Рішення № 139110691, 11.08.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Провадження № 2/712/2021/26

Справа № 712/834/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді ПИРОЖЕНКО С.А.

при секретарі ШЕВЧЕНКО О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до Черкаської міської ради (адреса: м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького 36), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу БАРАНЕНКО Ірина Корніївна (адреса: АДРЕСА_2 ) про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася з позовом до відповідача про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати, ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 РАЦС м. Черкаси.

Після її смерті відкрилася спадщина на житловий будинок А-1 і будову В, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

ЇЇ брат, ОСОБА_3 , в установленому законом порядку від спадкового майна відмовився, тому вона, ОСОБА_4 , залишилася єдиним спадкоємцем за законом після померлої ОСОБА_2 , інших спадкоємців немає.

У встановлений законом шестимісячний строк вона звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Під час оформлення документів з`ясувалось, що спадкодавцем за життя було здійснено самочинне будівництво, а саме літньої кухні (літ. Б), прибудову (літ. а), прибудову (літ. а1), прибудову (літ. а2), гараж (літ. Е), погріб (літ. Ж).

Підставою відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину є рішення державного реєстратора про відмову в проведенні реєстраційних дій від 14.10.2025 року № 81315881.

У зв`язку з цим, просить визнати за нею, ОСОБА_4 , право власності на житловий будинок літер А-1 з прибудовами а, а1, а2 загальною площею 80,0 кв.м., з господарськими спорудами, а саме: літньою кухнею літ. Б, прибудовою літ. а, прибудовою літ. а1, прибудовою літ. а2, гаражем літ. З, гаражем літ. Е, погребом літ. Ж, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після спадкодавця, ОСОБА_5 .

Ухвалою від 28 січня 2026 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження з призначенням по справі підготовчого судового засідання.

Ухвалою від 01 квітня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та заперечував проти їх задоволення.

Представник третьої особи до судового засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами цивільно-процесуального законодавства.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача, ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 РАЦС м. Черкаси.

Після її смерті відкрилася спадщина на житловий будинок А-1 і будову В, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

У встановлений законом шестимісячний строк позивач звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Згідно листа Приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Бараненко І.К. від 07 квітня 2026 року встановлено, що 25 червня 2025 року за № 14/2025 заведена спадкова справа після смерті ОСОБА_2 . Єдиним спадкоємцем, яка прийняла спадщину після ОСОБА_2 є її донька ОСОБА_4 . По даній справі видане Свідоцтво про право на спадщину на ім`я ОСОБА_4 на земельну ділянку, що за адресою: АДРЕСА_1 . Інші свідоцтва по вказаній справі не видавалися.

Видати свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок в АДРЕСА_1 , що належав спадкодавцю, не можливо, оскільки є протиріччя в документах, що підтверджують право власності спадкодавця на нерухоме майно. Так, згідно документів, що підтверджують право власності ОСОБА_2 на житловий будинок, їй належить цілий житловий будинок. При цьому, право власності на 85/100 частки в цьому ж будинку вже зареєстроване за ОСОБА_4 .

Так, з інформації про зареєстроване право власності наданої КП ЧООБТІ від 08 травня 2026 року, вбачається, що за ОСОБА_4 станом на 01.01.2013 року зареєстровано право власності на 85/100 частки домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва про право власності НОМЕР_2 , видане виконавчим комітетом Черкаської міської ради 24.04.2007 року; на частки за ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право на спадщину, посвідчене Першою Черкаською державною нотаріальною конторою 11.03.1994 року № 1-1381 та на підставі Свідоцтва про право на спадщину, посвідчене Першою Черкаською державною нотаріальною конторою 22.09.1998 року № 2-4040; на частки за ОСОБА_6 на підставі Договору купівлі-продажу, посвідчений Першою Черкаською державною нотаріальною конторою 16.09.1960 року № 2-4399. Ідеальна частка ОСОБА_7 змінилася з 1 на 15/100 згідно рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 02.04.2007 року № 367, але юридично не оформлено.

Відповідно до наданої КП ЧООБТІ інформації щодо показників технічної характеристики об`єкту нерухомого майна від 08 травня 2026 року при проведенні технічної інвентаризації домоволодіння АДРЕСА_1 , станом на 10.01.2006 року встановлено, що дане домоволодіння має такі будівлі та споруди: житловий будинок А-1 з прибудовами а, а1, а2 загальною площею 80,0 кв.м.,, житловий будинок А-2 з прибудовами а3 , а4 , загальною площею 93,7 кв.м., літня кухня літ. Б, вбиральня літ. В, погріб літ. Ж, гараж літ. З, гараж літ. Е, огорожа № 1-3, вимощення літ І. А також самочинно збудовано літню кухню літ. Б, прибудову літ. а, площею 23.9 кв.м., прибудову літ. а1 , площею 8,6 кв.м., прибудову літ. а2 , площею 2,7 кв.м., гараж літ. З, гараж літ. Е.

На теперішній час позивач бажає успадкувати майно, але реалізувати своє право не в змозі.

Статтями 1 та 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб інтересів держави.

Згідно ст.ст. 15,16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку. Способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть зокрема бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до вимог ст.ст.1217, 1223 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або законом. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування одержують особи, зазначені у статтях 1261-1265 ЦК України.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст. 1259 цього Кодексу.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину чи не прийняти її.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, в тому числі п. 23 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008, якщо спадкодавець не набув права власності на нерухоме майно, до спадкоємців переходить право забудовника, право на отримання документів та належне оформлення об`єкта.

Таким чином, оскільки самочинно збудовані: літня кухню літ. Б, прибудова літ. а, площею 23.9 кв.м., прибудова літ. а1 , площею 8,6 кв.м., прибудова літ. а2 , площею 2,7 кв.м., гараж літ. З, гараж літ. Е., зведені на законно виділеній ділянці, але не були зареєстровані за життя спадкодавця, позивач як єдиний спадкоємець, що претендує на майно, має право на визнання за нею права забудовника.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному Законом.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (ч. 1 ст. 328 ЦК України).

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч. 2 ст. 328 ЦК).

Право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст. 331 ЦК України).

Згідно з вимогами ч. 1, 2, 6 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону, держава не втрачається у здійснення власником права власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Разом з тим, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» органу державного архітектурно-будівельного контролю були наданні повноваження до 31.12.2015 приймати в експлуатацію об`єкти будівництва, збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 за № 6 «Про практику застосування судами ст. 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)» визначено, що відповідно до ст. 376 ЦК України суди розглядають справи щодо самочинного будівництва, зокрема, про визнання права власності на самочинно збудоване майно власником земельної ділянки.

Разом із цим власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (частина друга статті 375 ЦК), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (частина п`ята статті 376 ЦК).

Згідно з «Тимчасовим положенням про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно», затвердженого наказом Мінюсту України № 7/5 від 07.02.2002 визначено, що одним із документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на нерухоме майно, є рішення суду про визнання права власності.

Відповідно до п. 10 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011 зазначено, що у разі коли на самочинно збудоване нерухоме майно визнано право власності за рішенням суду, воно приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком.

Відповідно до ч. 2 ст.5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію об`єкта нерухомого майна, державна реєстрація прав на такий об`єкт проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку.

Водночас частиною 3 статті 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, а саме об`єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту. Ця умова є єдиною для визнання права власності на самочинно збудований об`єкт нерухомості за такою особою на підставі рішення суду.

Згідно з порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13квітня 2011р.№ 461 у випадку визнання права власності на самочинно збудований об`єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об`єкта.

Частиною 3 ст.375 ЦК України передбачено, що право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Відповідно до ч. 5 ст.376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Згідно з технічним паспортом від 10.01.2006 року, виданий Черкаським обласним об`єднаним БТІ, об`єкт домоволодіння АДРЕСА_1 відповідає санітарним та будівельним нормам.

Враховуючи вищевказані вимоги закону та встановлені обставини справи, а саме те, що позивач є власником земельної ділянки, на якій розташоване самочинно збудоване нерухоме майно, місцезнаходження якого не порушує права інших осіб, суд приходить до висновку, що за позивачем слід визнати право власності на житловий будинок літер А-1 з прибудовами а, а1, а2 загальною площею 80,0 кв.м., з господарськими спорудами, а саме: літньою кухнею літ. Б, прибудовою літ. а, площею 23,9 кв.м., прибудовою літ. а1, площею 8,6 кв.м., прибудовою літ. а2, площею 2,7 кв.м., гаражем літ. З, гаражем літ. Е, погребом літ. Ж, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після спадкодавця, ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст.ст. ст.ст.12,13,200,259,263-265,268 ЦПК України, ст.ст. 328, 1216-1218 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_8 право власності на житловий будинок літер А-1 з прибудовами а, а1, а2 загальною площею 80,0 кв.м., з господарськими спорудами, а саме: літньою кухнею літ. Б, прибудовою літ. а, площею 23,9 кв.м., прибудовою літ. а1, площею 8,6 кв.м., прибудовою літ. а2, площею 2,7 кв.м., гаражем літ. З, гаражем літ. Е, погребом літ. Ж, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після спадкодавця, ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ:

Повний текст судового рішення складено 20 серпня 2026 року.