Рішення № 139111656, 17.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.08.2026Справа № 910/7787/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Усатенко І.В. за участю секретаря судового засідання Шокало О.В.., розглянувши матеріали справи

За позовом ОСОБА_1

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАСИВА ПРОФЕСІЯ" (01004, місто Київ, вул.Велика Васильківська, будинок 25)

2. Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (місто Київ, ВУЛИЦЯ МИХАЙЛА ОМЕЛЯНОВИЧА-ПАВЛЕНКА, будинок 15)

про визнання припиненими правовідносин з управління товариства та зобов`язання вчинити дії.

Представники учасників справи:

від позивача: не з`явився.

від відповідача-1: не з`явився.

від відповідача-2: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАСИВА ПРОФЕСІЯ" (далі-відповідач-1), Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (далі-відповідач-2), в якому просить суд

1. визнати припиненими правовідносини з управління Товариством з обмеженою відповідальністю "КРАСИВА ПРОФЕСІЯ", що виникли між Товариством з обмеженою відповідальністю "КРАСИВА ПРОФЕСІЯ" та ОСОБА_1

2. зобов`язати Печерську районну у м. Києві державну адміністрацію внести запис про зміну до відомостей про керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАСИВА ПРОФЕСІЯ", що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань шляхом виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з розділу: "Керівник юридичної особи, а також відомості про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо" запису про ОСОБА_1 , як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАСИВА ПРОФЕСІЯ".

Ухвалою суду від 01.07.2026 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

09.07.2026 до суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 13.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 06.08.2026.

Представники відповідачів-1,-2 у підготовче засідання 06.08.2026 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою суду від 06.08.20.26 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.08.2026.

11.08.2026 до суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача.

Представник позивача та відповідачів-1,-2 у судове засідання 17.08.2026 не з`явились.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідачі-1,-2 у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2026, не подали до суду відзиву на позов, а відтак, не скористалися наданими їм процесуальними правами.

З огляду на зазначене та з урахуванням того, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути дану справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ

05 липня 2021 року рішенням єдиного учасника №1 створено Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСИВА ПРОФЕСІЯ», сформовано статутний капітал у розмірі 1000,00 грн, визначено місцезнаходження товариства - Україна, 08160, Київська обл., Фастівський район, село Гатне, вул.Інститутська, будинок 73, офіс 522, встановлено, що товариство діє на підставі модельного стутуту, призначено директора товариства - ОСОБА_2 . Рішення підписано ОСОБА_3 , яка є представником ОСОБА_2 на підставі довіреності, посвідченої Запольською О.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 30 червня 2021 року зареєстрованим № 878.

08 вересня 2021 року рішенням єдиного учасника №1 Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСИВА ПРОФЕСІЯ» внесено зміни до відомостей про місцезнаходження товариства.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, засновник юридичної особи - ОСОБА_4 , громадянство: Російська Федерація, Місцезнаходження: АДРЕСА_1 , Розмір частки засновника (учасника): 1000,00; керівник Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСИВА ПРОФЕСІЯ» є ОСОБА_1 .

20.05.2026 позивач засобами поштового зв`язку скерувала на адреси відповідача-1 та представника ОСОБА_2 - Зажигаєвої В.Б. супровідний лист від 19.05.2026, до якого долучено заяву про звільнення з посади директора ТОВ «КРАСИВА ПРОФЕСІЯ» за власним бажанням. На підтвердження відправлення, позивач долучив описи цінного листа з вкладенням та поштові накладні, фіскальні чеки.

20.05.2026 позивач засобами поштового зв`язку скерувала на адреси відповідача-1 та представника ОСОБА_2 - Зажигаєвої В.Б. супровідний лист від 20.05.2026, до якого долучено повідомлення про скликання загальних зборів учасників ТОВ «КРАСИВА ПРОФЕСІЯ», які відбудуться 22.06.2026 за адресою 01004, місто Київ, вул.Велика Васильківська, будинок 25. На підтвердження відправлення, позивач долучив описи цінного листа з вкладенням та поштові накладні, фіскальні чеки.

22.06.2026 року загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСИВА ПРОФЕСІЯ» не відбулись, що підтверджується протоколом № 01 загальних зборів ТОВ «КРАСИВА ПРОФЕСІЯ».

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначає, що питання про звільнення директора товариства вирішується рішенням загальних зборів відповідно до статуту товариства не було вирішено у встановленому чинним законодавством порядку, у зв`язку із цим порушено трудові права ОСОБА_1 . Таким чином, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить суд визнати припиненими правовідносини з управління Товариством з обмеженою відповідальністю "КРАСИВА ПРОФЕСІЯ", що виникли між Товариством з обмеженою відповідальністю "КРАСИВА ПРОФЕСІЯ" та ОСОБА_1 ; зобов`язати Печерську районну у м. Києві державну адміністрацію внести запис про зміну до відомостей про керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАСИВА ПРОФЕСІЯ", що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань шляхом виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з розділу: "Керівник юридичної особи, а також відомості про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо" запису про ОСОБА_1 , як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАСИВА ПРОФЕСІЯ".

Відповідачі-1,-2 відзив на позовну заяву не подали, доводів позивача не спростували.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 8 Конституції України передбачено, що звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод громадян, на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 №14-рп/2004, від 16.10.2007 № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 №2-рп/2008 зазначав, що визначене ст.43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Відповідно до трудового законодавства України керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні (ст.38 Кодексу законів про працю України).

Разом з тим, особливість звільнення директора товариства полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства, адже спір стосується припинення повноважень директора як одноосібного виконавчого органу товариства.

Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи (тобто розірвання з ним трудового договору) на підставі положень КЗпП України. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу міститься не в приписах КЗпП України, а у статті 99 ЦК України, тобто не є предметом регулювання трудового права.

Корпоративні права учасників товариства є об`єктом такого захисту, зокрема у спосіб, передбачений частиною третьою статті 99 ЦК України, згідно з якою повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Конституційний Суд України в абзацах другому та четвертому пункту 3.2 свого Рішення № 1-рп/2010 від 12.01.2010 у справі № 1-2/2010 за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний фінансово-правовий консалтинг" про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України, посилаючись на положення законів, що регулюють цивільно-правові відносини, а саме частину першу статті 98 та частину першу статті 99 ЦК України, а також чинні на той час частину першу статті 23, пункт "г" частини п`ятої статті 41, частину першу статті 59 Закону України "Про господарські товариства" і частину п`яту статті 58 Закону України "Про акціонерні товариства", виснував, що підставою набуття виконавчим органом товариства повноважень є факт його обрання (призначення) загальними зборами учасників (акціонерів) або укладення із членом виконавчого органу товариства трудового договору, який від імені товариства може підписувати голова наглядової ради чи особа, уповноважена на те наглядовою радою.

При цьому Конституційний Суд України наголосив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до частини третьої статті 99 ЦК України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин, юридичній особі приватного права, органу управління, учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.

За змістом положень частини третьої статті 99 ЦК України компетентному (уповноваженому) органу товариства надано право припиняти повноваження члена виконавчого органу у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав чи без зазначення жодних підстав.

Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово розглядала питання щодо юрисдикційності спору про звільнення чи відсторонення від виконання обов`язків керівника або члена виконавчого органу юридичної особи приватного права та надавала правові висновки про те, що такий спір за своєю правовою природою та правовими наслідками належить до корпоративних спорів і підлягає вирішенню господарськими судами.

Такі висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 28 листопада 2018 року у справі № 562/304/17 (провадження № 14-471цс18), від 30 січня 2019 року у справі №145/1885/1-ц (провадження № 14-613цс18), від 10 квітня 2019 року у справі №510/456/17 (провадження № 14-1цс19), від 10 вересня 2019 року у справі № 921/36/18 (провадження № 12-293гс18).

Управління товариством здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (частини перша, друга статті 97 ЦК України).

Частиною 1 статті 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Відповідно до п.24 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСИВА ПРОФЕСІЯ» (Модельний Статут), вищим органом управління товариства є загальні збори учасників.

Відповідно до частини 1 статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства, крім питань, віднесених до виключної компетенції інших органів товариства законом або статутом товариства.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства, якщо інше не встановлено законом. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.

Згідно із ч.1-3 статті 99 Цивільного кодексу України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

До компетенції загальних зборів учасників належать, зокрема, обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства (ч.2 ст.30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

Відповідно до приписів ст. 37 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" у товаристві, що має одного учасника, рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників, приймаються таким учасником товариства одноособово та оформлюються письмовим рішенням такого учасника.

До товариства з одним учасником не застосовуються положення статей 32-36 цього Закону, а інші положення цього Закону застосовуються з урахуванням положень частини першої цієї статті.

До компетенції Загальних зборів Учасників Товариства належать, зокрема, обрання виконавчого та припинення повноважень (звільнення) одноосібного виконавчого органу Товариства (пп. 33. 5 п. 33 Статуту Товариства)

Згідно з ппп. 36.1.1.1. пп. 36.1.1. п. 36.1 п.36 Статуту виконавчим органом Товариства є одноосібним та має таку назву: директор.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСИВА ПРОФЕСІЯ» є ОСОБА_1 .

Докази укладення між позивачем та відповідачем трудового договору (контракту) у матеріалах справи відсутні.

Суд зазначає, що позовні вимоги у цій справі спрямовані на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та Товариством.

Питання щодо звільнення директора у вирішується тільки за рішенням єдиного учасника, тому позивач, як директор Товариства, не має самостійних повноважень щодо вирішення питань про своє звільнення з посади директора.

Статутом Товариства не встановлено порядку скликання зборів єдиного учасника.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20 дійшла висновку про те, що директор для припинення своїх повноважень як одноосібного виконавчого органу за своєю ініціативою має скликати загальні збори учасників Товариства з включенням до порядку денного питання про припинення своїх повноважень шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов`язків, оскільки вирішення цього питання належить до виключної компетенції загальних зборів учасників Товариства.

Згідно з пп.26. 2 п. 26 Статуту Товариства виконавчий орган Товариства зобов`язаний повідомити учасникам Товариства про проведення загальних зборів не менше ніж за:

26.2) 30 днів до запланованої дати їх проведення.

Відповідно до пп. 27.1 пункту 27 Статуту Товариства, повідомлення про загальні збори учасників надсилається:

27. 1) поштовим відправленням з описом вкладення.

Підпунтком 33.5 пункту 33 Статуту Товариства визначено, що рішення загальних зборів учасників приймаються щодо обрання та припинення повноважень (звільнення) одноосібного виконавчого органу Товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу Товариства, притягнення посадових осіб Товариства до відповідальності.

Судом встановлено, що позивач надіслав на адреси відповідача-1 та представника єдиного учасника Товариства заяву про звільнення від 19.05.2026 за власним бажанням та повідомлення про скликання загальних зборів учасників (єдиного учасника) на 22.06.2026 із порядком денним зборів, зокрема про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Товариства відповідно до поданої заяви від 19.05.2026 за власним бажанням.

Як зазначає позивач, представник єдиного учасника Товариства на загальні збори, призначені на 22.06.2026 не з`явився, рішення про звільнення позивача з посади директора відповідача-1 оформлене не було, що в свою чергу свідчить про наявність порушення прав ОСОБА_5 , зокрема, його права бути звільненим із займаної посади за власним бажанням, та права на вільне обрання місця для працевлаштування.

При цьому у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження розгляду по суті єдиним учасником Товариства заяви позивача про звільнення з посади директора відповідача, а також фактичного звільнення ОСОБА_1 з посади директора на підставі рішення єдиного учасника.

У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду. Позовні вимоги про визнання трудових правовідносин припиненими, або про звільнення, або про припинення трудових правовідносин та/або правовідносин представництва у такому спорі спрямовані насамперед на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та товариством (постанова Великої Палати Верховного суду від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20).

Відтак, у випадку відсутності рішення єдиного учасника товариства про звільнення керівника керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду за захистом своїх прав з вимогою про визнання відносин припиненими.

Відповідно до ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

За наведених обставин, обраний позивачем спосіб захисту його порушеного права - визнання припиненими правовідносини з управління товариством є цілком правомірним, оскільки позивачем вичерпано процедурні можливості реалізувати своє право на припинення таких відносин з Товариством.

Саме факт неприйняття єдиним учасником рішення про припинення повноважень ОСОБА_1 свідчить про наявність між сторонами спору, який підлягає вирішенню в судовому порядку, і саме з набрання рішенням законної сили вирішується спір про припинення правовідносин між сторонами, а тому суд дійшов висновку, що позивачем правильно обраний спосіб захисту порушених прав.

Таким чином, суд дійшов висновку що позовні вимоги про визнання припиненими правовідносини з управління Товариством з обмеженою відповідальністю "КРАСИВА ПРОФЕСІЯ", що виникли між Товариством з обмеженою відповідальністю "КРАСИВА ПРОФЕСІЯ" та ОСОБА_1 , є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Отже, повноваження ОСОБА_1 як директора товариства з обмеженою відповідальністю "КРАСИВА ПРОФЕСІЯ" припиняються з моменту набрання судовим рішенням у даній справі законної сили.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Печерської районної у м. Києві державної адміністрації внести запис про зміну до відомостей про керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАСИВА ПРОФЕСІЯ", що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань шляхом виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з розділу: "Керівник юридичної особи, а також відомості про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо" запису про ОСОБА_1 , як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАСИВА ПРОФЕСІЯ", суд зазначає наступне.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Згідно із пункту 2 частини 1 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", у тому числі щодо зобов`язання вчинення реєстраційних дій.

За змістом пункту 3 частини 5 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" суб`єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої цієї статті, проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру (крім випадків, передбачених пунктами 1 та 2 цієї частини).

Згідно з п.14 ч.1 ст.1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" суб`єктом державної реєстрації є:

Міністерство юстиції України - у разі державної реєстрації політичних партій, всеукраїнських професійних спілок, їх об`єднань, всеукраїнських об`єднань організацій роботодавців; відокремлених підрозділів іноземних неурядових організацій, представництв, філій іноземних благодійних організацій, постійно діючих третейських судів, засновниками яких є всеукраїнські громадські організації, всеукраїнських творчих спілок, символіки громадських формувань, відомостей про дату початку обліку/дату припинення обліку часток товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю в обліковій системі часток, що ведеться Центральним депозитарієм цінних паперів (далі - облікова система часток) та пов`язаних із цим змін згідно з вимогами цього Закону;

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації - у разі державної реєстрації юридичних осіб - релігійних організацій;

територіальні органи Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі - у разі державної реєстрації первинних, місцевих, обласних, регіональних та республіканських професійних спілок, їх організацій та об`єднань, структурних утворень політичних партій, регіональних (місцевих) творчих спілок, територіальних осередків всеукраїнських творчих спілок, місцевих, обласних, республіканських Автономної Республіки Крим, Київської та Севастопольської міських організацій роботодавців та їх об`єднань, постійно діючих третейських судів, громадських об`єднань, їх відокремлених підрозділів, громадських об`єднань, що не мають статусу юридичної особи, підтвердження всеукраїнського статусу громадського об`єднання;

виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, нотаріуси - у разі державної реєстрації юридичних осіб (крім випадків, передбачених абзацами другим - четвертим цього пункту) та фізичних осіб - підприємців (крім випадків, передбачених статтею 25-1 цього Закону).

Виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення) набувають повноважень з державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до цього Закону у разі прийняття відповідною радою такого рішення.

У постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі №758/1861/18 зроблено в тому числі висновок про те, що повноваження директора як посадової особи законодавець пов`язує із моментом внесення відповідного запису до ЄДРПОУ.

З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про зобов`язання Печерської районної у м. Києві державної адміністрації внести запис про зміну до відомостей про керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАСИВА ПРОФЕСІЯ", що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань шляхом виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з розділу: "Керівник юридичної особи, а також відомості про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо" запису про ОСОБА_1 , як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАСИВА ПРОФЕСІЯ", є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Приписами ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням встановлених обставин, відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, задовольняє позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

За приписами ст.129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача-1.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати припиненими правовідносини з управління Товариством з обмеженою відповідальністю «КРАСИВА ПРОФЕСІЯ», що виникли між Товариством з обмеженою відповідальністю «КРАСИВА ПРОФЕСІЯ» (01004, місто Київ, вул.Велика Васильківська, будинок 25, Код ЄДРПОУ 44205017) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

3. Зобов?язати Печерську районну у м. Києві державну адміністрацію (01010, м.Київ, вул.М. Омеляновича-Павленка, 15, Ідентифікаційний код юридичної особи 37401206) внести запис про зміну до відомостей про керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСИВА ПРОФЕСІЯ» (01004, місто Київ, вул.Велика Васильківська, будинок 25, Код ЄДРПОУ 44205017), що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань шляхом виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з розділу: «Керівник юридичної особи, а також відомості про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо» запису про ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСИВА ПРОФЕСІЯ».

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСИВА ПРОФЕСІЯ» 01004, місто Київ, вул.Велика Васильківська, будинок 25, Код ЄДРПОУ 44205017) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 6 656,00 грн (шість тисяч шістсот п`ятдесят шість).

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 20.08.2026.

Суддя І.В.Усатенко