Рішення № 139110279, 20.08.2026, Чутівський районний суд Полтавської області

Справа № 550/769/26

Провадження № 2/550/597/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2026 року селище Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Литвин В.В.,

розглянувши в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Деалфінанс груп» (далі також позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі також відповідач) про стягнення заборгованості за договором позики.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 17.09.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі первісний кредитор) та відповідачем було укладено договір позики № 72279877, який підписано електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора.

На підставі низки договорів факторингу право вимоги за вказаним договором позики перейшло до позивача.

Відповідно до умов договору позики первісний кредиторнадав відповідачу грошові кошти в сумі 8 500,00 грн, строк кредитування 30 днів, строк повернення позики до 17.10.2022, базова процентна ставка 2,5 % в день.

Первісний кредиторсвої зобов`язання за договором позики виконав, надавши відповідачу грошові кошти у розмірі, встановленому договором.

Відповідач свої зобов`язання за договором позики не виконав, кошти не повернув, проценти за користування позикою у встановленому порядку і розмірі не сплатив, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 34 000,00 грн заборгованості за договором позики, з яких: 8 500,00 грн заборгованість за сумою позики, 25 500,00 грн заборгованість за відсотками, а також судові витрати.

Ухвалою судді від 03.07.2026 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Відповідач у визначений судом строк відзив на позов не подав, правом подати свої заперечення проти позовних вимог не скористався, про розгляд судом справи повідомлений належним чином.

Зокрема, на адресу суду повернувся поштовий конверт з копією ухвали про відкриття провадження у справі, надісланий судом рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу відповідача, яку зазначено позивачем у позовній заяві (а.с. 1) та встановлено судом у порядку, визначеному ч. 6 ст. 187 ЦПК України (а.с. 54), з відміткою оператора поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 66-69).

Таким чином, згідно з положеннями п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України відповідач вважається повідомленим про розгляд справи судом.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні за участю сторін сторони суду не заявляли.

З огляду на викладене, розгляд справи по суті здійснюється судом за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

До позовної заяви позивачем додано клопотання про витребування доказів у АТ КБ «Приват банк», а саме інформації про випуск банківської картки № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 , та виписку про рух коштів по рахунку, який відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за період з 17.09.2022 по 20.09.2022.

Розглянувши вказане клопотання, суд не вбачає підстав для його задоволення, оскільки воно не містить жодних обґрунтувань, а також доказів існування об`єктивної неможливості у позивача самостійно надати такі докази та заходи, вжиті ним самостійно для їх отримання.

Дослідивши матеріали справи та всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.09.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем було укладено договір позики№ 72279877, який підписано електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора (а.с. 18-20).

Відповідно до умов договору позики первісний кредиторнадав відповідачу грошові кошти в сумі 8 500,00 грн, строк кредитування 30 днів, строк повернення позики до 17.10.2022, базова процентна ставка 2,5% в день.

Згідно з п. 2.1. договору позики кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування на картковий рахунок позичальника.

Даний договір укладено в електронній формі та є письмовим правочином, який відповідає вимогам ст.ст. 207, 208, 1047, 1055 ЦК України, оскільки він вчинений в письмовій формі та підписаний уповноваженими особами.

Виконання первісним кредитором обов`язку щодо надання грошових коштів в сумі 8 500,00 грн відповідачу підтверджується копією платіжної інструкції «ФК «Фінекспрес» від 27.02.2026 (а.с. 10) та довідкою ТОВ «ФК «Фінекспрес» № КД-000124185/ТНПП від 27.02.2026 (а.с. 22).

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість відповідача за договором позики станом на 24.02.2026 становить 34 000,00 грн, з яких: 8 500,00 грн заборгованість за сумою позики, 25 500,00 грн заборгованість за відсотками (а.с. 16-17).

На підставі договору факторингу № 031-050123 від 05.01.2023, укладеного між «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко фінанс» (а.с. 33 зворот-36), витягу з реєстру боржників від 01.03.2023 (а.с. 37-38) право грошової вимоги за договором позики№ 72279877 від 17.09.2022 перейшло до ТОВ «Сіроко фінанс».

Відповідно до договору факторингу № 05/12/25-01 від 05.12.2025, укладеного між ТОВ «Сірокофінанс» та позивачем (а.с. 39-42), витягу з реєстру боржників до договору факторингу від 05.12.2025 (а.с. 43-44) право грошової вимоги за договором позики № 72279877 від 17.09.2022 перейшло до позивача.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями ст. 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст.ст. 525, 526, 530, 610 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац другий ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Як встановлено судом в межах даної справи, договір позики укладено в електронному вигляді із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

За нормами ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи наведене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 8 500,00 грн заборгованості за тілом кредиту підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення нарахованих та несплачених процентів у сумі 25 500,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 року в справі № 444/9519/12 вказала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Умовами договору позики№ 72279877 від 17.09.2022визначено строк надання позики з 17.09.2022 до 17.10.2022 (30 днів).

Відтак, в межах строку позики відповідач повинен був повернути позику та сплатити відсотки і саме в межах цих строків має відбуватись нарахування відсотків, тоді як позивач обраховує зазначені відсотки за договором надання позики до 15.01.2023 року, що не відповідає умовам вказаного договору та зазначеним вище висновкам Великої Палати Верховного Суду.

Тому, з відповідача належить стягнути відсотки за користування позикою в розмірі 6 375,00 грн згідно з наступним здійсненим судом розрахунком:

за період 17.09.2022 17.10.2022: 8 500,00 грн х 2,5% х 30 днів = 6 375,00 грн.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На час розгляду справи судом відповідачем не надано власного розрахунку заборгованості, доказів, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за договором позики у добровільному порядку, а також будь-яких належних та достовірних доказів на підтвердження існування істотних обставин у відповідача, які слугували б поважною причиною невиконання взятих на себе зобов`язань за договором позики.

Враховуючи вищезазначені обставини,суд доходить висновку про часткове задоволення позову, в межах строку надання позики, передбаченого умовами договору позики, та стягнення з відповідача на користь позивача 14 875,00 грн заборгованості за договором позики № 72279877 від 17.09.2022, з яких 8 500,00 грн - заборгованість за сумою позики та6 375,00 грн заборгованість за відсотками.

В решті позовних вимог належить відмовити у зв`язку з недоведеністю та безпідставністю.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд покладає судовий збір на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

14 875,00 грн х 100 / 34 000,00грн = 43,75% (розмір задоволених позовних вимог);

2 662,40 грн х 43,75% = 1 164,80 грн (розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача).

Позивачем також заявлено про відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 4 500,00 грн.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

На підтвердження цих витрат позивачем надано: копію договору про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 (а.с. 45-47); витяг з акту № 8-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги від 16.02.2026 на суму 4 500,00 грн (а.с. 48), акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги адвокатом від 22.08.2025 (а.с. 48 зворот-49); копію платіжної інструкції від 05.03.2026 (а.с. 50); копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на ім`я адвоката Ткаченко Ю.О. (а.с. 51); копію ордера на надання правничої допомоги (а.с. 50 зворот).

Враховуючи часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу згідно з п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в сумі 1 968,75 грн (4 500 грн х 43,75%).

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 15, 16, 512, 514, 525, 526, 530, 625, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп» заборгованість за договором позики № 72279877 від 17.09.2022 в сумі 14 875 (чотирнадцять тисяч вісімсот сімдесят п`ять) грн 00 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 1 164 (одна тисяча сто шістдесят чотири) грн 80 коп. та витрати на правничу допомогу в сумі 1 968 (одна тисяча дев`ятсот шістдесят вісім) грн75 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп», адреса місцезнаходження: вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3, м. Ірпінь, Київська область; ЄДРПОУ 44280974;р/р НОМЕР_2 , АТ «Отп банк», МФО 300528.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя В.В. Литвин