Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
про зупинення провадження у справі
04 серпня 2026 року м. ТернопільСправа № 921/454/25
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Гевка В.Л. розглянув матеріали справи
за позовом: Керівника Чортківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивачів:
1. Чортківської міської ради, 48500, Тернопільська область, Чортківський район м. Чортків, вул. Шевченка, буд. 21,
2. Управління освіти, молоді та спорту Чортківської міської ради, 48500, Тернопільська область, Чортківський район м. Чортків, вул. Шевченка, буд. 21,
3. Західного офісу Держаудитслужби, 79007, м. Львів, вул. Костюшка, 8
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД, м. Черкаси, вул. Надпільна, буд. 261, офіс 7
про визнання недійсними Додаткових угод та стягнення грошових коштів в сумі 40 038 гривень 34 копійки.
За участі представників сторін та їх учасників:
Прокуратури : прокурор Фігель Ольга Тадеївна, службове посвідчення №071076 від 01.03.2023;
Позивача-1: не з`явився ;
Позивача-2: не з`явився ;
Позивача-3: не з`явився ;
Відповідача: не з`явився.
1. Суть справи.
У провадженні Господарського суду Тернопільської області перебуває справа №921/454/25.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 30.07.2025 відкрито провадження у справі № 921/454/25 за позовною заявою керівника Чортківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чортківської міської ради, Управління освіти, молоді та спорту Чортківської міської ради, Західного офісу Держаудитслужби до ТОВ ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД про визнання недійсними додаткових угод до Договору № 276 про постачання (закупівлю) електричної енергії від 22.12.2021 р. та стягнення 40 038,34 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що спірні додаткові угоди до Договору укладені з порушенням п.2 ч.5. ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, а тому, на думку, прокуратури та позивачів 1,2,3 мають бути визнані судом недійсними.
При цьому, на розгляді Великої Палати Верховного Суду перебувала справа №920/19/24. Спір у зазначеній справі виник у зв`язку із тим, що внаслідок укладення додаткових угод до договору про постачання електричної енергії, вартість електричної енергії зросла, що призвело до підвищення ціни, що визначена основним договором.
Предметом спору у справі №920/19/24 є визнання недійсним додаткових угод до договору про постачання електричної енергії у зв`язку з порушенням п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" та стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів.
З огляду на те, що предметом розгляду у справі №921/454/25 є подібні правовідносини, а розгляд Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24 мав би відповідні правові наслідки та безпосереднє значення для розгляду справи №921/454/25, суд вважаючи, на об`єктивну неможливість розгляду справи №921/454/25 до вирішення справи №920/19/24, із власної ініціативи зупинив провадження у даній справі у порядку статті 228 ГПК України. Зобов`язав сторони повідомити Господарський суд Тернопільської області у межах даної справи № 921/454/25 про завершення розгляду, вирішення та набранням рішенням законної сили у справі № 920/19/24, долучивши судовий акт.
14.04.2026 прокуратурою подано клопотання (вх.№2931 від 14.04.2026) про поновлення провадження у справі.
Ухвалою суду від 16.04.2026 призначено судове засідання для вирішення питання про поновлення провадження у справі №921/454/25 на 12.05.2026.
У зв`язку з перебуванням судді Гевка В. Л. у відпустці та неможливістю розгляду справи в судовому засіданні 12.05.2026 судом відкладено судове засідання для вирішення питання про поновлення провадження у справі №921/454/25 на 25.05.2026.
У судовому засіданні 25.05.2026 суд поновив провадження у справі, продовжив строк підготовчого провадження по 14.07.2026 та відклав підготовче засідання на 14.07.2026.
У судовому засіданні 14.07.2026 судом закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 04.08.2026.
У призначене судове засідання 04.08.2026 з`явилась представниця прокуратури. Інші учасники судового процесу участі повноважних представників у судовому засіданні не забезпечили.
У судовому засіданні 04.08.2026 судом оголошено скорочену (вступну та резолютивну) частину ухвали про повернення до стадії підготовчого провадження та зупинення провадження у справі з власної ініціативи.
2. Розгляд питання щодо повернення до стадії підготовчого провадження.
Частиною 1 статті 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частини 2 статті 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства.
Згідно частини 1, 2 статті 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Водночас, Главою 6 Розділу ІІІ ГПК України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.
Відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, господарський суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 грудня 2021 року у справі № 910/7103/21, зроблено висновок, що: відповідно до практики Верховного Суду, яку колегія суддів враховує на підставі частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21), зроблено висновок, що: при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У Постанові від 26.07.2023 по справі №911/1638/22 (пункти 5.31., 5.32.) Верховний суд вказав, що суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть повернутися до стадії вчинення тих чи інших процесуальних дій, які за загальним правилом можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження, й після закриття підготовчого провадження. Разом з тим, такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до дій, що проводяться на стадії підготовчого провадження, з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21. Також, подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21, від 02.10.2019 у справі № 916/2421/18, від 03.10.2019 у справі № 902/271/18, від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21, від 07.03.2023 у справі № 904/1252/22, від 30.08.2023 у справі № 910/10477/22 та в ухвалі Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 923/525/20.
З огляду на наведене, беручи до уваги наявність обґрунтованих підстав для повернення до стадії розгляду справи у підготовчому провадженні з метою вчинення відповідних процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження, а саме, вирішення питання про зупинення провадження у праві, що не може бути розглянуто на стадії розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне повернутися до стадії підготовчого провадження.
3. Розгляд питання щодо зупинення провадження з власної ініціативи суду.
Відповідно до вимог частини 1 статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
У пункті 6 частини 2 цієї статті передбачено, що Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Частиною 4 статті 236 ГПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до частини 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
На думку суду, однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до правосуддя.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно з пункту 11 частини 1 статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
На розгляді об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду перебуває справа № 910/11553/25.
Предметом спору у справі №910/11553/25 є визнання недійсними додаткових угод до договору про постачання електричної енергії, у зв`язку з порушенням п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" та стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів.
В обґрунтування позовних вимог Прокурор зазначив, що додаткові угоди до договору про закупівлю укладені всупереч вимогам пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", за відсутності коливання ціни товару на ринку в бік збільшення в період їх укладення, що є правовою підставою для визнання їх недійсними.
ТОВ "Укр Газ Ресурс" подало до Суду клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційною скаргою ТОВ «Укр Газ Ресурс» щодо конституційності пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
В обґрунтовування вказаного клопотання ТОВ "Укр Газ Ресурс" вказує, що існує об`єктивна неможливість розгляду справи №910/11553/25 до вирішення Конституційним Судом України питання конституційності норми пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в ухвалі від 27.07.2026 у справі № 910/11553/25 зазначив, що відповідач, із посиланням на положення пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України, просив Суд зупинити провадження у справі до вирішення Конституційним Судом України справи № 3-107/2026 (239/26, 264/26, 291/26) за конституційною скаргою, зокрема ТОВ «Укр Газ Ресурс» щодо конституційності пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», від правозастосування положень якої залежить вирішення спору у даній справі №910/1153/25.
У розрізі спірного питання колегією суддів встановлено, що Верховний Суд у подібних правовідносинах ухвалою від 07.07.2026 клопотання ТОВ "Укр Газ Ресурс" про зупинення провадження у справі № 910/9533/24 задовольнив та зупинив касаційне провадження у справі № 910/9533/24 до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-130/2026 (291/26) за конституційною скаргою ТОВ "Укр Газ Ресурс" щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" зі змінами.
Тобто Верховний Суд у вказаній справі дійшов висновку, що конституційне провадження, яким вирішується питання про конституційність норм матеріального права, якими регулюються спірні правовідносини, є підставою для зупинення касаційного провадження у справі у розумінні положень пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України.
Водночас Верховний Суд у справах №924/560/24, №910/4865/24, №911/2586/24, №918/918/25 у подібних правовідносинах відмовив у задоволенні клопотань заявників про зупинення касаційного провадження до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи № 3-78/2026(178/26) за конституційною скаргою ТОВ "Укр Газ Ресурс" щодо конституційності пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", вказавши, що таке клопотання не містить доказів неможливості розгляду справи до вирішення вказаної справи та аргументованих і переконливих мотивів необхідності зупинення провадження у справі як у частині об`єктивної неможливості розгляду справи до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України за вказаною конституційною скаргою, так і стосовно того, що зібрані у справі, що розглядається, докази дійсно не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Встановлені у справі обставини дозволяють суду касаційної інстанції перевірити доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та вирішити питання про наявність або відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.
Отже, Верховний Суд у вказаних справах дійшов висновку, що конституційне провадження, яким вирішується питання про конституційність пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (норма якої підлягає застосуванню у таких правовідносинах) не є підставою для зупинення касаційного провадження у справі у розумінні положень пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України.
Ураховуючи наведене, колегія суддів із посиланням на те, що наразі у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду існує різна практика щодо правозастосування пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України у питанні наявності / відсутності правових підстав для зупинення касаційного провадження до вирішення Конституційним Судом України питання щодо конституційності тих чи інших норм матеріального права, що підлягають застосуванню до подібних правовідносин.
Відтак, за відсутності однозначних висновків Верховного Суду щодо того, чи можна вважати невирішене питання конституційності норми права, яка підлягає застосуванню судом при вирішенні справи по суті спору, об`єктивною неможливістю розгляду такої справи у розумінні положень пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України, у колегії суддів відсутні повноваження для вирішення процесуального питання у справі №910/11553/25.
Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики.
Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом (пункт 6 частини другої статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Однакове застосування закону забезпечуватиме реалізацію верховенства права, рівність перед законом та правову визначеність у державі. Єдність у практиці застосування одних й тих самих норм права поліпшуватиме громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також сприятиме утвердженню довіри до судової влади в цілому.
Ухвалення протилежних чи суперечливих судових рішень, особливо судом вищої інстанції, може спричинити порушення права на справедливий суд, закріпленого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
З огляду на викладене вище, а також ураховуючи, що спірне питання стосується застосування приписів норм процесуального права (пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України), яке у подібних справах по-різному вирішується Касаційним господарським судом, з огляду на питання, які порушуються у цій ухвалі, а також з метою забезпечення правової визначеності та подолання сумнівів щодо тлумачення вимог чинного процесуального законодавства у контексті спірних правовідносин, які залишаються, колегією суддів передано справу №910/11553/25 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
За відсутності однозначних висновків Верховного Суду щодо того, чи можна вважати невирішене питання конституційності норми права, яка підлягає застосуванню судом при вирішенні справи по суті спору, об`єктивною неможливістю розгляду такої справи у розумінні положень пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі №921/454/25 до вирішення об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду питання щодо застосування пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" в іншій справі № 910/11553/25.
Відповідно до статті 117 ГПК України зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків. З дня відновлення провадження перебіг процесуальних строків продовжується.
Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи та оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвали (частина 2 статті 232 ГПК України).
Пунктом 7 частини 1 статті 228 ГПК України визначено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
З огляду на те, що предметом розгляду у справі №921/454/25 є подібні правовідносини, а розгляд об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/11553/25 матиме відповідні правові наслідки та безпосереднє значення для розгляду справи №921/454/25, суд з метою забезпечення єдності судової практики та правової визначеності у побідних правовідносинах, вважаючи, що існує об`єктивна неможливість розгляду справи №921/454/25 щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" зі змінами, до вирішення справи №910/11553/25, має за необхідне, із власної ініціативи, зупинити провадження у даній справі у порядку статті 228 ГПК України до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, вирішення та набранням рішенням законної сили у справі №910/11553/25.
Враховуючи зазначене вище, керуючись положеннями статей 3, 7, 13, 42, 44-46, 228, 234, 235, з 253 по 259 у сукупності з іншими статтями Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -
УХВАЛИВ
1. З власної ініціативи, повернутися до підготовчого провадження у справі №921/454/25
2. З власної ініціативи суду зупинити провадження у справі №921/454/25 до завершення розгляду об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/11553/25.
3. Зобов`язати сторони повідомити Господарський суд Тернопільської області у межах даної справи № 921/454/25 про завершення розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, вирішення та набранням рішенням законної сили у справі № 910/11553/25, долучивши судовий акт.
4. Ухвала може бути оскаржена чи заперечена з підстав та у порядку визначених статтями з 253 по 259 ГПК України.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддею.
6. Повний текст ухвали виготовлено 10.08.2026.
7. Копію ухвали направити учасникам у справі до їх електронних кабінетів в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС.
Інформацію по справі, що розглядається учасники справи можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за Веб-адресою сторінки https://court.gov.ua/sud5022/.
Суддя В.Л. Гевко
Судове рішення № 139112262, Господарський суд Тернопільської області було прийнято 04.08.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 921/454/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: