Ухвала суду № 139111725, 20.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

20.08.2026Справа № 902/653/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Блажівська О.Є., розглянувши матеріали справи №902/653/26,

за позовом Приватного підприємства «Гепард-Безпека центр плюс» (21000, м. Вінниця, вул. Симона Петлюри, буд. 19; код ЄДРПОУ: 40354371)

до відповідача Концерну «Військторгсервіс» (03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, буд. 28-а; код ЄДРПОУ: 43068454)

про стягнення 206 672, 98 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

14.05.2026 до Господарського суду Вінницької області звернулось Приватне підприємство "Гепард-Безпека центр плюс" з позовною заявою до Концерну "Військторгсервіс" про стягнення 206 672, 98 грн.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 19.05.2026 позовну заяву (вх. № канц. 718/26 від 14.05.2026) Приватного підприємства "Гепард-Безпека центр плюс" до Концерну "Військторгсервіс" про стягнення 206 672, 98 грн - передано на розгляд до Господарського суду міста Києва.

01.06.2026 матеріали справи № 902/653/26 отримано канцелярією Господарського суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано на розгляд сектору судді Блажівської О.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2026 залишено без руху позовну заяву Приватного підприємства "Гепард-Безпека центр плюс". Надано позивачу строк для усунення недоліків, який становить п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

11.06.2026 через систему «Електронний суд» від представника Приватного підприємства "Гепард-Безпека центр плюс" надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Визнано справу № 902/653/26 малозначною. Розгляд справи здійснюватиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

10.07.2026 через систему «Електронний суд» від представника Приватного підприємства "Гепард-Безпека центр плюс" надійшла заява про зміну предмету позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2026 заяву Приватного підприємства "Гепард-Безпека центр плюс" про зміну предмету позову повернуто заявнику без розгляду. Повідомлено Приватне підприємство "Гепард-Безпека центр плюс" (21000, м. Вінниця, вул. Симона Петлюри, буд. 19; код ЄДРПОУ: 40354371, в порядку ч. 7 ст. 42 ГПК України в редакції Закону №3200-ХІ, що введений в дію 18.10.2023 про обов`язок зареєструвати "Електронний кабінет" в ЄСІТС.

27.07.2026 через систему «Електронний суд» від представника Приватного підприємства "Гепард-Безпека центр плюс" надійшла заява про зміну предмету позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2026 заяву Приватного підприємства "Гепард-Безпека центр плюс" про зміну предмету позову від 27.07.2026 - залишено без розгляду.

18.08.2026 через систему «Електронний суд» від представника Приватного підприємства "Гепард-Безпека центр плюс" надійшла заява про поновлення процесуального строку, у додатку міститься заява про зміну предмету позову.

Дослідивши матеріали справи, заяву представника позивача про поновлення процесуального строку від 18.08.2026, заяву про зміну предмету позову від 27.07.2026, що міститься у додатку до заяви представника позивача про поновлення процесуального строку від 18.08.2026, суд зазначає наступне.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва 10.07.2026 через систему «Електронний суд» від представника Приватного підприємства "Гепард-Безпека центр плюс" надійшла заява про зміну предмету позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2026 заяву Приватного підприємства "Гепард-Безпека центр плюс" про зміну предмету позову повернуто заявнику без розгляду. Повідомлено Приватне підприємство "Гепард-Безпека центр плюс" (21000, м. Вінниця, вул. Симона Петлюри, буд. 19; код ЄДРПОУ: 40354371, в порядку ч. 7 ст. 42 ГПК України в редакції Закону №3200-ХІ, що введений в дію 18.10.2023 про обов`язок зареєструвати "Електронний кабінет" в ЄСІТС.

Позивачем - Приватним підприємством "Гепард-Безпека центр плюс" зареєстровано електронний кабінет особи у підсистемі «Електронний суд».

27.07.2026 через систему «Електронний суд» від представника Приватного підприємства "Гепард-Безпека центр плюс" повторно надійшла заява про зміну предмету позову.

Заяву про зміну предмету позову подано з пропущенням процесуального строку. Заява про зміну предмету позову подана до суду 27.07.2026 не містила обґрунтування пропущення такого строку чи заяви про поновлення процесуального строку позивачу.

Також судовий збір з урахуванням заяви про зміну предмета позову поданої до суду 27.07.2026, складає: 6 032 грн, 40 коп., оскільки, судовий збір за майнову вимогу про стягнення дорівнює: (280 833, 33 грн х 1,5%) х 0,8 = 4 212, 49 х 0,8 = 3 370, 00 грн. Судовий збір за додану одну немайнову позовну вимогу: «Розірвати Договір про охорону об`єкта №1 від 01.01.2026 року, укладений між Концерном «Військторгсервіс» та Приватним підприємством «Гепард-безпека центр плюс», у зв`язку з істотним порушенням умов договору Відповідачем, а саме - систематичним невиконанням обов`язку щодо оплати наданих послуг», складає 3 328, 00 грн, а при застосуванні коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, дорівнює 2 662,40 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено при подані позовної заяви 3 328,00 грн згідно платіжної інструкції №1073 від 14.05.2026 та 884,50 грн згідно платіжної інструкції №1103 від 21.07.2026 доданої до заяви про зміну предмету. Отже, позивачем у справі сплачено 4 212, 50 грн. Відтак, позивачем не було доплачено судовий збір за заявлену у заява про зміну предмету позову подану до суду 27.07.2026 немайнову вимогу в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2026 заяву Приватного підприємства "Гепард-Безпека центр плюс" про зміну предмету позову від 27.07.2026 - залишено без розгляду.

18.08.2026 через систему «Електронний суд» від представника Приватного підприємства "Гепард-Безпека центр плюс" надійшла заява про поновлення процесуального строку, у додатку міститься нова редакція заяви про зміну предмету позову від 27.07.2026.

У заяві про поновлення процесуального строку від 18.08.2026 зазначено, що Позивач уже реалізував своє право на зміну предмета позову шляхом подання відповідної заяви 10.07.2026, а її повернення було зумовлено виключно формальними процесуальними обставинами, які були усунуті без невиправданого зволікання. Відповідно до ч. 2 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, Позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 162 ГПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, якщо визнає причини його пропуску поважними.

З урахуванням принципів доступу до правосуддя, змагальності сторін та необхідності забезпечення ефективного захисту прав Позивача, вважаємо наведені обставини поважними причинами для поновлення процесуального строку.

Позивач зазначає, що фактично реалізував своє право на зміну предмета позову у межах процесуального строку, подавши відповідну заяву через підсистему «Електронний суд» 10.07.2026 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2026 року зазначену заяву було повернуто без розгляду не у зв`язку з пропуском строку її подання, а виключно з формальних підстав, передбачених ч.7 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язкової реєстрації електронного кабінету в ЄСІТС. Після усунення вказаних судом недоліків Позивач без невиправданого зволікання повторно звернувся до суду із заявою про зміну предмета позову, що свідчить про добросовісне здійснення процесуальних прав та наявність поважних причин для поновлення процесуального строку.

Представник позивача просить суд, поновити Приватному підприємству «Гепард-Безпека центр плюс» процесуальний строк на подання заяви про зміну предмета позову.

Дослідивши матеріали справи, заяву про поновлення процесуального строку, суд дійшов висновку про те, що заяву слід задовольнити, з огляду на наступне.

Згідно приписів п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

За положеннями ч. 3 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Судом враховано, що заяву про зміну предмету позову від 10.07.2026 подано до суду в межах строку (відповідно до ч. 3 ст. 252 ГПК України - особливості якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Відтак, позивачем не пропущено строк на подання заяви про зміну предмету позову, оскільки відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 16.06.2026 - строк тривав до 16.07.2026).

За змістом частин першої та четвертої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22 виснувала, що за змістом частин першої та четвертої статті 119 ГПК України пропущений учасником процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. (Рішення ЄСПЛ у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008).

Суд звертає увагу на те, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом.

Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Верховний Суд зазначає, що згідно з практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, та як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

Надмірний формалізм є порушенням права на справедливий судовий захист.

Європейським судом з прав людини зазначено, що "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах "Белеш та інші проти Чеської Республіки", "ЗУБАЦ ПРОТИ ХОРВАТІЇ" (ZUBAC v. CROATIA), (Beles and Others v. the Czech Republic), №47273/99, пп. 50-51 та 69, ЄСПЛ 2002 IX, та "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), №35787/03, п. 29, від 26 липня 2007 року).

При цьому, Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення у справі "Кутіч проти Хорватії", заява №48778/99).

Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Згідно з частиною 3 зазначеної статті судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Приписами ст. 42 ГПК України встановлено, що учасники справи мають право, зокрема, подавати докази, заяви, клопотання, надавати пояснення суду, свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду.

Відтак, враховуючи наведені представником позивача обґрунтування причин пропуску процесуального строку на подання заяви про зміну предмету позову, з метою всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи, а також з метою забезпечення реалізації принципу змагальності сторін, суд дійшов висновку визнати поважними причини пропуску представником позивача процесуального строку для подання заяви та поновити представнику позивача пропущений процесуальний строк.

Додатково суд зазначає, що відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті. Однак, задля повного та всебічного розгляду справи, те, що позивачем у справі подано заяву про зміну предмету позову та заяву про поновлення пропущеного процесуального строку, необхідність розгляду даних заяв, судом згідно з ст. 114 ГПК України застосовано принцип розумності процесуальних строків.

При цьому суд зазначає, що за змістом ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема розумні строки розгляду справи судом.

Наведені конституційні засади означають серед іншого неприпустимість таких дій суду щодо строку розгляду справи, що не мають об`єктивного та розумного обґрунтування.

Згідно ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави; суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі; розумність строків розгляду справи судом є одним з основних засад (принципів) господарського судочинства.

Відповідно до ст. 114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій; строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів. При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

До Господарського суду міста Києва позивачем 18.08.2026 подано Заяву про зміну предмету позову у новій редакції від 27.07.2026.

У заяві про зміну предмету позову від 27.07.2026 поданій у новій редакції ддо суду 18.08.2026, представником позивача зазначено, що відповідно до ч. 2 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, Позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Згідно з ч. 1 ст. 162 ГПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Щодо обґрунтування позовних вимог щодо стягнення заборгованості за Договором про охорону об`єкта №1 від 01.01.2025 року та за Договором про охорону об`єкта №1 від 01.01.2026 року.

Представником Позивача було направлено Відповідачу повідомлення про розірвання Договору про охорону об`єкта № 1 від 01.01.2026 року № 260511/ЗД-1 від 11.05.2026 року. Зазначене повідомлення Концерн «Військторгсервіс» в особі Південного регіонального управління отримав 26.05.2026 року.

Відповідно до умов Договору, він є розірваним з 27.06.2026 року. Починаючи з 27.06.2026 року Позивач припинив надання послуг з охорони об`єктів Відповідача, визначених Дислокацією постів охорони, у зв`язку з припиненням договірних відносин. Водночас Відповідач не направив Позивачу жодних заперечень, зауважень чи інших письмових повідомлень щодо розірвання Договору, а також не заперечив припинення договірних відносин у встановленому законом чи Договором порядку.

Оскільки Позивач надавав послуги з охорони об`єктів Відповідача відповідно до Договору про охорону об`єкта № 1 від 01.01.2026 року до 27.06.2026 року включно, розмір заборгованості Відповідача за надані послуги збільшився та підлягає стягненню в заявленому Позивачем розмірі Позивачем належним чином виконав свої зобов`язання та надав послуги, що підтверджується підписаними сторонами актами надання послуг, а саме:

- Акт надання послуг № 15 від 31.05.2026 року;

- Акт надання послуг № 17 від 26.06.2026 року.

Відповідно до п.4.4 Договору, у разі відсутності зауважень з боку Замовника до акту виконаних послуг або неповернення акту виконаних послуг 5 (п`яти) календарних днів, акт вважається прийнятим. Відповідачем жодних заперечень, зауважень чи претензій щодо обсягу, якості або вартості наданих Позивачем послуг не заявлялося. Акти надання послуг були прийняті Відповідачем без будь-яких застережень, що підтверджує факт належного виконання Позивачем своїх договірних зобов`язань та прийняття Відповідачем наданих послуг.

Крім того зазначаємо, що відповідно до п.9.2. Договору, договір діє в частині зобов`язань за цим Договором - до повного їх виконання. Таким чином розірвання цього Договору не звільняє Концерн "Військторгсервіс", в особі начальника Південного регіонального управління Концерну "Військторгсервіс" від сплати заборгованості, яка виникла у нього на підставі Договору про охорону об`єкта №1 від 01.01.2026 року та Договору про охорону об`єкта №1 від 01.01.2025 року.

Станом на день подання заяви про зміні предмета позову про стягнення заборгованості за Договором про охорону об`єкта №1 від 01.01.2025 року суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три відсотки річних від простроченої суми Концерну «Військторгсервіс» становить у розмірі 59 174, 85 грн. ( п`ятдесят дев`ять тисяч сто сімдесят чотири гривень 85 коп.)

Станом на день подання заяви про зміну предмету позову про стягнення забогованості за Договором про охорону об`єкта №1 від 01.01.2026 року суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми Концерну «Військторгсервіс» становить 221 658,48 грн. ( двісті двадцять одна тисяча шістсот п`ятдесят вісім 48 коп.)

У зв`язку із зверненням до суду, Позивачем було сплачено 884 грн. 50 коп. судового збору, що підтверджується відповідним платіжним дорученням.

Представник позивача просить суд з урахуванням зміни предмета позову викласти прохальну частину позовної заяви в наступній редакції:

« 1. Стягнути з Концерну «Військторгсервіс» (код ЄДРПОУ 33689922) на користь Приватного підприємства «Гепард-безпека центр плюс» (код ЄДРПОУ 40354371) заборгованість за Договором про охорону об`єкта №1 від 01.01.2025 року в розмірі 55 550, 00 грн. ( п`ятдесят п`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят гривень), 3 % річних від простроченої суми у розмірі 872,80 грн. (вісімсот сімдесят дві гривні 80 коп.), а також інфляційні втрати у сумі 2 752,05 грн. (дві тисячі сімсот п`ятдесят дві гривні 05 коп.), загальна сума заборгованості становить у сумі 59 174, 85 грн. ( п`ятдесят дев`ять тисяч сто сімдесят чотири гривень 85 коп.)

2. Стягнути з Концерну «Військторгсервіс» (код ЄДРПОУ 33689922) на користь Приватного підприємства «Гепард-безпека центр плюс» (код ЄДРПОУ 40354371) заборгованість за Договором про охорону об`єкта №1 від 01.01.2026 року в розмірі 217 066,66 грн. ( двісті сімнадцять тисяч шістдесят шість гривень 66 коп.), 3 % річних простроченої суми у розмірі 872,80 грн. ( вісімсот сімдесят дві гривні 80 коп.), а також інфляційні втрати у сумі 3 211,17 грн. (три тисячі двісті одинадцять гривень 17 коп.), загальна сума заборгованості становить у сумі 221 658,48 грн. ( двісті двадцять одна тисяча шістсот п`ятдесят вісім 48 коп.)

3. Визначити в рішенні суду, що нарахування 3% річних на суму заборгованості має здійснюватися до моменту виконання рішення суду та розраховуватися за наступною формулою: (сума заборгованості) х 3% х (кількість днів прострочення) : (кількість днів у році).

4. Стягнути з Концерн «Військторгсервіс» (код ЄДРПОУ 33689922) на користь Приватне підприємство «Гепард-безпека центр плюс» (код ЄДРПОУ 40354371) понесені судові витрати.

5. Справу розглянути за правилами спрощеного позовного провадження».

Дослідивши заяву про зміну предмету позову, матеріали справи, суд ухвалив заяву задовольнити.

Згідно з ч. 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, що тягнуть за собою певні правові наслідки. Поряд із цим, підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача (відповідачів). Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача (відповідачів) на захист проти позову.

Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи:

1) заміна одних позовних вимог іншими;

2) доповнення позовних вимог новими;

3) вилучення деяких із позовних вимог;

4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №910/2470/21.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що право на доступ до суду має "застосовуватися на практиці і бути ефективним" (рішення у справі Bellet v. France від 04.12.1995 р.). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа "повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права" (рішення у справах "Bellet v. France" та "Nunes Dias v. Portugal").

Європейський Суд з прав людини також звертав увагу на те, що "застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (див. рішення у справі "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), заява № 35787/03, п. 29, від 26.07.2007 р.)".

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення у справі "Perez de Rada Cavanilles v. Spain").

Також Європейським судом з прав людини зазначено, що "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справах "Zubac v. Croatia", "Beles and Others v. the Czech Republic", № 47273/99, пп. 50-51 та 69, та "Walchli v. France", № 35787/03, п. 29).

При цьому Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний же формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні від 05.12.2018 р. (справа № 11-989заі18), згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм є порушенням права на справедливий судовий захист.

Суд додатково зазначає, що представником позивача у заяві про зміну предмету заявлено позовну вимогу майнового характеру, а саме: стягнення грошових коштів на загальну суму - 280 833, 33 грн. Судовий збір за стягнення такої суми позивачем сплачено у повному обсязі, що підтверджується платіжними інструкціями: позивачем сплачено при подані позовної заяви 3 328,00 грн згідно платіжної інструкції №1073 від 14.05.2026 та 884,50 грн згідно платіжної інструкції №1103 від 21.07.2026 доданої до заяви про зміну предмету.

Відтак, оскільки процесуальний строк на подання заяви про зміну предмету позову Позивачу поновлено, оскільки зміна предмету позову необхідна для ефективного захисту прав позивача, при цьому підстави позову залишився незмінними, господарський суд приймає до розгляду заяву про зміну предмету позову від 27.07.2026 (подану до суду 18.08.2026) та подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням зміни предмету позову.

Керуючись ст.ст. 42, 46, 114, 118, 119, 233, 234, 235, 247, 248, 252, 255 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання представника позивача Приватного підприємства «Гепард-Безпека центр плюс» про поновлення процесуального строку від 18.08.2026 - задовольнити.

2. Поновити Приватному підприємству «Гепард-Безпека центр плюс» строк для подання заяви про зміну предмету позову від 27.07.2026, що міститься у додатках.

3. Прийняти заяву представника Приватного підприємства «Гепард-Безпека центр плюс» про зміну предмету позову від 27.07.2026 (подану до суду 18.08.2026) та подальший розгляд справи № 902/653/26 здійснювати з урахуванням зміни предмету позову.

4. Запропонувати учасникам справи (відповідачу) надати суду у строк, який становить десять днів з дня вручення даної ухвали:

- письмові пояснення щодо заяви про зміну предмету позову від 27.07.2026 (подану до суду 18.08.2026).

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, відповідно до приписів статті 255 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА