Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
20.08.2026 р. Справа № 914/209/25(914/2606/26)
м. Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва, розглянувши матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1 , м. Борислав, Дрогобицький район, Львівська область,
до відповідача 1: Обслуговуючого кооперативу «ЖБК «Злагода», Львівська область, Львівський район, місто Винники,
до відповідача 2: приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Гулієва Анатолія Агаджановича, м. Львів,
про: визнання права власності на нерухоме майно, визнання протиправним рішення державного реєстратора, скасування запису в реєстрі, витребування майна з чужого незаконного володіння,
у межах провадження справи № 914/209/25
про банкрутство Обслуговуючого кооперативу «ЖБК «Злагода» (79495, Львівська область, Львівський район, місто Винники, вул. Звенигородська, будинок 2а, ідентифікаційний код юридичної особи 33894493),
встановив:
У провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа № 914/209/25 про банкрутство Обслуговуючого кооперативу «ЖБК «Злагода». Зазначена справа перебуває на стадії розпорядження майном боржника.
17.08.2026 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (справа № 914/209/25 (914/2606/26) до Обслуговуючого кооперативу «ЖБК «Злагода» і приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Гулієва Анатолія Агаджановича про:
1) визнання права власності за ОСОБА_1 на нежитлове приміщення № 21 за адресою Львівська область, Львівський район, м. Винники, вул. Сахарова, буд. 16-В, нежитлове приміщення № 21, загальною площею 3,1 кв. м;
2) визнання протиправним та скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Гулієва Анатолія Агаджановича від 02.05.2025, індексний номер 78690296 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за Обслуговуючим кооперативом «ЖБК «Злагода» приміщення за адресою Львівська область, Львівський район, м. Винники, вул. Сахарова, буд. 16-В, нежитлове приміщення № 21, загальною площею 3,1 кв. м;
3) скасування запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером відомостей про речове право 59711961 про державну реєстрацію права власності Обслуговуючого кооперативу «ЖБК «Злагода» на нежитлове приміщення за адресою Львівська область, Львівський район, м. Винники, вул. Сахарова, буд. 16-В, нежитлове приміщення № 21, загальною площею 3,1 кв. м., вчинений державним реєстратором приватним нотаріусом Гулієвим Анатолієм Агаджановичем 02.05.2025;
4) витребування з чужого незаконного володіння Обслуговуючого кооперативу «ЖБК «Злагода» на користь ОСОБА_1 нежитлове приміщення № 21 за адресою Львівська область, Львівський район, м. Винники, вул. Сахарова, буд. 16-В, нежитлове приміщення № 21, загальною площею 3,1 кв. м.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд зазначає про наявність підстав для залишення її без руху у зв`язку з таким.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.
Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
Вимоги до позовної заяви встановлені ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України. Так, згідно з ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До заяви не долучено доказів сплати судового збору. Натомість долучено посвідчення учасника бойових дій, а в позовній заяві вказано про звільнення позивача від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Так, відповідно до вказаної норми від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.
Верховний Суду у постанові від 11.09.2024 у справі № 755/8368/23 вказав, що згідно з п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. У цьому приписі немає вичерпного переліку справ, у яких учасники бойових дій і прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору, але є вказівка на те, що мова йде про справи, які стосуються порушення їхніх прав саме як учасників бойових дій.
Ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України отримують безоплатну правничу допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом таких питань (ч. 2 ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»).
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначений у статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет і підстави позову, перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб із урахуванням положень ст. ст. 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (близький за змістом висновок щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» сформульований у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19 і від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17.
У згаданій справі «Заявник звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою у справі про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. Цей спір не стосується питань, пов`язаних із соціальним захистом заявника як учасника бойових дій, із урахуванням положень статей 12 і 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». З огляду на вказане посилання заявника на те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», є помилковим. Тому судовий збір він має сплатити на загальних підставах».
Відповідно до предмету позову, поданого ОСОБА_1 , такий спрямований на захист майнових прав фізичної особи, пов`язаних з укладенням договору переуступки права вимоги до договору про пайову участь в Обслуговуючому кооперативі «ЖБК «Злагода», а не на захист питань, пов`язаних з їх соціальним захистом учасника бойових дій. Тому позивач помилково стверджує про звільнення від сплати судового збору за подання позову про визнання права власності на нерухоме майно, визнання протиправним рішення державного реєстратора, скасування запису в реєстрі, витребування майна з чужого незаконного володіння.
Відповідно до пп. 3, 4 п. 2-1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) позовної заяви майнового характеру в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) сплаті підлягає судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року - 3 328,00 грн.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до прохальної частини позовної заяви позивач заявляє дві вимоги немайнового характеру і дві вимоги майнового характеру - визнання права власності і витребування майна з чужого незаконного володіння.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 Велика Палата Верховного Суду зазначає, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається окрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Суд зазначає, що інших доказів вартості нежитлового приміщення № 21, площею 3,1 кв. м, крім 35 600,00 грн, про що зазначено в договорі переуступки права вимоги, не подано.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
Враховуючи зазначене, суд підсумовує, що сплаті підлягає судовий збір у загальному розмірі 9 984,00 грн (3 328,00 грн * 2 вимоги немайнового характеру = 6 656,00 грн і 3 328,00 грн за дві вимоги майнового характеру).
Суд звертає увагу позивача, що ст. 8 Закону України «Про судовий збір» визначає підстави відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Крім цього, суд зазначає, що у додатках до позовної заяви під порядковим номером 13 вказано «Клопотання про витребування доказів у», однак до заяви такого документа не додано, про що складено акт Господарського суду Львівської області № 31 від 17.08.2026.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху та надати позивачу можливість усунути допущені недоліки у спосіб подання доказів сплати судового збору у розмірі 9 984,00 грн; долучення додатку № 13 до позовної заяви.
Керуючись ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 164, 174 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 у справі № 914/209/25 (914/2606/26) залишити без руху.
2. Встановити ОСОБА_1 строк 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви у спосіб подання доказів сплати судового збору у розмірі 9 984,00 грн; долучення додатку № 13 до позовної заяви.
3. У випадку невиконання вимог цієї ухвали та закінчення строку на усунення недоліків заява вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Матвіїв Р.І.
Судове рішення № 139111894, Господарський суд Львівської області було прийнято 20.08.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 914/209/25(914/2606/26). Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: