Ухвала суду № 139112855, 18.08.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 234/16824/20

Провадження № 4-с/175/17/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2026 року Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Озерянської Ж.М.,

з участю секретаря Рожкової Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Слобожанське скаргу ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , Краматорський відділ державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління МЮ України на дії державного виконавця Краматорського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління МЮ України, -

В С Т А Н О В И В:

03 червня 2026 року (сформовано в системі Електронний суд 31 травня 2026 року) до суду надійшла скарга ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , Краматорський відділ державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління МЮ України на дії державного виконавця Краматорського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління МЮ України, в якій вона просила суд:

Визнати протиправними дії старшого державного виконавця Краматорського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Щербака Руслана Олександровича щодо неповернення стягувачу без виконання виконавчих листів від 17 лютого 2022 року, виданих Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за рішенням Краматорського міського суду по справі 234/16824/20, відкриття виконавчих проваджень та прийняття відповідних постанов про відкриття виконавчих проваджень №75259581 від 10 червня 2024 року та № 74480866 від 27 березня 2024 року Як наслідок, скасувати постанови старшого державного виконавця Щербака Руслана Олександровича про відкриття виконавчих проваджень №75259581 від 10 червня 2024 року та № 74480866 від 27 березня 2024 року.

Визнати протиправними дії державного виконавця Краматорського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Горошенко Яни Андріївни щодо прийняття 07 квітня 2026 року постанови про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №74480866 на суму 14 200 гривень. Як наслідок скасувати постанову державного виконавця Краматорського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Горошенко Яни Андріївни про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №74480866 на суму 14 200 гривень.

Визнати протиправними дії старшого державного виконавця Краматорського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шеховцової Олени Михайлівни, щодо прийняття 07 квітня 2026 року постанови про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №75259581 на суму 16 000 гривень. Як наслідок скасувати постанову старшого державного виконавця Краматорського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шеховцової Олени Михайлівни про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №75259581 на суму 16 000 гривень.

Визнати протиправними дії старшого державного виконавця Краматорського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шеховцової Олени Михайлівни, щодо прийняття 15 травня 2026 року постанови про накладення штрафу у розмірі 1700 гривень за невиконання рішення суду у виконавчому провадженні № 7559581. Як наслідок скасувати постанову старшого державного виконавця Краматорського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шеховцової Олени Михайлівни від 15 травня 2026 року про накладення штрафу у розмірі 1700 гривень за невиконання рішення суду у виконавчому провадженні № 7559581.

25 червня 2026 року від заінтересованої особи ОСОБА_2 надійшли пояснення у справі в яких він просив відмовити у задоволенні скарги, оскільки дії вчинені державними виконавцями в межах виконавчих проваджень №75259581 від 10 червня 2024 року та № 74480866 від 27 березня 2024 року є правомірними.

Представник Бойко Н.В. надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, скаргу підтримала та просила задовольнити.

ОСОБА_2 надав суду заяву про слухання скарги без його участі, просив відмовити у задоволенні скарги в повному обсязі.

Державні виконавці Краматорського ВДВС у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління МЮ України в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронного документу в особистий кабінет ЕС.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно ч. 1-2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний:

1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;

4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;

5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки;

6) невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після одержання відповідного звернення від Державного концерну «Укроборонпром», акціонерного товариства, cтвореного шляхом перетворення Державного концерну «Укроборонпром», державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну «Укроборонпром» або на момент припинення Державного концерну «Укроборонпром» було його учасником, господарського товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначеного частиною першою статті 1 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності», вчинити дії щодо зняття арешту з майна, щодо якого було здійснено заходи із заміни майна, передбачені статтею 11 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності».

Судом встановлено, що 17 лютого 2022 року рішення Краматорського міського суду Донецької області у справі №234/16824/20 (провадження № 2/234/27/22) позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення способів, порядку й часу участі у вихованні дітей й спілкування з ними батька, який проживає окремо задоволено частково.

Визначено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступний порядок та способи участі у спілкуванні та вихованні сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 :

- шляхом зустрічей та спільного проведення часу ОСОБА_2 з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в першу та третю суботу кожного місяця з 10.00 до 18.00 години, без присутності матері ОСОБА_1 , в загальнодоступних громадських місцях за місцем проживання дитини (місцях дитячих розваг та відпочинку, майданчиках, скверах, парках, тощо), з урахуванням режиму дня дитини, її стану здоров`я або інших непередбачуваних поважних обставин;

- шляхом спільного відпочинку ОСОБА_2 з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , для оздоровлення дитини, один тиждень взимку та один місяць влітку, в той час, коли дитина не оздоровлюється з матір`ю.

В іншій частині позову, відмовлено.

Рішення суду набрало законної сили 21 березня 2022 року.

На підставі рішення Краматорського міського суду Донецької області від 17 лютого 2022 року у справі №234/16824/20 (провадження № 2/234/27/22) 11 березня 2024 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області було видано два виконавчі листи.

Скаржниця ОСОБА_1 вважає, що вимоги щодо дій матері дитини ОСОБА_1 , що підлягають примусовому виконанню, таких як, наприклад, «не перешкоджати зустрічам», «надати можливість» чи «організувати зустрічі» - даним виконавчими листами не встановлено. Зазначає, що резолютивна частина виконавчого документа, пред`явленого скаржником до стягнення, не визначає порядку встановлення побачень з дитиною та не містить вимоги щодо зобов`язання боржниці не чинити перешкод у побачення з сином, а тому виконавчі листи повинні були бути повернуті стягувачу без виконання.

З наведеними твердженнями скаржниці суд не погоджується з огляду на наступне.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону врегульовано, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частиною першою статті 18 Закону встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Твердження скаржниці, що стягувач ОСОБА_2 не подавав до виконавчої служби заяву про примусове виконання виконавчого листа не відповідають дійсності, оскільки наведене спростовується матеріалами справи в якій наявні копії заяв ОСОБА_2 про примусове виконання.

Відповідно до частини шостої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

За рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

Відповідно до частини першої статті 64-1 Закону виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

Частиною другою статті 64-1 Закону визначено, що державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.

Частина сьома статті 64-1 Закону визначає, що рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною виконується у порядку, встановленому статтею 63 цього Закону.

У своїй практиці Верховний Суд уже зазначав, що за змістом частини першої статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» рішеннями немайнового характеру є рішення, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. Порядок виконання рішень немайнового характеру регулюється розділом VIII Закону України «Про виконавче провадження». До рішень немайнового характеру, які підлягають примусовому виконанню, відносяться: рішення про відібрання дитини, встановлення побачення з дитиною, усунення перешкод у побаченні з дитиною (статті 64, 64-1 Закону); про поновлення на роботі (стаття 65 Закону); про виселення божника (стаття 66 Закону); про вселення стягувача (стаття 67 Закону); інші рішення, за якими боржника зобов`язано особисто вчинити певні дії на користь стягувача чи утриматися від здійснення таких дій (постанова від 30 червня 2021 року у справі №201/12569/16).

Також Верховний Суд звертав увагу на те, що виконання рішень про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною регламентується спеціальними правилами статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» (постанова від 9 листопада 2022 року у справі №753/11909/21).

Законодавець у частині першій статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» визначив, що виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

Буквальний і цільовий способи тлумачення цієї норми дають Верховному Суду підстави для висновку, що рішення про встановлення побачення з дитиною покладає на боржника обов`язок забезпечити такі побачення.

Водночас зазначення у судовому рішенні (виконавчому листі) присуду суду про зміну порядку участі одного з батьків у вихованні дитини і встановлення нового порядку такої участі не може свідчити про те, що боржник за цим рішенням не має жодних обов`язків. Також указане не може свідчити про те, що виконання цього рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень.

За встановленими у справі обставинами, рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 17 лютого 2022 року у справі №234/16824/20 (провадження № 2/234/27/22) визначено порядок та способи участі у спілкуванні та вихованні батька з дитиною за відповідним графіком.

Фактично у цьому випадку рішення Краматорського міського суду Донецької області від 17 лютого 2022 року у справі №234/16824/20 (провадження № 2/234/27/22) є рішенням немайнового характеру про встановлення побачення з дитиною.

У силу правової природи судового рішення та з огляду на приписи частини першої статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» виконання цього рішення передбачає наявність у ОСОБА_1 обов`язку забезпечити побачення ОСОБА_2 з дитиною в порядку, визначеному цим рішенням. Таке рішення підлягає примусовому виконанню у порядку, передбаченому статтею 64-1 Закону України «Про виконавче провадження».

Аналогічна позиція зазначена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року справа №200/14456/21: «Суд констатує, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували частину першу статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження», не врахували релевантну практику Верховного Суду та дійшли помилкового висновку про те, що рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 4 лютого 2021 року у справі №221/6892/19, яким змінено порядок участі батька у вихованні дитини, не встановлює обов`язків для боржника та не передбачає застосування заходів примусового виконання.»

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що вимоги скарги в частині визнання протиправними дій старшого державного виконавця Краматорського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Щербака Руслана Олександровича щодо неповернення стягувачу без виконання виконавчих листів від 17 лютого 2022 року, виданих Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за рішенням Краматорського міського суду по справі 234/16824/20, відкриття виконавчих проваджень, відкриття виконавчих проваджень №75259581 від 10 червня 2024 року та № 74480866 від 27 березня 2024 року та скасування постанов старшого державного виконавця Щербака Руслана Олександровича про відкриття виконавчих проваджень №75259581 від 10 червня 2024 року та № 74480866 від 27 березня 2024 року, задоволенню не підлягають.

Щодо вимог про визнання протиправними та скасування постанов про стягнення виконавчого збору, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 27 Закону встановлено, що виконавчий збір це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Згідно з частиною другою статті 27 Закону виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Частиною третьою статті 27 Закону визначено, що за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Згідно з частиною четвертою статті 27 Закону державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Матеріалами справи встановлено, що 27 березня 2024 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №74480866 з примусового виконання виконавчого листа від 17 лютого 2022 року, виданих Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за рішенням Краматорського міського суду по справі 234/16824/20.

10 червня 2024 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №75259581 з примусового виконання виконавчого листа від 17 лютого 2022 року, виданих Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за рішенням Краматорського міського суду по справі 234/16824/20.

07 квітня 2026 року в межах виконавчого провадження №75259581 було винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 16000 грн.

07 квітня 2026 року в межах виконавчого провадження №74480866 було винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 14200 грн.

Аналізуючи наведені вище положення, суд дійшов висновку, що стягнення виконавчого збору, крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується, пов`язується з початком примусового виконання. Останнє державний виконавець розпочинає на підставі виконавчого документа, відтак одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору та винести постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 13.02.2019 у справі № 295/13991/16-а (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 79846128), від 20.02.2019 у справі № 712/5014/17 (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 79997704), від 28 січня 2021 року у справі №640/24233/19 (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 79997704).

Виконавчий збір за своєю правовою природою не є санкцією, що застосовується за невиконання рішення суду, а є платою за вчинення дій, пов`язаних з примусовим виконанням виконавчого документу, що здійснюються органами державної виконавчої служби, тобто є державним збором (платою) за таку процедуру.

Отже, стягнення виконавчого збору одночасно з відкриттям виконавчого провадження є обов`язком державного виконавця. Саме тому на час відкриття виконавчого провадження у державного виконавця відсутні законні підстави для того, щоб не вирішувати питання про стягнення виконавчого збору за виконавчим документом.

Таким чином, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії державного виконавця Краматорського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Горошенко Яни Андріївни щодо прийняття 07 квітня 2026 року постанови про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №74480866 на суму 14 200 гривень та скасувати постанову державного виконавця Краматорського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Горошенко Яни Андріївни про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №74480866 на суму 14200 гривень.

Визнати протиправними дії старшого державного виконавця Краматорського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шеховцової Олени Михайлівни, щодо прийняття 07 квітня 2026 року постанови про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №75259581 на суму 16 000 гривень та скасувати постанову старшого державного виконавця Краматорського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шеховцової Олени Михайлівни про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №75259581 на суму 16000 гривень.

Стосовно вимоги про визнання протиправними дії старшого державного виконавця Краматорського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шеховцової Олени Михайлівни, щодо прийняття 15 травня 2026 року постанови про накладення штрафу у розмірі 1700 гривень за невиконання рішення суду у виконавчому провадженні № 7559581 та скасування постанови старшого державного виконавця Краматорського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шеховцової Олени Михайлівни від 15 травня 2026 року про накладення штрафу у розмірі 1700 гривень за невиконання рішення суду у виконавчому провадженні № 7559581, суд вважає що такі вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Встановлено, що 15 травня 2026 року в межах виконавчого провадження №7559581 було винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 1700 гривень за невиконання рішення суду.

Згідно з частиною третьою статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до частини четвертої статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження», у разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 75 Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання

Разом із тим, законодавством не встановлено конкретного строку, протягом якого виконавець має право винести постанову про накладення штрафу. Зокрема накладення штрафу може бути прив`язане до конкретного строку, який виконавець встановив самостійно відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, оскільки боржнику було надано достатній строк протягом якого нею не було виконано рішення суду, накладення державним виконавцем штрафу є правомірним та покликане забезпечити виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За змістом частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 у справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Згідно з ч.1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Приписами ч.1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно з ч.1 ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Частиною першою ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

При цьому, протиправною бездіяльністю державного виконавця як суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків.

Крім того, потрібно з`ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

У пунктах 68, 70-72 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 904/7326/17(провадження № 12-197гс18) вказано, що право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду пов`язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Статтею 451 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення скарги ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , Краматорський відділ державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління МЮ України на дії державного виконавця Краматорського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління МЮ України.

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. ст. 1-23, 76-82, 89, 95, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , Краматорський відділ державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління МЮ України на дії державного виконавця Краматорського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління МЮ України - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії державного виконавця Краматорського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Горошенко Яни Андріївни щодо прийняття 07 квітня 2026 року постанови про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №74480866 на суму 14 200 гривень та скасувати постанову державного виконавця Краматорського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Горошенко Яни Андріївни про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №74480866 на суму 14200 гривень.

Визнати протиправними дії старшого державного виконавця Краматорського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шеховцової Олени Михайлівни, щодо прийняття 07 квітня 2026 року постанови про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №75259581 на суму 16 000 гривень та скасувати постанову старшого державного виконавця Краматорського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шеховцової Олени Михайлівни про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №75259581 на суму 16000 гривень.

У задоволенні іншої частини скарги відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: Озерянська Ж.М.