання укладеного договору сторонами 07 жовтня 2025 року підписаний Реєстр боржників, права вимоги до яких відступлені за договором, зокрема до відповідача.

З розрахунку заборгованості сформованої ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» станом на 07 жовтня 2025 року заборгованість становить 114 429,07 грн (за основним боргом в сумі 46 380,16 грн; за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 68 048,91 грн).

Згідно ухвали Долинського районного суду від 08 червня 2026 року матеріали позовної заяви передано в порядку ст. 32 ЦПК України на розгляд до Болехівського міського суду за підсудністю.

25 червня 2026 року прийнято до розгляду і відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце цього засідання повідомлялися у встановленому законом порядку.

Представник позивача в позовній заяві та в клопотанні просить засідання проводити у його відсутності та не заперечував проти заочного розгляду справи у випадку неявки відповідача (а.с.6, 103, 105).

Такі дії не суперечать вимогам ст.211 ЦПК України, згідно якої учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач відзив на позов не подав.

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Умови проведення заочного розгляду справи викладені в ст.280 ЦПК України, згідно якої суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи згоду представника позивача (а.с.7, 103, 105), суд, керуючись вимогами ст.280 ЦПК України, ухвалив про проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів та прийшов до наступного висновку.

Частиною першою ст. 15, частиною 1 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

А способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов"язку в натурі.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України, право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Встановлено, що предметом спору є стягнення заборгованості на підставі виконання зобов"язань, передбачених умовами кредитного договору.

Так, 08 травня 2018 року відповідач заповнив заяву-анкету для отримання кредиту «Кредит готівкою» в розмірі 45807.45 грн та між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ПАТ «Страхова компанія «УНІКА Життя» (Страховик) та відповідачем укладений договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №014/0603/82/0182164.

Відповідно до п.1.1. договору, первісний кредитор зобов`язується надати відповідачу кредит, а позичальник зобов`язується використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору основну суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом, а також виконати інші обов`язки, визначені договором.

Сума кредиту 45807.45 грн, строк кредиту 72 місяці, дата повного погашення кредиту 08 травня 2024 року, процентна ставка (фіксована) 38.3% .

Згідно п.1.5 договору графік, розрахунок реальної річної процентної ставки та загальної вартості кредиту містяться у додатках №1 та №2 до договору відповідно, які є його невід`ємною частиною (а.с.10-12).

У графіку погашення кредиту та розрахунку загальної вартості ткредиту та річної реальної процентної ставкиу (додаток №1 та №2) міститься розрахунок річної процентної ставки та загальної вартості кредиту загальна сума кредиту 117925.72 грн, з них: сума заборгованості по тілу кредиту 45807.45 грн, сума заборгованості по відсотках 72118.27 грн (а.с.13-14).

09 квітня 2020 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» укладений договір відступлення права вимоги № 114/2-31-F, термін дії якого продовжувався неодноразово до 09 жовтня 2021 року та 09 квітня 2022 року додатковими угодами від 25 вересня 2020 року №2 та від 08 жовтня 2021 року №5 (а.с.30-34).

Право вимоги до відповідача відступлено згідно Реєстру боржників, підписаного сторонами 28 жовтня 2020 року. ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» набуло право вимоги до відповідача за вказаним кредитом на загальну суму заборгованості 51223 грн, з них 46380 грн сума заборгованості за основною сумою боргу по кредиту, 4842.84 грн сума заборгованості за відсотками (а.с.35-45).

Про відступлення прав вимоги АТ «Райффайзен Банк Аваль» повідомило відповідача (а.с.18).

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором сформованої первісним кредитором станом на 28 жовтня 2020 року заборгованість становила 51 223 грн (заборгованість за кредитом 46 380,16 грн; заборгованість за процентами 4842,84 грн) (а.с. 19-27).

ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» здійснювало нарахування відсотків за кредитом (з 28 жовтня 2020 року по 07 жовтня 2025 року) і згідно розрахунку заборгованості сформованої ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» станом на 07 жовтня 2025 року заборгованість становить 114429,07 грн, з них: заборгованість за основним боргом 46380,16 грн; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками 63206.07 грн та становить 68048,91 грн (63206.07+4842.84) грн (а.с. 28-30).

ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» та позивач 11 вересня 2025 року уклали попередній договір відступлення права вимоги № 11/09/2025, відповідно до якого зобов`язались у майбутньому укласти договір відступлення прав вимоги (надалі основний договір), предметом якого буде відступлення первісним кредитором на користь нового кредитора прав вимоги до боржників, які виникли на підставі кредитних договорів (а.с.46).

07 жовтня 2025 року вказані сторони уклали основний договір відступлення права вимоги №1-07/10. На виконання укладеного договору сторонами 07 жовтня 2025 року підписаний Реєстр боржників, права вимоги до яких відступлені за договором, зокрема до відповідача на суму 114429,07 грн, з них: сума заборгованості за основною сумою боргу по кредиту 46380,16 грн; сума заборгованості за відсотками 68048,91 грн (а.с.47-55).

Після укладення кредитного договору банк виконав свої зобов`язання, а відповідач не виконував зобов`язання внаслідок чого виникла заборгованість.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 , 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов`язання з повернення заборгованості за кредитним договором, а тому з нього слід стягнути заборгованість за тілом кредиту.

Разом з тим, суд вважає, що нарахування відсотків, передбачених договором, поза межами дії договору суперечить вимогам закону.

Так, відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України та частини першої статті 1054 ЦК України, кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Як зазначено в статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зокрема, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 дійшла висновку, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Встановлення строку дії кредитного договору має важливе значення для правильного вирішення справи з огляду на те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18)).

Можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом») (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16).

Для вирішення подібних спорів важливим є тлумачення умов договорів, на яких ґрунтуються вимоги кредиторів, для з`ясування того, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування. Для цього можуть братися до уваги формулювання умов про сплату процентів, їх розміщення в структурі договору (в розділах, які регулюють правомірну чи неправомірну поведінку сторін), співвідношення з іншими положеннями про відповідальність позичальника тощо. У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав)».

Верховним Судом у постанові від 19.09.2020 року у справі № 686/18977/17 зазначено, що «положеннями частини другої статті 536, частини другої статті 625 та статті 627 ЦК України не обмежено право сторін визначити у договорі розмір процентів за неправомірне користування чужими грошовими коштами. Однак, диспозитивний характер цих норм у цілому обмежується положенням частини другої статті 625 ЦК України, яка зазначає про стягнення трьох процентів річних, що має наслідком визначення таких процентів саме у річних, а не будь-яким іншим способом обчислення процентів за умовами договору. Отже, положеннями ЦК України передбачено, що договором може бути встановлено інший розмір процентів річних, а не інший спосіб їх обчислення, зокрема, у розмірі певного проценту за кожен день прострочення.

Як вбачається з поданого розрахунку нарахування процентів здійснювалося до 07 жовтня 2025 року та становить 68048,91 грн (63206.07+4842.84) грн, в той час, коли термін дії договору визначенено до 08 травня 2024 року.

У зв`язку зі спливом строку кредитування за договором до 08 травня 2024 року припинилося право нараховувати відсотки за кредитом, то після закінчення терміну договору не мав права нараховувати відповідачу відсотки за користування кредитними коштами.

Користування кредитом - це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору.

Суд вважає, що оскільки право нараховувати відсотки за користування кредитом припинилось 08 травня 2024 року, то вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по відсоткам за користування кредитами поза межами строку дії договору з 09 травня 2024 року по 07 жовтня 2025 року не підлягає задоволенню в розмірі 23591.16 грн.

Такі вимоги можуть бути задоволені у випадку їх пред"явлення згідно з положенням частини другої статті 625 ЦК України про стягнення трьох процентів річних.

А тому позовні вимоги слід задоволити частково в розмірі 90837.91 грн (46380.16 грн- кредит; 44457.75 грн відсотки).

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частинами 1, 13 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Частинами 1-4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5 та 6 ст. 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Судом при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача враховано, що відповідач клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, згідно з ч. 6 ст. 137 ЦПК України, не заявляв.

На підтвердження надання правової допомоги, позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги, копію акту прийому-передачі послуг з правничої допомоги №109567 від 07 травня 2026 року на суму 11200 грн, копію ордеру, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.59-68).

Виходячи з того, що вимоги позивача задоволено судом на 79.38% (90837.91: 114429.07 х 100), то з урахуванням приписів пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати, зокрема, щодо оплати судового збору та на правову допомогу в розмірі 13862.4 грн підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог, а саме: в розмірі 11003.97 грн, з них: судовий збір 2113.41 грн (2662.40 х 79.38%) та судові витрати на правову допомогу 8890.56 грн (11200 х 79.38%).

На підставі викладеного, керуючись ст. 211, 258-259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» заборгованість за кредитним договором №014/0603/82/0182164 в сумі 90837 (дев`яносто тисяч вісімсот тридцять сім) грн 91 коп, з них: за кредитом (в тому числі прострочена) - 46380.16 грн, по сплаті відсотків 44457.75 грн та судові витрати у сумі 11003 (одинадцять тисяч три) грн 97 коп.

В решті позовних вимог на суму 23591.16 грн відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених , не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Найменування та ім`я сторін, їх місцезнаходження та проживання:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» місцезнаходження вул. Сімферопольська,21, 5 поверх, приміщення 68, 69 м.Дніпро Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 43575686.

ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 .

Суддя О.С. Головенко