Рішення № 139111879, 17.08.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2026 Справа № 914/1576/26

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Юлії СУХОВИЧ розглянув матеріали справи

за позовом Шептицької міської ради, місто Шептицький, Львівська область

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Престиж-Захід, місто Соснівка, Львівська область

про стягнення безпідставно збережених коштів у сумі 31 354,03 грн.

Без виклику сторін.

Процес.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Шептицької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Престиж-Захід про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 4624886600:02:000:0060 за період з 07.05.2025 по 16.04.2026 у сумі 31 354,03 грн.

Ухвалою від 02.06.2026 суд залишив без руху позовну заяву Шептицької міської ради, та надав позивачу строк для усунення недоліків. У зв`язку із усуненням 08.06.2026 позивачем недоліків позовної заяви суд ухвалою від 15.06.2026 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Копія ухвали Господарського суду Львівської області від 15.06.2026 про прийняття справи до провадження, була доставлена позивачу та відповідачу до їх електронних кабінетів в підсистемі Електронний суд, що підтверджується довідками про доставку електронних листів від 15.06.2026.

Оскільки суд здійснював розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, тобто без можливості для відповідача взяти участь у судовому засіданні і викласти свої заперечення проти задоволення позову, право відповідача надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, передбачене статтею 42 Господарського процесуального кодексу України, могло бути реалізоване шляхом подання відзиву.

Від відповідача не надходили заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження чи клопотання про її розгляд у судовому засіданні з повідомленням сторін. Відзив на позов також не подано.

Згідно зі статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У зв`язку із закінченням строку наданого для вирішення спору, суд дійшов висновку про необхідність прийняття рішення у справі.

Правова позиція сторін.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 07.05.2025 між сторонами було укладено договір оренди земельної ділянки №21, відповідно до умов якого позивач передав відповідачу в строкове платне користування земельну ділянку код КВЦПЗД-11.02-для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості включаючи об`єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком з кадастровим номером 4624886600:02:000:0060, загальною площею 0,8907 га, яка розташована на території Шептицької міської ради, Шептицького району, Львівської області (за межами села Сілець).

Відповідач є власником нерухомого майна, а саме будівлі їдальні та будівлі ВГК, що розташовані за адресою: Львівська область, Шептицький район, село Сілець, присілок Солтиси , будинок 753 в. та будинок 753 е.

Позивач зазначив, що право власності на нежитлові будівлі зареєстровано 26.12.2019, проте право оренди земельної ділянки не зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у зв`язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю «Престиж-Захід» не оформило належним чином право користування земельною ділянкою та не здійснює сплату орендної плати за землю до місцевого бюджету.

У зв`язку з тим у відповідача виникла заборгованість неправомірно збережених коштів за користування земельною ділянкою комунальної власності Шептицької міської ради за період з 07.05.2025 по 16.04.2026, яка станом на момент подання позовної заяви складає 31 354,03 грн та яку позивач просить стягнути.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, визначений судом, не подав, проти позову не заперечив.

Обставини встановлені судом.

Постановою від 19.09.2024 «Про перейменування окремих населених пунктів та районів», на виконання пункту 29 частини першої статті 85 Конституції України, пунктів 8, 13 статті 8 Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», Верховна Рада України постановила перейменувати Червоноградський район на Шептицький район, місто Червоноград Червоноградського району на місто Шептицький.

З урахуванням вищезгаданої постанови Верховної Ради України, Червоноградська міська рада рішенням від 03.10.2024 № 2961 «Про перейменування Червоноградської міської ради» вирішила перейменувати «Червоноградську міську раду» (код ЄДРПОУ 26269722) у «Шептицьку міську раду».

Рішенням № 3594 від 24.04.2025 року Шептицькою міською радою надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Престиж-Захід» в оренду земельну ділянку площею 0,8907 га з кадастровим номером 4624886600:02:000:0060, розташовану в межах території Шептицької міської ради Львівської області, для будівництва та обслуговування будівель і споруд виробничо- комерційного призначення строком на 10 років, із встановленням орендної плати у розмірі 1,5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Пунктом 4 рішення Шептицької міської ради № 3594 від 24.04.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Престиж-Захід» зобов`язано укласти договір оренди землі та провести державну реєстрацію права оренди земельної ділянки у державного реєстратора речових прав на нерухоме майно.

Пунктом 5 вищезазначеного рішення зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Престиж-Захід» у п`ятиденний строк з дня державної реєстрації права оренди земельної ділянки подати копію договору оренди до Головного управління ДПС у Львівській області.

07 травня 2025 року між Шептицькою міською радою (надалі по тексту рішення - позивач, згідно з договором орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Престиж-Захід» (надалі по тексту рішення - відповідач, згідно з договором - орендар) було укладено договір оренди землі № 21, відповідно до умов якого позивач передав відповідачу в строкове платне користування земельну ділянку код КВЦПЗД-11.02-для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості включаючи об`єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком з кадастровим номером 4624886600:02:000:0060, загальною площею 0,8907 га, яка розташована на території Шептицької міської ради, Шептицького району, Львівської області (за межами села Сілець).

Пунктом 5 договору оренди землі № 21 встановлено, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору з кадастровим номером 4624886600:02:000:0060 становить 2158224,95 грн.

Відповідно до пункту 8 договору, договір укладено 07.05.2025 на 10 (десять) років.

Пунктом 9 договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у розмірі 1,5 (півтора відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки - 2158224,95 грн.. шо становить у грошовій формі 32 373,37 грн. (тридцять дві тисячі триста сімдесят три грн. 37 коп.) в рік на рахунок (ІВАN) № UА348999980334179812000013945, ЄДРПОУ 38008294. код класифікації доходів бюджету - 18010600, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП). отримувач - ГУК Львів/ Червоноградська т г /18010600.

Відповідно до пункту 10 договору оренди обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Пунктом 11 договору передбачено, що орендна плата вноситься у такі строки: 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з пунктом 14 договору земельна ділянка передається в оренду для будівництва та обслуговування будівель та споруд комерційно виробничого призначення без санітарно - захисної зони.

Цільове призначення земельної ділянки, згідно класифікації видів цільового призначення земельних ділянок код КВЦПЗД-11.02-для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об`єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком (пункт 15 договору).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Престиж-Захід» не проведено державну реєстрації права оренди земельної ділянки у державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Відповідно до інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Товариство з обмеженою відповідальністю «Престиж-Захід» (відповідач) є власником нерухомого майна, а саме:

- будівлі їдальні, що розташована за адресою: Львівська область, Шептицький район, село Сілець, присілок Солтиси, будинок 753 в, відповідно до договору купівлі-продажу № 795 від 14.11.2019 року та акту приймання-передачі об`єкта малої приватизації № 1466 від 13.12.2019 року.

- будівлі ВГК, що розташована за адресою: Львівська область, Шептицький район, село Сілець, присілок Солтиси, будинок 753 е, відповідно до договору купівлі-продажу №700 від 08.11.2019 року та акту приймання-передачі об`єкта малої приватизації №1465 від 13.12.2019 року.

Позивач зазначив, що право власності на нежитлові будівлі зареєстровано 26.12.2019, проте право оренди земельної ділянки у встановленому законом порядку відповідачем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не зареєстровано, у зв`язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю «Престиж-Захід» фактично не оформило належним чином право користування земельною ділянкою та не здійснює сплату орендної плати за землю до місцевого бюджету.

Шептицькою міською радою скеровувалися відповідачу претензії №8.07-296/26/01.02-02.17 від 21.01.2026 та №81.07-1357/26.01.02.02.17 від 12.03.2026 від 08.08.2025 з вимогами сплатити існуючу заборгованість, проте останнім такі вимоги залишені без відповіді та задоволення.

Крім того, Головне управління Державної податкової служби у Львівській області листом від 15.01.2026 №388/5/13-01-04-08-09 повідомило, що відповідач не надав податкові декларації з плати за землю за 2025 рік та не надав копію договору оренди контролюючому органу, плата за землю не сплачувалась.

Листом фінансового управління Шептицької міської ради за № 81.07.101-129/26 від 12.01.2026, відповідно до якого в системі АІС «Місцеві бюджети» інформація про надходження коштів від відповідача за період з 01.01.2025 на дату подання позовної заяви відсутня.

З метою захисту порушеного права позивач просить стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти за використання земельною ділянки з кадастровим номером 4624886600:02:000:0060 у період з 07.05.2025 по 16.04.2026 у сумі 31 354,03 грн.

Висновки суду.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на землю.

За змістом глави 15 Земельного кодексу України, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.

Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Статтею 83 Земельного кодексу України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 93 Земельного кодексу України, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Земельна ділянка з кадастровим номером 4624886600:02:000:0060 належить до комунальної власності, власником земельної ділянки є територіальна громада міста Шептицький в особі Шептицької міської ради.

Згідно статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Визначення земельної ділянки наведено в частині 1статті 79 Земельного кодексу України, відповідно до положень якої земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Як встановлено приписами частин 1, 3, 4, 9 статті 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Спірна земельна ділянка є сформованою, їй присвоєно кадастровий номер 4624886600:02:000:0060

За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України «Про оренду землі»).

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (частина 1 статті 116 Земельного кодексу України).

Правовий механізм переходу прав на землю, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у статті 120 Земельного кодексу України.

Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування (частини 2 статті 120 Земельного кодексу України у редакції чинній станом на дату набуття відповідачем права власності на об`єкти нерухомого майна).

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (частина 1 статті 125 Земельного кодексу України).

Як убачається з положень статті 120 та 125 Земельного кодексу України, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені.

Слід зазначити, що із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими. Відповідний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20.

Враховуючи положення частини 1 статті 125 Земельного кодексу України в сукупності з тим, що відповідач не виконав пункт 4 рішення Шептицької міської ради від 24.04.20225 № 3594 щодо проведення державної реєстрації права оренди земельної ділянки у державного реєстратора речових прав на нерухоме майно, отже право оренди земельної ділянки у відповідача не виникло, відтак до вказаних правовідносин підлягає застосуванню стаття 1212 Цивільного кодексу України.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (частина 1 статті 1212 Цивільного кодексу України).

Положення цього кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина 2 статті 1212 Цивільного кодексу України).

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України (такі висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.09.2018 у справі №925/230/17).

Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка (частина 1 статті 206 Земельного кодексу України).

Плата за землю справляється відповідно до закону (частина 2 статті 206 Земельного кодексу України).

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пункту 14.1.1.47 статті 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до пунктів 14.1.125, 14.1.136 статті 14 та статті 288.5 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території (пункту 284.1. статті 284 Податкового кодексу України).

Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки - підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж установлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.

Зокрема, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу для земельних ділянок, нормативно грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки (пункт 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України).

Згідно з положеннями статті 20 Закону України «Про оцінку земель» за результатами бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, звіти про експертну грошову оцінку земельних ділянок державної та комунальної власності, звіти про експертну грошову оцінку земельних ділянок, що проводиться для цілей оподаткування, нарахування та сплати інших обов`язкових платежів, що справляються відповідно до законодавства, є публічною інформацією.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про оцінку земель» витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 року в справі № 629/4628/16-ц дійшла висновку, що обов`язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, про що також наголошено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 в справі № 320/5877/17 (пункт 71).

Висновок про те, що належним доказом розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути витяг, довідка або технічна документація з нормативної грошової оцінки, Велика Палата Верховного Суду зробила у постанові від 09.11.2021 року в справі № 905/1680/20.

Згідно витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок № НВ-9991317102025 від 26.12.2025 нормативно грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 4624886600:02:000:0060 становить 2 158 224,95 грн.

Згідно витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок № НВ-9912279902026 від 19.01.2026 нормативно грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 4624886600:02:000:0060 становить 2 330 709,01 грн

Положенням статті 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147 «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок» зі змінами та доповненнями згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 № 753 «Про внесення змін до Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок», нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,8907 га, за кадастровим номером 4624886600:02:000:0060, яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Престиж-Захід» фактично використовуєте на території Шептицької міської ради у 2025 році становить 2 158 224,95 грн та у 2026 році становить 2 330 709,01 грн.

Ставка орендної плати за землю є 1,5 % від нормативної грошової оцінки, згідно прийнятого рішення Червоноградської міської ради № 1322 від 30.06.2022 року «Про встановлення ставок орендної плати за земельні ділянки комунальної власності на території Червоноградської міської ради» та рішення Червоноградської міської ради № 2756 від 11.07.2024 року «Про внесення змін до рішення Червоноградської міської ради від 30.06.2022 року № 1322 «Про встановлення ставок орендної плати за земельні ділянки комунальної власності на території Червоноградської міської ради».

Отже, згідно з наведеного позивачем розрахунку за період з 07.05.2025 по 16.04.2026 розмір заборгованості неправомірно збережених коштів за земельну ділянку комунальної власності Шептицької міської ради, кадастровий номер 4624886600:02:000:0060, площею 0,8907 га, яка знаходиться в межах адміністративної території Шептицької міської ради, Шептицького району, Львівської області (за межами села Сілець) становить 31 354, 03 грн.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок орендної плати за загальний період з 07.05.2025 по 16.04.2026, вважає правомірним нарахування відповідачу плати за користування земельною ділянкою за кадастровим номером 4624886600:02:000:0060 у загальному розмірі 31 354, 03 грн.

Як установлено судом вище, Головне управління Державної податкової служби у Львівській області листом від 15.01.2026 №388/5/13-01-04-08-09 повідомило, що відповідач не надав податкові декларації з плати за землю за 2025 рік та не надав копію договору оренди контролюючому органу, плата за землю не сплачувалась.

Листом фінансового управління Шептицької міської ради за № 81.07.101-129/26 від 12.01.2026, відповідно до якого в системі АІС «Місцеві бюджети» інформація про надходження коштів від відповідача за період з 01.01.2025 на дату подання позовної заяви відсутня.

Враховуючи вищенаведені норми, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення відповідача безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 4624886600:02:000:0060 за період з 07.05.2025 по 16.04.2026 у розмірі 31 354,03 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування вірогідності доказів на відміну від достатності доказів, підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Розподіл судових витрат.

У відповідності до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №579 (внутрішній номер 511127178) від 26.05.2026.

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у даній справі позовні вимоги задоволені у повному обсязі, суд приходить до висновку, що судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь Шептицької міської ради у розмірі 2 662,40 грн.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 129, 233, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Престиж-Захід, (80193, Львівська область, Сокальський район, місто Соснівка, вулиця Львівська, будинок 5, квартира 18; ідентифікаційний код юридичної особи 25550718) на користь Шептицької міської ради (80103, Львівська область, Шептицький район, місто Шептицький, проспект Шевченка Т., будинок 19, ідентифікаційний код юридичної особи 26269722) 31 354,03 грн безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою та 2 662,40 грн судового збору.

3. Наказ видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

Суддя Сухович Ю.О.