Рішення № 139109753, 19.08.2026, Миронівський районний суд Київської області

Єдиний унікальний № 371/768/26

Номер провадження № 2/371/1268/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2026 р. м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кириленко М.О.

за участю секретаря судового засідання Овчаренко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Миронівка Київської області в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У квітні 2026 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що 01 травня 2025 року ТОВ «Селфі Кредит» уклав з ОСОБА_1 кредитний договір №2272561, за яким ТОВ «Селфі Кредит» надав йому кредит в розмірі 10 000, 00 грн, строком на 360 днів, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним. 26 листопада 2025 року ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Новий Колектор» уклали договір факторингу №261125/1 за умовами якого до ТОВ «Новий Колектор» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №2272561 від 01.05.2025. Однак, відповідач належним чином не виконує взяті на себе зобов`язання по погашенню заборгованості, в зв`язку з чим позивач просить суд стягнути із ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором №2272561 від 01.05.2025 у розмірі 35 800, 00 грн, судові витрати у розмірі 2 662, 40 грн та витрати понесені позивачем внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу у розмірі 234, 18 грн.

Ухвалою суду від 18.05.2026 відкрито провадження по справі та справу призначено до судового розгляду в спрощеному порядку з викликом сторін.

Ухвалами суду від 17.06.2026 розгляд справи відкладено, виклик відповідача здійснено шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності, на позовних вимогах наполягав, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повернувся конверт з відміткою «адресат відсутній», окрім цього виклик відповідача в судове засідання було здійснено через офіційний веб-портал судової влади, шляхом розміщення оголошення про виклик до суду. Причину неявки суду не надав, клопотань про відкладення розгляду справи від останнього не надходило. У встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надав.

Згідно до положення ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 01.05.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір №2272561 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort». Договір підписано одноразовим ідентифікатором Н905.

Відповідно до п. 1.2, 1.3, 1.4 договору сума кредиту (загальний розмір) складає 10 000, 00 грн, строк кредиту - 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

Пунктами 1.5, 1.7 договору визначено тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом клієнт сплачує товариству відсотки, що становлять 1,5 % в день. Стандартна процентна ставка яка застосовується в межах строку кредиту.

Відповідно до п. 1.10, 1.10.1 договору орієнтована загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 46 000, 00 грн.

Відповідно до додатку № 1 до договору про надання споживчого кредиту №2272561 встановлено графік платежів, підписаний одноразовим ідентифікатором Н905.

Умови договору погоджуються з викладеними умовами в Паспорті споживчого кредиту. Згідно з умовами кредитного договору первісний кредитор надає позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити плату за користуванням кредитом відповідно до умов цього договору та Правил, які підписано одноразовим ідентифікатором Е099.

ТОВ «Селфі Кредит» перерахувало на належний картковий рахунок відповідача кошти в сумі 10 000, 00 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією довідки ТОВ «ПЕЙТЕК» (сервіс онлайн платежів PayTech) № 20251126-1523 від 27.11.2025.

29.11.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Новий Колектор» було укладено договір факторингу №261125/1, у відповідності до умов якого ТОВ «Селфі Кредит» передає ТОВ «Новий Колектор» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Новий Колектор» приймає належні ТОВ «Селфі Кредит» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, в тому числі і за договором про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» №2272561 від 01.05.2025.

Згідно п. 2.1 договору факторингу, клієнт відступає (передає) фактору права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим договором.

Відповідно до п. 4.1, 4.2 договору факторингу сторони домовились, що фінансування (ціна договору) складає 3 211 419, 54 грн фактор сплачує клієнту фінансування, шляхом перерахування клієнту грошових коштів на рахунок клієнта, вказаний в договорі, протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання сторонами договору.

Факт укладення вказаного договору підтверджується платіжною інструкцією №37204767222222512 від 28.11.2025 про сплату фінансування згідно Договору факторингу № 261125/1 від 26.11.2025.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу від 26.11.2025 № 261125/1, ТОВ «Новий Колектор» набуло грошової вимоги до відповідача на загальну суму 35 800, 00 грн, з яких: 10 000, 00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 20 800, 00 грн - сума заборгованості за відсотками, 5 000, 00 грн - сума штрафних санкцій.

З надано представником позивача розрахунку заборгованості за договором №2272561 від 01.05.2025 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, станом на 26.11.2025 у відповідача наявна заборгованість у розмірі 35 800, 00 грн, з яких: 10 000, 00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 20 800, 00 грн - сума заборгованості за нарахованими відсотками, 5 000, 00 грн - сума штрафних санкцій.

Зазначені документи підписані відповідачем за допомогою електронного підпису - одноразовим ідентифікатором, що свідчить про те, що він був ознайомлений з усіма істотними умовами договору та погодився на їх виконання.

Електронний кредитний договір, частиною якого є дана заявка, укладається у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Копію кредитного договору, паспорт споживчого кредиту, та інші долучені до позову документи суд вважає допустимими, належними та достовірними доказами.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до змісту ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином згідно умов договору й вимог Цивільного кодексу, а згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За змістом положення ст. 626 ЦК України договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 2 ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи, доведено, що сторонами підписано кредитний договір, у якому вказано особисті дані відповідача, що співпадають з відповіддю на запит суду про зареєстроване місце проживання.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за наданим кредитом у розмірі 10 000, 00 грн підлягають задоволенню.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Таким чином, підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за користування кредитом за період з 01.05.2025 до 25.11.2025 у розмірі 20 800, 00 грн.

З огляду на наведені вище норми права, встановлені фактичні обставини справи, враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором №2272561 від 01.05.2025 належним чином не виконав, кредитні кошти разом з відсотками не повертає, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем ТОВ «Новий Колектор», до якого перейшло право вимоги, розмір якої підтверджено позивачем та відповідачем не спростований, суд дійшов висновку, що наявні підстави для задоволення позовних вимог ТОВ «Новий Колектор» в частині стягнення з відповідача заборгованості по тілу кредиту в розмірі 10 000, 00 грн та заборгованості по нарахованим відсоткам в розмірі 20 800, 00 грн.

Щодо позовних вимог у частині стягнення з відповідача суми штрафних санкцій у розмірі 5 000, 00 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено відповідний Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан, який триває до тепер.

У цій справі кредитний договір №2272561 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 01.05.2025 укладений між сторонами 01.05.2025, тобто в період дії воєнного стану в Україні, а, отже, згідно з п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) штрафних санкцій за прострочення зобов`язань.

Відтак, оскільки стягнення штрафних санкцій у період дії воєнного стану не відповідає вимогам закону, тому суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 5 000, 00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, пропорційно розміру задоволених позовних вимог (86,03%) в сумі 2 290, 46 гривень.

Крім того, п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Оскільки у матеріалах справи наявні докази на понесення витрат на відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу у сумі 234, 18 грн, суд дійшов висновку, що поштові витрати, пов`язані із розглядом справи, слід стягнути з відповідача на користь ТОВ «Новий Колектор».

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,13,81,89,263-265,279,280 ЦПК України, ст.ст.526,530,625,1050,1054 ЦК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор», код ЄДРПОУ 43170298, заборгованість за договором №2272561 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 01.05.2025 у розмірі 30 800, 00 (тридцять тисяч вісімсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор», код ЄДРПОУ 43170298 понесені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 2 290, 46 (дві тисячі двісті дев`яносто гривень сорок шість копійок) гривень та витрати, пов`язані з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи у сумі 234, 18 (двісті тридцять чотири гривні вісімнадцять копійок) грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя М.О. Кириленко