Рішення № 139110587, 18.08.2026, Кам'янський районний суд Черкаської області

18.08.2026

Справа № 696/944/26

Провадження № 2/696/669/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року м. Кам`янка

Кам`янський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Шкреби В.В.,

при секретарі Степановій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янка Черкаського району Черкаської області в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Юніт Капітал (код ЄДРПОУ 43541163, бул. Лесі України, б. 34, оф. 333 в м. Київ, 01133) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про стягненя заборгованості,

встановив :

30 червня 2026 року на адресу суду надійшов цивільний позов ТОВ Юніт Капітал (далі - Позивач) до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості.

Свої вимоги мотивували тим, що 04 липня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Оптимальні кредити (далі - Первісний кредитор) та Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора XBZQ-5532 у формі елекронного документу з використанням електронного підпису було укладено договір кредитної лінії № LM376861299 на суму 3 900 грн.

У кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов договору щодо розміру кредиту, грошової одиниці, строку та умов користування коштами, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки.

Первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав Відповідачу грошові кошти в сумі 3 900 грн. шляхом перерахування через банк-провайдер.

В подальшому, 05 липня 2026 року Відповідач збільшив суму кредиту до 7 200 грн., і Первісний кредитор також йому перерахував додатково 3 300 грн.

20 серпня 2025 року між Первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю Таліон Плюс було укладено договір факторингу № ОК-ТП/49. В цей же день сторони цього договору підписали реєстр прав вимоги, за яким від Первісного кредитора до ТОВ Таліон Плюс перейшло право грошової вимоги до Відповідача у розмірі вказаному в реєстрі, а саме на суму 14 341 грн. 40 коп., з яких заборгованість по тілу кредиту на суму 7 200 грн., заборгованість по процентам 3 109 грн. 40 коп., заборгованість по комісії 432 грн.

27 лютого 2026 року між ТОВ Таліон Плюс та Позивачем було укладено договір факторингу №27/0226-01. В цей же день сторони цього договору підписали реєстр прав вимоги № 2, за яким від ТОВ Таліон Плюс до Позивача перейшло право грошової вимоги до Відповідача у розмірі вказаному в реєстрі, а саме на суму 24 502 грн. 04 коп., з яких заборгованість по тілу кредиту на суму 7 200 грн., заборгованість по процентам 13 270 грн. 04 коп., заборгованість по комісії 432 грн., заборгованість за штрафними санкцціями 3 600 грн.

Позивач не здійснював жодних нарахувань за Кредитним договором.

Станом на дату подання позовної заяви на рахунки Позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості Відповідача за Кредитним договорам.

Згідно з умовами Кредитного договору Відповідач зобов`язується вчасно повернути Кредит, сплатити відсотки за користування Кредитом в порядку, визначеному Кредитним договором.

Незважаючи на це, Відповідач не виконав свого обов`язку та не повертав наданий йому Кредит в строки, передбачені Кредитним договором.

Хоч і загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем склала 24 502 грн. 04 коп., Позивач просив стягнути на свою користь з Відповідача тільки 20 902 грн. 04 коп., тобто всі суми заборгованості без врахування 3 600 грн. заборгованості за штрафними санкціями, на яку позовні вимоги Позивач не заявляв у даній справі.

Ухвалою суду від 07 липня 2026 року відкрито провадження у справі, надано сторонам строк подачі заяв по суті, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 28 липня 2026 року підготовче судове засідання закрито та призначено судовий розгляд по суті.

Представник Позивача подав до суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у його відсутність.

Відповідач позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити. У формі заяв по суті надав пояснення, що сторона Позивача не надала доказів переходу прав вимоги за кредитним зобов`язанням саме до Позивача з одночасним сповіщенням про це Відповідача. Наданий розрахунок заборгованості вважав неконкретизованим без долучення доказів руху кредитних коштів. Взагалі вважав, що матеріали справи не містять, що саме Відповідач персонально укладав кредитний договір, а не стороння до нього особа, як і не є доведеним отримання саме ним кредитних коштів.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні докази, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

04 липня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Оптимальні кредити (далі - Первісний кредитор) та Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора XBZQ-5532 у формі електронного документу з використанням електронного підпису було укладено договір кредитної лінії № LM376861299 на суму 3 900 грн.

У кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов договору щодо розміру кредиту, грошової одиниці, строку та умов користування коштами, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки.

Так, сторони погодили розмір процентної ставки в межах законодавчих вимог про її обмеження у період після 21 серпня 2024 року до 1%.

Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора .

Перед укладенням Кредитного договору Відповідач з метою отримання кредиту самостійно за допомогою мережі інтернет:

- перейшов на офіційний сайт Первісного кредитора - https://optimal-loans.com.ua/, зареєструвався на даному сайті, створивши Особистий кабінет Позичальника,

- за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи Первісного кредитора заповнив та подав Заявку на отримання грошових коштів в кредит (далі - Заявка), в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, РНОКПП, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання.

- пройшов належну перевірку (верифікацію),

- ознайомився та підтвердив згоду з офертою, індивідуальною частиною Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику (далі Правила) (Додаток № 4), які є невід`ємною частиною Кредитного договору. Правила надання грошових коштів у кредит Первісного кредитора, перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті https://optimal-loans.com.ua/.

- Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

- отримав на номер телефону, вказаний у Заявці, персональний одноразовий ідентифікатор, який потім використав для підписання Кредитного договору.

- надав згоду (акцепт) на пропозицію (оферту) Первісного кредитора щодо укладання Кредитного Договору (підписав Кредитний договір одноразовим ідентифікатором).

В свою чергу, Первісний кредитор діяв відповідно до Порядку укладання Фінансовою компанією договорів у вигляді електронного документа, що підписується сторонами при наданні споживчих послуг (далі Алгоритм дій Первісного кредитора).

Первісний кредитор перед тим як погоджувати Заявку, не лише перевірив особисті дані Відповідача, а й здійснив перевірку дійсності та аутентифікацію Платіжної картки Відповідача згідно з стандартами відповідних платіжних систем, тобто перевірив чи дійсно платіжна картка належить Відповідачу

Отже, саме Відповідач ініціював укладення Кредитного договору, оформивши Заявку на сайті Первісного кредитора, підписавши Кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання СМС-повідомленні та/або повідомлення в месенджер, без здійснення входу на сайт Первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету Кредитний договір між Відповідачем та Первісним кредитором не був би укладений.

Після укладення Кредитного договору, файл самого Кредитного договору та файл з даними кваліфікованої електронної печатки, що містить кваліфіковану мітку часу, одразу (до надання Кредиту) відправляється на електронну пошту Відповідача та стає доступними для скачування в Особистому кабінеті Клієнта.

Кредитний договір укладено відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Отже, у Кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов Кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у Постановах: від 23.03.2020 у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09.09.2020 у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20); від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243ск20). Тобто судова практика у цій категорії справ є незмінною.

Отже, Позивачем доведено факт укладення Кредитного договору між Первісним кредитором та Відповідачем.

Первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав Відповідачу грошові кошти в сумі 3 900 грн. шляхом перерахування через банк-провайдер.

В подальшому, 05 липня 2026 року Відповідач збільшив суму кредиту до 7 200 грн., і Первісний кредитор також йому перерахував додатково 3 300 грн.

Факт перерахунку коштів та отримання їх Відповідачем підтверджується платіжними дорученнями, які були долучені Позивачем до позовної заяви, а також витребуваними доказами про рух коштів на особистому картковому рахунку Відповідача, який є тотожний тому, що містився в додатках до позовної заяви.

20 серпня 2025 року між Первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю Таліон Плюс було укладено договір факторингу № ОК-ТП/49. В цей же день сторони цього договору підписали реєстр прав вимоги, за яким від Первісного кредитора до ТОВ Таліон Плюс перейшло право грошової вимоги до Відповідача у розмірі вказаному в реєстрі, а саме на суму 14 341 грн. 40 коп., з яких заборгованість по тілу кредиту на суму 7 200 грн., заборгованість по процентам 3 109 грн. 40 коп., заборгованість по комісії 432 грн.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Пунктом 1.2 Договору факторингу 1 визначено, що «Кредитний договір» кредитний договір, укладений між Клієнтом і Боржником, Право вимоги за яким відступається, та який відповідає наступним критеріям: боржником за Кредитним договором виступає фізична особа та кредит не забезпечується заставою.

Відповідно до п. 1.3 Договору факторингу 1 під правом вимоги розуміється весь обсяг прав грошових вимог Клієнта за Кредитним договором (наявних та майбутніх), зокрема прав грошових вимог до Боржника по сплаті сум Боргу за Кредитним договором, строк платежу за якими настав, а також прав грошових вимог, які виникнуть в майбутньому.

Пунктом 1.5 Договору факторингу 1 встановлено, що «Реєстр прав вимоги» - перелік Прав вимог до Боржників, що відступаються за цим Договором.

Згідно з п. 2.1 розділу 2 Договору факторингу 1 Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги за переліком в Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п.5.3.3 Договору факторингу 1 визначено, що Фактор (ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС) має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб.

Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги від 20.08.2025, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги. Враховуючи те, що Реєстр прав вимоги містить інформацію щодо великої кількості позичальників, із зазначенням персональних даних інших фізичних осіб, які не мають відношення до предмета позову, Позивачем надано Витяг з Реєстру прав вимог, що містить лише дані Відповідача (інші відомості були приховані за допомогою технічних засобів з метою захисту від неправомірного розповсюдження персональних даних інших осіб).

27 лютого 2026 року між ТОВ Таліон Плюс та Позивачем було укладено договір факторингу №27/0226-01. В цей же день сторони цього договору підписали реєстр прав вимоги № 2, за яким від ТОВ Таліон Плюс до Позивача перейшло право грошової вимоги до Відповідача у розмірі вказаному в реєстрі, а саме на суму 24 502 грн. 04 коп., з яких заборгованість по тілу кредиту на суму 7 200 грн., заборгованість по процентам 13 270 грн. 04 коп., заборгованість по комісії 432 грн., заборгованість за штрафними санкцціями 3 600 грн.

Відповідно до п. 1.3 Договору факторингу визначено, що «Право вимоги» означає всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Пунктом 1.5 Договору факторингу встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за цим договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до цього договору.

Згідно п.2.1 Договору факторингу встановлено, що Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 4.1 Договору факторингу погоджено, що право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними Акту прийому-передачі Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному Додатку.

ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та Позивач на виконання Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги до Договору факторингу, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до Позивача відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги. Враховуючи те, що Реєстр прав вимоги містить інформацію щодо великої кількості позичальників, із зазначенням персональних даних інших фізичних осіб, які не мають відношення до предмета позову, Позивачем надано Витяг з Реєстру прав вимог, що містить лише дані Відповідача (інші відомості були приховані за допомогою технічних засобів з метою захисту від неправомірного розповсюдження персональних даних інших осіб).

Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі прав вимоги до Позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру прав вимоги .

Відповідно до ст. 1082 ЦК України, передбачено: "Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом."

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 "… боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. … неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі".

При умові, що Відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначене повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким Відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті існуючої заборгованості на рахунки Первісного кредитора, які вказані в Кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

Заперечення Відповідача з приводу відсутності доказів сповіщення його про відступлення права вимоги за його кредитним договором не змінює і не призводить до недійсності як договорів факторингу, так і кредитного договору.

За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі N2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

При укладенні Кредитного договору між Первісним кредитором та Відповідачем узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого електронного Кредитного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

У період відступлень права грошової вимоги до Відповідача по Кредитному договору між кредиторами, розмір суми боргу за Кредитним договором на момент чергового відступлення права вимоги зазначався у Реєстрах прав вимог (Реєстрі боржників). Витяги з кожного Реєстру прав вимог (Реєстру боржників) відповідно до якого відступалося право вимоги по Кредитному договору додані до позовної заяви. Розрахунки заборгованості, підготовлені Первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за Кредитним договором за відповідні періоди перебування прав вимог у Первісного кредитора та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відповідно наведено у додатках до позовної заяви.

Позивач не здійснював жодних нарахувань за Кредитним договором.

Згідно з умовами Кредитного договору Відповідач зобов`язується вчасно повернути Кредит, сплатити відсотки за користування Кредитом в порядку, визначеному Кредитним договором.

Незважаючи на це, Відповідач не виконав свого обов`язку та не повертав наданий йому Кредит в строки, передбачені Кредитним договором, а тільки 31.07.2025 та 09.08.2025 року здійснив погашення боргу по 5 грн. за кожен день в рахунок сплати процентів за користування кредитом.

Сума заборгованості Відповідача перед Позивачем склала 24 502 грн. 04 коп., але Позивач просив стягнути на свою користь з Відповідача тільки 20 902 грн. 04 коп., тобто всі суми заборгованості без врахування 3 600 грн. заборгованості за штрафними санкціями, на яку позовні вимоги Позивач не заявляв у даній справі.

У зв`язку з таким, судовий розгляд провадився в межах заявлених позовних вимог.

Судом перевірено правильність проведеного розрахунку заявлених вимог, та встановлено, що вони ґрунтуються на вимогах укладеного між сторонами договору та законодавчих обмеженнях процентної ставки для кредитних договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн., а крім того понесено витрати на правову допомоги у розмірі 7000 грн.

Відповідно до ч.1, п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів .

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою, такої ж позиції притримується Верховний суд в постанові від 03 жовтня 2019 року по справі № 922/445/19.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує конкретні обставини даної справи, її складність, обсяг наданих послуг з правничої допомоги, обґрунтування заявником розміру цих витрат, критерій реальності адвокатських витрат, ту обставину, що відшкодуванню підлягають лише витрати, які мають розумний характер.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 20.11.2022 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи це питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (п. 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (постанова Верховного Суду від 02 жовтня 2019 у справі №211/3113/16-ц).

Проаналізувавши детальний опис наданих позивачу послуг з професійної правничої допомоги, а також подані документи, суд погоджується з сумою витрат на професійну правничу допомогу, яку просить стягнути позивач, та вважає, що така сума відповідає критеріям розумності та співмірності розміру витрат на оплату послуг адвокатського бюро із складністю справи і виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт. При цьому суд враховує, що відповідачем до суду не було подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з Відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрат на професійну правничу допомогу в суді в розмірі 7 000 грн.

Керуючись ст.ст. 7, 17, 18, 76, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ухвалив :

Цивільний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Юніт Капітал (код ЄДРПОУ 43541163, бул. Лесі України, б. 34, оф. 333 в м. Київ, 01133) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про стягненя заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Юніт Капітал (код ЄДРПОУ 43541163, бул. Лесі України, б. 34, оф. 333 в м. Київ, 01133) заборгованість за кредитним договором № LM376861299 від 04 липня 2025 року у розмірі 20 902 (двадцять тисяч дев`ятсот дві) грн. 04 коп., з яких з яких заборгованість по тілу кредиту на суму 7 200 грн., заборгованість по процентам 13 270 грн. 04 коп., заборгованість по комісії 432 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Юніт Капітал (код ЄДРПОУ 43541163, бул. Лесі України, б. 34, оф. 333 в м. Київ, 01133) понесені судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір при подачі позову у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 04 коп., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 (сім тисяч) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Шкреба В.В.